Рішення

від 28.12.2021 по справі 344/17225/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/17225/21

Провадження № 2/344/4255/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

28 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Польської М.В.

секретаря Федоришин М.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод про стягнення заборгованості із заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в листопаді 2021р. в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод про стягнення заборгованості із заробітної плати за період з 01.12.2020р. по 17.09.2021р. в розмірі 148 344.0грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач по 17.09.2021р. працювала у ПАТ Івано-Франківський арматурний завод на посаді інженера з якості ВУЯ. Починаючи з грудня 2020р. відповідач припинив виплату заробітної плати посилаючись на відсутність фінансової можливості, заборгувавши за оплатою праці по штатному розписі позивачу за період з грудня по 17.09.2021р. нараховану зарплату в сумі 148 344.0грн., з яких невиплачена заробітна плата - 91 626грн. (64140+27486), за невикористану відпустку - 20 070грн., вихідна допомога за ст.44 КЗпП України - 27 486грн., середній заробіток за ст..117 КЗпП України - 9 162грн. Зокрема, у серпні місяці керівництво та бухгалтер просто зникли, на зв`язок не виходять, роботу підприємства не забезпечили, довідку про невиплачену заробітну плату та наявність боргу за підписом керівника та бухгалтера не видають.

28.12.2021р. позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, надавши детальний розрахунок всіх сум заборгованості (в частині збільшеного перерахунку сум, суд до уваги взяти не може, оскільки позовні вимоги в даному випадку були збільшені, однак позов щодо збільшених сум не подавався в порядку ЦПК України), проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судові засідання про які належно повідомлявся не з`явився, а також викликався через сайт судової влади, відзив на позов не подавав.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно записів трудової книжки (а.с.10, 39) ОСОБА_1 з 08.07.2003 року по 17.09.2021р. працювала у ПАТ Івано-Франківський арматурний завод на посаді інженера з якості.

Позивачу з грудня 2020р. відповідач припинив виплату заробітної плати, посилаючись на відсутність фінансової можливості, заборгувавши як вона доводила за оплатою праці по штатному розписі позивачу за період з грудня місяця 2020р. по 17.09.2021р. (день звільнення згідно Наказу №36-а від 17.09.2021р. за записом в трудовій книжці) нараховану зарплату в сумі 148 344.0грн., з яких невиплачена заробітна плата - 91 626 грн. (64140грн. за період з 01.12.2020р. по 30.06.2021р.+ 27486грн. за період з 01.07.2021р. по 17.09.2021р., виходячи з із суми денного заробітку - 489.77грн.), за невикористану відпустку - 20 070грн. (46 днів не використаної щорічної відпустки, згідно наказу про звільнення), вихідна допомога за ст.44 КЗпП України у розмірі трьох місячної заробітної плати - 22 127.60грн., середній заробіток за ст..117 КЗпП України за період з 17.09.2021р. по 01.11.2021р., виходячи з із суми денного заробітку 489.77грн. - 15189.90грн.

Розмір заробітної плати підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-5 (а.с.7-8), а також розрахунковими листами, виданими бухгалтерією відповідача (а.с.40-41). Зважаючи на це, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості нарахованої зарплати за період з 01 грудня 2020р. по 17.09.2021р. в сумі 91 623.49 грн. (64137.49грн. за період з 01.12.2020р. по 30.06.2021р.+ 27486грн. за період з 01.07.2021р. по 17.09.2021р., виходячи з із суми денного заробітку - 489.77грн.), без відрахування обов`язкових платежів та внесків з заробітної плати, з яких утримання (прибутковий податок та військовий збір) становить 19.5%, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Довідку позивачу про наявність заборгованості за підписом керівника та бухгалтера відповідач не видає, що останнім не спростовано та підтверджується матеріалами цивільної справи.

Причиною невиплати заробітної плати є, як зазначає позивач, те що у серпні місяці 2021р. керівництво та бухгалтер просто зникли, на зв`язок не виходять, роботу підприємства не забезпечили, видавати довідку про заборгованість виплати заробітної плати працівнику немає кому через відсутність керівництва та бухгалтера на робочому місці.

Водночас, згідно ст.80, 96 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Згідно отриманих судом публічних даних з ЄДР інформації про припинення діяльності відповідача, його ліквідацію, банкрутство чи інші будь які додаткові відомості - відсутні.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести перед судом розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків). Водночас, позивач позбавлена можливості отримати довідку про заборгованість нарахованої, однак не виплаченої їй заробітної плати, а відповідач в свою чергу не довів перед судом про належну виплату такої чи неправильність її розміру, не неодноразовий виклик до суду не з`являється.

