Рішення

від 24.12.2021 по справі 480/6921/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року справа №480/6921/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/6921/21 за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Буринської міської ради в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Буринської міської ради, що полягає у не прийнятті рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів (кадастровий номер 5920985000:03:001:0533) та надання земельну ділянку ОСОБА_1 у власність;

- зобов`язати на протязі двох тижнів з дня набрання чинності рішенням суду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів (кадастровий номер 5920985000:03:001:0533) та надання земельної ділянки у власність.

Вимоги мотивує тим, що позивачка звернулася до Буринської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою. Проте, листом від 02.07.2021 відповідач повідомив, що в даний час на земельну ділянку кадастровий номер 5920985000:03:001:0533 площею 2 га не зареєстроване право комунальної власності Буринської міської ради Сумської області. На думку позивачки, відповідач порушив норми діючого законодавства, оскільки міською радою не прийнято відповідне рішення.

Відповідач подав до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що земельна ділянка із кадастровим номером 5920985000:03:001:0533 площею 2 га для ведення селянського господарства, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів не перебуває у комунальній власності Буринської міської ради.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області видано наказ від 27.01.2020 №18-3965/16-20-СГ, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області, орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.9).

ФОП ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області.

ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області проект землеустрою був погоджений, про що зазначено в п. 10 Висновку про розгляд проекту землеустрою від 02.03.2020 (а.с.14).

З вказаного Висновку вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області, відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам та погоджується (а.с.14).

ОСОБА_1 звернулася до Буринської міської ради Сумської області із заявою від 25.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області та надання земельної ділянки площею 2 га у власність (а.с.7).

Буринська міська рада листом від 02.07.2021 № 1672 повідомила, що в даний час на земельну ділянку кадастровий номер 5920985000:03:001:0533 площею 2 га не зареєстроване право комунальної власності Буринської міської ради Сумської області (а.с.16).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

За приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленою ст. 186-1 цього Кодексу.

Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За приписами ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить про те, що рішення щодо затвердження технічної документації для передачі земельної ділянки у власність повинно бути прийняте саме на пленарному засіданні ради.

Судом встановлено, що позивач, маючи право безоплатно набути у власність земельну ділянку за рахунок земель державної власності, отримав відповідний дозвіл та дотримався визначеної законодавством процедури виготовлення та погодження проекту землеустрою. Однак, рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою або рішення про відмову у його затвердженні, Буринською міської радою не приймалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто розгляд заяви заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Відповідач, за результатами розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, зобов`язаний був прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його затвердженні.

Також відповідач не надав суду доказів наявності обмежень, установлених містобудівною чи землевпорядною документацією, зокрема схемами землеустрою і техніко-економічними обґрунтуваннями використання та охорони земель територіальної громади, комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, або заборон, які б не узгоджувались із цільовим призначенням, визначеним у проекті землеустрою, щодо відведення відповідної ділянки для надання її у власність позивачу, а також наявності прав інших громадян чи юридичних осіб на відповідну земельну ділянку.

У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяви позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана йому оцінка на предмет відповідності вимогам ст.118 Земельного кодексу України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям.

Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви.

У даному випадку способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання відповідача належним чином розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного рішення, яким затвердити проект землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його затвердженні.

Крім того, відповідач не зазначає про невідповідність місця розташування земельної ділянки, що планується до відведення, вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, чи генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку.

Отже, відповідачем не виносилось на розгляд сесії заява позивачки про затвердження проекту землеустрою, заява позивачки не розглянута, рішення не приймалось, не надана оцінка обставинам на предмет відповідності клопотання вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.

Тому заява позивачки підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

З метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Буринська міська рада Сумської області, як суб`єкт владних повноважень, не довела правомірності не прийняття рішення щодо затвердження проекту землеустрою або мотивованої відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Зважаючи на те, що Буринською міською радою Сумської області не було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у формі рішення, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області та зобов`язати відповідача на черговій сесії повторно розглянути заяву позивачки від 25.06.2021 про затвердження проекту землеустрою, і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином вказаною статтею встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Буринської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Буринської міської ради Сумської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів.

Зобов`язати Буринську міську раду Сумської області (код ЄДРПОУ 04058025) на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Буринської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 04058025) суму судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім грн).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар