Рішення

від 17.12.2021 по справі 392/153/18

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/153/18

Провадження № 2/392/12/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Кальній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 105762 гривні 28 копійок за кредитним договором від 18 квітня 2012 року та судові витрати у розмірі 1762 гривні.

Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг та підписала заяву від 18 квітня 2012 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 16000 гривень на картковий рахунок.

Позивач зазначив, що підписавши заяву від 18.04.2012 року, ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на приєднання до "Умов та Правилами надання банківських послуг" і "Тарифів банку", які викладені на банківському сайті.

Зазначені документи складають договір про надання банківських послуг.

Відповідач надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Позивач вказав, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання за банківським договором про надання банківських послуг і станом на 3 грудня 2017 року допустила кредитну заборгованість в сумі 105762 гривень 28 копійок: 16520 грн - заборгованість за тілом кредиту; 85842,37 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3399,91 грн - заборгованість за пенею та комісією.

19 березня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 53).

15 лютого 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на заяву про застосування строків позовної давності, в якій представник просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

(а.с. 86-89, 111-112).

Заява мотивована тим, що кредитний договір між сторонами укладено за принципом договору приєднання (стаття 634 ЦК України).

На думку представника строк позовної давності необхідно обчислювати від дати закінчення строку дії картки, тобто з останнього дня серпня 2017 року.

Представник звернув увагу на те, що позов пред`явлено до суду 30 січня 2018 року, тобто в межах трьохрічного терміну, встановленого статтею 257 ЦК України.

4 квітня 2019 року від представника відповідача до суду надійшла заява про застосування позовної давності (а.с. 127-128).

Заява мотивована тим, що у листопаді 2013 року відповідач ОСОБА_1 отримала картку "Універсальна" з кредитним лімітом 16000 гривень.

29 серпня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 16031,30 грн, яка складається з поточної - 15614,06 грн та простроченої 417,33 грн.

Нарахування відсотків позивач здійснював з 26 грудня 2013 року.

Починаючи з грудня 2013 року та з серпня 2014 року позивач фактично знав про своє порушене право, проте не заявив про це, тому відповідач вважає, що саме з цього моменту і починається перебіг позовної давності.

У подальшому представником позивача зменшено розмір позовних вимог та зазначено, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання за банківським договором про надання банківських послуг б/н від 18 квітня 2012 року і допустила заборгованість в сумі 53254 гривні 90 копійок, з яких: 36734,90 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 16520,00 гривень заборгованість за простроченими відсотками, 1762 грн - понесені позивачем судові витрати (а.с. 197-214).

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (надалі - АТ КБ "Приватбанк") і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 16000 гривень шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації (а.с. 11).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 11).

До анкети-заяви позивач додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 12-36).

Згідно з розрахунком, наданим банком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 3 грудня 2017 року становить 105762 гривень 28 копійок, з яких: 16520 грн - заборгованість за тілом кредиту; 85842,37 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3399,91 грн - заборгованість за пенею та комісією (а.с. 7-9).

6 серпня 2020 року представником позивача долучено письмові докази до матеріалів справи, а саме: виписку по картковому рахунку; витяг з умов та правил надання банківських послуг в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору; внутрішньобанківський наказ про затвердження Умов та правил надання банківських послуг; довідку про зміну умов кредитування; довідку про видані видані картки клієнту; підтвердження направлення доказів відповідачу; підтвердження повноважень особи, що підписала клопотання (а.с. 158 -186).

У подальшому представником позивача зменшено розмір позовних вимог та зазначено, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання за банківським договором про надання банківських послуг б/н від 18 квітня 2012 року і допустила заборгованість в сумі 53254 гривні 90 копійок, з яких: 36734,90 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 16520,00 гривень заборгованість за простроченими відсотками, 1762 грн - понесені позивачем судові витрати (а.с. 197).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Матеріалами справи підтверджується умови договору приєднання розроблено АТ КБ "Приватбанк", яке долучило витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 12-36, 170-181).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Аналізуючи зміст анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг а Приватбанку від 18 квітня 2012 року, суд встановив, що зазначений документ не містить розмір процентної ставки, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 53254 гривні 90 копійок, з яких: 36734,90 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 16520,00 гривень заборгованість за простроченими відсотками, 1762 грн - понесені позивачем судові витрати (а.с. 197).

Однак, відповідно до розрахунку заборгованості, доданої до заяви про зменшення розміру позовних вимог, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 18 квітня 2012 року, станом на 15 березня 2021 року становить 53254 гривні 90 копійок, з яких: 16520,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 36734 грн 90 копійок - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 210).

Позивач обґрунтував свої вимоги, посилаючись на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 12-36, 170-181).

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими витягами ознайомилася і погодилася відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку.

Суд дійшов висновку про те, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом виникнення кредитних правовідносин, оскільки зазначені документи повністю залежать від волевиявлення і дій однієї із сторін, а саме банку, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Надані позивачем витяги не спростовують зазначений висновок у даній справі.

Враховуючи конструкцію договору про надання банківських послуг від 18 квітня 2012 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" і відповідачем ОСОБА_1 , згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 16000 гривень шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації, у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "Приватбанк" в період з 18 квітня 2012 року і до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

У даному випадку кредитор має можливість додати до позовної заяви витяги з Тарифів та Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин позивач зобов`язаний довести, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг були запропоновані відповідачеві на момент підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Надані позивачем витяги не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вищезазначених обставин.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються відповідачем, не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 квітня 2012 року шляхом підписання анкети-заяви.

Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді право банку нараховувати до заборгованості за тілом кредиту - окремо заборгованість за простроченим тілом кредиту та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин, в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та неустойки (пені, штрафів) суд не має законних підстав для задоволення позову.

Укладений між сторонами кредитний договір від 18 квітня 2012 року у вигляді заяви-анкети, підписаної відповідачем, не містить строк повернення кредиту (користування ним).

На час розгляду справи відповідачем не надані належні та допустимі докази про те, що надані позивачем грошові кошти (тіло кредиту), які фактично отримано позичальником, повернуто банку.

Згідно з приписами частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Тому, в цій частині порушене відповідачем право банку підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 16520 гривень, оскільки саме зазначений розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до приписів статті 141 ЦПК України.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, який на думку відповідача слід рахувати з серпня 2014 року.

Як вбачається з довідки, наданої позивачем, строк дії карти, отриманої відповідачем 08.2017 року

(а.с. 90).

Позивач звернувся до суду 30 січня 2018 року, що підтверджується датою на конверті поштового відправлення (а.с. 48).

Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отримавши 18 квітня 2012 року кредитну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації, відповідач ОСОБА_1 у будь-який строк до закінчення строку дії картки мала змогу зняти з карткового рахунку грошові кошти у межах встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Тому, суд погоджується з позивачем про те, що за даним укладеним кредитним договором строк позовної давності слід рахувати з моменту закінчення строку дії картки, оскільки відповідач не заявляла позов про розірвання укладеного кредитного договору.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - 16520 (шістнадцять тисяч п`ятсот двадцять) гривень кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк - 546 ( п`ятсот сорок шість) гривень 57 копійок судового збору.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2021 року.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д в м. Києві, код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Головуючий

суддя