Рішення

від 20.12.2021 по справі 520/19194/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 р. № 520/19194/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/19194/21 за позовом Департаменту інфраструктури Харківської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Харківська міська рада, приватне акціонерне товариство "Південспецбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: державне підприємство "ПРОЗОРРО" про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В :

Департамент інфраструктури Харківської міської ради звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зупинити виконання висновку від 14.09.2021 за результатом моніторингу закупівлі UА-2021-03-29-006798-С від 16.08.2021, яка оголошена Департаментом інфраструктури Харківської міської ради за предметом закупівлі - "Реконструкція трамвайного переїзду вул. Плеханівська - вул. Державінська" (ДК 021:2015: 45234000-6 - Будівництво залізничних і канатних транспортних систем) до прийняття остаточного рішення у справі за позовом Департаменту інфраструктури Харківської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби України;

- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі від 14.09.2021 за предметом закупівлі "Реконструкція трамвайного переїзду вул. Плеханівська - вул. Державінська" (ДК 021:2015: 45234000-6 - Будівництво залізничних і канатних транспортних систем) у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема порушення частини другої абзацу першого частини шостої статті 33, пункту 3 статті 17 Закону та розбіжності щодо терміну дії тендерних пропозицій, а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірний висновок відповідача є протиправним, а тому, підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 12.11.2021 надав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки спірний висновок є правомірним, підстави для його скасування відсутні.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Згідно з наказом Державної аудиторської служби України № 434 від 16.08.2021 "Про початок моніторингу закупівель", який оприлюднений 16.08.2021 на офіційному веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Рrozorro" прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі UА-2021-03-29-006798-с від 16.08.2021, яка оголошена Департаментом інфраструктури Харківської міської ради за предметом закупівлі - "Реконструкція трамвайного переїзду вул. Плеханівська - вул. Державінська" (ДК 021:2015: 45234000-6 - Будівництво залізничних і канатних транспортних систем) з підстав виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненої в електронної системі закупівель.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі UА-2021-03-29-006798-с відповідач 14.09.2021 склав та оприлюднив висновок про результати моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель, яким встановлено порушення позивачем законодавства в частині неправомірності обрання та застосування процедури закупівлі, а саме: за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення частини 2 абзацу 1 частини 6 статті 33, пункту 3 статті 17 Закону та розбіжності щодо терміну дії тендерних пропозицій.

У зв`язку із допущенням порушення законодавства у сфері закупівель відповідач висновком зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку зокрема, вжиття заходів шляхом щодо недопущення їх у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель Інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Департамент інфраструктури Харківської міської ради в електронній системі закупівель 20.09.2021 оприлюднив заперечення до висновку про результати моніторингу закупівлі від 14.09.2021.

Не погоджуючись з вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939).

Відповідно до статті 2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі (далі Закон № 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2 ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон № 922,) а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено ч. 2 ст. 7-1 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч. 3 ст. 7-1 Закону № 922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч. 4 ст. 7-1 Закону № 922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч. 1 ст. 7-1 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Відповідно до ч. 6-7 ст. 7-1 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Судом встановлено, що в оскаржуваному висновку Держаудитслужба зазначила, що у порушення частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону замовником у тендерній документації у переліку документів для переможця процедури закупівлі невірно визначено спосіб документального підтвердження щодо відсутності підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону № 922 учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Закону № 922, у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема: 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідач у справі стверджує, що пунктом 5 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" та згідно пункту 2 додатку 4 тендерної документації замовником визначено документи, які повинен надати переможець торгів та визначено спосіб надання документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктом 12 частини першої статті 17 Закону (службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми) у довільній формі.

При цьому позивачем зазначено, що переможцем закупівлі надано довідку, видану Міністерством внутрішніх справ України про не притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 № 303 затверджено Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми. Відповідно до пункту 5 Положення Держателем (володільцем) Реєстру є МВС. Загальний доступ до статистичних відомостей повинен здійснюватись через веб-сайт МВС. Проте, наразі такого реєстру немає і відповідно інформацію з нього отримати неможливо. Дані обставини відповідачем не заперечуються.

Отже, як вбачається з умов тендерної документації, позивачем, як замовником, вірно визначено спосіб документального підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктом 12 частини першої статті 17 Закону № 922, чим виконано вимоги частини 3 цієї статті та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону № 922, що спростовує встановлені відповідачем порушення під час проведення моніторингу.

Щодо порушення в частині розбіжностей термінів дії тендерної пропозиції суд зазначає н6аступне.

Відповідно пункту 29 частини 1 статті 1 Закону № 922 строк дії тендерної пропозиції - установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.

Як зазначено у спірному висновку умови додатку 5 "Форма "Тендерна пропозиція" до тендерної документації Замовника та пункту 4 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації мають розбіжності щодо терміну дії тендерних пропозицій, а саме у додатку 5 "Форма "Тендерна пропозиція" до тендерної документації Замовник зазначив, що учасник погоджується дотримуватись умов тендерної пропозиції протягом 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій, а у пункті 4 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації Замовник зазначив, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

При цьому у висновку вказано, що зазначене призводить до порушення замовником норми пункту 29 частини 1 статті 1, частини 7 статті 28 Закону, згідно з якими визначено підстави для відхилення тендерних пропозицій у разі закінчення строку дії тендерної пропозиції.

У відзиві відповідачем зазначено, що у висновку допущено технічну помилку в частині зазначення порушення частини 7 статті 28 Закону № 922 замість статті 26 Закону.

Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 922 тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.

Судом встановлено, що замовником у розділі ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" визначено строк дії тендерних пропозицій, а саме у відповідності пункту 11 частини 2 статті 22 - строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Суд зазначає, що встановлюючи розбіжність щодо дії строку тендерних пропозицій та зазначаючи помилково іншу статтю Закону, відповідач взагалі не визначив та не конкретизував, яке саме порушення вчинено позивачем та що воно вплинуло.

У висновку також зазначено про порушення частини другої абзацу першого частини шостої статті 33 Закону № 922, а саме вказано, що строк укладання договору з переможцем торгів, відповідно до умов пункту 2 розділу ІV "Результати торгів та укладання договору про закупівлю" тендерної документації визначено без врахування вимог зазначеної норми, яка передбачає, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжено до 60 днів.

Аналізуючи, висновок відповідача в цій частині, суд зазначає, що частиною другої статті 22 Закону № 922 не визначено у переліку відомостей, які містить тендерна документація, інформації щодо строку укладання договору та умов його продовження. Частиною третьою статті 22 визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Однак, на думку суду, включення цієї інформації не є обов`язком замовника.

Отже, надаючи оцінку обґрунтованості оскарженого висновку, суд зазначає, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів). Однак, у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів.

При вирішенні даного спору суд також враховує необхідність чіткого дотримання учасниками торгів вимог, визначених у тендерній документації, а також необхідності підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційним вимогам саме тими документами, які визначені у такій документації.

У той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного статтею 5 Закону № 922, а саме - недискримінація учасників.

Натомість, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.

Суд також звертає увагу, що в ході проведення моніторингу закупівель відповідачем не було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету, у спірному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, не встановлено обставин що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів.

Також суд зазначає, що зобов`язуючи в межах законодавства вжити заходів щодо усунення порушення законодавства в сфері публічних закупівель шляхом недопущення таких порушень в подальшому та оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення законодавства (вжиття таких заходів) протягом п`яти робочих днів, відповідач не конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, а також спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень у майбутньому.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, адже можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

При цьому, спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року по справі №160/6502/19. Крім того, подібні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 у справі №640/467/19.

Разом з тим, статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право органу державного фінансового контролю пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Одночасно з цим, зобов`язання усунення ймовірних порушень у майбутньому законом не передбачено. Не зрозумілим є також і спосіб виконання зобов`язальної частини висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Таким чином зобов`язання покладені відповідачем на позивача у висновку, не відповідають вказаним критеріям в повному обсязі, оскільки в ньому не вказано жодного визначеного законодавством способу усунення виявлених порушень. Натомість на позивача покладено неконкретизований обов`язок вчинити дії, який не має реального законодавчого механізму виконання.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Департаменту інфраструктури Харківської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Департаменту інфраструктури Харківської міської ради (місцезнаходження: майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код - 34468231) до Східного офісу Держаудитслужби України (місцезнаходження: вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2,м. Дніпро, 49101, ідентифікаційний код - 40477689), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Харківська міська рада (місцезнаходження: майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код - 34468231), приватне акціонерне товариство "Південспецбуд" (місцезнаходження: вул. Джанкойська, буд. 76, м. Харків, 61045, ідентифікаційний код - 01416731), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: державне підприємство "ПРОЗОРРО" (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, м. Київ, Центральна Частина Києва, Київ, 01601, ідентифікаційний код - 02426097) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-03-29-006798-c від 14.09.2021 за предметом закупівлі "Реконструкція трамвайного переїзду вул. Плеханівська - вул. Державінська".

Стягнути на користь Департаменту інфраструктури Харківської міської ради (ідентифікаційний код - 34468231) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби України (ідентифікаційний код - 40477689) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 грудня 2021 року.

Суддя А.С. Мороко