Рішення

від 30.12.2021 по справі 540/6827/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6827/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.10.2021 року №301276,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №301276 від 26.10.2021 року, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 8500,00 гривень;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що 29.10.2021 року товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" було отримано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301276 від 26.10.2021 року, винесену Південним міжрегіональним управлінням Державної служби України з безпеки на транспорті, якою притягнуто позивача до відповідальності за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" та накладено штраф у розмірі 8500,00 гривень.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та винесеною із неповним з`ясуванням всіх обставин справи, що є підставою для її скасування, враховуючи наступне. 03.09.2021 року інспектором відповідача було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 295143, в якому було зазначено про вчинення ТОВ "Агропродукт, ЛТД" порушення транспортного законодавства.

У вказаному акті було зазначено про те, що 03.09.2021 року була проведена перевірка транспортних засобів, а саме авто, марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп, марки LANGENDORJF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якої виявлено порушення - перевезення вантажу, з перевищенням вагових обмежень, а саме, перевищення вагових норм від 5 до 10 % та вчинено порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 14 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ч.1 абз. 14 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Суб`єктом відповідного правопорушення є саме автомобільний перевізник, а не власник чи будь-яка інша особа.

У товарно-транспортній накладній № 32 від 02.09.2021 року, яка була пред`явлена позивачем, чітко зазначено про те, що автомобільним перевізником є ТОВ "АГРОПРОДУКТ ЛОГІСТІК", тобто, інша юридична особа, а не позивач.

На момент складання акту, на підставі якого була винесена оскаржувана постанова, позивач не був автомобільним перевізником, а тому, в силу вимог ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт" не може бути притягнутий до адміністративно-господарської відповідальності, оскільки не є суб`єктом будь-яких порушень.

Крім того, проаналізувавши вищенаведену товарно-транспортну накладну, можна дійти висновку про те, що загальна маса транспортних засобів жодним чином не перевищувала вимоги, що зазначені в п.22.5 ПДР. В той же час, враховуючи характеристики вантажу, зокрема, те, що такий вантаж є сипучим вантажем, висновки представників відповідача про наявність перевищення вантажу на осі є сумнівним та необґрунтованим.

Ухвалою від 10.11.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 08.12.2021 року.

07.12.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що відповідно до акту проведення перевірки ТОВ "Агропродукт, ЛТД" виконував вантажні перевезення з навантаженням на строєну вісь склало 23,15 т при нормативно допустимому - 22 т, з перевищення параметрів від нормативу 5,2%, в. о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртраснбезпеки в Херсонській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", тобто 8500,00 грн.

Позивач ТОВ "Агропродукт, ЛТД" зазначає, що не виступав перевізником у спірних правовідносинах і, що перевізником являється ТОВ "Агропродукт Логістік", яким на підставі договору найму від 28.12.2020 використовувався транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 . Щодо цього, варто зазначити, що інспектору Укртрансбезпеки при оформленні матеріалів перевірки не було відомо про наявність такого договору, оскільки при здійсненні габаритно-вагового контролю 03.09.2021 р., водій транспортного засобу надавши реєстраційні документи на транспортні засоби, в яких користувачем значиться ТОВ "Агропродукт, ЛТД" не повідомляв, що транспортний засіб переданий в найм, підтверджуючих документів не надавав, та жодним чином не зауважив, що перевозиться вантаж не ТОВ "Агропродукт, ЛТД", а ТОВ "Агропродукт Логістік", що об`єктивно не могло бути невідомо водію. Водій був ознайомлений з матеріалами перевірки.

Надана позивачем копія договору найму, який до того не надавався під час рейдової перевірки інспектору Укртрансбезпеки, не є достовірним та допустимим доказом того, що позивач не був автомобільним перевізником під час перевезення вантажу при перевірці перевезення якого складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 295143 від 03.09.2021.

Державна служба України з безпеки на транспорті наполягає, що доводи та твердження позивача, не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу від 26.10.2021 № 301276 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

08.12.2021 року відкладено розгляд справи на 22.12.2021 року.

10.12.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив.

22.12.2021 року представники сторін наддали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

03.09.2021 року інспектором Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 295143 .

Відповідно до акту № 295143 від 03.09.2021 року 03.09.2021 року була проведена перевірка транспортних засобів, а саме авто, марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп, марки LANGENDORJF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якої виявлено порушення - перевезення вантажу, з перевищенням вагових обмежень, а саме, перевищення вагових норм від 5 до 10 % та вчинено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч.1. ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

26.10.2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301276, відповідно до якої постановлено стягнути з ТОВ "АГРОПРОДУКТ, ЛТД" адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Приписами ч.1 ст.2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. № 2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", Закону України "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно ст.29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. № 3353-XII до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п.2, 17 п.5 Положення № 103).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення № 103).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі-Порядок 1567).

Відповідно до п.4 Порядку 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879).

Положеннями пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Таким чином, Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки як територіальний орган Укртрансбезпеки наділений повноваженнями щодо здійснення, зокрема, габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування в порядку та у спосіб, передбачені Законом.

Відповідно до положень автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до якої до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому передумовою для настання відповідальності є встановлення самого факту правопорушення, що здійснюється у спосіб, передбачений Порядком №879 та Порядком №1567.

Відповідно до п.п.20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як вже зазначалось судом, службовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт № 295143 від 03.09.2021 року, в якому зафіксовано порушення, що полягає у порушенні встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Відповідно до положень п.2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому, пунктами 12, 13, 16, 18 Порядку №879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Отже, результати габаритно-вагового контролю створюють юридичні наслідки для перевізника тільки у випадку, якщо зазначений вид контролю здійснений справними, пройшовшими періодичну повірку (метрологічну атестація) засобами контролю, результати якого оформлюються довідкою про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, яка видається водієві.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.7 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" методики вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології, що є обов`язковими до застосування, визначаються в нормативно-правових актах або в нормативних документах, на які є відповідні посилання в нормативно-правових актах.

Повноваження центральних органів виконавчої влади, інших державних органів уповноважувати підприємства та організації, їх відокремлені підрозділи та фізичних осіб - підприємців на проведення певних вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології визначаються законом.

Положеннями ст.8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню.

Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість накладення такого штрафу, наявність порушення позивачем вимог законодавства, за яке його притягнуто до відповідальності, дотримання процедури проведення перевірки, тощо.

В даному випадку, доказів здійснення вагового контролю справними, пройшовшими періодичну повірку (метрологічну атестація) засобами контролю відповідачем до суду не надано.

Отже, належні та допустимі докази обставин, за які до позивача застосовано відповідальність передбачену абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закон та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до Розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Форму товарно-транспортної накладної наведено у додатку 7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Згідно затвердженої форми у товарно-транспортній накладній має бути зазначений автомобільний перевізник, замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.09.2021 року № 295143, службовими особами відповідача зафіксовано порушення, а саме: перевезення вантажу, згідно ТТН № 32 від 02.09.2021 року з перевищенням вагових обмежень, а саме, навантаження на строєнну вісь складає 23,15 т, чим порушено п. 22.5 ПДР та вчинено порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 14 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт".

Разом з тим, статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, як зазначено в абзаці 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Судом встановлено, що власником транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу, марки LANGENDORJF, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ТОВ "Агропродукт, ЛТД", що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 .

При проведенні перевірки 03.09.2021 року транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу, марки LANGENDORJF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , службовими особами Укртрансбезпеки була перевірена у водія товарно-транспортна накладна від 02.09.2021 року № 32, на яку є посилання у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.09.2021 року № 295143.

Також судом встановлено, що за вказаною товарно-транспортною накладною від 02.09.2021 року № 32 автомобільним перевізником є ТОВ "Агропродукт Логістік".

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав суду докази на підтвердження того, що саме позивач був перевізником вантажу 03.09.2021 року.

Суд враховує, що відповідно до п.2.2 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 "Про затвердження Правил дорожнього руху", власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Таким чином, судом встановлено, що на момент проведення перевірки транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу, марки LANGENDORJF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якої складено акт від 03.09.2021 року №295143, позивач не був перевізником вантажу, що підтверджено товарно-транспортною накладною від 02.09.2021 року № 32, на яку є посилання в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.09.2021 року №295143, який став підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про те, що відповідачем протиправно прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.10.2021 року, відповідно до якої ТОВ "Агропродукт, ЛТД" притягнуто до відповідальності та накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн., згідно з абз.14 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

У силу положень ст.77 КАС України, саме на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та обставини справи, суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає критеріям, встановленим ст.2 КАС України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд зауважує, що частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №301276 від 26.10.2021 року, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" (код ЄДРПОУ 31134817, вул. В. Гошкевича, буд. 12, м. Херсон, 73000) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, пр. Перемоги, буд.14, м. Київ, 03135) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 113070200