Постанова

від 23.12.2021 по справі 160/14579/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14579/20

головуючий суддя І інстанції -Кадникова Г.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року в адміністративній справі №160/14579/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адітон" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.08.2020 року, а саме:

- рішення №1803626/21870366 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №342 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення №1803627/21870366 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №351 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення №1803628/21870366 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №344 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення №1803629/21870366 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №95 від 01.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення №1803630/21870366 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №347 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення №1803631/21870366 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №343 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення №1803632/21870366 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №349 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення №1803633/21870366 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №352 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення №1803634/21870366 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №346 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування, подані позивачем, датою подання на реєстрацію, а саме:

- розрахунок коригування №342 від 16.07.2020 року;

- розрахунок коригування №351 від 16.07.2020 року;

- розрахунок коригування №344 від 16.07.2020 року;

- розрахунок коригування № 95 від 01.07.2020 року;

- розрахунок коригування №347 від 16.07.2020 року;

- розрахунок коригування №343 від 16.07.2020 року;

- розрахунок коригування №349 від 16.07.2020 року;

- розрахунок коригування №352 від 16.07.2020 року;

- розрахунок коригування №346 від 16.07.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року зупинено провадження в адміністративній справі №160/14579/20 до отримання доказів.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адітон" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що зупинення провадження по даній справі є безпідставним, оскільки ст. 236 КАС України містить вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі до якого не входить отримання доказів.

Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на відсутність прямої заборони зупинення провадження на час витребування доказів (ч. 3 ст. 236 КАС України), з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, обґрунтованим є зупинення провадження у справі до отримання доказів.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника; 3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.

Суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання; 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до повернення з відрядження; 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів; 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення; 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів; 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі; 10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Як свідчать встановлені обставини справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження була прийнята останнім з застосуванням аналогії закону, що визначено ст. 7 КАС України та на підставі п. 6 ч. 2 ст.236 КАС України, а саме до отримання витребуваних доказів.

Так, колегія суддів апеляційного суду зазначає що відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, аналогія закону та аналогія права допускається для застосування адміністративним судом виключно з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та лише у випадку відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини.

Водночас аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.03.2021 року по справі № 640/23179/19, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не було наведено взаємозв`язок між визначеною підставою для зупинення провадження по справі та ефективним захистом прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції відносно обґрунтованості зупинення провадження по справі.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку відносно необхідності задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон"- задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року в адміністративній справі №160/14579/20 - скасувати.

Матеріали справи №160/14579/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.Є. Чередниченко