Рішення

від 30.12.2021 по справі 420/4658/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4658/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Грачук В.І.

За участю сторін:

Представника позивача: Васильчук С.С.

Представника відповідача: Яровенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія до Одеської митниці Держмитслужби (т. 1 а.с. 195-218), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000109/2 від 15.09.2020 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000161/2 від 30.11.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00325 від 15.09.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2020/00599 від 30.11.2020 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з метою митного оформлення імпортованого товару ним були подані до Одеської митниці Держмитслужби митні декларації від 10.09.2020 року №UА500130/2020/231727 та від 26.11.2020 року №UА500020/2020/236363, а також повний та змістовний пакет документів, передбачених Митним кодексом України. Проте, відповідачем були необґрунтовано винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000109/2 від 15.09.2020 року, №UА500020/2020/000161/2 від 30.11.2020 року та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00325 від 15.09.2020 року, №UА500020/2020/00599 від 30.11.2020 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія до Одеської митниці Держмитслужби було прийнято до розгляду, у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

14.09.2021 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

11.10.2021 року судом було залучено в якості другого відповідача у справі Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631).

19.11.2021 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 20.12.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, та зазначав, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому позивачем на вимогу контролюючого органу не було надано додаткових документів, які усувають виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої ним митної вартості.

З огляду на зазначене митним органом не міг бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000109/2 від 15.09.2020 року, №UА500020/2020/000161/2 від 30.11.2020 року, відповідно до яких митну варіть товарів було визначено за 6-м резервним методом. Крім того, за зазначених обставин Одеською митницею Держмитслужби були прийняті картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00325 від 15.09.2020 року, №UА500020/2020/00599 від 30.11.2020 року.

Таким чином відповідач вважає, що Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія .

Представник Одеської митниці Держмитслужби до судового засідання 20.12.2021 року не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Разом з тим, зазначеним відповідачем був наданий відзив на адміністративний позов (т. 1 а.с. 228-237), в якому Одеська митниця Держмитслужби також заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ Східноукраїнська Компанія з підстав, аналогічних зазначеним Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія зареєстровано як юридична особа 29.12.2009 року (номер запису: 13901020000000771) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

20.11.2018 року між товариство з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія (як покупцем) та компанією SHANGHAI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP., LTD (Китай) було укладено контракт №20/11-18, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари згідно специфікації к даному Контракту (т. 1 а.с. 34-39).

Відповідно до п.3.1 Контракту поставка товару здійснюється продавцем покупцю на умовах FOB SHANGHAI або CIF Одеса, або CIF Южний або CIF Іллічівськ в редакції Інкотермс 2010 за домовленістю сторін.

Згідно п.п. 4.1 - 4.2 Контракту вартість товару включає в себе пакування, маркування та здійснення митних процедур, а також витрат по відправленню товару в Україну, однак не враховує фрахт. Вартість кожної партії товару визначається згідно специфікації, які складаються на кожну партію окремо.

На виконання зазначеного контракту на адресу позивача компанією SHANGHAI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP., LTD (Китай) був поставлений відповідний товар: пакувальна стрічка.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларація від 10.09.2020 року №UА500130/2020/231727 (т. 1 а.с. 63-64), у якій товариством з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія в графі 31 було зазначено опис товару пакувальна стрічка виготовлена з матеріалу на основі біаксально-орієнтованої поліпропіленової плівки методом адитивної полімеризації з нанесеним клейовим шаром з акрилової дисперсії постійної липкості Джамбо-рулон, завширшки більш як 20 см. Розмірами 1620 мм х 4000 м х 35 Micron clear - 43 рулону, 1620 мм х 4000 м х 38 Micron clear - 44 рулону, 1620 мм х 4000 м х 40 Micron clear - 13 рулонів, 1620 мм х 4000 м х 38 Micron brown-D - 5 рулонів, 1620 мм х 4000 м х 38 Micron Red - 2 рулону, 1620 мм х 4000 м х 38 Micron blue - 2 рулону. Країна виробництва - Китай. Виробник SHANGHAI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP., LTD.

