Рішення

від 21.12.2021 по справі 322/997/21

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

21 грудня 2021 рокуСправа № 322/997/21

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретар судового засідання Блажко О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Зіменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області

про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку та земельну частку (пай) за сертифікатом, в порядку спадкування,

встановив

короткий зміст позовних вимог, рух справи:

адвокат Зіменко О.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просила суд:

встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 є рідним племінником померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки - ОСОБА_2 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом, після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на:

- земельну ділянку площею 0,52 га, з цільовим призначенням 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323680800:02:001:0102, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ЗП- 000012-015553, виданого на ім`я ОСОБА_2 , Веселогаївською сільською радою народних депутатів Новомиколаївського району Запорізької області 10 липня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №53;

- земельну частку (пай) площею 7,22 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель колективної форми власності колишнього КСП ім. Котовського Веселогаївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, право на яку посвідчено сертифікатом про право на земельну частку (пай) серії ЗП №0127405 виданого 26 лютого 1997 року Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого 22 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №330.

В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , актовий запис про смерть 6041 складений відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після її смерті залишилась спадщина.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , є ОСОБА_1 , який в свою чергу доводиться померлій, рідним племінником.

При зверненні до приватного нотаріуса Чепець Ольги Сергіївни Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області, заведено спадкову справу за №63/2021.

Проте, 06.10.2021 за №452/02-31 приватним нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом стало відсутність актовий запис про народження ОСОБА_2 .

Зокрема, у постанові вказано, що 28.09.2021 року приватним нотаріусом було отримано лист - відповідь від Державного архіву запорізької області, про те, що в частково збережених метричних книгах церков Святого Миколая с. Заливне, Святого Миколая с. Новомиколаївка, Різдва Пресвятої Богородиці с. Різдвянка Олександрівського повіту Катеринославської губернії нині Запорізької області за 1914 рік, актовий запис про народження ОСОБА_3 відсутній, у зв`язку із чим неможливо підтвердити факт родинних відносин.

Здебільшого, у літній період часу, позивач мешкає по АДРЕСА_1 , здійснює обробіток земельної ділянки, та після смерті ОСОБА_4 , утримує у себе оригінали правовстановлюючих документів.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст.8, 15, 16, 321, 386, 392, 396, 1216, 1218, 1220, 1258, 1261, 1268, 1296 ЦК України, представник позивача просила задовольнити позов.

Ухвалою судді від 05.11.2021 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, витребувано належно завірену копію спадкової справи №63/2021, встановлено відповідачу строк на подачу відзиву.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на томність надана заява про відсутність заперечень щодо позовних вимог, у якій також міститься прохання про розгляд справи без участі представника відповідача.

В судовому засіданні ОСОБА_1 і його представник підтримали доводи позовної заяви з підстав зазначених у ній, просили задовольнити позов.

ОСОБА_1 вказав, що в дитинстві він був для ОСОБА_2 як син, оскільки у неї не було своєї сім`ї. Після того як він переїхав в м. Запоріжжя і створив свою сім`ю, він і його родина постійно приїжджали до тітки в село і допомагали їй по господарству. Його діти називали ОСОБА_2 бабусею. В квітні 1993 року у зв`язку з погіршенням здоров`я тітки, він забрав її проживати до себе в м. Запоріжжя, де вона прожила до своєї смерті. Коли його батько ОСОБА_5 (який із села переїхав проживати в місто) і тітка ще проживали в селі, остання хотіла заповісти своє майно брату тобто, ОСОБА_5 , однак при умові, що той буде допомогати їй по господарству. Натомість його батько відмовився допомогати своїй сестрі по господарству, оскільки мав свою землю і йому не вистачало сил надавати допомогу.

Оформити спадщину вчасно він (позивач) не зміг через непорозуміння з тодішньою сільською радою, секретар якої запевнила його у тому, що ніяких документів для оформлення спадщини подавати не має потреби.

Адвокат Зіменко О.В. звертала увагу, що нотаріус у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії не зазначала, що підставою цього рішення є пропуск строку на прийняття спадщини. Тому у позовній заяві вони не ставили питання щодо поновлення строку на прийняття спадщини, оскільки вважали, що ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР (яка діяла на момент відкриття спадщини) фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Останній зокрема здійснював і здійснює догляд за земельною ділянкою та житловим будинком .

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

ІНФОРМАЦІЯ_2 в Шевченківському районі м. Запоріжжя у віці 84 років померла ОСОБА_2 . Причина смерті старість без признаків психозу. Вказане підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17.07.1998 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізької міської ради.

Остання була власницею земельної ділянки площею 0,52 га, кадастровий номер 2323680800:02:001:0102, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ЗП- 000012-015553, виданого на ім`я ОСОБА_2 , Веселогаївською сільською радою народних депутатів Новомиколаївського району Запорізької області 10 липня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №53, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку і згаданим Державним актом на право приватної власності на землю.

Також ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) площею 7,22 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель колективної форми власності колишнього КСП ім. Котовського Веселогаївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, право на яку посвідчено сертифікатом про право на земельну частку (пай) серії ЗП №0127405 виданого 26 лютого 1997 року Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого 22 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №330, що підтверджується згаданим сертифікатом і витягом з протоколу рішення загальних зборів членів КСП ім. Котовського від 21.02.1998.

Згідно з довідкою Веселогіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, від 24.03.2013 за №141, ОСОБА_2 по паспортному обліку була зареєстрована в буд. АДРЕСА_1 з 1950 року, але фактично за місцем своєї реєстрації з квітня 1993 року по день смерті, в зв`язку із похилим віком і станом здоров`я фактично проживала разом зі своїм племінником ОСОБА_1 в м. Запоріжжя, який здійснив її поховання в с. Нововолодимирівка Новомиколдаївського району Запорізької області. Догляд за земельною ділянкою та житловим будинком весь цей час здійснює ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 12.03.2021 №3433, згідно із записом по господарської книги за 1996-2000 роки по Веселогаївській сільській раді Новомиколаївського району Запорізької області, за №74 особовий рахунок № НОМЕР_3 , в будинку АДРЕСА_1 постійно проживала і була зареєстрована по паспортному обліку по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі заяви ОСОБА_1 приватним нотаріусом Чепець ОС. 09.08.2021 було відкрито спадкову справу №63/2021до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

06.10.2021 приватним нотаріусом Чепець О.С. була винесена постанова №452/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В обґрунтування постанови покладене те що не були надані документи, що підтверджують родинні відносини між спадкоємцем та спадкодавцем, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно із запиту нотаріуса про наявність кадастрового номеру земельної ділянки площею 0,52 га. за вказаним Державним актом, на замовлення позивача, було виготовлено технічну документацію по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості, та іемельній ділянці за Державним актом присвоєно Кадастровий номер: 2323680800:02:001:0102, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Зміна цільового призначення вказаного у Державному акті та у кадастровому номері земельної ділянки площею 0,52 га, відбулася у зв`язку з приведенням у відповідність за вимогами КВЦПЗ.

Житловий будинок АДРЕСА_1 належить позивачеві на підставі договору дарування будинку, посвідченим 14 квітня 1993 року Веселогаївською сільською радою Новомиколаївського району Запорізької області, кладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Судом також досліджені інші документи надані в судовому засіданні (копії яких долучені до позовної заяви) і копія спадкової справи №63/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , надана нотаріусом на викоання ухвали судді від 05.11.2021.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він є сином позивача. Кожного літа в дитинстві він або приїздив до с. Нововолодимирівка до бабусі ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ), або їхав в піонерський табір, до тих пір його не призвали служити в армі.. З армії він повернувся 1993 році, в цей час вже його батьки перевезли бабусю проживати до них (на АДРЕСА_2 ), де вони деякий час проживали усі разом, до його одруження. Проживаючи в селі Нововолодимирівка ОСОБА_2 допомагав її рідний брат ОСОБА_8 , який був дідусем свідка (батьком його батька). Коли всі переїхали жити до міста, господарство стало нікому не потрібне. І вони (свідок і його дружина) разом з батьками почали самі кожні вихідні дні їздити до села господарювати (працювати) та доглядати подвір`я, будинок, присадибну ділянку. Всі родичі по бабусиній лінії відмовились від її майна та догляду за нею, обґрунтовуючи це тим що : Ви землю обробляєте та господарюєте ви доглядайте за старенькою .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона є дружиною позивача. Кожну неділю вона разом з чоловіком їздили до її свекрухи, яка мешкала навпроти тітки ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ). На той час тітка ОСОБА_10 проживала зі своєю матір`ю та братом ОСОБА_11 (батько позивача). Коли померла мати ОСОБА_12 їй було важко, вона просила про допомогу свого брата ОСОБА_11 щодо догляду за земельною ділянкою та господарювання загалом. Останній відмовився в допомозі своїй сестрі так як з його слів він мав погане здоров`я, та не мав сил для фізичної праці. Таким чином було вирішено, що за тіткою ОСОБА_13 буде доглядати та допомагати їй зі всім ОСОБА_14 (позивач - син ОСОБА_11 ). На початку 90-х приблизно 1992 році тітку ОСОБА_15 вони (родина позивача) перевезли жити до м. Запоріжжя, де вона проживала у їх родині до смерті.

За всіма земельними ділянками та будинком, господарством загалом, доглядала їх сім`я. ОСОБА_16 останні роки свого життя ні з ким стосунків не підтримувала. Все своє майно ОСОБА_16 заповідала ОСОБА_14 (позивачу).

ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , після переїзду у місто не спілкувався із своєю сестрою, не цікавився її життям.

Про інших родичів які б могли претендувати на спадщину ОСОБА_2 , їй не відомо.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з Указом Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Окрім цього, відповідно до абзацу 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Положенням ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1266 племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Дослідивши письмові докази і показання свідків суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 була тіткою ОСОБА_1 і вони спільно проживали з квітня 1993 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наявність інших спадкоємців ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї тітки ОСОБА_2 .

Разом з цим, позивач не має змоги в досудовому порядку оформити спадщину після смерті тітки на земельну ділянку і права на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Котовського у зв`язку з нотаріальною відмовою.

Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , а отже вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованим і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивач просить не стягувати з відповідача, а тому вони вважаються фактично понесеними.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідним племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом, після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,52 га, з цільовим призначенням 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323680800:02:001:0102, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ЗП - 000012-015553, виданого на ім`я ОСОБА_2 , Веселогаївською сільською радою народних депутатів Новомиколаївського району Запорізької області 10 липня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №53.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) площею 7,22 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель колективної форми власності колишнього КСП ім. Котовського Веселогаївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, право на яку посвідчено сертифікатом про право на земельну частку (пай) серії ЗП №0127405 виданого 26 лютого 1997 року Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого 22 квітня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №330.

Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

- відповідач: Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області, 70101, Запорізька область, Запорізький район, смт Новомиколаївка, вул. Українська, буд. 34, ідентифікаційний код 20509622.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення буде складено 31.12.2021.

Суддя Р.О. Губанов