Ухвала

від 28.12.2021 по справі 756/5773/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5773/19

№ 1-кс/755/5729/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , заявлену в рамках кримінального провадження № 42017000000003653 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 396 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 передано заяву захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .

Заява про відвід мотивована тим, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 13 листопада 2017 року за № 42017000000003653, яке розглядається під головуванням судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 .

На думку захисту, під час розгляду вказаного вище кримінального провадження, суддею ОСОБА_5 порушуються вимоги ст. ст. 2, 7, 9 КПК України, що викликає обґрунтовані сумніви у її неупередженості.

Так, під час підготовчого засідання захисником ОСОБА_3 було заявлено відвід прокурору ОСОБА_8 , який підтримує державне обвинувачення у кримінальному провадженні, оскільки його дії свідчать про незаконне представництво ним інтересів ОСОБА_9 (сина потерпілого ОСОБА_10 ) у кримінальному провадженні, зацікавленість у наслідках розгляду заяви ОСОБА_9 про залучення його до участі в кримінальному провадженні в якості правонаступника за цивільним позовом його батька ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди та у наслідках розгляду цього цивільного позову, що в свою чергу, свідчить про порушення прокурором ОСОБА_8 вимог ст. ст. 19 та 131-1 Конституції України, ст. 36 КПК України, а також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Проте, вказана заява захисника про відвід прокурора судом задоволена не була, хоча для цього, були всі законні підстави. Рішення суду про відмову у задоволенні заяви про відвід прокурора, на думку захисника, викликає об`єктивні сумніви у неупередженості судді ОСОБА_5 і свідчить про неможливість подальшого розгляду нею кримінального провадження, а, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, обставинами, що виключають участь судді у кримінальному провадженні є наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Таким чином, сторона захисту вважає, що є всі підстави, відповідно до п. 4 ст. 75 КПК України, для задоволення заяви про відвід.

У судове засідання з`явилися обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_11 .

Захисники ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , особа, яка ставить питання про реабілітацію померлого обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_14 , та захисник ОСОБА_15 до суду не з`явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялися.

Зокрема, від захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_3 надійшли клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з їх відпусткою.

Крім того, захисник ОСОБА_3 , який безпосередньо заявив заяву про відвід, зазначив, що знаходиться у відпустці, однак, будь-яких підтверджень щодо цієї обставини, окрім самого клопотання, суду не надано.

Прокурор, у свою чергу заперечував щодо відкладення судового засідання, мотивуючи тим, що сторону захисту належним чином було завчасно повідомлено про час та місце розгляду заяви, перебування їх у відпустці не є поважною причиною та не перешкоджає розгляду та самі обвинувачені присутні в залі суду, провадження по суті не є предметом розгляду, а розглядається тільки заява про відвід та неявка інших учасників не перешкоджає розгляду такої заяви.

Особа, якій заявлено відвід суддя ОСОБА_5 , у судове засідання не з`явилася, про розгляд заяви повідомлено, пояснень не надходило.

Так, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_11 заяву про відвід судді захисника ОСОБА_3 підтримали у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні прохав відмовити у задоволенні заяви про відвід судді, мотивуючи тим, що дана заява була подана захисником ОСОБА_3 безпосередньо після того, як суддею ОСОБА_5 було проголошено резолютивну частину ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід прокурору, при цьому, суддя зазначила, що повний текст даної ухвали буде проголошено пізніше. Однак, захисник ОСОБА_3 не дочекавшись проголошення повного тексту ухвали, відразу ж, у тому ж судовому засіданні, заявив відвід судді, про що завчасно було підготовлено заяву. Крім того, зазначив, що у судовому засіданні 15.12.2021 року, йому захисником було заявлено відвід стосовно, так званих, порушень закону з його боку, про які стороні захисту було відомо ще 12.10.2021 року, однак, з жовтня по грудень заяв про відвід заявлено не було. Вважає, що підстав для заявлення йому відводу не було і це підтверджено ухвалою суду, а, на його думку, така поведінка сторони захисту спрямована на затягування судового розгляду провадження та будь-яких законних підстав для заявлення відводу судді та задоволення заяви не має.

Вивчивши та дослідивши заяву про відвід, вислухавши учасників, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу.

Згідно з положеннямист. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 75 КПК Українивизначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України",заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Тобто, наведене указує на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

У цій ситуації, із предмета та меж судового розгляду провадження, в якому заявлено відвід, не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді ОСОБА_5 щодо учасників провадження або обставин цієї справи, чи її необ`єктивність при її розгляді.

Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаною суддею та викликали необхідність її відводу.

Як і не встановлено інформацію, яка б указувала на те, що суддя ОСОБА_5 не є безсторонньою, адже особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, як наслідок побоювання заявника що суддя є небезстороннім не можна вважати об`єктивно обґрунтованими.

При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими нею процесуальними рішеннями, не є підставою для відводу.

Усправі №826/14033/17в ухвалівід 03.07.2019ВС сформувавпозицію проте,що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У ході цього розгляду, також не установлено з боку судді ОСОБА_5 умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст.22, 26, 75, 80,81,369-372,376 КПК України,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , заявленої в рамках кримінального провадження № 42017000000003653 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України - відмовити.

Копію ухвали направити для відома судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: