Рішення

від 29.09.2021 по справі 408/3191/20-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 408/3191/20-ц

Провадження № 2/408/939/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

смт. Біловодськ 29 вересня 2021 року

Біловодський районний суд Луганської області в складі:

головуючого: судді Рукаса М.С.,

за участю:

секретаря Мірошнік Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Біловодського районного суду Луганської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), поданою її представником - адвокатом Ліпіцькою Оленою Григоріївною ( АДРЕСА_2 ) до Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області (93624, Луганська область, Щастинський район, селище Широкий, вул. Центральна, буд. 1), заінтересована особа: Станично-Луганська державна нотаріальна контора (93600, Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Москва-Донбас, буд. 34), про визнання права власності на спадкове майно за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Ліпіцьку О.Г., звернулася до суду з позовом до відповідача Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області, заінтересована особа: Станично-Луганська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73,0 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м., з належними господарськими та побутовими будівлями і спорудами: А-1 - житловий будинок загальною площею 50,3 кв.м.; А1-1 - прибудови, площею 11,4 кв.м., яка складається з: а - тамбуру, площею 8,7 кв. м., а1 - веранди, площею 2,6 кв.м.; Б - гаражу; В - літньої кухні; Г - погребу; Д - сараю; Е - сараю; Ж - сараю; З - літньої кухні, яка складається з: з - веранди, з3 - тамбуру; И - зливної ями; К - вбиральні; Л - гаражу; № 2 - воріт; № 5 - водопровідного колодязя; № 7 - огорожі; № 8 - водопроводу; № 9 - каналізації.

Позивач є спадкоємцем першої черги та фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка.

17 вересня 2020 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії з підстав наявності в складі спадщини самочинно побудованих і належним чином не зареєстрованих споруд.

А тому позивач вимушена звернутися до суду з наявним позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на спадкове нерухоме майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 73,0 кв.м. з належними господарськими та побутовими будівлями і спорудами.

Позивач у судове засідання не з`явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності та за відсутності її представника .

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності позивача.

Представник відповідача - Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі їх представника. Проти задоволення позову не заперечував.

Представник заінтересованої особи - Станично-Луганської державної нотаріальної контори, до суду не з`явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без участі їх представника. Проти задоволення позову не заперечував .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист своїх цивільних прав та інтересів, в тому числі в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 17 листопада 1961 року П-Петровським РАЦС Білокуракинського району Луганської області (а.с. 6).

Із копії свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконкомом Станично-Луганської районної ради народних депутатів 11 жовтня 1988 року вбачається, що ОСОБА_2 володів житловим будинком АДРЕСА_1 , про що зроблено запис в реєстрову книгу № І/20 (а.с. 15).

Довідкою-характеристикою комунального підприємства Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації від 05 вересня 2020 року підтверджується, що право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в бюро зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконкомом Станично-Луганської районної ради народних депутатів 11 жовтня 1988 року. Однак, в переліку технічних характеристик об`єкта нерухомого майна зазначено, що прибудова А1-1, площею 11,4 кв.м., побудована без дозвільних документів (а.с. 8).

Відповідно до копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 9, виготовленого станом на 05 травня 2020 року нерухоме майно, яке розташоване за вищезазначеною адресою складається з: А-1 - житлового будинку, загальною площею 50,3 кв.м.; Б - гаражу; В - літньої кухні; Г - погребу; Д - сараю; Е - сараю; Ж - сараю; З - літньої кухні, яка складається з: з - веранди, з3 - тамбуру; И - зливної ями; К - вбиральні; Л - гаражу; № 2 - воріт; № 5 - водопровідного колодязя; № 7 - огорожі; № 8 - водопроводу; № 9 - каналізації, а також, А1-1 - прибудови, площею 11,4 кв.м., яка складається з: а - тамбуру, площею 8,7 кв. м., а1 - веранди, площею 2,6 кв.м., яка, згідно зазначеного технічного паспорту, була побудована у 2000 році (а.с. 9-12).

Факт самочинного будівництва зазначеного нерухомого майна також підтверджується поясненнями позивача в наданій суду позовній заяві.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить нерухоме майно, яке складається з: А-1 - житлового будинку загальною площею 50,3 кв.м.; А1-1 - прибудови, площею 11,4 кв.м., яка складається з: а - тамбуру, площею 8,7 кв. м., а1 - веранди, площею 2,6 кв.м.; Б - гаражу; В - літньої кухні; Г - погребу; Д - сараю; Е - сараю; Ж - сараю; З - літньої кухні, яка складається з: з - веранди, з3 - тамбуру; И - зливної ями; К - вбиральні; Л - гаражу; № 2 - воріт; № 5 - водопровідного колодязя; № 7 - огорожі; № 8 - водопроводу; № 9 - каналізації.

Нерухоме майно, у складі: А1-1 - прибудови, площею 11,4 кв.м., яка складається з: а - тамбуру, площею 8,7 кв.м., а1 - веранди, площею 2,6 кв.м., є самочинно збудованим.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04 березня 2015 року виконавчим комітетом Широківської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області (а.с. 5).

Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, яка складається із нерухомого майна: А-1 - житлового будинку загальною площею 50,3 кв.м.; А1-1 - прибудови, площею 11,4 кв.м., яка складається з: а - тамбуру, площею 8,7 кв. м., а1 - веранди, площею 2,6 кв.м.; Б - гаражу; В - літньої кухні; Г - погребу; Д - сараю; Е - сараю; Ж - сараю; З - літньої кухні, яка складається з: з - веранди, з3 - тамбуру; И - зливної ями; К - вбиральні; Л - гаражу; № 2 - воріт; № 5 - водопровідного колодязя; № 7 - огорожі; № 8 - водопроводу; № 9 - каналізації, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії довідки виконкому Широківської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 30 травня 2019 року № 412, померлий ОСОБА_2 на день смерті мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з померлим проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 , що також підтверджується копією паспорту позивача ОСОБА_1 (а.с. 16, 18, 19).

Інші спадкоємці, окрім позивача, відсутні. Таким чином, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_2

17 вересня 2020 року спадкоємиця за законом - позивач ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Станично-Луганської державної нотаріальної контори Кондратьєва В.М. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після, смерті її чоловіка ОСОБА_2 , яке складається із нерухомого майна, а саме: А-1 - житлового будинку загальною площею 50,3 кв.м.; А1-1 - прибудови, площею 11,4 кв.м., яка складається з: а - тамбуру, площею 8,7 кв. м., а1 - веранди, площею 2,6 кв.м.; Б - гаражу; В - літньої кухні; Г - погребу; Д - сараю; Е - сараю; Ж - сараю; З - літньої кухні, яка складається з: з - веранди, з3 - тамбуру; И - зливної ями; К - вбиральні; Л - гаражу; № 2 - воріт; № 5 - водопровідного колодязя; № 7 - огорожі; № 8 - водопроводу; № 9 - каналізації, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 вересня 2020 року нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в складі спадщини є самочинно побудовані і належним чином не зареєстровані споруди (а.с. 7).

Разом з тим, 17 вересня 2020 року позивачу ОСОБА_1 державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, що складається з земельної ділянки, площею 0,1411 га, кадастровий номер 4424887000:11:002:0167, цільового призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 224383446 від 17 вересня 2020 року, спадкова справа № 236/2020, зареєстровано в реєстрі за № 1-465 (а.с. 13,14).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 66208831 від 31.08.2021, Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 66208860 від 31.08.2021 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Спадкова справа № 236/2020 заведена державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори (а.с. 40-43).

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4 постанови від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зазначає, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 3 ст. 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, ст. 376 ЦК України передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, і встановлено випадки, коли право власності на самочинне будівництво може бути визнане за рішенням суду за особою, що здійснила самочинне будівництво, або за власником земельної ділянки.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

У пункті 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30 березня 2012 року № 6 роз`яснено, що, вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28 січня 2013 року відмітив, що суди при розгляді справ про визнання права власності на самочинне будівництво повинні належним чином перевіряти, чи було питання оформлення права власності на самочинне будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право. Суд не повинен заміняти органи, які зобов`язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з`ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питанням узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні цього питання.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише у тому разі, якщо в прийнятті такого об`єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Однак позивачем, на розгляд суду, не надано докази які б довели ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме:

-щодо відмови компетентних органів у сфері містобудування у прийнятті до експлуатації самочинних забудов у вказаному домоволодінні, а тому відсутні підстави для визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно в судовому порядку.

Крім того, судом встановлено, що відсутні підстави для оформлення права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, у складі: А1-1 - прибудови, площею 11,4 кв.м., яка складається з: а - тамбуру, площею 8,7 кв. м., а1 - веранди, площею 2,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , як спадкових прав позивача в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , оскільки спадкодавець не набув у встановленому порядку права власності на них, отже самочинні побудови не входять до складу спадщини.

До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на самочинно збудовані будівлі.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, застосовуючи наведені норми закону до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, а спадкодавець не набув у встановленому порядку права власності на самочинні побудови, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача в заявлених нею межах підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 4, 10, 11, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Широківської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області, заінтересована особа: Станично-Луганська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Білокуракіне Білокуракінського району Луганської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з належними господарськими та побутовими будівлями і спорудами: А-1 - будинок, житловою площею 39,0 кв.м.; Б - гараж; В - літня кухня; Г - погріб; Д - сарай; Е - сарай; Ж - сарай; З - літня кухня, яка складається з: з - веранди, з3 - тамбуру; И - зливна яма; К - вбиральня; Л - гараж; № 2 - ворота; № 5 - водопровідний колодязь; № 7 - огорожа; № 8 - водопровід; № 9 - каналізація.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Луганського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Біловодський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Головуючий:

суддя М.С. Рукас