За вимогами ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Визначення поняття заробітної плати врегульоване ст. 94 цього ж кодексу, а саме що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Право на звернення до суду передбачене ст.233 КЗпП України, а саме у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

За таких обставин з урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав, а роботодавець в свою чергу має спростувати факт порушення прав працівника, в т.ч. щодо невиплати заробітної плати.

Офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 стосовно працівника підтверджують лише його страховий стаж та не можуть бути прийняті судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді 31 травня 2021 року справи № 242/3051/18 про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Разом з тим, з врахуванням правової позиції ВС, відомості Пенсійного фонду України без оцінки таких у сукупності з іншими даними, не є тим належним доказом, що визначає саме заборгованість по заробітній платі позивача, однак позивач надала також розрахункові листи по заробітній платі щомісячно, які звірялися з даними бухгалтерії хоча такі й без підпису, але повністю відповідають відомостям Пенсійного фонду України, а іншим способом вона не може довести порушене своє право, але завданням цивільного судочинства за ст.2,4 ЦПК України є вирішення цивільних справ з метою саме ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні позивачу повинні були виплатити компенсацію за 46 днів невикористаної відпустки, про що зазначено в наказі №36-ос від 17.09.2021р.

Позивач провела додатково до позову розрахунок даної компенсації за невикористану відпустку, виходячи із суми заробітної плати на день 335.27грн., що за 46 днів складає 15422.42грн., без відрахування обов`язкових платежів та внесків, відповідач іншого не надав, розрахунок не спростував, а тому дані вимоги підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача вихідної допомоги за ст.44 КЗпП України у розмірі трьох місячної заробітної плати - 22 127.60грн., то така вимога не підлягає до задоволення.

За вимогами ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Позивач звільнена згідно із записами трудової книжки за п.1 ст.36 КЗпП України, за згодою сторін. А тому, підстав для стягнення такої вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку - немає.

За ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Позивач надала суду розрахунок, з якого середній заробіток за ст.117 КЗпП України за період з 17.09.2021р. по 01.11.2021р., виходячи з із суми денного заробітку 489.77грн., що складає - 15189.90грн.

Водночас, слід зазначити, що такий проведено не вірно, оскільки саме з наступного дня після дня звільнення проводиться нарахування, тобто з 18.09, а не 17.09.2021р. Так, середній заробіток за затримку належних звільненому працівникові сум за період з 18.09.2021р. по день ухвалення рішення судом, слід вважати 71 день х 489.77грн., що складає 34773.67грн., з якої слід провести відрахування обов`язкових платежів та внесків, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

Виходячи із положень п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Згідно ч.2 ст.430 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

На підставі наведеного, відповідно до ст.116, 94, 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 2,4, 13, 81, 259, 263, 268, 273, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод , місцезнаходження якого: вул.Євгена Коновальця, 229, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ - 00218271, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість із заробітної плати з 01 грудня 2020р. по 17.09.2021р. в сумі 91 623.49 грн. (дев`яносто одна тисяча шістсот двадцять три гривні 49коп.), з якої слід провести відрахування обов`язкових платежів та внесків (прибутковий податок та військовий збір, що становить 19.5%).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод , місцезнаходження якого: вул.Євгена Коновальця, 229, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ - 00218271, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , компенсацію за невикористану відпустку в сумі 15422.42грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні 42коп.), з якої слід провести відрахування обов`язкових платежів та внесків.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод , місцезнаходження якого: вул.Євгена Коновальця, 229, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ - 00218271, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за затримку належних звільненому працівникові сум за період з 18.09.2021р. по день ухвалення рішення судом, в сумі 34773.67грн. (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят три гривні 67коп.), з якої слід провести відрахування обов`язкових платежів та внесків.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод , місцезнаходження якого: вул.Євгена Коновальця, 229, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ - 00218271, на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 908,00грн.

Допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод , місцезнаходження якого: вул.Євгена Коновальця, 229, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ - 00218271, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості із заробітної плати станом на 17.09.2021р. в розмірі 91 623.49 грн. (дев`яносто одна тисяча шістсот двадцять три гривні 49коп.), з якої слід провести відрахування обов`язкових платежів та внесків (прибутковий податок та військовий збір, що становить 19.5%).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 30.12.2021р.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА