Рішення

від 30.12.2021 по справі 380/11617/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11617/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Міського комунального підприємства Комунальник про накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках,

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міського комунального підприємства Комунальник (надалі - МКП Комунальник ), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках на суму 509 553,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 509 553,81 грн. Не зважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на повне погашення податкового боргу. Оскільки балансова вартість майна менша суми податкового боргу, позивач на виконання його повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 11.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами; запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. У відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем не було вжито всіх заходів, спрямованих на виявлення майна/майнових прав, що належать МКП Комунальник , зокрема відсутні запити до сервісних центрів МВС щодо наявності транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, відсутні запити до органів Геокадастру щодо наявності земельних ділянок, тощо. Інформації щодо наявності або відсутності іншого рухомого майна, що не підлягає обов`язковій державній реєстрації не надано. Доказів відсутності у МКП Комунальний майна податком органом не надано. Доказів наявності у МКП Комунальник майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу чи доказів відсутності у МКП Комунальник майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу також не надано. Наголошує, що накладення арешту на кошти на банківських рахунках відповідача без дотримання процедури погашення податкового боргу та визначення конкретних рахунків та суми суттєво обмежить права МКП Комунальник як власника таких коштів та унеможливить здійснення МКП Комунальник його діяльності. Зазначає, що наявність у МКП Комунальник лише податкового боргу в розумінні п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України не є підставою для реалізації контролюючим органом управлінських функцій щодо накладення арешту. Також звертає увагу на те, що ГУ ДПС у Львівській області вже зверталось до суду з аналогічним позовом про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у банках, при цьому використовуючи ідентичні документи, а саме акт опису майна від 12.06.2017 №6680/10/13-01-17-01-09. З наведених мотивів, просить у задоволенні позову відмовити.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи.

Міське комунальне підприємство Комунальник внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.11.2004 із присвоєнням ідентифікаційного коду ЄДРПОУ 32940150.

Згідно з довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюються Головним управлінням ДПС у Львівській області від 08.09.2021 №6726/5/13-01-13-01-12, МКП Комунальник станом на 04.09.2021 має заборгованість по податку на додану вартість в сумі 509 553,81 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі №813/2238/18 задоволено позов Головного управління ДПС у Львівській області до МКП Комунальник про стягнення коштів в сумі 753 358,25 грн. Рішення суду набрало законний сили.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі №380/6395/20 задоволено позов Головного управління ДПС у Львівській області до МКП Комунальник про стягнення коштів у сумі 249 066,11 грн. Рішення суду набрало законної сили.

Згідно з актом опису майна від 12.06.2017 №6680/10/13-01-17-01-09, відповідачу належне майно на суму 243 429,00 грн.

22.02.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області Філії Львівського облавного управління АТ Ощадбанк виставлено інкасове доручення №10, яке одержане банком 26.02.2021.

23.02.2021 Головним управління ДПС у Львівській області АТ КБ Приватбанк виставлено інкасове доручення №8, яке одержане банком 26.02.2021.

При вирішення справи суд керувався наступним.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з припису норми пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені ст. 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми ст. 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Відповідно до абз. другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 ПК України.

Як закріплено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі орагни мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України, за наявності умов, встановлених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання

Норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми п. 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 16.04.2020 у справі №804/7201/16, від 15.05.2020 у справі №813/890/18, від 24.04.2020 у справі №821/1158/15-а, від 12.11.2019 у справі № 813/3944/17, від 14.02.2019 у справі № 813/4345/16, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Судом встановлено, що податковий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності у зв`язку з наявною заборгованістю станом на 04.06.2021 в сумі 509553,81 грн, що підтверджується довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів, що контролюються Головним управлінням ДПС у Львівській області від 08.09.2021 №6726/5/13-01-13-01-12.

У зв`язку із несплатою податкового боргу МКП Комунальник контролюючий орган звертався до суду з вимогою про стягнення такого боргу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі №813/2238/18 задоволено позов Головного управління ДПС у Львівській області до МКП Комунальник про стягнення податкового боргу в сумі 753 358,25 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі №380/6395/20 задоволено позов Головного управління ДПС у Львівській області до МКП Комунальник про стягнення податкового боргу у сумі 249 066,11 грн.

В матеріалах справи наявний акт опису майна від 12.06.2017 №6680/10/13-01-17-01-09, відповідно до якого податковим керуючим описано майно відповідача на суму 243 429,00 грн.

Суд звертає увагу, що зазначений акт опису складений ще до виникнення податкового боргу, який обліковується у відповідача згідно поданих довідки про заборгованість та інтегрованої картки платника податку, оновленого акту опису майна податковим органом не приєднано до матеріалів справи.

В матеріалах справи наявні інкасові доручення №10 від 22.02.2021, №8 від 23.02.2021, виписані на стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу. Як стверджує у позовній заяві позивач такі інкасові доручення повернуті банками без виконання, однак на звороті таких доручень відсутнє повідомлення банку про повернення інкасового доручення, як цього вимагає п. 11.11 Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 № 22.

Відповідно до п. 11.11 Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 № 22, банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов`язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом)/передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що податковим органом не було вжито всіх заходів, спрямованих на виявлення майна/майнових прав, що належать МКП Комунальник , зокрема відсутні запити до сервісних центрів МВС щодо наявності транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, відсутні запити до органів Геокадастру щодо наявності земельних ділянок, тощо. Інформації щодо наявності або відсутності іншого рухомого майна, що не підлягає обов`язковій державній реєстрації не надано. Доказів відсутності у МКП Комунальний майна податковим органом не надано. Доказів наявності у МКП Комунальник майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу чи доказів відсутності у МКП Комунальник майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу також не надано.

Крім того, суд наголошує, що Головне управління ДПС у Львівській області вже зверталось до суду з позовом про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у банках, посилаючись на акт опису майна від 12.06.2017 №6680/10/13-01-17-01-09. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 у справі 813/4132/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 та постановою Верховного Суду від 12.03.2019 у задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області відмовлено. При цьому, колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що позивачем не додержано встановленого статтею 96 ПК України порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведені обставини, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України, а наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування такого арешту.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до Міського комунального підприємства Комунальник про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення та п. 3 розд. VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Відповідач: Міське комунальне підприємство Комунальник (81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. Боршівська, 39а; код ЄДРПОУ 32940150).

Суддя Сидор Н.Т.