Рішення

від 31.05.2021 по справі 759/1203/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1203/18

пр. № 2/759/150/21

31 травня 2021 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Шупика О.А. , секретаря судового засідання Щербини А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальності БУДВАН , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 в січні 2018 року заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальності БУДВАН , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути в солідарному порядку з ТОВ БУДВАН , ОСОБА_4 459043,56 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, та 10000,00 грн. на компенсацію моральних збитків, що заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судові витрати.

Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 01.02.2018р., справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.07.2018 р. позовні вимоги було задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду від 16.07.2018 р. представником ТОВ Будван Шупик О.А. було подано заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.09.2018 р. скасовано заочне рішення суду від 16.07.2018 р. та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач та його представник в суд не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили.

Відповідачі та третя особа в суд не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили, відзиву на позов не подали.

Судом встановлено таке.

ОСОБА_3 є власником автомобіля Мерседес Бенз Е200 , н/з НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (т.1 а.с. 7-8).

31.10.2017 року в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного автомобіля та автомобіля ГАЗ, н/з НОМЕР_3 , що належить ТОВ БУДВАН , в наслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.11.2017 року винним в ДТП визнано водія автомобіля ГАЗ , н/з НОМЕР_3 , ОСОБА_4 .

Позивач стверджує, що ОСОБА_4 є працівником ТОВ БУДВАН , про що також вказано в постанові суду від 20.11.2017 р.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої ст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Виходячи з наведених норм права шкода, завдана внаслідок ДТП водієм (машиністом), який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №760/28302/18-ц провадження №61-12464св20 та від 02 листопада 2020 року у справі №133/1238/17 провадження №61-19345св19.

Отже, саме ТОВ БУДВАН повинно відповідати за завдані позивачу збитки.

За звітом оцінювача ТОВ Українська експертна компанія від 10.11.2017р № GR-024-17, що виконаний на замовлення позивача, власнику автомобіля Мерседес Бенз Е200, н/з НОМЕР_1 , внаслідок ДТП заподіяно матеріальний збиток в сумі 715785,24 грн., що відповідає вартості транспортного засобу на момент ДТП.

Фактично автомобіль є фізично знищений і відновленню не підлягає.

Вартість залишків автомобіля, за звітом оцінювача ТОВ Українська експертна компанія від 18.06.2018р. № GR-112-18, становить 161051.68 грн.

Крім того, позивач поніс витрати на евакуацію автомобіля з місця ДТП в сумі 810 грн., та на оцінку збитків в загальній сумі 3500 грн.

Разом з тим, страховиком ТОВ БУДВАН - ТДВ СК Альфа-Гарант на виконання зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.06.2017р. Поліс № АМ/0244931, сплачено позивачу 100000 грн. страхового відшкодування, що відповідає ліміту відповідальності з відшкодування матеріальних збитків.

Отже, не покритими залишились матеріальні збитки в сумі 454733,56 грн. (715785,24 - 161051,68 - 100000).

31.05.2021 р. до суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, проте судом відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової автотоварознавчої, оскільки клопотання подано після закінчення підготовчого засідання.

Окрім того, представником відповідача ТОВ БУДВАН неодноразово заявлялись клопотання про призначення по справі автотоварознавчої експертизи, та відповідно до ухвал суду від 05.10.2018 р., 12.03.2020 р. по справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, проте в зв`язку з не оплатою ТОВ БУДВАН експертизу проведено не було.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Статтею 1192 ЦК також передбачено право потерпілого на відшкодування збитків, розмір яких визначається вартістю виконаних робіт, необхідних для відновлення речі, в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Згідно з ст. 5 зазначеного Закону, суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання, зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Статтею 7 Закону передбачено, що проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст.12 Закону встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п.п. д) п. 1.4 Наказу МЮУ фонду державного майна України Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 встановлено, що методика застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Пунктом 4.3 Методики передбачено, що за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ.

Таким чином, аналіз даної норми права дає можливим дійти до висновку про те, що належним підтвердженням розміру оціненої шкоди є звіт або акт оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності.

При цьому, ТОВ БУДВАН не погоджуючись зі Звітом №GL-024-17 від 10.11.2017 року та Звітом №GL-112-18 від 18.06.2018 року, складеного ТОВ Українська експертна компанія про вартість матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу, неодноразово заявляла клопотання про призначення по справі автотоварознавчої експертизи, при цьому не оплачуючи її, з метою затягування судового розгляду справи.

Оскільки ТДВ СК Альфа-Гарант здійснило виплату страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності у розмірі 100000,00 грн., то суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ТОВ БУДВАН на користь ОСОБА_3 різниці між вартістю матеріального збитку, завданого позивачу на момент ДТП та отриманим страховим відшкодуванням та вартість залишків автомобіля, що становить 454733,56 грн.

Крім того, позивач вважає, що відповідачі мають сплатити йому 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яку пов`язує з негативними наслідками втрати автомобіля з вини відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 23 ЦК України передбачає підстави відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв`язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральна шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указується, зокрема, на порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 5 цієї постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Згідно п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував позивач у зв`язку з пошкодженням автомобіля та необхідністю проведення ремонту, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.

Оскільки діями особи, яка є працівником відповідача, позивачу спричинені моральні страждання, які пов`язані з пошкодженням належного йому транспортного засобу, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, з відповідача ТОВ БУДВАН на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

Доводи позивача про солідарну відповідальність відповідачів не засновані на законі.

Отже, позов підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з ТОВ БУДВАН на користь ОСОБА_3 459043,56 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні ж вимог до ОСОБА_4 слід відмовити за необґрунтованістю.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за проведення експертиз з визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, позивачем було сплачено ТОВ Українська експертна компанія 3500,00 грн, що підтверджується квитанцією від 21.06.2018 р. та 15.11.2017 р., а також було сплачено 810,00 грн. за послуги евакуатора, а тому мають бути компенсовані ТОВ БУДВАН (т. 1 а.с. 62, 64, 138).

За такого рішення, судові витрати, що складаються з витрат позивача зі сплати судового збору в сумі 5295,24 грн. мають бути компенсовані йому ТОВ БУДВАН відповідно і на підставі ст. 141 ЦПК України.

Решта судового збору в сумі 990,70 грн. має бути повернута позивачу з державного бюджету, у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог, на підставі ст. 7 ч. 1 п. 1 Закону України Про судовий збір .

На підставі ст. 1194 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальності БУДВАН , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності БУДВАН (ЄДПРОУ 40000561, адреса: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 5, кабінет 7) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_4 ) 459043 грн. 56 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 5295 грн. 24 коп. судового збору, а всього стягнути 474338 (чотириста сімдесят чотири тисячі триста тридцять вісім) грн. 80 коп.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Повернути ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_4 ) з Державного бюджету України (отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 37962074, МФО 820019, банк ГУ ДКСУ у м. Києві) судовий збір в сумі 990 (дев`ятсот дев`яносто ) грн. 70 коп., що сплачені через ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" за квитанцією № 21325280-1 від 19.01.2018 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий Сенько М.Ф.