Рішення

від 29.12.2021 по справі 757/57932/20-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 757/57932/20-ц

Провадження № 2/369/3019/21

РІШЕННЯ

Іменем України

29.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі судових засідань Мазурик Д.С., Житар А.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр Дитячої нейрохірургії Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач працює у Комунальному некомерційному підприємстві КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ (далі - відповідач) на посаді завідувача відділенням дитячої нейрохірургії.

Нібито у зв`язку з неналежним наданням медичної допомоги пацієнту (дитині ОСОБА_4 ) наказом виконувача обов`язків директора відповідача ОСОБА_5 від 07.10.2020 № 65 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач зі стягненням не згоден, вважає його безпідставним, а вказаний наказ - незаконним і таким, що підлягає скасуванню з наступних причин.

З повним належно оформленим текстом наказу позивача своєчасно ознайомлено не було.

07.10.2020 виконувач обов`язків директора відповідача ОСОБА_5 у присутності лікаря ОСОБА_6 надала позивачу для ознайомлення чернетку оспорюваного наказу - без свого підпису як керівника.

На зауваження позивача щодо відсутності у наказі її підпису як керівника ОСОБА_5 стала наполягати, щоб позивач все одно його підписав, інакше це буде розцінено як відмова від ознайомлення.

Позивач підписувати неналежно оформлений наказ відмовився.

Незважаючи на заперечення, зробив його фотокопію.

У подальшому позивачу для ознайомлення належно оформлений (зокрема, підписаний керівником відповідача) наказ надано не було.

Позивач мав сумніви щодо справжності прийняття цього наказу. Неодноразово (усно і письмово) звертався до керівника з метою отримання належно оформленого наказу (копія службової записки від 15.10.2020 додається). Проте відповідей не отримав.

Для з`ясування ситуації звернувся за правничою допомогою до адвоката.

Лише у відповідь на адвокатський запит стороною позивача від відповідача було отримано копії: вказаного наказу з підписом виконувача обов`язків директора відповідача ОСОБА_5 ; супровідного листа за підписом директора Департаменту охорони здоров`я Київміськдержадміністрації від 04.09.2020 № 061-061/К-2899/1 - 2291/03.03, яким до відповідача для розгляду та вжиття заходів надіслано копію висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів надання медичної допомоги ОСОБА_4 (у нижній частині стоїть штамп вхідного документа №497 від 07.09.2020); документів, зазначених у наказі як підстава його прийняття: висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів надання медичної допомоги ОСОБА_4 (вх. від 07.09.2020 №497); акту відмови надати письмові пояснення від 06.10.2020.

Про інші документи щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, з приводу якого до нього застосовано вказане дисциплінарне стягнення (висновків перевірок, службового розслідування, пояснень тощо), та які мають відношення до вказаного дисциплінарного проступку, - відповідачем у відповідь на адвокатський запит не повідомлено та їх копій не надіслано.

Висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів надання медичної допомоги ОСОБА_4 , зазначений в оспорюваному наказі як підстава застосування до позивача стягнення, - надійшов до відповідача 07.09.2020, а наказ прийнятий 07.10.2020.

Крім того, у жодному документі за результатами розгляду скарги батьків пацієнта ніяких висновків про нібито неналежне надання позивачем медичної допомоги або невиконання своїх обов`язків - немає.

Тому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ від 07.10.2020 № 65 про накладення на завідувача відділенням дитячої нейрохірургії ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ Київської міської державної адміністрації виплатити ОСОБА_3 премії та інші доплати, яких його позбавили у зв`язку з дисциплінарним стягненням і доганою). Стягнути з Комунального некомерційного підприємства КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3090,80 грн. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2021 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

23.04.2021 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому було зазначено що наказом виконувача обов`язків директора підприємства ОСОБА_5 від 07.10.2020 № 65 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Враховуючи сумлінне ставлення ОСОБА_3 до роботи та виконання своїх посадових обов`язків, відповідно до ч. 2 ст. 151 Кодексу законів про працю України наказом від 28.01.2021 № 22-к вказане дисциплінарне стягнення з нього знято достроково. З наказом ОСОБА_3 ознайомлений. Претензій до ОСОБА_3 по роботі немає. Проти задоволення позову ОСОБА_3 не заперечували. Заяв, клопотань і відводів суду немає. Судових витрат немає. З урахуванням карантинних обмежень просили проводити підготовче судове засідання та розгляд справи по суті без участі представника.

Ухвалою суду від 10.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судове засідання 29.10.2021 представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2021 з`явився. Позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення моральної шкоди просив суд зменшити суму.

В судовому засіданні 29.10.2021 було оголошено перерву до 14 год. 00 хв. В подальшому учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи, та зібранні в ній письмові докази, приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу в.о. директора Комунального некомерційного підприємства КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ від 08.07.2020 р. № 52, відповідно до отриманої скарги від громадянки ОСОБА_7 щодо дій (бездіяльності) та халатності лікаря-нейрохірурга ОСОБА_3 при лікуванні її дитини ОСОБА_8 , було призначено комісію щодо розгляду скарги та вирішення питання чи правомірними були дії лікаря в цій ситуації.

Наказом в.о. директора Комунального некомерційного підприємства КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ від 07.10.2020 № 65 накладено на завідувача відділенням дитячої нейрохірургії ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Підставою видання даного наказу є висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_4 (вх. від 07.09.2020 № 497), акт відмови надання пояснення від 06.10.2020.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом із тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Водночас, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності.

У своєму відзиві відповідач не заперечував проти задоволення вимог позову, тим самим визнаючи вимоги позову.

Таким чином відповідачем не виконано обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про незаконність оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення та необхідності його скасування.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 206 ЦПК України визначає що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої у наслідок порушення її прав.

Згідно із п. 2, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у приниженні ділової репутації фізичної особи.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд вважає що незаконне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності призвело його до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а тому існують обставини для стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн.

Однак суд не може задовольнити вимоги позову щодо зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_3 премії та інші доплати, яких його позбавили у зв`язку з дисциплінарним стягненням і доганою, оскільки позивачем не було надано доказів з яких би вбачалось що розпорядчими документами керівництва відповідача було позбавлено позивача відповідних доплат та премій, а також їх розмір.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення вимог позову що стосуються стягнення середньоденний заробіток за кожен день затримки розрахунку при звільненні.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Відповідно та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 255, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр Дитячої нейрохірургії Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ від 07.10.2020 № 65 про накладення на завідувача відділенням дитячої нейрохірургії ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі грн. 00 коп.).

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3090,80 грн. (три тисячі дев`яносто гривень та вісімдесят копійок).

В решті вимог позову відмовити.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ Київської міської державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 37002134, адреса: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.В. Дубас