В графі 42 митної декларації товариство з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія зазначило, що вартість товару за основним методом, а саме за ціною договору (контракту), становить 31 008,83 доларів США.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи: сертифікат якості від 23.07.2020 року, пакувальний лист від 23.07.2020 року №YWSH20-07020188, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 23.07.2020 року №YWSH20-07020188, домашній коносамент від 01.08.2020 року №MRFB20080572, навантажувальний документ №9985 від 07.09.2020 року, сертифікат про походження товару від 05.08.2020 року, декларація про походження товару від 23.07.2020 року №YWSH20-07020188, банківські платіжні документи №28 від 16.07.2020 року та №29 від 26.08.2020 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №1081 від 08.09.2020 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №20/025 від 08.09.2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/11-18 від 20.11.2018 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.07.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 26.03.2019 року, договір про надання послуг митного брокеру №18/06/2020 від 05.06.2020 року, митну декларацію країни відправлення №UА807180/2020/002191 від 19.05.2020 року, результат зважування від 09.08.2020 року №49223 (т. 1 а.с. 40-62, 67-69).

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією від 10.09.2020 року №UА500130/2020/231727, контролюючим органом було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також, на думку контролюючого органу, надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів. Згідно п.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.11.2018 року №20/11-18 ціна товару включає упаковку, маркування, проведення митних процедур та інші витрати окрім фрахту, але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складових митної вартості тoвapy, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 року №65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п. 2 договору ТЕО від 05.06.2020 року №18/06/2020, надає транспортно-експедиційні послуги з організації перевезень вантажів на території інших держав або внутрішніх перевезеннях територією України, тобто витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, та повинні документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. Всупереч контракту у наданій до митного оформлення фінансовій довідці про транспортні витрати до кордону України від 08.09.2020 року №20/025 та рахунку ТЕО від 08.09.2020 року №1081 зазначена вартість морського перевезення за межами митної території України, інформації щодо вартості експедиторських послуг не має;

3) в рахунку-фактурі від 23.07.2020 року №YWSH20-07020188, в пакувальному листі від 23.07.2020 року №YWSH20-07020188, в банківських платіжних документах від 16.07.2020 року №28 та від 26.08.2020 року №29 є посилання на рахунок-проформу від 02.07.2020 року №YWSH20-07020188, проте до митного оформлення рахунок-проформа наданий не був;

4) для підтвердження складових митної вартості, в частині транспортних витрат, до митного оформлення поданий рахунок від 08.09.2020 року №1081, в якому зазначено, що оплата повинна бути здійснена протягом 3-х банківських днів з дати цього рахунку, проте жоден банківській документ до митного оформлення не був поданий.

З огляду на вищезазначене відповідачем, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, було запропоновано декларанту надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи.

15.09.2020 року позивачем в рамках консультації із митним органом по митній декларації від 10.09.2020 року №UА500130/2020/231727 були надані пояснення та відповідні додаткові документи (т. 1 а.с. 74).

Водночас 15.09.2020 року Одеською митницею Держмитслужби було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000109/2 (т. 1 а.с. 25-26). При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС Держмитслужби України та АСМО Інспектор-2006 відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 1,93 дол. США за кг (митна декларація №UА500020/2020/222930 від 13.08.2020 року), ніж заявлено декларантом.

Також відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00325 від 15.09.2020 року (т. 1 а.с. 29-30).

Також судом встановлено, що 09.09.2020 року між товариство з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія (як покупцем) та компанією JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китай) було укладено контракт №09/09-20, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари згідно специфікації к даному Контракту (т. 1 а.с. 79-86).

Відповідно до п.3.1 Контракту поставка товару здійснюється продавцем покупцю на умовах FOB SHANGHAI NINGBO або CIF Одеса, або CIF Южний або CIF Іллічівськ в редакції Інкотермс 2010 за домовленістю сторін, що вказується у специфікації на кожну партію товару.

Згідно п.п. 4.1 - 4.2 Контракту вартість товару включає в себе пакування, маркування та здійснення митних процедур, а також витрат по відправленню товару в Україну, однак на враховуючи фрахт. Вартість кожної партії товару визначається згідно специфікації, які складаються на кожну партію окремо.

На виконання зазначеного контракту на адресу позивача компанією JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китай) був поставлений відповідний товар - пакувальну стрічку.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію від 26.11.2020 року №UА500020/2020/236363 (т. 2 а.с. 28-29), у якій товариством з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія в графі 31 було зазначено опис товару пакувальна стрічка виготовлена з матеріалу на основі біаксально-орієнтованої поліпропіленової плівки методом адитивної полімеризації з нанесеним клейовим шаром з акрилової дисперсії постійної липкості Джамбо-рулон, завширшки більш як 20 см. Розмірами 1620 мм х 4000 м х 35 Micron clear - 52 рулони, 1620 мм х 4000 м х 38 Micron clear - 38 рулонів, 1620 мм х 4000 м х 40 Micron clear - 10 рулонів, 1620 мм х 4000 м х 43 Micron clear - 3 рулони, 1620 мм х 4000 м х 45 Micron clear - 5 рулонів. Країна виробництва - Китай. Виробник JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD.

В графі 42 митної декларації товариство з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія зазначило, що вартість товару за основним методом, а саме за ціною договору (контракту), становить 32507,56 доларів США.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи: сертифікат якості від 27.09.2020 року, пакувальний лист від 27.09.2020 року, рахунок-проформа №YWJX20-09090003 від 09.09.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 27.09.2020 року №YWJX20-09090003, домашній коносамент від 08.10.2020 року, навантажувальний документ №10348 від 19.11.2020 року, сертифікат про походження товару від 08.10.2020 року, банківські платіжні документи №30 від 15.09.2020 року та №31 від 27.10.2020 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №1606 від 18.11.2020 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №20/031 від 18.11.2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №09/09-20 від 09.09.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.07.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.09.2020 року, договір про надання послуг митного брокеру №18/06/2020 від 05.06.2020 року, митна декларації країни відправлення від 04.10.2020 року №310420200549319245, результат зважування від 26.11.2020 року №РК-2935 (т. 1 а.с. 79-86, 87-100, 103-104, 108-113).

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією від 26.11.2020 року №UА500020/2020/236363, контролюючим органом було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також, на думку контролюючого органу, надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 04.10.2020 року №310420200549319245 наявна інформація щодо коду товару на рівні восьми знаків, яка не відповідає задекларованому коду оцінюваного товару №1 згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою, також відсутні відмітки митниці країни відправлення; також, враховуючи наданий додатково переклад зазначеної декларації, слід зазначити, що міститься інформація щодо номеру коносаменту, що не відповідає номеру коносаменту, наданого до митного оформлення;

2) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим, згідно п. 3 додаткової угоди від 25.09.2020 року №Б/Р до зовнішньоекономічного договору (контракту) зазначено, що ціни включають вартість пакування, маркування. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. До митного оформлення надано довідку від 18.11.2020 року №20/031 ТОВ ОЛЕНІЧ ГРУП ЛТД" , але в ній відсутні умови поставки, також в рахунку на оплату перевезення від 18.11.2020 року №1606, що наданий до митного оформлення, відсутня інформація щодо умов поставки та договір про надання транспортних послуг. Вказані документи, що підтверджують вартість фрахту та транспортні витрати до митного оформлення не надавались, що унеможливлює відокремити та підтвердити вартість перевезення оцінюваного товару, що є частиною вантажу, який переміщується в контейнері, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складової митної вартості: витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України;

4) в наданих до митного оформлення платіжних дорученнях від 15.09.2020 року №30 та від 27.10.2020 року №31 відсутні відмітки банка про проведення операцій, засвідчені печаткою банка, що викликає сумніви у достовірності вказаних документів та може свідчити про наявні ознаки підробки.

З огляду на вищезазначене, відповідачем відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України було запропоновано декларанту надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи.

30.11.2020 року позивачем в рамках консультації із митним органом по митній декларації від 26.11.2020 року №UА500020/2020/236363 були надані пояснення та відповідні додаткові документи (т. 1 а.с. 102).

Водночас 30.11.2020 року Одеською митницею Держмитслужби було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000161/2 (т. 1 а.с. 27-28). При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС Держмитслужби України та АСМО Інспектор-2006 відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 1,93 дол. США за кг (митна декларація №UА100120/2020/633230 від 10.09.2020 року, та №UА100120/2020/047190 від 23.10.2020 року), ніж заявлено декларантом.

Також відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2020/00599 від 30.11.2020 року (т. 1 а.с. 31-33).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх оскарження в адміністративній справі №420/4658/21.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія , відзив Одеської митниці Держмитслужби, відзив Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держвної митної служби України та надані до суду письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МКУ).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умовах повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Керуючись ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч. 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року.

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною контракту. Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскарженого рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Водночас відповідач застосував шостий резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних ЄАІС, зокрема наявні в базі інші митні декларації з іншими цінами.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України (крім номерів митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

При цьому суд критично ставиться до посилання відповідача у спірних рішеннях на відсутність у поданих до митного оформлення документах інформації щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (оскільки до ціни не включена така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Так відповідно до п. 4.1 Контракту№20/11-18 від 20.11.2018 року та №09/09-20 від 09.09.2020 року вбачається, що вартість товару включає в себе пакування, маркування та здійснення митних процедур, а також витрат по відправленню товару в Україну, однак не враховуючи фрахт.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій, поданих Декларантом, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими контрагентами позивача, не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і від 18.12.2019 року у справі №160/8775/18.

Також позивачем було надано як до митного органу так і до суду докази понесених ним витрат на фрахт, а саме договір транспортного експедирування та надання послуг з митного оформлення вантажу від 05.06.2020 року №18/06/2020, довіреності №45 від 01.09.2020 року та №63 від 17.11.2020 року на отримання товару та здійснення щодо нього відповідних дій, наряди, акти зважування, рахунки на оплату послуг та довідки від 08.09.2020 року та 18.11.2020 року про транспортні витрати, понесенні позивачем на фрахт до кордону України.

Стосовно посилань Одеської митниці Держмитслужби, що для підтвердження складових митної вартості, в частині транспортних витрат, до митного оформлення поданий рахунок від 08.09.2020 року №1081, в якому зазначено, що оплата повинна бути здійснена протягом 3-х банківських днів з дати цього рахунку, проте жоден банківській документ до митного оформлення не був поданий, суд зазначає наступне.

Так порушення порядку розрахунків між сторонами, зокрема в частині здійснення оплати за наданні послуги, не є обставиною, яка свідчить про невірність визначення декларантом митної вартості товару під час його митного оформлення та не випливає на визначення митної вартості товару. Дана обставина стосується виключно належного виконання сторонами, зокрема, умов договору та може слугувати наявністю підстав для застосування контрагентом позивача відповідних до нього заходів невиконання умов договору.

Крім того, суд враховує посилання позивача, що ним докази оплати вартості морського перевезення, а саме платіжні доручення (т. 1 а.с. 109-111) надавались відповідачу в рамках консультації із митним органом, однак з невідомих причини зазначені докази враховані не були.

Також суд критично ставиться до посилань Одеської митниці Держмитслужби щодо ненадання позивачем до митного оформлення рахунку-проформи від 02.07.2020 року №YWSH20-07020188, оскільки зазначенні твердження спростовуються матеріалами справи (т. 1 а.с. 41, т. 2 а.с. 18, 23).

Щодо посилань митного органу, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 04.10.2020 року №310420200549319245 наявна інформація щодо коду товару на рівні восьми знаків, яка не відповідає задекларованому коду оцінюваного товару №1 згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою, а також щодо відсутності відмітки митниці країни відправлення, та що номер коносаменту не відповідає номеру коносаменту, наданого до митного оформлення, суд зазначає наступне.

Декларування товару здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК).

Частиною 7 ст. 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Суд зазначає, що код товару в експортній декларації вказується саме експортером, а позивач, в свою чергу, вказав в МД код товару згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому суд з даного приводу вважає слушним посилання позивача, що в світі не існує глобального коду товару, який складається з 8-ми цифр. Лише перші 6 цифр коду є однаковими для всіх країн світу, водночас кожна країна може змінити код додавши до нього або 2 або 4 цифр відповідно до вимог національного законодавства, не змінюючи перші 6. Так товар за кодом 3919909090 згідно законодавства Китаю є аналогічним коду УКТ ЗЕД України 3919908060 , чого відповідачем спростовано не було. Більш того правильність визначення такого коду УКТЗЕД не ставилась митним органом під сумнів. Одеська митниця Держмитслужби не приймала рішення про визначення іншого коду.

Також суд критично ставиться до посилань відповідача щодо відсутності відмітки митниці у митній декларації країни відправлення, оскільки вони спростовуються матеріалами справи (т. 1 а.с. 94). При цьому суд погоджується з твердженням представника позивача, що надана відповідачу копія перекладу митної декларації країни відправлення не може мати відбитку митниці країни експортера, оскільки жодним нормативно правовим актом не передбачено можливості проставлення такої печатки на перекладі документу, зробленого в Україні.

Також суд зазначає, що заповнення митної декларації країни відправлення знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Крім того, суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що у поданих позивачем платіжних дорученнях від 15.09.2020 року №30 та від 27.10.2020 року №31 відсутні відмітки банка про проведення операцій, засвідчені печаткою банка, що викликає сумніви у достовірності вказаних документів та може свідчити про наявні ознаки підробки, оскільки такі платіжні доручення окрім цифрових значень списання коштів також містять відомості: про особу, яка оплачує ТОВ Східноукраїнська Компанія , отримувача коштів і його банківських реквізитів фірма YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китай) та підтверджують, що позивач здійснив оплату за допомогою міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT.

Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року №216 (далі - Положення НБУ №216) встановлює загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначає особливості ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті. Однак, вимоги Положення НБУ №216 не поширюються на:

- операції з переказу коштів в іноземній валюті, які здійснюються за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем без відкриття рахунку клієнту та які здійснюються за дорученням інших банків;

- операції з використанням електронних платіжних засобів (п. 1.3).

Вимоги до SWIFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті, затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень , затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 року №258. Згідно цих стандартів мають бути обов`язково заповнені відповідні поля, а також обов`язково має бути зазначений код відправлення.

Водночас чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на SWIFT повідомленні.

Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти зазначив Верховний Суд у постанові від 27 червня 2019 року (справа №826/9719/16, провадження №К/9901/16498/18).

На думку суду, з наданих до митного оформлення документів відповідач мав об`єктивну можливість встановити умови поставки товару, пункт його розвантаження та, відповідно, географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Також на думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 зазначив, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: …однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості... .

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000109/2 від 15.09.2020 року та №UА500020/2020/000161/2 від 30.11.2020 року, а також картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00325 від 15.09.2020 року та №UА500020/2020/00599 від 30.11.2020 року є необґрунтованими, а тому протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви були додані квитанції від 17.03.2021 року №97754 (т.1 а.с.88), від 05.05.2021 року №31890 та №31902 (т. 1 а.с. 187-188) про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 8 068,37 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Визволителів, 114) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459), Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500130/2020/000109/2 від 15.09.2020 року та №UА500020/2020/000161/2 від 30.11.2020 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2020/00325 від 15.09.2020 року та №UА500020/2020/00599 від 30.11.2020 року Одеської митниці Держмитслужби.

Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнська Компанія (код ЄДРПОУ 36847053) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 8 068,37 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 30 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Білостоцький