Рішення

від 14.12.2021 по справі 638/16011/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16011/19

Провадження № 2/638/523/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретарів Межирицької В.Ю., Куценко К.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Мартиник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ , треті особи: Головне управління Держпраці в Харківській області, Національне агентство з питань запобігання корупції про захист прав споживачів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ , в якому, зокрема, просить розірвати договір роздрібної купівлі-продажу харчового продукту (рол з яловичиною) від 28.09.2019 року; визнати дії відповідача неправомірними щодо недотримання вимог до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами, а саме допуску у зону поводження з харчовими продуктами для виготовлення харчових продуктів та подальшої їх реалізації кінцевому споживачеві ОСОБА_3 , інших працівників відповідача; визнати дії відповідача, що здійснені із використанням нечесної підприємницької практики; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ повернути сплачену за товар грошову суму в розмірі 67,00 гривень адвокату Чобітько Ігорю Вікторовичу; постановити окрему ухвалу в разі виявлення при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25 вересня 2019 року ним укладено договір про надання правової допомоги ОСОБА_4 у зв`язку з порушенням його трудових прав та примушування до звільнення відповідачем за позовом. 28 вересня 2019 року з метою здійснення адвокатської діяльності прибув до місця роботи клієнта за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, автодорога Київ-Харків-Довжанський 464 км. + 850м. - структурний підрозділ відповідача АЗС 19-11 Білочка . На касі №1 та касі №2 працювали працівниці, які знали, що він є адвокатом та ним проводиться відео зйомка при здійсненні професійної діяльності. На робочому місці клієнта, на кухні, працювала ОСОБА_3 , яка виготовляла харчові продукти для подальшої їх реалізації. Відповідачем для споживання. Остання, побачивши, що він здійснює відео зйомку, залишила своє робоче місце. Він придбав у відповідача рол з яловичиною вартістю 67,00 грн., в підтвердження чого йому ОСОБА_5 , яка працювала на касі та прийняла від нього гроші о 15 годині 27 хвилин, було видано чек №63649. Однак він не був обслугований належним чином та не отримав необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію під час реалізації товару про те, що товар належної якості та про її виробника (виконавця, продавця). Зазначає, що замовлений товар не отримав та виявив бажання поспілкуватись із кухарем АЗС - ОСОБА_3 та отримати належну інформацію про якість товару та бажав, що щоб рол був виготовлений саме нею. Кухар на його прохання не з`явилась. Його звернення до касира на касі №1 ОСОБА_6 , який повідомив його, що саме він є старшим зміни, з вимогою запросити на робоче місце кухаря ОСОБА_3 та надати її особисту медичну книжку встановленого зразка, залишилось без задоволення. При цьому ОСОБА_7 повідомив, що він є оператором заправних станцій, та питання потрібно вирішувати з керівництвом відповідача. Зазначає, що ОСОБА_3 тривалий час працює у відповідача. Прохання про те, щоб рол приготувала саме ОСОБА_3 , залишилось без задоволення. При цьому своє робоче місце на касі 2 залишила ОСОБА_5 , яка почала працювати на кухні, а її місце на касі зайняла інший працівник відповідача - ОСОБА_8 . ОСОБА_7 йому повідомив, що для виготовлення замовлення встановлено термін 6 хвилин, але в обумовлений строк товар не було виготовлено. ОСОБА_7 в агресивній формі йому повідомив, що всі співробітники АЗС 19-11 є операторами, тому ОСОБА_5 як співробітник АЗС, готує за його замовленням, хоча остання повідомила, що працює касиром та може готувати тільки в нічний час. Вказує, що ним отримано інформацію, що ОСОБА_3 є громадянкою РФ, не є працівником відповідача, але працює у відповідача під іменем її матері - ОСОБА_9 , яке написано на бейджі, розміщеному на форменому одязі. Вважає, що його вимоги до відповідача щодо відмови в отриманні сплаченого ним товару, який повинен бути виготовлений саме ОСОБА_3 , яка в порушення діючого законодавства його виготовляє на підприємстві відповідача, є правомірними. 28.09.2019 року він не отримав товару та йому не було повернуто сплачені за товар грошові кошти, що свідчить про нечесну підприємницьку практику відповідача.

29.09.2019 року з метою здійснення адвокатської діяльності адвокат прибув до відповідача на АЗС 19-11 та він разом з клієнтом очікували на прибуття керівництва, про що відповідача було письмово повідомлено 28.09.2019 року на офіційну електронну адресу. По прибуттю ним було придбано дві банки напою пепсі-кола за чеком №143691 на суму 26,00 грн. На касі вже знаходився оператор ОСОБА_10 . В спеціально відведеному місці для прийому їжі ним було виявлено тарганів, на прохання придбати місце прийому їжі працівники відповідача не реагували та поводили себе агресивно. Також під час спілкування з працівниками відповідача з цього приводу у продуктах харчування, які розміщені біля каси для реалізації, знаходились мухи. Тому він відмовився приймати їжу в антисанітарних умовах та попросив повернути сплачені кошти у сумі 16 грн., які йому були повернуті. Він також повторно звернувся з вимогою повернути грошові кошти, сплачені 28.09.2019 року за неотриманий товар. Натомість працівник відповідача запропонував отримати рол з яловичиною, який лежав у холодильнику без зазначення дати споживання. Позивач забажав отримати якісний харчовий продукт, виготовлений особою, яка має особисту медичну книжку встановленого зразку, працює у відповідача та виготовляє товар на кухні, термін придатності до споживання якого не закінчився, на що отримав відмову. Отже ані кошти, ані товар позивач не отримав. Касир ОСОБА_10 зателефонував своєму керівництву та після спілкування сказав, що не може видати грошові кошти, оскільки АЗС 19-11 не працює з технічних причин, а потім визвав службу ДП ХарківСпецОхорона КП ХСС та попросив покинути приміщення АЗС. Позивач викликав поліцію та повідомив касира про його затримання в порядку ч.2 ст.207 КПК України, однак останній залишив місце події. За вказаними подіями внесено відомості до ЄРДР за фактом вчинення відкритого заволодіння посадовими особами відповідача грошовими коштами позивача та порушення відповідачем правил торгівлі. 09.10.2019 року під час інспекційного відвідування ТОВ ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ працівниками Держпраці в Харківській області, а також з метою здійснення адвокатської діяльності позивач прибув до відповідача на АЗС 19-11, де фіксувались порушення трудового законодавства на підприємстві. При цьому працівник відповідача ОСОБА_11 умисно перешкоджала в спілкуванні з особами, які знаходились у службовому приміщенні, переховувала ОСОБА_3 , про що було внесено відповідні відомості до ЄРДР.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не погоджується з обставинами та правовими підставами позову. Зазначає, що заміна на придатний до споживання товар або повернення споживачу сплачених за товар грошових коштів може відбуватись виключно у випадку продажу споживачеві неякісного (непридатного) харчового продукту. Оскільки позивачем не надано доказів того, що придбаний ним на АЗС рол з яловичиною є непридатним чи неякісним харчовим продуктом, позовна вимога про зобов`язання повернути сплачені 67,00 грн. за придбаний рол з яловичиною є безпідставною та не може бути задоволена. Зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що 28.09.2019 року позивач придбав на АЗС WOG рол з яловичиною та оплатив грошові кошти, що підтверджується чеком. Відтак, згода сторін (продавця та покупця) щодо ціни, якості та інших істотних умов договору купівлі-продажу ролу підтверджується чеком, який у відповідності до законодавства є належним документом, що підтверджує факт продажу товару. Тому зобов`язання з купівлі-продажу було виконаним та припинилось у відповідності до ст. 599 ЦК України у зв`язку з його виконанням. Відтак позовна вимога про розірвання договору купівлі-продажу харчового продукту є безпідставною. Також вважає, що позовна вимога про визнання дій відповідача неправомірними щодо недотримання вимог до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами не може бути задоволена з огляду на те, що державну політику у сфері контролю відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти здійснюють відповідні органи виконавчої влади, що наділені такими повноваженнями. Також вважає необґрунтованим та безпідставним залучення до участі у справ третіх осіб. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником третьої особи - Національним агентством з питань запобігання корупції надано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що в позовній заяві відсутня інформація щодо здійснення ним повідомлення про порушення вимог Закону Про запобігання корупції іншою особою. Крім того, предметом судового розгляду у справі не є застосування керівництвом або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача у зв`язку з повідомленням ним або членом його сім`ї про порушення вимог Закону іншою особою. Позивач звертався до Національного агентства з повідомленням від 09 та 18.10.2019 року щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ТОВ ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ та з інших питань. Разом із тим вказані повідомлення не містили інформації про порушення вимог Закону іншою особою, про що йому було надано відповідь. Просив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви на виконання ухвали судді від 23.10.2019 року, ухвалою судді від 31.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 26.06.2020 року та від 11.11.2020 року постановлено проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивачем та його представником, а також представником відповідача.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду. Крім того, витребувано у відповідача докази по справі.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

