Рішення

від 28.12.2021 по справі 420/16810/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16810/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 14 вересня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 16 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

08 жовтня 2021 року ухвалою продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненими позовними вимогами (з копією учасникам справи).

22 жовтня 2021 року до суду від позивача за вх. №58427/21 надійшла належним чином оформлена позовна заява з додатками, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача (Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області) у нерозгляді моєї заяви від 29.06.2021 року (про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність) учаснику бойових дій ОСОБА_1 , відповідно до строку, встановленого законом (Земельним Кодексом - пункт 9 статті 118);

2. Визнати рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 10.09.2021 року №233-VII протиправним та скасувати його;

2. Зобов`язати Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області затвердити учаснику АТО ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення та передати у власність (в межах норми безкоштовної приватизації) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3768.

Ухвалою від 29 жовтня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх. №58427/21), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в адміністративному позові зазначено, що ним розроблено та погоджено проект землеустрою щодо відведення та передачу у власність (в межах норми безкоштовної приватизації) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області та такій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5123755800:01:002:3768. Зазначає, що звертався до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за затвердженням проекту землеустрою, однак йому було відмовлено оскільки така земельна ділянка передана у комунальну власність Таїровській селищній раді та що 29.06.2021 подав до відповідача заяву про затвердження вказаного проекту землеустрою та з порушенням строку отримав рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 10.09.2021 року №233-VII. Вказує, що невчасний розгляд відповідачем його заяви є протиправною бездіяльністю. Зазначає, що відповідач повинен надати конкретну містобудівну документацію, якій суперечить його проект землеустрою.

23 листопада 2021 року до суду від відповідача за вх.№65311/21 надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначає, що заява позивача від 29.06.2021 розглянута. Вказує що рішення з усіх питань порядку денного, які розглядаються на сесіях ради, приймаються виключно депутатами відповідної селищної ради. Ані суд, ані будь-який інший орган не наділений повноваженнями щодо зобов`язання депутата місцевої ради голосувати так чи інакше по будь-якому питанню порядку денного сесії ради. Депутати Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області не підтримували дане питання на пленарних засіданнях Таїровської селищної ради, в результаті чого, відповідне питання не набрало необхідної кількості голосів депутатів для його прийняття. Механізму спонукання депутата голосувати за той чи інший результат розгляду питань, висунитих на пленарних засіданнях ради не існує, втручання у діяльність депутата місцевої ради є неприпустимим та такою, що прямо заборонено чинним законодавством України. Зазначає, що у зв`язку з набиранням з у справі №420/7102/21, позивачу слід звертатись із заявою про затвердження проекту землеустрою до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, а не до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

30 листопада 2021 року до суду від позивача за вх. №67016/21 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує щодо доводів відповідача, наведених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 02.05.2019 подав до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області заяву про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,11 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту) (т.1 а.с.92).

10.06.2019 позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с.101) та уклав з ним договір №260/ПР-МЗ про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,11 га на території Таїровської селищної ради (у межах населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (т.1 а.с.150).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі №420/3784/19 (т.1 а.с.145-149): позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.05.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,11 га на території Таїровської селищної ради (у межах населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.05.2019 року та вирішити питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,11 га на території Таїровської селищної ради (у межах населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, з урахуванням встановлених судом обставин.

На виконання рішення суду у справі №420/3784/19 Головне управління Держгеокадастру в Одеській області прийняло наказ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 03.01.2020 №15-44/13-20-СГ, з підстав відсутності погодження Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Наказом від 30.11.2020 №1003-УБД Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,11 га на території Таїровської селищної ради (у межах населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області (т.1 а.с.194).

У той же час позивачу був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі на виконання договору від 10.06.2019 (т.1 а.с.85-176).

Позивачем було отримано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20.02.2020р. №2486/82-20 експерта державної експертизи ОСОБА_3 , згідно з яким відсутні зауваження до проекту землеустрою (т.1 а.с.136, 187-188).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №595-УБД від 13.10.2020 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки (т.1 а.с.195).

Позивач оскаржив наказ 13.10.2020 №595-УБД в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 по справі №420/11801/20 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 13.10.2020р. №595-УБД про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки та у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.198-207).

06.01.2021 ОСОБА_1 знову направив відповідачу заяву про затвердження проекту землеустрою, на яку листом від 16.01.2021р. №С-17/0-36/6-21 (т.1 а.с.208) Головне управління Держгеокадастру в Одеській області направило позивачу копію наказу від 16.12.2020 №81-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність та копію акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, відповідно до якого вбачається, що земельна ділянка площею 0,1100 га з кадастровим номером 5123755800:01:002:3768 включена до наказу Головного управління від 16.12.2020 №81-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність (т.1 а.с.209-211).

Не погоджуючись із наказом від 16.12.2020 №81-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 по справі №420/7102/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16.12.2020 року № 81-ОТГ в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:3768 до комунальної власності та у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 по справі №420/7102/21: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року скасовано в частині відмови в задоволенні вимог позову про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області затвердити громадянину України ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3768, та передати зазначену земельну ділянку у власність в межах норми безкоштовної приватизації; в цій частині ухвалено по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області затвердити громадянину України ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3768, та передати зазначену земельну ділянку у власність в межах норми безкоштовної приватизації; в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року залишено без змін.

При цьому, позивачем до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області 29.06.2021 було подано заяву з додатками, в якій позивач просив затвердити проект землеустрою щодо відведення та передати у власність (в межах норми безкоштовної приватизації) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3768 (т.1 а.с.212-215).

Вказана заява направлена позивачем засобами поштового зв`язку та отримана відповідачем 02.07.2021 (т.1 а.с.216-219).

10 вересня 2021 року Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області прийняла рішення № 233-VIIІ Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі громадянину України гр. ОСОБА_1 для ведення садівництва (код класифікації цільового призначення земель - 01.05) на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області (т.1 а.с.237), яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 0,11 га для ведення садівництва (код згідно КВЦПЗ: 01.05) на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3768, у зв`язку із відсутністю відповідної містобудівної документації, що унеможливлює встановлення відповідності місця розташування об`єкта вимогам містобудівної документації та запропоновано гр. ОСОБА_1 звернутись до Таїровської селищної ради після затвердження відповідної містобудівної документації.

Позивач, вважаючи що позивач прийняв протиправне рішення з порушенням строків розгляду його заявив від 29.06.2021, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частинами 2, 5 ст.22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Пунктом б ч.1 ст.81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно п. в ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва в розмірі не більше 0,12 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 50 Закону України Про землеустрій , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з ч.1, 4 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч.9 ст.119 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення №233-VII 10.09.2021 за результатами розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою від 29.06.2021, яка відповідачем отримана 02.07.2021, порушив строк розгляду такої заяви, встановлений ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, оскільки з дати отримання заяви позивача до дати прийняття рішення №233-VII від 10.09.2021 (яке і є доказом розгляду заяви) пройшло більше двох місяців.

При цьому, позивач дійшов помилкового висновку, що порушивши строки розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою відповідач допустив бездіяльність, а відтак вважає за доцільне вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльність задовольнити шляхом визнання протиправними дії Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області щодо порушення встановленого ч.9 ст.118 Земельного кодексу України строку розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Пунктом 5 частини 5 статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку: технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим (ч.7 ст.186 Земельного кодексу України).

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (ч.8 ст.186 Земельного кодексу України).

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт (ч.9 ст.186 Земельного кодексу України).

Згідно з ч.10 ст.186 Земельного кодексу України, висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Відповідно до висновку експерта державної експертизи про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20.02.2020 №2486/82-20 погоджено проект землеустрою замовника ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області загальною площею 0,11 га.

Також відділом в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області проведена державна реєстрація спірної земельної за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку, що підтверджується витягом (т.1 а.с.189-193).

У постановах від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту.

Реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України Про Державний земельний кадастр свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою.

При цьому, у вказаних постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 у справі №316/979/18 та від 30 серпня 2018 у справі №817/586/17 суди посилаються на ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України (на момент виникнення спірних правовідносин у даній справі виключена на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021), яка передбачала, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з підстав відсутності відповідної містобудівної документації, що унеможливлює встановлення відповідності місця розташування об`єкта вимогам містобудівної документації.

Суд вважає, що відсутність містобудівної документації не може бути підставою для відмови особі у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки чинними нормами Земельного кодексу України вона не передбачена, а передбачено лише невідповідність документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відсутність містобудівної документації на місцевому рівні не може бути підставою для обмеження законного права особи на отримання у власність земельної ділянки за умови дотримання ним вимог чинного законодавства України.

Крім цього суд приймає до уваги доводи позивача про те, що сусідні зі спірною земельні ділянки (кадастрові номера 5123755800:01:002:3651, 5123755800:01:002:3380) мають те ж цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, та є приватизованими

Отже, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 10.09.2021 №233-VII.

Що ж до вимог позивача про зобов`язання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області затвердити учаснику АТО ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення та передати у власність (в межах норми безкоштовної приватизації) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3768, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі за текстом - Положення) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Підпунктом 50 п. 4 Положення № 15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 по справі №420/7102/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16.12.2020 року № 81-ОТГ в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:3768 до комунальної власності.

Вказане рішення в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16.12.2020 року № 81-ОТГ в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:3768 до комунальної власності набрало законної сили 26.10.2021, а отже, спірна земельна ділянка є ділянкою державної форми власності та у розпорядженні Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області з 26.10.2021 не перебуває, а нею розпоряджається Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо зобов`язання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області затвердити учаснику АТО ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення та передати у власність (в межах норми безкоштовної приватизації) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3768 задоволенню не підлягає.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає за доцільне позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

У позовній заяві позивач також просить суд встановити судовий контролю за виконанням вказаного рішення.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Приписами 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність зобов`язання відповідача подати звіт про виконання даного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241- 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області щодо порушення встановленого ч.9 ст.118 Земельного кодексу України строку розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Визнати протиправним та скасувати рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 10.09.2021 №233-VII.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області (вул.40-років перемоги, 27, смт.Таїрово, Одеська обл, 65496, код ЄДРПОУ 05582159).

Суддя О.А. Вовченко