Рішення

від 17.12.2021 по справі 910/13666/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2021Справа № 910/13666/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Габорака О.М., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полеагро" до Головного управління Національної поліції в Київській області про стягнення 675 000,00 грн,

за участі представників:

позивача: Микитенка В.І., Михна М.В.;

відповідача: Роменської Є.П.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Полеагро" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного бюджету України 387 000,00 грн матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок незаконної бездіяльності слідчого слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Київській області Товкуна Владислава Вікторовича щодо неповернення позивачу вилученої під час проведення огляду місця події 30 травня 2018 року аміачної селітри в кількості 30 тон.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

30 серпня 2021 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2021 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 вересня 2021 року.

30 вересня 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28 жовтня 2021 року.

22 жовтня 2021 року від позивача надійшла заява від 20 жовтня 2021 року про збільшення позовних вимог, у якій Товариство збільшило розмір пред`явлених до відповідача позовних вимог до 675 000,00 грн.

26 жовтня 2021 року до суду від відповідача надійшли клопотання про залучення до участі в справі Державної казначейської служби України в якості співвідповідача, та про витребування доказів.

Цього ж дня до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

28 жовтня 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі в справі іншого відповідача з підстав його невідповідності приписам статті 48 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 25 листопада 2021 року.

У підготовчому засіданні 25 листопада 2021 року представник відповідача подала клопотання про витребування доказів (уточнене), та просила суд його задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року клопотання відповідача про витребування доказів, яке надійшло на адресу суду 26 жовтня 2021 року, повернуто заявнику без розгляду, уточнене клопотання відповідача про витребування доказів, що надійшло на адресу суду 25 листопада 2021 року, залишено без задоволення.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 грудня 2021 року.

У судовому засіданні 17 грудня 2021 року представник відповідача подала клопотання про перенесення розгляду справи.

17 грудня 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відмову в задоволенні вказаного клопотання відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні 17 грудня 2021 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні слідчого відділу Переяслав-Хмельницького ВП ГУ Національної поліції в Київській області перебувало кримінальне провадження № 12018110240000374 від 31 травня 2018 року.

З ухвали слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2018 року в справі № 373/1588/18 слідує, що 30 травня 2018 року до чергової частини Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області надійшла письмова заява ОСОБА_1 про те, що 30 травня 2018 року невідома особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами у розмірі 150 000 грн, які він отримав від ОСОБА_2 за 30 тон аміачної селітри, замовленої у директора Товариства Михна Матвія Сергійовича. Замовлення було доставлене за адресою: АДРЕСА_1 , але Товариство грошових коштів за поставлені аміачну селітру не отримало.

У ході огляду місця події 30 травня 2018 року було встановлено факт вивантаження на території господарства ОСОБА_2 , що розташоване по АДРЕСА_1 Слідчо-оперативною групою було передано аміачну селітру на відповідальне зберігання ОСОБА_2 . Судом питання накладення арешту на аміачну селітру не розглядалося.

У серпні 2018 року директор Товариства Михно М.В. звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність слідчого відділу, яка полягає у неповерненні вилученої аміачної селітри.

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2018 року в справі № 373/1588/18 задоволено зазначену скаргу та зобов`язано слідчого СВ Головного управління Національної поліції в Київській області Товкуна Владислава Вікторовича повернути Товариству вилучену під час проведення огляду місця події 30 травня 2018 року аміачну селітру в кількості 30 тон.

26 вересня 2018 року директор позивача звернувся до слідчого з клопотанням про повернення Товариству аміачну селітру в кількості 30 тон, проте зазначена продукція позивачу передана не була.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство стверджувало, що внаслідок незаконної бездіяльності органу досудового розслідування, йому було завдано майнової шкоди в розмірі 675 000,00 грн, що становить вартість 30 тон неповернутої аміачної селітри.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом частини 6 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду (за виключенням переліку, наведеного в частині 1 цієї статті), відшкодовується на загальних підставах.

Згідно зі статями 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також посадовою або службовою особою вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та осіб.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 цього Кодексу допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органів державної влади чи місцевого самоврядування, а також їх посадових або службових осіб.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади (посадової чи службової особи) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу (службової чи посадової особи), наявність шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.

Статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень (частина 3 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до положень статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відтак предметом доказування у цій справі є неправомірна бездіяльність посадової особи слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Київській області при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110240000374, факт нанесення такою неправомірною бездіяльністю матеріальної шкоди позивачу в розмірі 675 000,00 грн та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю такої посадової особи.

Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване статтею 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до змісту частини 1 статті 303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

За правилом частини 2 статті 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування виносить ухвалу про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.

У дослідженні питання доведення позивачем факту неправомірної бездіяльності посадової особи Поліції, судом встановлено наступне.

З ухвали слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2018 року в справі № 373/1588/18 вбачається, що ОСОБА_2 замовив у Товариства 30 тон аміачної селітри, яка була доставлена та вивантажена за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак суд дійшов висновку про те, що зазначена продукція вибула з володіння позивача не на підставі рішення слідчого про вилучення такого майна.

З відзиву на позовну заяву та з ухвали слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2018 року в справі № 373/1588/18 вбачається, що слідчо-оперативною групою, яка прибула на місце події, спірне майно не вилучалося з місця його знаходження на території господарства ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відсутністю відповідного процесуального рішення слідчого.

У той же час матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що спірна аміачна селітра перебувала на території господарства ОСОБА_2 незаконно.

Більше того, позивачем не надано суду доказів оскарження вилучення органом досудового розслідування спірного майна, якщо це, на його думку, мало місце, та встановлення незаконності такого вилучення, внаслідок чого у слідчого були б відсутніми підстави для неповернення вилученого майна Товариству.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що встановлення незаконності/неправомірності дій посадових осіб органів досудового розслідування не віднесено до компетенції господарських судів.

Крім того, у судовому засіданні 17 грудня 2021 року представники позивача зазначили, що на виконання ухвали слідчого судді від 13 вересня 2018 року в справі № 373/1588/18 слідчо-оперативна група прибула за адресою місця знаходження спірного майна для повернення Товариству аміачної селітри в кількості 30 тон, проте працівниками господарства ОСОБА_2 не було допущено співробітників Поліції для вчинення таких дій.

За наведених обставин суд вважає недоведеними твердження позивача про наявність такої неправомірної бездіяльності посадових осіб слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Київській області при неповерненні позивачу вилученого в кримінальному провадженні № 12018110240000374 майна, яка призвела до завдання Товариству пред`явлених до відшкодування в даній справі збитків.

Суд також звертає увагу на те, що зібраними в матеріалах справи доказами не підтверджується сам факт безповоротної втрати позивачем спірного майна та неможливість повернення цього майна (або аналогічного йому) з володіння особи, яка його утримує.

Судом встановлено, що на підтвердження наявності шкоди Товариством надано до матеріалів справи копії договору поставки товару від 10 січня 2017 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група" та накладної від 1 лютого 2018 року на поставку аміачної селітри в кількості 70 тон, а також копію паспорту № 3725 на цей товар.

Проте позивачем не надано доказів, які підтверджують його доводи про те, що саме ця селітра була доставлена за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Вовчків, вулиця Центральна, 79 (товарно-транспортна накладна, складські документи тощо).

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про те, що в даному випадку в діях посадової особи відповідача відсутні всі елементи складу правопорушення, а відтак відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин спеціальних норм статей 1173, 1174 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів приналежності йому зруйнованої естакади та завдання останньому матеріальної шкоди, а також не довів неправомірності дій відповідача, у задоволенні даного позову слід відмовити.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 грудня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко