Рішення

від 16.12.2021 по справі 915/1163/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Справа № 915/1163/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради (54055, м.Миколаїв, пр-т Центральний, 135, ідентифікаційний код 41271134, адреса ел. пошти: ukbmkr@gmail.com)

до відповідача: Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Капітальне будівництво міста Миколаєва" (54017, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, ідентифікаційний код 38457747, адреса ел. пошти: kpkb100@gmail.com)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства "Монолітбудсервіс" (54024, м. Миколаїв, Херсонське шосе, буд. 28, кв. 146, ідентифікаційний код 32720586)

про: стягнення (повернення) надлишково сплачених коштів та відшкодування збитків, які завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

в с т а н о в и в:

11.09.2020 Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради (далі - Управління капбудівництва ММР) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 08.09.2020 (вх. № 11264/20) до Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Капітальне будівництво міста Миколаєва" (далі - КП ММР "Капбудівництво м.Миколаєва"), в якій просить стягнути кошти в сумі 24350,83 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (збитків) за договором підряду №2 від 28.08.2018 та за договором про надання послуг з технічного нагляду № 123 від 30.08.2018, надлишково сплачені кошти в сумі 512,32 грн. за договором про надання послуг з технічного нагляду № 123 від 30.08.2018, а також 2197,00 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 16.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

02.10.2020 до суду від позивача надійшла заява № 1155/18-04 від 01.10.2020 (вх. №12356/20), подана на виконання ухвали суду від 16.09.2020 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.10.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 05.11.2020 о 14:00.

15.10.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання № 403/39-01 від 15.10.2020 (вх. № 12998/20) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

22.10.2020 від відповідача до суду надійшла заява № 413/39-01 від 22.10.200 (вх. №13342/20), в якій КП ММР "Капбудівництво м. Миколаєва" просить злучити Приватне підприємство "Монолітбудсервіс" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

23.10.2020 від КП ММР "Капбудівництво м. Миколаєва" до суду надійшов відзив на позовну заяву № 418/39-01 від 23.10.2020 (вх. № 13430/20), в якому відповідач не визнає позовні вимоги та зазначає наступне:

- позивач просить суд стягнути матеріальну шкоду (збитки) одночасно з двох підстав і за договором підряду №2 від 28.08.2018 і за договором про надання послуг з технічного нагляду № 123 від 30.08.2018;

- відповідач, який не є стороною за договором підряду №2 від 28.08.2018 не повинен відшкодовувати збитки;

- грошові кошти в сумі 24350,83 грн. отримано як оплату виконаних за договором підряду №2 від 28.08.2018 робіт і не можуть вважатися ні збитками, ані безпідставно набутим майном;

- твердження позивача про те, що відповідачем не проводилися контрольні обміри за результатами робіт за договором про надання послуг з технічного нагляду № 123 від 30.08.2018 спростовуються підписаним обома сторонами акту № 4/2 (форми КБ-2в) приймання-виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року по об`єкту "Капітальний ремонт спортивного майданчику ЗОШ № 15 по вул. Потьомкінська, 22а у м. Миколаєві" (коригування)";

- про невідповідність фактичного обсягу робіт проектно-кошторисної документації позивач був повідомлений іншою підрядною організацією майже через 11 місяців після підписання акту № 4/2 (форми КБ-2в) приймання-виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року та майже через 7 місяців після припинення договору підряду № 2 від 28.08.2018;

- ігноруючи приписи ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України та п. 2.6 договору підряду № 2 від 28.08.2018 позивач не звернувся до експертної установи, а створив робочу комісію з питання встановлення фактичних обсягів робіт за вказаним об`єктом, висновок комісії викладено в акті № 1 фактичного обсягу робіт від 12.11.2019;

- акт № 1 обстеження фактичного обсягу робіт спортивного майданчику ЗОШ № 15 від 12.11.2019 не підписано представником ТОВ "Монолітбудсервіс", акт про відмову не складався;

- вимагаючи повернення частини виконаного за договором № 123 від 30.08.2018 в сумі 512,32 грн., позивач фактично вимагає зміни істотної умови договору - ціни договору після його виконання, що є порушенням вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України в частини виконання зобов`язання належним чином та недопущення зміни умов в односторонньому порядку;

- посилання позивача на акт № 1 обстеження фактичного обсягу робіт спортивного майданчику ЗОШ № 15 від 12.11.2019 як на беззаперечну підставу для повернення коштів, необґрунтовано, оскільки акт не може змінювати договірні відносини сторін договору № 123 від 30.08.20218, виконання яких було підтверджено актом виконаних робіт (послуг) з технічного нагляду № 1/297 від 21.12.2018.

04.11.2020 від Управління капбудівництва ММР до суду надійшла відповідь на відзив № 1315/18-04 від 02.11.2020, в якій позивач зазначає, що йому завдано збитки саме внаслідок порушення відповідачем зобов`язання за договором про надання послуг з технічного нагляду № 123 від 30.08.2018, але просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, у відповіді на відзив позивач, на посилання відповідача на наявність права позивача здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт, зазначає, що згідно ч. 2 ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Ухвалою суду від 05.11.2020 здійснено перехід до розгляду справи № 915/1163/20 за правилами загального позовного провадження; розпочато розгляд даної справи зі стадії відкриття провадження та почато у справі підготовче провадження; підготовче засідання призначено на 03.12.2020 о 10:30.

02.12.2020 від КП ММР "Капбудівництво м. Миколаєва" до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив № 467/39-01 від 02.12.2020 (вх. № 15352/20), в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що делегування замовником своїх повноважень щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, не звільняє його від відповідальності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань.

Ухвалою суду від 03.12.2020, зокрема, відкладено підготовче засідання на 11 січня 2021 року о 14:30; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Монолітбудсервіс"; запропоновано третій особі в 15-денний строк з дня отримання позовної заяви подати до суду пояснення щодо позовних вимог, які мають відповідати вимогам ч. ч. 3-7 ст. 165 та ст. 168 ГПК України.

Ухвалою суду від 11.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 лютого 2021 року о 10:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 11.01.2021.

Ухвалою суду від 11.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 15 березня 2021 року о 16:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 11.02.2021.

Ухвалою суду від 15.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 08 квітня 2021 року о 10:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 16.03.2021.

Ухвалою суду від 08.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 30 квітня 2021 року о 10:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 13.04.2021.

Ухвалою суду від 30.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 27 травня 2021 року о 14:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 30.04.2021.

27.05.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 16.08.2021 судове засідання у справі призначено на 31 серпня 2021 року о 15:00.

31.08.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 23.09.2021 судове засідання у справі призначено на 19 жовтня 2021 року о 14:00.

19.10.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 02.12.2021 судове засідання у справі призначено на 16 грудня 2021 року о 15:00.

В судове засідання 16.12.2021 представники учасників справи не з`явилися. Представники сторін про час та місце проведення судового засідання повідомлені засобами електронного зв`язку, оскільки господарським судом тимчасово зупинено відправлення поштової кореспонденції.

Третя особа повідомлена про час та місце проведення судового засідання, шляхом надіслання на її адресу копії ухвали суду від 02.12.2021, але поштове відправлення з ухвалою суду повернуто до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (штрихкодовий ідентифікатор 5400145015126).

За результатами розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити, що час розгляду справи є виправданим.

Згідно до з частинами першою та другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини другої цієї статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому суд враховує пріоритети визначені частиною третьої статті 2 згідно до якої основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2)рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5)диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи процесуальну поведінку учасників судового процесу суд неодноразово відкладав підготовче засідання для забезпечення засад верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивності, а також змагальності сторін.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.1.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається що строк який можна визначити розумним не може бути однаковим для всіх справ і було би неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку яка залежить від певних критеріїв вироблених практикою ЄСПЛ складність справи поведінка заявника поведінка державних органів значущість питання для заявника.

Враховуючи наведене, та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.12.2021 за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 16.12.2021 за результатами розгляду даної справи, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

28.08.2018 між Управлінням капітального будівництва Миколаївської міської ради (замовник, позивач) та Приватним підприємством "Монолітбудсервіс" (підрядник, третя особа) було укладено договір підряду №2 (далі - Договір підряду) (а.с. 8-21), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов даного договору виконати роботи по об`єкту "Капітальний ремонт спортивного майданчику ЗОШ № 15 по вул. Потьомкінська, 22а у м.Миколаєві" (коригування)" ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти їх та оплатити (п. 1.1. Договору підряду).

В подальшому між сторонами було укладено до Договору підряду додаткові угоди № 2 від 28.12.2018 та № 3 від 18.04.2019 (а.с. 22-25).

У відповідності до п. 1.3 Договору підряду, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією і можуть бути змінені виключно за погодженням сторін в процесі будівництва у порядку визначеному чинним законодавством України. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.4 Договору підряду).

Відповідно до п. 3.1 Договору підряду (з урахуванням додаткової угоди № 3 від 18.04.2019), загальна вартість робіт за цим Договором становить 580000,00 грн., у тому числі ПДВ 96666,67 грн. та визначається на підставі Договірної ціни (додаток №3 до Договору). Договірна ціна визначається згідно з ДСТУ БД.1.1-1:2013 (зі змінами та доповненнями) на підставі проектної документації та є динамічною. Подальша реєстрація юридичних та фінансових бюджетних зобов`язань по даному договору здійснюється замовником згідно вимог ст. 48, 49 Бюджетного Кодексу України за наявності затверджених кошторисних призначень.

Згідно п. 3.2 Договору підряду, джерелом фінансування за цим Договором є бюджетні кошти, які можуть бути передбачені для фінансування цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що зобов`язання замовника щодо фінансування визначаються відповідно до Календарного плану фінансування (додаток №2 до Договору).

У відповідності до п.4.2 Договору підряду, замовник перераховує платежі на поточний рахунок підрядника в національній валюті України.

Замовник може надати підряднику попередню оплату у розмірі не більше 50% від вартості річного обсягу робіт на строк не більше трьох місяців, відповідно до Постанови КМУ "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг що закуповуються за бюджетні кошти" від 23.04.2014 №117.

Підрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом не більше трьох місяців після одержання попередньої оплати, що буде підтверджено або примірними формами КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", та/або М-15 "Акт про прийняття устаткування" та/або накладною/товарно-транспортною накладною при придбанні будівельних матеріалів, обладнання, конструкцій тощо.

По закінченню терміну використання попередньої оплати, невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику у той же день. Замовник має право контролювати використання наданих підряднику сум попередньої оплати.

Ненадання замовником попередньої оплати, не звільняє підрядника від виконання п. 5.1.1 Договору.

Розміри попередньої оплати в наступних роках визначаються додатковими угодами до даного договору, за наявності затверджених кошторисних призначень.

Відповідно до п. 4.3 Договору підряду, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі підписаних з обох сторін актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.

До названих документів обов`язково надаються замовнику виконавча документація, передбачена вимогами ДБН А.3.1-5-2016 та інших нормативних документів у галузі будівництва, документи щодо якості задіяних матеріалів та конструкцій та документи щодо підтвердження вартості показників задіяних матеріально-технічних ресурсів.

Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 робочих днів з дня одержання.

Залік попередньої оплати здійснюється на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт - форма КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат - форма № КБ-3.

Згідно п. 5.1.1 Договору підряду, підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 календарних днів з дня підписання акту приймання - передачі будівельного майданчика (фронту робіт), при цьому до початку виконання робіт він зобов`язаний розробити та надати для затвердження замовнику проект виконання робіт (ПВР).

Відповідно до п. 5.4.2 Договору підряду, з метою контролю за відповідальністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку встановленому відповідними нормативними актами та чинним законодавством. Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт відповідно до частини першої статті 849 ЦК України та згідно Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.

Відповідно до п. 5.4.4 Договору підряду, замовник має право у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (субпідрядника) здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт, відповідно до частини першої статті 849 ЦК України та у порядку передбаченому Договором.

Пунктом 6.4.1 Договору підряду, передбачено, що замовник має право у будь-який час, здійснювати контроль та нагляд за ходом та якістю робіт, з дотриманням строків їх виконання, якістю та вартістю матеріалів для будівництва та устаткування, які надаються підрядником, а також вимагати використання належної якості матеріалів, виробів, конструкцій, технічного та технологічного обладнання.

Відповідно до п. 6.4.4 Договору підряду, делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації або спеціалісту.

Відповідно до п. 7.8 Договору підряду, підрядник відповідає за недоліки виявлені у виконаних роботах протягом гарантійного строку, якщо він не доведе, що недоліки виникли через незалежні від нього обставини.

У відповідності до п. 10.1 Договору підряду, договір набуває чинності з дати його укладання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 10.2 Договору підряду, закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 3 від 18.04.2019, термін дії Договору підряду припинено з моменту підписання даної додаткової угоди.

Між замовником та підрядником був підписаний, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 18.04.2019, додаток № 1 "Протокол погодження Договірної ціни", відповідно до якого сторонами досягнуто узгодження про розмір договірної ціни за виконання договору №2 від 28.08.2018 по об`єкту "Капітальний ремонт спортивного майданчику ЗОШ № 15 по вул. Потьомкінська, 22а у м. Миколаєві" (коригування)" на суму 580000,00 грн., в тому числі ПДВ 96666,67 грн.

Також, сторонами узгоджені та підписані, з урахуванням додаткових угод № 2 від 28.12.2018, № 3 від 18.04.2019, додаток №2 "Календарний план", додаток № 3 "Договірна ціна" та додаток №4 "Календарний графік".

Договір, додатки до нього та додаткові угоди до нього містять підписи сторін.

В подальшому, 30.08.2018 між позивачем (замовник) та Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Капітальне будівництво міста Миколаєва" (виконавець, відповідач) був укладений Договір про надання послуг з технічного нагляду №123 (далі - Договір від 30.08.2018), відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач зобов`язався здійснювати технічний нагляд за виконанням робіт по об`єкту "Капітальний ремонт спортивного майданчику ЗОШ № 15 по вул. Потьомкінська, 22а у м. Миколаєві" (коригування)" (далі - об`єкт), перевірку актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок за формою КБ-3 (п. 1.1. Договору від 30.08.2018).

Здійснення технічного нагляду за виконанням робіт на об`єкті виконується у відповідності з Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 № 903 (ДК 021:2015:71240000-2 архітектурні, інженерні та планувальні послуги). Перелік, обсяги та вартість робіт на об`єкті визначаються проектно-кошторисною документацією та договірною ціною, погодженою замовником (п. 1.2., 1.3. Договору від 30.08.2018).

Відповідно до п. 2.1. Договору від 30.08.2018, загальна вартість наданих послуг за цим Договором за згодою сторін складає: 24272,52 грн., в т.ч. ПДВ - 4045,42 грн. та визначається в розмірі 2,125% за підсумком пунктів 106 договірної ціни.

У п. 4.1. Договору від 30.08.2018, визначено, що приймання наданих послуг відбувається шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець складає та направляє замовнику належним чином підписаний та завірений печаткою акт приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.1 Договору від 30.08.2018, його учасники узгодили, що замовник зобов`язаний в триденний термін з моменту отримання від виконавця акту приймання-передачі наданих послуг, розглянути цей акт та, в разі відсутності зауважень (заперечень), підписати акт приймання-передачі наданих послуг, і один примірник повернути виконавцю або скласти і надіслати на адресу виконавця мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до умов п. 8.2 Договору від 30.08.3018, виконавець несе відповідальність за відповідність об`ємів робіт проектно-кошторисній документації, за якість виконаних підрядними організаціями робіт та їх відповідність діючим Державним будівельним нормам, а також за відповідність застосованих розцінок та цін в актах виконаних робіт форми КБ-2в договірній ціні по об`єкту та нормам в галузі ціноутворення.

Додатковою угодою №1 від 28.12.2018 до договору №123 від 30.08.2018 було змінено (зменшено) суму договору на 17353,94 грн. та визначено загальну вартість наданих послуг за цим договором за згодою сторін в сумі 6918,58 грн.

У грудні 2018 року підрядником - ПП "Монолітбудсервіс" були виконані будівельні роботи за договором підряду №2 від 28.08.2018, які були прийняті замовником без зауважень та заперечень, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №4/2 від 21.12.2018 за формою КБ-2в (а.с. 47-50).

Того ж дня, 21.12.2018 за №1/297 між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем технічного нагляду) був підписаний акт виконаних робіт (послуг) з технічного нагляду на суму 6918,58 грн. (а.с. 40).

На підставі вказаного акту позивачем здійснений розрахунок з відповідачем за виконані роботи з технічного нагляду на суму 6918,58 грн.

Термін дії договору підряду №2 від 28.08.2018 припинився з моменту підписання сторонами додаткової угоди №3 від 18.04.2019.

В подальшому, позивачем було проведено коригування проектно-кошторисної документації по вказаному об`єкту та укладено договір підряду на виконання будівельних робіт з іншою підрядною організацією, а саме, з ТОВ "Будальянс", яке листом від 04.11.2019 за вих. №17 повідомило позивача, що під час виконання будівельних робіт було виявлено невідповідність фактичного обсягу робіт проектно-кошторисній документації, а саме: ПП "Монолітбудсервіс" згідно з актом №4/2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року були виконані роботи з улаштування одношарових основ товщиною 3 см із щебеню фракції 40-70 мм в обсязі 2620,64 кв.м., тоді як позивачем було встановлено (робочою комісією з питань встановлення фактичних обсягів робіт по об`єкту), що фактична площа, яка підлягає влаштуванню покриттів та вимощення складає 2220,5 кв.м, на підтвердження чого складений акт обстеження фактичного обсягу робіт спортивного майданчику ЗОШ №15 (а.с.55).

Позивачем проведено розрахунок вартості фактично виконаних будівельних робіт та визначено її в розмірі 135130,03 грн. (а.с. 66-68).

Також позивачем визначено, що різниця між фактично оплаченими та виконаними роботами становить 400,14 кв.м та відповідно внаслідок завищення фактичного обсягу виконаних робіт та неналежного виконання обов`язків за договором №123 відповідачем позивачу завдано матеріальну шкоду (збитки) на суму 24350,83 грн., про що позивачем складено відповідний розрахунок, а також визначено суму надлишково сплачених грошових коштів відповідачу за послуги з технічного нагляду в розмірі 512, 32 грн. (а.с. 69).

Вказані суми позивачем у даному позові заявлені до стягнення з відповідача, як до особи, що здійснювала технічний нагляд.

При цьому, з наявної в матеріалах справи службової записки Начальника інженерно-технічного відділу УКБ ММР (а.с. 56-57) вбачається, що за результатами проведених розрахунків встановлено, що з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт підлягають стягненню з ПП "Монолітбудсервіс" кошти в сумі 24904,87 грн. та з КП ММР "Капітальне будівництво міста Миколаєва" на суму 520,29 грн.

Також судом прийнято до уваги, що ПП "Монолітбудсервіс", визначаючи вартість робіт, що надані за договором здійснював підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. При укладанні договору обидві сторони договору визнали вартість робіт, що підлягала виконанню за договором, економічно вигідною та обґрунтованою, про що свідчить факт укладання договору.

Вартість виконаних робіт була визначена у акті приймання виконаних робіт №4/12 від 21.12.2018, який було підписано, в тому числі позивачем, без будь-яких заперечень і зауважень та оплачено відповідно до порядку визначеного укладеним між сторонами договором.

Умовами договору підряду №2 від 28.08.2018 регламентовані дії сторін договору як у випадку виявлення недоліків (дефектів) у виконаних роботах, в тому числі прийнятих замовником (п.п. 2.2-2.6 Договору підряду) так і випадку виявлення недоліків, виявлених в процесі приймання-передачі виконаних робіт (п. 5.8 Договору підряду).

Вказаними умовами договору регламентовано обов`язок замовника (позивача) пред`явити підряднику, у випадку виявлення недоліків у виконаних роботах, вимогу щодо їх усунення, та у разі неможливості такого усунення - вимагати відповідного зменшення договірної ціни та компенсації збитків.

Окрім цього, умовами п. 4.2 Договору від 30.08.2018 передбачений обов`язок замовника (позивача) розглянути наданий виконавцем (відповідачем) акт приймання-передачі наданих послуг та у разі відсутності зауважень (заперечень) підписати такий акт, або скласти та надіслати на адресу виконавця мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Крім того, судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, акт №4/12 від 21.12.2018 приймання виконаних будівельних робіт підписаний позивачем без жодних зауважень або заперечень.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Стаття 623 ЦК України конкретизує положення по відшкодуванню збитків, завданих порушенням зобов`язання. Так, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 22 ЦК України дає загальне для цивільного законодавства (як договірного так і деліктного зобов`язання) визначення збитків. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки ч. 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Визначення поняття збитків наводиться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 ГК України конкретизує, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, предметом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (виключає його відповідальність).

Відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 73, 76 ГПК України).

З викладеного слідує, що положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.08.2020 у справі №922/3582/19).

Частини 2 та 3 статті 853 ЦК України визначають, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Тобто, замовник, який при прийнятті робіт негайно не заявив про виявлені допущені у роботі відступи від умов договору або інші явні недоліки у виконаній роботі, втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Водночас, згідно положень ч. 3 ст. 853 ЦК України, замовник має право вже після прийняття робіт заявити про виявлені приховані недоліки (негайно після їх виявлення), тобто ті, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт.

Враховуючи, що замовником прийнято роботи за актом № 4/12 без зауважень, а зазначений позивачем недолік - здійснення влаштування покриттів ТИП-1 та ТИП-2 та вимощення площею, меншою на 400,014 кв.м, не є прихованим та його можливо виявити при звичайному способі обстеження, суд вважає, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч. 3 ст. 853 ЦК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення збитків з відповідача, як таких, що є необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем не доведено наявності підстав для відшкодування матеріальної шкоди (збитків) та стягнення надлишково сплачених коштів за договором про надання послуг з технічного нагляду.

Отже, у задоволенні позову Управління капбудівництва ММР належить відмовити.

Суд зауважує, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, в даному випадку, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати у цій справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 28.12.2021.

Суддя В.С. Адаховська