Рішення

від 13.12.2021 по справі 921/420/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 грудня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/420/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Десятник О.С.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТЕХБУД , проспект Степана Бандери, буд 32, м. Київ , 04073,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БУД-ДЕМОЛІШН ГРУП , вул. Грушевського,буд. 23, м. Тернопіль, 46001,

про стягнення 131 946,76 грн., з яких: 117 225,00грн. заборгованість, 11 685,80грн. інфляційні втрати, 3 035,96грн. 3%річних.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.07.2021р. позовну заяву №1506/21-1 від 15.06.2021р. ( №475 від 25.06.2021р.) залишено без руху, а ухвалою суду від 22.07.2021р. прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.09.2021р., запропоновано сторонам подати заяви по суті спору. Позивач повідомлений про дату і час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (29.07.2021р.), а ухвала суду направлена відповідачу за адресою зазначеною позивачем та яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Грушевського, буд. 23, м. Тернопіль, 46001), повернулась на адресу суду по причині за закінченням терміну зберігання .

Ухвалою суду від 10.09.2021р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.09.2021р., представник позивач повідомлений про дату і час судового засідання в режимі відеоконференції під звукозапис, ухвала суду, згідно відстеження на офіційному сайті Укрпошта, відповідачем не отримана, остання дія відправлення не вручене під час доставки .

Ухвалою суду від 28.09.2021р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.10.2021р. представник позивача повідомлений про дату і час судового засідання в режимі відеоконференції під звукозапис .

Відповідач ухвали суду від 22.07.2021р., 10.09.2021р. та 28.09.2021р., згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та відстеження на офіційному сайті Укрпошта, не отримав по причині відправлення не вручене під час доставки .

Ухвалою суду від 12.10.2021р. постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.11.2021р. та здійснено виклик відповідача та повідомлено його керівника. Позивач повідомлений про дату і час судового засідання в режимі відеоконференції під звукозапис. Відповідач, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та відстеження на офіційному сайті Укрпошта, ухвали суду не отримав по причині відправлення не вручене під час доставки .

Ухвалою суду від 02.11.2021р. відкладено розгляд справи до 12.11.2021р. у зв`язку із технічною неможливістю забезпечення участі представника позивача у відеоконференції та здійснено повторний виклик відповідача та його керівника. Позивач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання. Ухвала направлена на адресу відповідача повернулась на адресу суду по причині адресат відсутній за вказаною адресою . Керівник відповідача Мін Євген Михайлович належним чином про дату і час судового засідання не повідомлений, згідно відстеження на офіційному сайті Укрпошта станом на 08.11.2021р. відправлення у точці видачі .

Ухвалою суду від 12.11.2021р. відкрито розгляд справи по суті без заслуховування представника позивача та постановлено ухвалу про оголошення перерви до 10.12.2021р., з викликом відповідача у судове засідання та з повідомленням керівника відповідача про дату і час судового розгляду. Представник позивач, повідомлений про дату і час судового засідання. Ухвала суду направлена на адреси відповідача та керівника відповідача Мін Євгена Михайловича, ними не отримана, згідно відстеження на офіційному сайті Укрпошта відправлення не вручене під час доставки . Відповідно до телефонограми здійсненої секретарем судового засідання за номером, який вказаний у позовній заяві позивачем, як відомий номер відповідача, та який підтверджений даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оператор телефонного зв`язку повідомив, що такий номер не є дійсний .

У судовому засіданні 10.12.2021р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 13.12.2021р. Представник позивача, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, повідомлений під звукозапис про дату та час наступного судового засідання, а відповідач ухвалою суду від 10.12.2021р.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018р. у справі №910/177797/17.

Вищезазначені ухвали суду в процесі розгляду справи були направлені за адресою місцезнаходження ТОВ БУД-ДЕМОЛІШН ГРУП : вул. Грушевського, буд. 23, м. Тернопіль, 46001, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Позивач, його представник у процесі розгляду справи позовні вимоги підтримав. В обґрунтування таких посилається на наступне: - в період з 17.06.2020р. по 15.08.2020 р. відповідачу надано послуги з виконання робіт спецтехнікою позивача на загальну суму 246 250,00грн., що підтверджується актами надання послуг; - відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 117 255,00 грн.; - на суму боргу позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань нараховані інфляційні втрати та річні. При цьому, позивач звертає увагу суду, що обов`язок оплати надані послуги у відповідача виник з моменту підписання актів надання послуг та надання рахунків на оплату, крім того на адресу останнього направлявся акт звірки розрахунків, проте такий не отриманий та повернувся на адресу позивача по причині відсутності адресата. Просить позов задовольнити.

Відповідач витребуваних судом матеріалів, будь-яких заяв чи клопотань не подав, участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням строків карантину, запровадженого в Україні через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України встановлено карантин, який в подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392, від 22.07.2020 р. № 641, від 13.10.2020 р. №956, від 09.12.2020р. № 1236, від 17.02. 2021 р. № 104, від 16.06.2021р. №611, від 11.08.2021р. №855, від 22.09.2021р. № 981 до 31грудня 2021 року.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, права учасників справи, подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, на час дії карантину, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, судом встановлено:

- на підставі усної домовленості, Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд (виконавець) у період з 17 червня 2020 року по 15 серпня 2020 року надав Товариству з обмеженою відповідальність Сіндер Компані (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю БУД-ДЕМОЛІШН ГРУП Замовник) послуги з виконання робіт спецтехнікою на загальну суму 246 250,00грн . , що підтверджується Актами надання послуг: № 244 від 17.06.2020р. на суму 10 000,00грн.; - № 304 від 22.06.2020р. на суму 7 500,00грн.; - №410 від 29.06.2020р. на суму 30 625,00грн.;- №462 від 30.06.2020р. на суму 5 000,00грн.; - №8 від 01.07.2020р. на суму 5 000,00грн.; № 34 від 02.07.2020р. на суму 5 625.00грн.; - №67 від 06.07.2020р. на суму 15 000,00грн.;- №338 від 07.07.2020р. на суму 5 000,00грн.; - № 138 від 09.07.2020р. на суму 10 000,00грн.; - №160 від 11.07.2020р. на суму 10 000,00грн.;- №248 від 15.07.2020р. на суму 16 250,00грн.;- № 293 від 16.07.2020р. на суму 5 000,00грн.;- № 336 від 20.07.2020р. на суму 15 000,00грн.;- №503 від 27.07.2020р. на суму 31 250,00грн.;- № 573 від 30.07.2020р. на суму 15 000,00грн.;- №612 від 31.07.2020р. на суму 5 000,00грн.;- №56 від 04.08.2020р. на суму 10 000,00грн.;- №101 від 06.08.2020р. на суму 10 000,00грн. та №376 від 15.08.2020р. на суму 35 000,00грн., які підписані представниками сторін без заперечень та завірені печатками товариств.

Відповідач вартість наданих послуг оплатив частково, а саме на суму 129 025,00грн., що підтверджується банківськими виписками за: 03.07.2020р. на суму 58 125,00грн., 14.07.2020р. на суму 15 000,00грн., 03.08.2020р. на суму 15 000,00грн., 14.12.2020р. на суму 20 900, 00грн. та 29.12.2020р. на суму 20 000,00грн., а тому залишилися не оплачені послуги на суму - 117 225,00грн.

Не оплата відповідачем повної вартості наданих послуг стала підставою для звернення позивача з до суду

Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам та наведеним учасниками справи доводам в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому, суд виходив із наступного:

- договірні відносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору про надання послуг, укладання та виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України);

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України);

- за приписами ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором;

- відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України та ст.ст. 173, 193 ГК України, в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п.1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов`язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв`язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

Подання ж кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання і не відносяться до санкцій.

Матеріалами справи підтверджено:

- сторони не укладали письмово договору, а послуги надані на підставі усної домовленості;

- актами приймання - передачі підтверджено надання послуг спецтехнікою позивача у період з 17.06. 2020 року по 15.08. 2020 року на загальну суму 246 250,00грн.;

- відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг на суму 129 025,00грн. і за ним рахується заборгованість на суму 117 225,00грн., які підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.

В частині позовних вимог про стягнення 11 685,80грн. інфляційних втрат та 3 035,96грн. 3%річних, у позові відмовляється з наступних підстав:

- за відсутності між сторонами письмово договору та встановлення строку, на протязі якого відповідач має оплатити надані послуги з виконання роботи спецтехнікою, прострочення з боку відповідача свого обов`язку щодо оплати відповідних послуг може мати місце лише в разі встановлення такого строку на підставі вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України.

- позивач не звертався до відповідача з вимогою про оплату наданих послуг;

- твердження позивача, проте, що обов`язок відповідача оплатити виконані роботи виник з моменту підписання актів надання послуг, судом відхиляється, оскільки обов`язок негайного виконання не випливає із усної домовленості або актів цивільного законодавства, в тому числі із змісту ст.ст. 901, 903 ЦК України, то у такому разі згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги. Відповідно, в розумінні ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, після спливу цього строку.

Оскільки суд встановив, що до пред`явлення позову у цій справі позивач не звертався до відповідача з такою вимогою, тому позовні вимоги у цій частині є безпідставними. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/1961/19, від 27.03.2019 у справі № 905/1313/18.

Суд, відхиляє доводи позивача про направлення рахунків на оплату, так як такі не підтверджені доказами, а акт звірки розрахунків надісланий відповідачу не отриманий останнім та повернувся на адресу позивача по причині відсутності адресата. Крім того, до матеріалів справи долучено лише поштовий конверт без опису вкладення чи супровідного листа, який не може бути доказом направлення відповідачу саме акту звірки розрахунків.

Згідно із ч. 2, 3, 4 ст. 13, ч.1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судовий збір, згідно ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

1. Позові вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУД-ДЕМОЛІШН ГРУП (вул. Грушевського, буд. 23, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний номер 42863612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТЕХБУД (проспект Степана Бандери, буд 32, м. Київ, 04073, ідентифікаційний номер 39618812) - 117 225 ( сто сімнадцять тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 00коп. боргу та 2 016 (дві тисячі шістнадцять) грн. 72коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.

Повне рішення складено 28 грудня 2021р.

Суддя М.С. Стадник