Рішення

від 20.12.2021 по справі 908/2379/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/162/21-5/161/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021 Справа № 908/2379/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали позовної заяви

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 20782312)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 13490997)

про страхове відшкодування на суму 48 191,72 грн.,

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні судді Корсуна В.Л. перебувала справа № 908/2379/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про страхове відшкодування на суму 48 191,72 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2379/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021, враховуючи перебування судді-доповідача Корсуна В.Л. на лікарняному та на підставі доповідної записки від 12.10.2021, справу № 908/2379/21 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 19.10.2021 справу №908/2379/21 прийнято до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 17/162/21-5/161/21 та розгляд справи по суті розпочати з 16.11.2021.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки 60-денний строк розгляду справи у спрощеному провадженні припадає на 18.12.2021 (субота - вихідний день), то вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 20.12.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу на суму 48 191,72 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 528, 993, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності", позивач просить суд позов задовольнити.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позовну заяву від 01.09.2021 за вих. №600-15/2, у якому відповідач зазначає, що ПрАТ "УАСК АСКА" частково визнає заявлені до товариства позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування в порядку суброгації, а саме в розмірі 39 812,10 грн., інші позовні вимоги вважає незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не враховано, що відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ПрАТ "УАСК АСКА" як страховик у зв`язку з пошкодження транспортного засобу відшкодовує лише витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2018 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 132057, за умовами якого Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Mazda СХ-5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника.

Згідно частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

17.09.2019 року в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_1 та автомобіля Lexus LS 460, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під управлінням ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ СК ПЗУ Україна автомобіль.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №754/14116/19 особою винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання ДТП, є водій ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

До ПрАТ СК ПЗУ Україна подано заяву ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування від 17.09.2019.

Згідно з рахунком-фактурою № 00478 від 18.09.2019 вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля становить 48 191,72 грн.

Відповідно до Страхового Акту №UA2019091700041/L02/01 від 23.09.2019 загальний розмір страхового відшкодування по даній події на підставі розрахунку (Додаток №1) становить: 48 191,72 грн.

Відповідно до умов договору страхування ПрАТ СК ПЗУ Україна сплатило Страхувальнику (на рахунок СТО) суму страхового відшкодування в розмірі 48 191,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №35589 від 23.09.2019.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст. 981 Цивільного кодексу України договір страхування укладається в письмовій формі.

У ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, після виплати страхового відшкодування у ПрАТ СК ПЗУ Україна виникло право вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання страхової події була застрахована в Приватному акціонерному товаристві Українська акціонерна страхова компанія АСКА на підставі полісу № АМ/008279324 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Полісом № АМ/008279324 передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов`язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не виникає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна виникло право вимоги до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА по відшкодуванню спричиненого збитку в межах ліміту відповідальності страховика на суму 48 191,72 грн.

ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна направила на адресу ПрАТ УАСК АСКА вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди на суму 48 191,72 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 04.11.2019.

Однак, відповіді щодо результату розгляду вимоги ПрАТ СК ПЗУ Україна від ПрАТ УАСК АСКА не отримано.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем не враховано положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносно того, що ПрАТ "УАСК АСКА" як страховик у зв`язку з пошкодження транспортного засобу відшкодовує лише витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки

Отже, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092 (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.6 Методики фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Згідно з п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів Значення Коефіцієнту фізичного зносу Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; З роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

Згідно зі ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5 2092).

Суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, які були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Таким чином, ПрАТ "УАСК АСКА" як страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовує у зв`язку з пошкодження транспортного засобу лише витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що у Додатку №1 Розрахунок страхового відшкодування до страхового акту №UA2019091700041/L02/01 від 23.09.2019 , здійсненого провідним фахівцем ПрАТ СК ПЗУ Україна , у п. 4 Коефіцієнт зносу транспортного засобу вказано - 0,0%.

Однак, відповідно до дослідження № f-7501/1, здійсненого провідним фахівцем відділу розрахунку вартості збитків та вивчення обставин страхових випадків ПрАТ "УАСК АСКА", автомобіль "Mazda", д.н.з. НОМЕР_1 - 2017 року випуску, має сліди відновлювального ремонту, та відповідно до програми "AudaNet 05.02.2019 вже відновлювалась (додаток № 1 дослідження - f 7501/1), отже відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у даного автомобіля є коефіцієнт фізичного зносу, який складає = 0,26.

Таким чином, позивачем при здійсненні розрахунку страхового відшкодування не враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Mazda", д.н.з. НОМЕР_1 - 2017 року випуску.

Отже, вартість матеріального збитку визначається, як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ за формулою:

У= 10832,40 + 5130,00 + 32229,32 х (1-0,26) +0,00 = 39 812,10 грн.

Таким чином, вартість матеріального збитку автомобіля "Mazda", державний номер НОМЕР_1 , розрахована на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та відповідно до спеціального Закону України "Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" складає 39 812,10 грн.

Контррозрахунку суми страхового відшкодування з урахування фізичного зносу автомобіля, здійсненого відповідачем, позивачем до суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що розмір страхового відшкодування належного до сплати ПрАТ "УАСК АСКА" має визначатись на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Позивачем не надано до матеріалів справи письмових заперечень щодо відзиву на позовну заяву на спростування доводів відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів відшкодування шкоди в прядку суброгації на суму 39 812,10 грн. (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та сума страхового відшкодування в розмірі 39 812,10 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 20782312) суму страхового відшкодування в розмірі 39 812 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 10 коп. та 1 875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п`ять) грн. 29 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено: 28.12.2021

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.