Рішення

від 24.12.2021 по справі 810/3141/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року справа №810/3141/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Варченко Ірини Вікторівни про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

Суть спору: в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа №810/3141/16 за позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 14 812 936,02 гривень в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, податку на додану вартість та орендної плати за землю з фізичних осіб.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі за адміністративним позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - постановлено вважати неподаною та повернуто апелянту.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 заяву Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про заміну сторони виконавчого провадження від 05.02.2018 б/н у справі № 810/3141/16 - задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому провадженні - Вишгородську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області правонаступником - Головним управлінням ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.5-А).

21.03.2018 Київський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №810/3141/16 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) 14812936,02 грн. (чотирнадцять мільйонів вісімсот дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість грн. 02 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, податку на додану вартість та орендної плати за землю з фізичних осіб.

02.09.2021 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Варченко Ірини Вікторівни надійшла заява від 01.09.2021 №0109/2021-1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №810/3141/16, в якій заявник просить суд:

- поновити строк на подання заяви про перегляд судового рішення;

- переглянути постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №810/3141/16 за позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за нововиявленими обставинами;

- скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №810/3141/16 за позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №810/3141/16, представник відповідача зазначає про те, що 30.05.2018 державним виконавцем на підставі виконавчого листа №810/3141/16 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 14812936,02 грн.

При цьому, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами представником відповідача повідомлено суд про те, що податкові повідомлення-рішення №0000861702 від 22.01.2016 та №000871702 від 22.01.2016, на підставі яких виник у ОСОБА_1 податковий борг, та який був предметом спору у даній справі №810/3141/16, були оскаржені до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа №826/6329/16).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №826/6329/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 №0000861702, податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 №0000871702, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.01.2016 №Ф-0000921702, рішення від 25.01.2016 №0000911702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску.

Однак, 06.11.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №826/6329/16 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій ухвалив постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, а відтак, податкове зобов`язання, визначене контролюючим органом на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення, не є узгодженим та не може вважатися податковим боргом у розумінні п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Враховуючи вказане, на думку представника відповідача, постанова Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами згідно з п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Крім того, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами представником відповідача повідомлено суд про те, що згідно відповіді ДПС України від 16.08.2021 на адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 , станом на 01.08.2021 у ОСОБА_1 відсутній податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб (надміру сплачені у розмірі 5087,45 тис. грн.); зі сплати податку на додану вартість (надміру сплачені у розмірі 285,06 тис. грн.); зі сплати орендної плати з фізичних осіб; зі сплати єдиного внеску (надміру сплачені у розмірі 1,27 тис. грн.). Згідно відповідей ГУ ДПС України у Київській області від 18.08.2021 на адвокатські запити в інтересах ОСОБА_1 , станом на 18.08.2021 в інтегрованій картці платника податку по податку на додану вартість рахується переплата в сумі 285064,15 грн.; на доходи фізичних осіб рахується переплата у сумі 5087445,86 грн. Враховуючи дану інформацію контролюючого органу, у ОСОБА_1 відсутній будь-який податковий борг.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №810/3141/16, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та витребувано від відповідача додаткові докази.

Позивач письмового заперечення на заяву відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не подав. Представник позивача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі №810/3141/16 до розгляду справи №826/6329/16 Верховним Судом.

В судових засіданнях 07.10.2021, 12.10.2021 представник відповідача підтримав подану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В судових засіданнях 07.10.2021, 12.10.2021 представник позивача проти заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечував.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 замінено позивача у даній справі - Вишгородську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №810/3141/16 до розгляду справи №826/6329/16 Верховним Судом відмовлено.

13.10.2021 Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Варченко Іриною Вікторівною подано до суду уточнену заяву за нововиявленими обставинами від 12.10.2021 №1210/2021-1, в якій представник відповідача просить переглянути постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №810/3141/16 за позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за нововиявленими обставинами та скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №810/3141/16 за позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в частині стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, податку на додану вартість, оскільки немає підстав для перегляду судового рішення в частині стягнення податкового боргу зі сплати орендної плати.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 прийнято до розгляду судом уточнену заяву за нововиявленими обставинами від 12.10.2021 №1210/2021-1.

12.10.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти якого представник позивача не заперечував.

В судовому засіданні 19.10.2021 представник відповідача підтримав подану уточнену заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, представник позивача проти уточненої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечував.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду вказаної заяви у судовому засіданні, судом прийнято рішення про розгляд заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Вишгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед бюджетом у сумі 14812936,02 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 14 812 936,02 гривень в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, податку на додану вартість та орендної плати за землю з фізичних осіб.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі за адміністративним позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - постановлено вважати неподаною та повернуто апелянту.

Під час розгляду адміністративної справи №810/3141/16 у постанові Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 було встановлено, що податковий борг ОСОБА_1 у загальному розмірі 14 812 936,02 гривень, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування 2 484 780,62 гривень, з податку на додану вартість 12 321 440,78 гривень, з орендної плати з фізичних осіб 6 714,62 гривень виник як у зв`язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов`язань, так і податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом.

У постанові Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №810/3141/16 встановлено, що в період з 23 листопада 2015 по 27 листопада 2015 працівниками Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області згідно пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України та на підставі наказу від 19 листопада 2015 року №457 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт №1964/17-3/2890408694 від 4 грудня 2015 року.

У висновках акту перевірки №1964/17-3/2890408694 від 4 грудня 2015 року зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою платника податків ОСОБА_1 встановлено порушення:

- п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 ПК України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2014 рік у розмірі 5 911 322,91 гривень;

- п. 181.1 ст. 181, п. 183.1 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за 2014 рік на 9 857 152,62 гривень;

- п. 2ст. 6 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , що призвело до заниження нарахувань по єдиному соціальному внеску за 2014 рік на 86 219,76 гривень.

22 січня 2016 року Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі Акту перевірки №1964/17-3/2890408694 від 4 грудня 2015 року прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000861702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7 389 153,64 гривень, в тому числі 5 911 322,91 гривень за основним платежем та 1 477 830,73 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000871702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 12 321 440,78 гривень, в тому числі 9 857 152,62 гривень за основним платежем та 2 464 288,16 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_1 оскаржив останні в судовому порядку (справа №826/6329/16 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі №826/6329/16.

Підставою для задоволення позову Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у адміністративній справі №810/3141/16 про стягнення податкового боргу стало те, що на день розгляду справи №810/3141/16 по суті та ухвалення Київським окружним адміністративним судом постанови від 25 листопада 2016 року у суду були відсутні будь- які правові підстави ставити під сумнів обставини, встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року в адміністративній справі №826/6329/16.

Окрім того, суд зазначив, що у разі задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №826/6329/16 вказана обставина може бути підставою для перегляду даної постанови суду за нововиявленими обставинами.

Таким чином, суд при ухваленні постанови від 25 листопада 2016 року зазначив, що податкові зобов`язання ОСОБА_1 з податку на додану вартість у сумі 12 321 440,78 гривень та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7 389 153,64 гривень визначені на підставі податкових повідомлень-рішень Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22 січня 2016 року №0000861702 та №0000871702 є узгодженими та є обов`язковими до сплати відповідачем.

21 березня 2018 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 810/3141/16.

Судом встановлено, що 30 травня 2018 року державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження №56493748 з примусового виконання виконавчого листа №810/3141/16, в рамках якого здійснюються виконавчі дії.

Положеннями статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №816/4947/14 та від 13.02.2018 у справі №815/756/14.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та практику Верховного Суду, суд приходить до висновку, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час прийняття судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

"Істотність" обставин означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 "Праведная проти Росії", процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, щоб рішення суду, яке набрало законної сили, було переглянуте у зв`язку з нововиявленими обставинами, необхідно щоб існувало дві обставини, а саме - неможливість отримати доказ раніше, а також цей доказ був вирішальний по справі.

Так, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року в адміністративній справі №826/6329/16 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для направлення справи на новий розгляд стало те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам позивача щодо недотримання жодного письмового запиту від Вишгородської ОДПІ, а також порушення контролюючим органом законодавчо встановленої процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з огляду на неознайомлення позивача з наказом про проведення перевірки до її початку.

Крім того, перевіряючи правомірність нарахування позивачу Вишгородською ОДПІ грошового зобов`язання з податку на додану вартість, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували положення підпункту197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06 листопада 2020 року у справі №826/6329/16 зазначила, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, не встановлено, що є в даному випадку операцією з першого постачання житла з урахуванням перевірки цієї обставини, чи залучалася позивачем для будівництва об`єктів житлової нерухомості підрядна організація.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 грудня 2020 року прийнято до провадження адміністративні справу №826/6329/16 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій.

18 січня 2021 року судом у справі №826/6329/16 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі на ГУ ДПС у Київській області та 20 травня 2021 року суд замінив відповідача по справі на відокремлений підрозділ ГУ ДПС у Київській області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі №826/6329/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2016 року №0000861702, податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2016 року №0000871702, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 січня 2016 року №Ф-0000921702, рішення від 25 січня 2016 року №0000911702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску.

Як встановлено судом, у рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/6239/16 судом визнана обставина не доведеності наявності визначених ПК України правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлені Актом від 4 грудня 2015 року №1964/17-3/2890408694, висновки якого відображені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях. Таким чином, недотримання податковим органом порядку проведення документальної позапланової перевірки призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових підстав наслідків такої перевірки, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідком здійснення протиправної податкової перевірки платника податків.

Отже, оскаржувані у справі №826/6239/16 податкові повідомлення-рішення та інші рішення, прийняті відповідачем за наслідком спірної перевірки, визнано протиправними та скасовано з огляду на порушення податковим органом встановленої ПК України процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Враховуючи встановлені судом обставини з урахуванням висновків та правових позицій Верховного Суду, відповідачем не доведено правомірності проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та правомірність винесених рішень за її наслідками, з огляду на що, суд у справі №826/6239/16 дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Отже, зазначені вище обставини на думку суду є істотними, і можуть слугувати підставою для перегляду постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №810/3141/16 за нововиявленими обставинами.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склалися з урахуванням нововиявлених обставин, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Предметом розгляду цієї справи є стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу, що утворився внаслідок несплати податкових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0000861702 від 22 січня 2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7 389 153,64 гривень, в тому числі 5 911 322,91 гривень за основним платежем та 1 477 830,73 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; податковому повідомленні-рішенні №0000871702 від 22 січня 2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 12 321 440,78 гривень, в тому числі 9 857 152,62 гривень за основним платежем та 2 464 288,16 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Однак, ОСОБА_1 оскаржено до суду визначені податковим органом грошові зобов`язання, в тому числі й податкове повідомлення-рішення №0000861702 від 22 січня 2016 року, податкове повідомлення-рішення №0000871702 від 22 січня 2016 року (справа №826/6329/16).

При прийнятті рішення по даній справі у суду були відсутні підстави ставити під сумнів обставини, встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року в адміністративній справі №826/6329/16, однак 6 листопада 2020 року Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №826/6329/16 скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, а відтак, податкове зобов`язання, визначене контролюючим органом, не є узгодженим та не може вважатися податковим боргом у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Суд звертає увагу суду на те, що згідно відповіді Державної податкової служби України №18700/6/99-00-12-09-02-06 від 16 серпня 2021 року станом на 1 серпня 2021 року у ОСОБА_1 відсутній податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб (надміру сплачені у розмірі 5 087,45 тис. грн.); зі сплати податку на додану вартість (надміру сплачені у розмірі 285,06 тис. грн.); зі сплати орендної плати з фізичних осіб; зі сплати єдиного внеску (надміру сплачені у розмірі 1,27 тис. грн.).

Згідно з відповіді Головного управління Державної податкової служби України у Київській області №30591/6/10-36-24-09 від 18 серпня 2021 року станом на 18 серпня 2021 року в інтегрованій картці платника податку по податку на додану вартість рахується переплата в сумі 285 064,15 гривень.

Згідно з відповіді Головного управління Державної податкової служби України у Київській області №30587/6/10-36-24-09 від 18 серпня 2021 року станом на 18 серпня 2021 року в інтегрованій картці платника податку на доходи фізичних осіб відповідача рахується переплата у сумі 5 087 445,86 гривень.

Окрім того, відсутність податкового боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість підтверджується наявними в матеріалах справи інтегрованими картками по податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб відповідача.

У той же час, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що податкове зобов`язання, визначені контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень №0000861702 від 22 січня 2016 року, №0000871702 від 22 січня 2016 року не є узгодженими та не можуть вважатися податковим боргом.

Таким чином за даними контролюючого органу у ОСОБА_1 відсутній будь-який податковий борг з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, в тому числі підставою визначення якого були податкові повідомлення-рішення №0000861702 від 22 січня 2016 року, №0000871702 від 22 січня 2016 року.

Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд звертає увагу на те, що повноваження щодо визначення суми грошових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження щодо визначення грошового зобов`язання та застосування штрафу в іншому розмірі.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі №804/3230/17 та від 06.11.2018 у справі №813/3274/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для стягнення податкового боргу на підставі податкових повідомлень-рішень №0000861702 від 22 січня 2016 року, №0000871702 від 22 січня 2016 року у суду немає.

Відповідно до ч.2 ст. 369 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Згідно з ч.13 п.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду - це рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги.

Як зазначено у ч.14 п.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова - це письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.

Виходячи з вище викладеного суд вважає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі № 810/3141/16 підлягає скасуванню з прийняттям судом рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 2 484 780,62 гривень, податку на додану вартість у сумі 12 321 440,78 гривень.

Згідно частини 5 статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідачем було сплачено судовий збір на суму 34050,00 грн. згідно квитанції 0.0.2251302417.1 від 01.09.2021 (том 3, а.с.76).

Враховуючи задоволення судом заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Варченко Ірини Вікторівни про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, судові витрати у вигляді сплати судового збору на суму 34050,00 грн. підлягають стягненню за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Варченко Ірини Вікторівни про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №810/3141/16 - задовольнити.

2. Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у справі №810/3141/16 за позовом Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в частині стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 2 484 780,62 гривень (два мільйони чотириста вісімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят грн. 62 коп.), податку на додану вартість у сумі 12 321 440,78 гривень (дванадцять мільйонів триста двадцять одна тисяча чотириста сорок грн. 78 коп.).

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в частині стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 2 484 780,62 гривень (два мільйони чотириста вісімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят грн. 62 коп.), податку на додану вартість у сумі 12 321 440,78 гривень (дванадцять мільйонів триста двадцять одна тисяча чотириста сорок грн. 78 коп.) - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у сумі 34050,00 (тридцять чотири тисячі п`ятдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.