Ухвала

від 08.11.2021 по справі 160/14255/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 листопада 2021 р. Справа № 160/14255/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької міської ради від 30 червня 2021 року №585 щодо відмови в припиненні шляхом розірвання договору оренди від 04.02.2021 р. №2021097, зареєстрованого 04 лютого 2021 року №40493509, земельної ділянки площею 1,6076 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:02:125:004 для розміщення комплексу промислової бази;

- зобов`язати відповідача припинити шляхом розірвання договір оренди від 04.02.2021 р. №2021097, зареєстрованого 04 лютого 2021 року №40493509, земельної ділянки площею 1,6076 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:02:125:004 для розміщення комплексу промислової бази укладений між ним та Криворізькою міською радою;

- скасувати запис про інше речове право за №40493509 від 04.02.2021 р.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 04 лютого 2021 року за №40493509 було зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 04.02.2021 р. №2021097, строком на п`ять років, площею 1,6076 га на АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу промислової бази, укладений між позивачем та Криворізькою міською радою. На момент звернення до Криворізької міської ради задля оформлення права користування земельною ділянкою, позивачу на праві власності належав комплекс нерухомого майна - бази за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач відчужив належне йому майно, шляхом поділу, за результатами якого, виникло два нових власника, а саме ТОВ НІККОМ та ТОВ НВК СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА , які володіють належними їм об`єктами, опис та склад вказаний у витягу з державного реєстру речових прав, тобто позивач не є власником цього майна. Позивач звернувся до відповідача з приводу припинення договору оренди, зареєстрованого за №40493509 від 04.02.2021 року, проте своїм рішенням від 30.06.2021 року №585 останній відмовив йому в припиненні шляхом розірвання договору оренди, зареєстрованого 04.02.2021 року за №40493509, земельної ділянки площею 1,6076 га по вул.Цимлянській, 8д в м.Кривому Розі (кадастровий номер 1211000000:02:125:0004) для розміщення комплекса промислової бази. Позивач, вважає дане рішення Криворізької міської ради від 30 червня 2021 року № 585 необґрунтованим та протиправним, а тому вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 05.10.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дії Криворізької міської ради не призвели до будь-яких порушень прав позивача. Під час розгляду наданих документів, а саме правоустановчих документів на нерухоме майно, зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2021 р. за №41167396, №41166757 за ТОВ Науково-виробничий комплекс СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА та ТОВ НІККОМ було встановлено, що засновником останніх є заявник ОСОБА_1 (позивач по справі). Саме виходячи з цього, оскаржуваним рішенням Криворізької міської ради було відмовлено ОСОБА_1 у припиненні шляхом розірвання договору оренди, зареєстрованого 04.02.2021 р. №40493509, на земельну ділянку площею 1,6076 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:02:125:0004) для розміщення комплексу промислової бази. За таких обставин, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

До суду 18.10.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що він не є власником нерухомого майна, для розміщення та обслуговування якого, з відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, при цьому навіть адреса цього майна змінилася, саме тому, користуючись визначеним договором правом на звернення для розірвання договору у визначений договором спосіб та порядок, а саме, з заявою про припинення шляхом розірвання даного договору оренди, у зв`язку з ухвалення рішення Металургійної районної у місті ради від 22 лютого 2021 року № 73 Про внесення змін в адресу об`єкта нерухомого майна на АДРЕСА_1 у результаті поділу. Рішення Криворізької міської ради від 30 червня 2021 року, як саме й відзив на позов не містять обґрунтування підстав, з яких відмовили позивачу, а також не враховано передбачене договором право припинити договір шляхом розірвання в разі переходу права власності, чим порушили його права. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити з викладених в ньому підстав.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Судом під час з`ясування обставин, на які посилається позивач у позові, як на підставу своїх позовних вимог, а також дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства виходячи з наступного.

Вимогами у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Криворізької міської ради від 30 червня 2021 року №585 щодо відмови в припиненні шляхом розірвання договору оренди від 04.02.2021 р. №2021097, зареєстрованого 04 лютого 2021 року №40493509, земельної ділянки площею 1,6076 га по вул.Цимлянській, 8д, кадастровий номер 1211000000:02:125:004 для розміщення комплексу промислової бази, зобов`язання відповідача припинити вказаний договір шляхом розірвання та скасувати запис про інше речове право за №40493509 від 04.02.2021 р.

Звертаючись з даним позовом до адміністративного суду, позивач виходив з того, що між сторонами наявний публічно-правовий спір, тому позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Проте, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про оренду землі , орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Положеннями статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.124); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.3 ст.124); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди (ч.4 ст.124 ЗК України).

З огляду на зазначене, суд вважає, що на усіх етапах прийняття рішення з приводу надання земельної ділянки в оренду, Криворізька міська рада діє саме у правовому режимі власника земельної ділянки (від імені територіальної громади). Виключення складає лише випадок потреби у задоволенні загальних суспільних інтересів, але у спірних правовідносинах ознак наявності публічного інтересу з боку позивача судом не знайдено.

Суд звертає увагу, що особа, котра прагне до досягнення мети укладення/розірвання договору оренди земельної ділянки не є учасником публічних правовідносин навіть незважаючи на ту обставину, що іншим учасником цих відносин є орган місцевого самоврядування. Цей інтерес не підлягає захисту у порядку адміністративного судочинства.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. по справі №814/1754/16 (провадження №11-947апп18) прямо указано на необхідність з`ясування у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. по справі №826/5806/17 (провадження №11-290апп19) зазначено, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

В силу правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 р. по справі №344/10480/16-а (провадження № 11-140апп19) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що звернення позивача до суду з даним позовом спрямоване на зміни в майновому стані, на захист якого спрямовані засоби та норми, визначені саме цивільним та господарським законодавством.

Частиною 1 ст.20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що ініційований позивачем - ОСОБА_1 спір стосується можливої неправомірності діянь відповідача - Криворізької міської ради, не як суб`єкта владних повноважень, а як орендодавця (власника) згідно з раніше укладеним договором оренди землі з позивачем, та стосується наявності чи відсутності права позивача на розірвання договору оренди землі, тобто подальшого права позивача на користування земельною ділянкою.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У даній спірній ситуації, спір склався між фізичною особою та органом місцевого самоврядування з приводу вирішення питання щодо набуття права користування земельною ділянкою, що не може трактуватись як публічно-правовий спір, оскільки за своєю суттю є спором про похідні права від права власності, а саме щодо набуття права на розірвання шляхом припинення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

В силу ч.6 ст.21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Отже, спір у цій справі щодо припинити шляхом розірвання договір оренди від 04.02.2021 р. №2021097 є цивільно-правовим, вирішення такого спору враховуючи суб`єктний склад сторін, здійснюється за правилами цивільного судочинства, в порядку передбаченому ЦПК України, а тому суд закриває провадження у даній справі.

За таких обставин, суд вважає за можливе повернути позивачу сплачену суму судового збору відповідно до платіжного доручення №P24A147279748901209 від 27.08.2021 року в розмірі 908 грн. за подання ним даного позову до суду.

Суд звертає увагу, що оригінал платіжного доручення №P24A147279748901209 від 27.08.2021 року про сплату судового збору в розмірі 908 грн. знаходиться в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.ст.239, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі №160/14255/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору відповідно до платіжного доручення №P24A147279748901209 від 27.08.2021 року в розмірі 908 грн. /дев`ятсот вісім гривень гривні/ за подання ним позовної заяви до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма