Рішення

від 29.08.2006 по справі 2/239-2972

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/239-2972

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2006 р.Справа № 2/239-2972

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Колубаєвої В.О.             

Розглянув справу

за позовом  Прокурора м. Тернополя бул. Шевченка, 7,Тернопіль,46000    в особі Державної акціонерної компанії ДАК "Хліб України" вул. Саксаганського, 1,Київ 1,01001   в особі Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів вул. Гайова, 21,Тернопіль,46000      

до  Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Горинь" Борсуки,Лановецький район, Тернопільська область,47412            

про  визнання недійсним спотового біржового контракту №01/90-Т від 17.09.2004р.

За участю представників сторін:

Позивача: Чулик О.М.- довіреність №01/124 від 21.08.06р.

Відповідача:

Суть справи:Справа розглядається з участю помічника прокурора м.Тернополя - Марцун А.А.., посвідчення №78 від 28.12.01р.

          Керуючись ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор в позовній заяві №4584 від 29.06.2006р.  визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність її захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

          Тому у відповідності до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

          Відтак, суддя порушив провадження у справі та прийняв позовні матеріали до розгляду.

       Прокурор просить визнати недійсним  спотовий біржовий контракт № 01/90 -Т від 17.09.04р., посилаючись на те, що такий  протирічить вимогам чинного законодавства.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав. Справа розглядається згідно ст.75 ГПК України.

В   судовому засіданні  перед розглядом  справи  представникам роз'яснено  їх права і обов'язки, передбачені   ст.22 Господарського процесуального  кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника прокуратури і  сторін та приймаючи до уваги, що:

1) 01.09.04р та 17.09.04р. сторони по справі  заключили договір № 91/10-з «Про заставну  закупку зерна та відповідальне збереження заставного зерна»та  спотовий біржовий контракт № 01/90-Т  

В одному договорі відповідач передає позивачеві зерно на відповідальне збереження, в другому –він зобов»язується  передати даний товар у власність.

Отже,  один і той же  товар сторони заключили договори з текстами, які протирічать один одному.

2) Із наданих в суд документів: подвійного складського свідоцтва від 09.09.04р; –акту приймання - передачі від 17.09.2004р; договору-доручення №90 від 17.09.2004р; ;  накладних №№ 67, 68 ;  рахунків №№ 199,1790,1791,81,265,146,2455,2934,3401,66,400;  податкових накладних № № 191, 1790, 1791, 2365/1, 2455, 2934, 3401, 66, 400  вбачається, що відповідач у  2004р. передав зерно позивачеві на відповідальне зберігання.

Отже, виконуючи вимоги Закону України «Про зерно та ринок зерна», Постанов  Кабінету Міністрів України № 625 від 12.05.2004р., № 164 від 07.02.2003р., № 876 від 07.07.2004р., позивач та відповідач в законному порядку заключили договір зберігання, в якому передбачили витрати з приймання, зберігання, відвантаження страхування і переробки зерна з інтервенційного фонду.

В п. 3.9 та 3.13 договору  № 91/10-з «Про заставну закупку зерна та відповідальне збереження заставного зерна»від 01.09.04р  передбачено, що позивач на протязі 3 днів з дня прийняття товару під зберігання сплачує відповідачеві вартість товару за обумовленими цим договором цінами.

Але відповідач має право витребувати заставлене  зерно до 01.03.2005р. у зв»язку з чим і повернути позивачеві одержані за нього кошти.

Таким чином, в договорі відповідального зберігання передбачено оплата вартості товару його власникові і в тому разі, якщо  такий товар знаходиться на зберіганні. І тільки в разі, якщо власник товару не витребує таке до конкретної дати, тільки тоді право власності переходить позивачеві, на зберіганні якого знаходиться товар.

3) Умови п. 3.9 та 3.13  договору  № 91/10-3 від 01.09.2004р. відповідають вимогам п. 7. Порядку здійснення заставних операцій із зерном, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №164 від 07.02.2003р., які визначають, що в разі, коли сільськогосподарський виробник не витребував заставне зерно за закінченням строку дії договору, воно переходить у власність до держави, а видані складські документи втрачають чинність.

Вищенаведене  підтверджує, що договір № 91/10-3 від 01.09.2004р  заключений згідно з вимогами чинного законодавства, а відтак спотовий біржовий контракт № 01/90 -Т від 17.09.04р.,  яким передбачено перехід права власності на товар, зазначений в договорі  № 91/10-3 від 01.09.2004р, в день його приймання протирічить вимогам  чинного законодавства.

Тим паче, що ст.. 316 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності –є право на товар, яке здійснюється у відповідності до закону.

Тому згідно ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України  спотовий біржовий контракт №01/90-Т від 17.09.2004р. слід визнати недійсним з моменту його заключення. ( ст.. 236  Цивільного кодексу України)

4) Згідно п. 40 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита видатки по держмиту слід покласти на відповідача.

5) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №411  від 29.03.2002р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу  пов'язані  з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.

Керуючись вищезазначеним, ст.43,48,82,84,85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.  Спотовий біржовий контракт № 01/90 -Т від 17.09.04р., визнати недійсним з моменту  його заключення.

          2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Горинь", с.Борсуки, Лановецький район, Тернопільська область,  код 03782954:

     - в доход державного бюджету  85 грн. державного мита;

   - на користь Державного підприємства  «Судовий інформаційний центр», м. Київ, проспект Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний»м. Львів, МФО 325707, код 30045370, 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

    Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 01.09.2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          В.О. Колубаєва