Ухвала

від 30.12.2021 по справі 820/3663/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 820/3663/18

адміністративне провадження № К/9901/47162/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ков`ягінське" (далі - ТОВ "Ков`ягінське", Товариство) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі за позовом ТОВ "Ков`ягінське" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, у задоволенні позову ТОВ "Ков`ягінське" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2018 № 00000711402 та від 15.02.2018 № 00000721402 відмовлено.

21.12.2021 позивач подав касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначив пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Товариство у касаційній скарзі посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення дійсних обставин у справі, які мають значення для правильного вирішення спору.

Товариство також вказує, що при цьому суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 73 КАС України при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків даних податкового обліку, викладені у постановах від 17.06.2021 у справі №815/498/18, від 24.05.2021 у справі №520/3336/19. Ці висновки Верховного Суду стосуються доказування сторонами у справі, в якій предмет доказування включає обставини щодо здійснення господарських операцій, фінансові показники яких вплинули на податковий обов`язок платника податків (позивача у справі), тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх доводів і заперечень, зокрема, контролюючим органом (відповідачем), на якому лежить тягар доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, обставин, які зафіксовані в акті перевірки, як підстава для прийняття податкового повідомлення-рішення. Ці висновки Верховного Суду включають в себе і висновок щодо обов`язку платника податків спростувати доводи контролюючого органу, що надані первинні документи, на підставі яких він сформував витрати та податковий кредит, містять інформацію, яка не відповідає дійсності; у разі надання контролюючим органом відповідних доказів.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин у справі ґрунтується на оцінці доказів, які надали сторони. При цьому, суди дали оцінку наданим позивачем документам, на підставі яких він вніс показники у податковий облік, в сукупності з іншими доказами (актом перевірки, інформацією щодо чисельності працівників Товариства та його контрагента - постачальника послуг, сертифікатами відповідності та свідоцтвом про атестацію виробничо-технологічної лабораторії Товариства як доказами відсутності у позивача ділової мети при придбанні консультаційних послуг).

Суди першої та апеляційної інстанцій не зробили висновок щодо правил оцінки доказів, які б відрізнялися від висновків Верховного Суду у зазначених вище постановах.

Довід Товариства щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, фактично полягає у запереченні оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі та встановлених на підставі такої оцінки обставин у справі.

Це ж саме стосується і підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, яку Товариство також вказало у касаційній скарзі.

На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження позивач посилається на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм пункту 44.2. статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 6 П(С)БО 16, пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо визначення фінансового результату звітного періоду шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності (щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування); пункту 180.2 статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.2 статті 190, підпункту "в" пункту 198.1, підпункту 198.2 статті 198, пункту 201.12. статті 201, пунктів 208.2, 208.3 статті 208 Податкового кодексу України щодо відповідальної за нарахування ПДВ особи та відображення платником ПДВ у податковій звітності операцій з придбання (отримання) послуг від нерезидента на митній території України, у разі якщо в одному і тому ж періоді на підставі податкової накладної, складеної платником податку (замовником послуг), відображаються і податкові зобов`язання, і податковий кредит.

Разом з тим, норма пункту 4 частини другої статті 330 КАС України презюмує, що вказана у касаційній скарзі будь-яка з передбачених нормами частини четвертої статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження повинна мати зв`язок з підставою, з якої суд задовольнив позов чи відмовив у задоволенні позову.

Підставою для відмови у задоволенні позову Товариства суди першої та апеляційної інстанцій визнали не підтвердження суми витрат за господарськими операціями з придбання консультаційних послуг у ТОВ "Трайгон-Елеватор" та послуг з проведення внутрішнього аудиту у фірми-нерезидента ТОВ "Trigon Agri A/S" належними бухгалтерськими документами, відсутність зв`язку цих витрат з господарською діяльністю внаслідок їх невідповідності діловій меті. Такий висновок суди попередніх інстанцій зробили на підставі оцінки доказів у справі (господарських договорів про надання послуг, актів приймання-передачі робіт (надання послуг), звіту за результатами внутрішнього аудиту, електронного листування між Товариством та ТОВ "Трайгон-Елеватор", чернеток документів). Суди також взяли до уваги наявність у позивача спеціалістів за фахом, який відповідає профілю послуг, на поставку яких були виписані податкові накладні зазначеними контрагентами.

Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як свідчить зміст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, докази, які Товариство зазначає у касаційній скарзі, як такі, що не отримали оцінку (копії звітів, чернеток документів, електронне листування фахівців ТОВ "Трайгон-Елеватор" із спеціалістами позивача), були оцінені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене вище, зазначена Товариством у касаційній скарзі така підстава касаційного оскарження, як пункт 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, вказана некоректно.

З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС України, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ТОВ "Ков`ягінське" підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ков`ягінське" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко