УХВАЛА
28 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 520/12763/2020
адміністративне провадження № К/9901/44959/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІСТОК" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року по справі № 520/12763/2020.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Головне управління ДПС у Харківській області подало касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору у зв`язку з неналежним фінансуванням податкових органів є поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення та неповинні перешкоджати доступу до правосуддя, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення та є безумовною підставою для поновлення такого процесуального строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року первинну апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не було надано доказів сплати судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року клопотання відповідача задоволено. Продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
У зв`язку з тим, що апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги щодо оплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу повернуто.
Вдруге з апеляційною Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось 07 вересня 2021 року.
Другий апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого процесуальним законом строку, клопотання про поновлення не містить достатніх обґрунтованих підстав та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалами від 27 жовтня 2021 року, визнав неповажними вказані апелянтом підстави для поновлення строку на оскарження, залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику усунути вказані недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.
Проте, у встановлений судом строк, апелянтом недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі від 27 жовтня 2021 року, усунуті не були. Ухвалою від 23 листопада 2021 року, яка є предметом касаційного оскарження, Другий апеляційний адміністративний суд відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження.
При цьому, суд виходив з того, що на адресу суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку відповідач не подав. Отже, станом на дату винесення оскаржуваної ухвали зазначені в ній недоліки усунуті не в повному обсязі.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.
Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, податковий орган, як при поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та не надав доказів, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 520/12763/2020.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2021 |
Оприлюднено | 31.12.2021 |
Номер документу | 102362154 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні