Рішення

від 31.12.2021 по справі 280/9437/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 грудня 2021 року Справа № 280/9437/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізична особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізична особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки із значенням 3 замість 0,50 відносно земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:11:002:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та видати позивачу витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:11:002:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 11.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 02.11.2021 відкладено підготовче засідання на 23.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 23.11.2021 відкладено підготовче засідання на 06.12.2021.

Протокольною ухвалою суду від 06.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.12.2021.

21.12.2021 сторони подали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до вказаного додатку Порядку земельна ділянка за кадастровим номером 2320355400:11:002:0019, користувачем якою є позивач ФОП ОСОБА_1 , належить до земель рекреаційного призначення до яких застосовується коефіцієнт Кф у значенні 0,5 , а не 3 . Вказане підтверджується Витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 790/205-21 від 23.06.2021 та Інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.07.2021 .

Застосування коефіцієнта Кф у розмірі 3 призвело до порушення прав позивача. Значне завищення значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у подальшому призводить до відповідного завищення розміру земельного податку, який позивач зобов`язаний сплачувати.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та не погоджуючись із нею зазначив, що перелік видів цільового призначення є вичерпним, відповідно до Інформації Державного земельного кадастру (довідки від 19.04.2021 та від 10.02.2019 були додані до позовної заяви) цільове призначення визначено як рекреаційного призначення , що не відповідає переліку видів цільового призначення, визначеного Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства 25.11.2016 № 489 (далі по тексту - Порядок).

Аналогічні відомості також зазначені й у витягах з із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель (додані до позовної заяви). Поряд з цим, аналізуючи зміст договору оренди землі від 18.10.2011 та схематичні матеріали земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:002:0019 слід дійти висновку про те, що позивача названа земельна ділянка була передана в оренду з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, код КВЦПЗ 07.01.

Отже, наведені вище обставини свідчать про те, що мають місце розбіжності між відомостями документації із землеустрою та відомостями Державного земельного кадастру.

Про вказані розбіжності, посадова особа, яка формувала відповідний витяг, не могла бути обізнана, оскільки під час визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки використовуються тільки данні, визначення в п. 3 Порядку.

Саме вказані обставини й обумовлюють застосування коефіцієнту 3,0. Зокрема зазначає, що позивач має право виправити таку помилку. Проти задоволення позовної заяви заперечує.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , зареєстрована як фізична особа-підприємець в ЄДР з 27.08.2007.

Відповідно до рішення Кирилівської селищної ради дванадцятої сесії шостого скликання №11 від 14 липня 2011 року , надано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5291 га для розташування бази відпочинку , яка знаходить за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено Договір оренди землі від 18 жовтня 2011 року.

Право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2320355400:11:002:0019 виникло на підставі Договору оренди землі, укладеною 18.10.2011 між ФОП ОСОБА_1 та Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області, який був посвідчений приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області в реєстрі за № 1006 (далі-Договор, а.с.18-22).

П. 7 Договору встановлює, що кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:002:0019.

П. 8 Договору встановлює, що Договір укладено строком на 49 років.

п. 21 Договору встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, код КВЦПЗ 07.01.

Відповідно до технічної документації на земельну ділянку за кадастровим номером 2320355400:11:002:0019, розробленою ПГ1 Науково-впроваджувальна фірма Кадастр , затвердженою Відділом Держкомзема у Якимівському районі Запорізької області, код КВЦПЗ встановлений 07.01 (для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення), об`єкт: під розміщення бази відпочинку (а.с.23, 26).

Згідно Витягу № 30/205-19 від 18.01.2019 із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:11:002:0019, коефіцієнт Кф складав 0,5 (а.с. 12).

23.06.2021 року позивач звернулася із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області наступного змісту: 23.06.2021 позивачем отримано Витяг № 790/205-21 із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:11:002:0019, яка становить 5239861,34 грн. та застосовано коефіцієнт Кф у значенні 3 . Просила актуалізувати данні Державного земельного кадастру та видати новий Витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:11:002:0019, застосувавши код Кф із значенням 0.5 .

16.07.2021 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області розглянувши заяву позивачки від 05.07.2021 та повідомило, що Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:002:0019 розрахований відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної та продовольства України 25.11.2016 №489 ,Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункт Кирилівка, затвердженого рішенням Кирилівської селищної ради №11 від 30.04.2020 року.

Відповідно даних Державного земельного кадастру код КВЦПЗ земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:002:0019 зазначений Рекреаційного призначення , що не відповідає кодам Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженим наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1011/18306.

Пунктом 2 Примітки до Додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, встановлено у разі якщо в відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із зазначенням 3,0 .

З огляду на зазначене відповідач не вбачає можливість застосування коефіцієнту який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) на рівні 0,5.

З такою правовою позицією Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

У відповідності до статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр (далі - Закон №3613-VI) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України. їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону №3613-У1, порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону №3613-VI ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну полі тику у сфері земельних відносин.

Статтею 15 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, серед іншого, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону №3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Часитною 4 ст. 9 Закону №3613-VI визначено, що Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

За приписами частини 1 статті 15 Закону №3613-УІ, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж: дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування грунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до пп. а, б ч. 2 ст.21 Закону №3613-У1, відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

а) щодо категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;

на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

Таким чином, Державний земельний кадастр містить відомості про цільове призначення земельних ділянок, які використовуються для визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф). Слід звернути увагу, що відомості вносяться па підставі відповідної документації із землеустрою або на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності.

Пунктом 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр (далі - Закон) передбачено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель", Методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженою Постановою КМУ № 213 від 23.03.1995 (далі-Методика), Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 (далі- Порядок №489).

Відповідно до п.3 Порядка №489 Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.

Пунктом 5 Порядка №489 встановлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

Відповідно до Приміток до Додатку 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 261 від 23.05.2017, № 162 від 27.03.2018, № 604 від 18.12.2018:

1.для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3.0;

2.у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.

Розділом 2 Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель - Код КВЦПЗ для земель рекреаційного призначення 07. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення 07.01.

Судом встановлено, що право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2320355400:11:002:0019 виникло у позивачки на підставі Договору оренди землі, укладеною 18.10.2011 № 1006 (далі-Договор).

Пунктом 21 Договору встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, код КВЦПЗ 07.01.

Також код КВЦПЗ 07.01 (для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення) встановлений і в технічній документації на земельну ділянку за кадастровим номером 2320355400:11:002:0019, про що вже зазначалося вище.

Згідно Витягу № 30/205-19 від 18.01.2019 із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:11:002:0019, коефіцієнт Кф складав 0,5 .

Суд погоджується з аргументом позивача, що за час використання земельної ділянки уповноважені державні органи неодноразово підтверджували функціональне використання даної земельної ділянки саме як землі рекреаційного призначення та встановлювали у нормативній грошовій оцінці коефіцієнт функціонального використання із значенням 0,50. Відповідач не вказав в чому саме не відповідає коду цільового призначення земель - землі рекреаційного призначення.

З огляду на викладене вище, суд вважає протиправними дії відповідача щодо застосування Кф із значенням 3 , а відомості, що містяться в Державному земельному кадастрі, не відповідають відомостям, зазначеним у відповідній землевпорядній документації.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 2500,00 грн., суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» , від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» , від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що 05.07.2021 між позивачем та адвокатом Рабушко В.С. укладено договір №05/07/21-01 про надання правової допомоги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно акту здачі - приймання робіт адвокатом було надано позивачу послуг по договору №05/07/21-01 про надання правової допомоги від 05.07.2021 на суму 2500,00 грн.

Позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 16.09.2021.

Суд вважає витрати на правову допомогу такими, що є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у зв`язку з чим не підлягають зменшенню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2- 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689)- задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки із значенням 3 замість 0,50 відносно земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:11:002:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:11:002:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.(дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 31.12.2021.

Суддя О.В. Конишева