ОСОБА_4 , допитаний в судовому засіданні в якості свідка, повністю підтвердив обставини, викладені позивачем у позовній заяві. Також повідомив, що позивач є його батьком та захисником. Зазначив, що на АЗС 19-11 постійно виготовляють їжу з продукції з простроченим строком придатності, з порушенням правил торгівлі та санітарії.

ОСОБА_12 , допитана в судовому засіданні в якості свідка, повідомила, що вона працювала на АЗС 19-11 на посаді оператора АЗС, виконувала обов`язки кухаря та 16.07.2019 року була звільнена. Під час подій 28.09.2019 року на підприємстві не працювала, рол з яловичини позивачу не готувала та не продавала. Також повідомила, що на АЗС продукція була прострочена, її використовували під час приготування їжі, інакше стягували кошти за непроданий товар з працівників АЗС.

Суд, заслухавши вступне слово позивача та представників сторін , допитавши свідків, з`ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Разом із цим, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Зокрема, у відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що 28 вересня 2019 року між ТОВ ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу товару - рол з яловичиною.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України .

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України , підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори) (статті 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України , правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 2 статті 208 Цивільного кодексу України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу .

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України ).

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг касовий чек належить до розрахункових документів та є належним документом, що підтверджує факт продажу товарів. Статтею 3 Закону визначено, що суб`єкт господарювання в обов`язковому порядку видає особі, яка придбаває товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Отже, оригінал касового чеку при придбані товарів видається покупцеві.

Отже, 28.09.2019 р. ОСОБА_1 придбав на АЗС 19-11 ТОВ ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ рол з яловичиною та оплатив грошові кошти у сумі 67,00 грн., що підтверджено копією чека № 63649.

Відтак, згода сторін (продавця та покупця) щодо ціни, якості та інших істотних умов договору купівлі-продажу ролу з яловичиною підтверджується чеком, який у відповідності до законодавства є належним документом, що підтверджує факт продажу товару.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

У відповідності до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, у відповідності до ст.1-1 Закону України Про захист прав споживачів, цей Закон регулюй відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо: інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Статтею 8 Закону передбачено, що у разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов`язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти. Розрахунки із споживачем у такому разі проводяться в порядку, передбаченому абзацом третім частини сьомої цієї статті.

Відповідно до п.92 ст.1 Закону України Про основні принципи та вимоги, до безпечності та якості харчових продуктів харчовий продукт - речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

Згідно п.48 вказаного вище Закону непридатний харчовий продукт - харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів.

При цьому у відповідності до ст. 1 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин визначено, що державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.

До органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать: 1) Кабінет Міністрів України; 2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини; 3) компетентний орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини).

Отже, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що державну політику у сфері контролю відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти здійснюють відповідні органи виконавчої влади, що наділені такими повноваженнями.

В юридичній енциклопедії визначено, що дискреційні повноваження - це право глави держави, голови уряду, інших посадових осіб органів державної влади діяти за певних умов на власний розсуд у межах закону. Під поняттям дискреційні повноваження розуміють можливість суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, з-поміж декількох можливих варіантів дій обрати будь-який, який з погляду законодавства є правомірним.

Верховним Судом, а також попередньо Верховним Судом України, неодноразово наголошувалось про те, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) органу державної влади поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій) (Постанова ВСУ від 14.03.2017 року у справі №800/323/16, Науковий висновок ВС щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією).

Позивачем не надано до суду та матеріали справи не містять доказів, які підтверджували встановлення компетентними органами виконавчої влади порушень відповідачем вимог законодавства про харчові продукти 28.09.2019 року під час продажу продукту - рол з яловичиною.

Отже, з системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що за загальним правилом Закон № 1023-ХІІ не регулює відносини між продавцями та споживачами щодо харчових продуктів. Виключенням є відносини між продавцем та покупцем щодо непридатного харчового продукту, коли продавець у такому випадку зобов`язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання (ст. 8 Закону № 1023-ХІІ).

Аналогічна правова норма закріплена у Правилах роздрібної торгівлі продовольчими товарами (затверджено Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 11.07.2003 № 185), у відповідності до п. 18 яких передбачено, що ... у разі придбання споживачем неякісних продовольчих товарів продавець зобов`язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачу сплачені ним гроші згідно з вимогами Закону України Про захист прав споживачів .

Згідно Додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 затверджено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), до яких зокрема, віднесено продовольчі товари.

Отже, заміна на придатний до споживання товар або повернення споживачу сплачених за товар грошових коштів може відбуватися виключно у випадку продажу споживачеві неякісного (непридатного) харчового продукту. Оскільки позивачем не надано доказів того, що придбаний ним на АЗС рол з яловичиною є непридатним чи неякісним харчовим продуктом, позовна вимога про зобов`язання повернути сплачені 67,00 грн. за придбаний рол з яловичиною є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому суд зауважує, що особа є вільною у здійсненні своїх цивільних прав, має право на власний розсуд розпоряджатися своїм майном (ст. 12 ЦК України).

Встановлено, що приготовлений співробітниками відповідача рол з яловичиною продавцем було надано покупцеві. Однак, позивач на свій розсуд відмовився отримувати його.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зобов 'язання щодо купівлі-продажу ролу з яловичино було виконаним 28.09.2021 року та відповідно припинилось у відповідності до ст. 599 ЦК України у зв`язку з його виконанням.

Відтак, позовна вимога про розірвання договору купівлі-продажу харчового продукту є безпідставною.

Крім того, однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Поняття нечесна підприємницька діяльність означає будь-яку підприємницьку діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим чи іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика може бути такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

В той же час, позивачем не доведено, яким чином відповідачем допущено нечесну підприємницьку діяльність по відношенню до нього.

Його посилання на факти, викладені у позовній заяві, не можуть слугувати підставою для визнання діяльності відповідача такою, що є нечесною.

Натомість відповідачем на виконання ухвали суду від 16.09.2020 року надано копії наказів про прийняття на роботу ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , посадова інструкція оператора заправних станцій, витяг зі штатного розпису, графіки роботи працівників на вересень та жовтень 2019 року, табель обліку робочого часу, наказ про звільнення ОСОБА_5 , копію журналу обліку особистих медичних книжок працівників, копію особистої медичної книжки на ім`я ОСОБА_5 , довідку з Державного реєстру потужностей операторів ринку Харківської області, технологічну картку Рол з яловичиною , характеристику готової страви, довідку про склад та асортимент сезонних страв, а також про строк зберігання продукції.

Не спростовують зазначених висновків і покази свідків, оскільки свідок ОСОБА_12 не працювала на АЗС 19-11 під час укладення договору купівлі-продажу, про розірвання якого подано позовну зайву до суду, що підтверджується копією наказу №10 361-К від 16.07.2019 року. Її покази не стосуються предмета спору у даній справі. Крім того, надаючи оцінку показам свідка ОСОБА_4 суд ставиться до них критично, оскільки останній, будучи сином позивача, є особою заінтересованою у результатах розгляду даної справи.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч.1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Відповідно до ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних, і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ , треті особи: Головне управління Держпраці в Харківській області, Національне агентство з питань запобігання корупції про захист прав споживачів - відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 24.12.2021 року.

Сторони та інші учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач - ТОВ Вест Петрол Маркет , ЄДРПОУ 42663493, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кременецька буд.38;

треті особи: Головне управління Держпраці в Харківській області, ЄДРПОУ 39779919, м.Харків, вул.Алчевських буд.40; Національне агентство з питань запобігання корупції, ЄДРПОУ 40381452, м.Київ, бульвар Дружби Народів буд.28.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк