Постанова

від 29.12.2021 по справі 640/569/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/569/21 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Кузьменка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус Систем до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 04.12.2020 №214821, від 05.01.2021 №191688, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Амадеус Систем з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" критеріям ризиковості платника податку від 04.12.2020 №214821 та від 05.01.2021 №191688;

- зобов`язати комісію Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" з переліку ризикових платників податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача не було законних підстав для включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" до переліку ризикових платників податку, що свідчить про необґрунтованість таких рішень як нормативно, так і документально. Як зазначив позивач, оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою "наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій", що визначає ризиковість здійснення господарської операції". Відповідачем повністю проігноровано наданні Товариством з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" пояснення, додані копії документів та детальний розпис специфіки діяльності позивача (наявність засобів, необхідних для проведення діяльності та їх наявності, зміст діяльності позивача та процедуру підбору контрагентів, придбання товарно-матеріальних цінностей та їх використання при наданні профільних послуг), де позивач неодноразово наголошував, що наразі не здійснює діяльності з оптової торгівлі підакцизними товарами. Крім того, позивач зауважив, що оскаржувані рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містять переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, як і не містять відповідного законодавчого обґрунтування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" критеріям ризиковості платника податку від 04.12.2020 №214821 та від 05.01.2021 №191688;

- зобов`язано комісію Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" з переліку ризикових платників податку;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" (01010, м. Київ, вул. Левандовського, 3-В, код ЄДРПОУ 42729742) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 540, 00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що внесення контролюючим органом до електронної бази даних інформації, незалежно від джерел її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу та спрямована на виконання своїх обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Також відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, в якій суд дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суд прийнято у відповідності до вимог законодавства, а скарга апелянта є необґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято рішення від 04.12.2020 №214821 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з рішенням від 04.12.2020 №214821 підставою для віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" до ризикових платників податку стала наступна податкова інформація: у відповідності до пункту 8 Критеріїв ризиковості платнику податку згідно інформаційного ресурсу ДПС України відсутня будь-яка інформація щодо наявності в розпорядженні суб`єкта господарювання, акцизних складів, резервуарів, ємностей та інших об`єктів, що використовуються для зберігання придбаних продуктів нафтопереробки (фракції, розчинники, газовий конденсат тощо).

Для виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" з переліку ризикових платників податку позивачем на адресу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві направлено повідомлення від 23.12.2020 №1 про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У вказаному повідомленні позивач повідомив контролюючий орган про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" має всі необхідні умови та засоби для здійснення правомірної господарської діяльності, зокрема, має орендоване офісне приміщення, має поточні рахунки, відкриті у фінансових установах, зареєстроване платником ПДВ та акцизного податку, має необхідну ліцензію та не проводить господарську діяльність на тимчасово окупованій території. Кількість документів, що додаються до повідомлення - 33.

До повідомлення від 23.12.2020 №1 позивачем, серед іншого, було додано письмові пояснення, в яких він повідомив відповідача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" як особа, яка реалізує паливо, є платником акцизного податку з реалізації пального при використанні транспортного засобу, в якому перевозиться пальне. Однак, станом на сьогоднішній день Товариством було здійснено господарські операції у виконання умов Договорів поставки та було поставлено на користь контрагентів Бітум дорожній марки 70/100 (код УКТЗЕД 2713200000), який є продуктом нафтопереробки і не є підакцизним товаром. Таким чином, під час здійснення зазначених операцій, транспортні засоби, якими було перевезено Бітум 70/100 не набули статусу акцизного складу пересувного. Наразі Товариством з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" не провадиться діяльності з оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом (підакцизними товарами).

До вказаних пояснень та для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, останнім долучено копії наступних документів: копія рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.12.2020 №214821; копія ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі від 30.06.2020 №990614202000377; копія податкової накладної від 19.11.2020 №27 разом з квитанцією; копія податкової накладної від 19.11.2020 №26 разом з квитанцією; копія податкової накладної від 20.11.2020 №28 разом з квитанцією; копія податкової накладної від 16.11.2020 №25 разом з квитанцією; копія Договору поставки від 01.10.2020 № 00005; копія Договору купівлі продажу №4272/01 від 01.10.2020 року; копія Договору перевезення вантажу №12-10/20 від 12.10.2020 року; копія ВН №УП-00029123 від 16.11.2020 року; копія ТТН№ 1520 від 16.11.2020 року; копія Акту наданих послуг №01/16 від 16.1 1.2020 року; копія ВН №УП-00029126 від 20.11.2020 року; копія ТТН №1521 від 20.11.2020 року; копія Акту наданих послуг №02/19 від 20.11.2020 року; копія ВН №УП-00029125 від 19.11.2020; копія ТТН №1522 від 19.11.2020 року; копія Акту наданих послуг №01/19 від 19.11.2020; копія ВН №УП-00029124 від 19.11.2020; копія ТТН №1530 від 21.11.2020; копія Акту наданих послуг №01/21 від 21.1 1.2020; копія ВН №1709 від 19.11.2020; копія ВН №1710 від 19.11.2020; копія ВН №1711 від 20.11.2020; копія ВН №1708 від 16.11.2020; копія ВН №1703 від 10.11.2020; копія Договору №00007 від 01.11.2020; копія платіжного доручення №665 від 02.12.2020; копія видаткової накладної №УП-00029401 від 01.12.2020; копія видаткової накладної №1405 від 26.11.2020; копія ТТН №ТС\11 від 01.12.2020; копія ТТН №1405 від 26.11.2020.

Однак, як зазначив позивач, контролюючим органом вказане було проігноровано та прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.01.2021 №191688.

Так, з урахуванням отриманої від платника податку інформації та копії відповідних документів від 23.12.2020, відповідач у своєму рішенні вказав на те, що у відповідності пункту 8 Критерії ризиковості платника податку використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем", в процесі якого встановлено відсутність інформації щодо наявності в розпорядженні суб`єкта господарювання акцизних складів, резервуарів, ємностей та інших об`єктів, що використовуються для зберігання придбаних продуктів нафтопереробки (фракції, розчинники, газовий конденсат тощо). Крім того, підприємством частково сформовано ПК (ліміт) від СГ, що здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "Бреін стайл".

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку вартості критеріям ризиковості платника податку від 04.12.2020 №214821 та від 05.01.2021 №191688, вважаючи їх протиправним та таким, що порушують його права, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 19 1 .1.40 та 19 1 .1.46 пункту 19 1 .1 статті 19 1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст.19 3 цього Кодексу, зокрема (але не виключно): організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно із підпунктами 20.1.26, 20.1.42 та 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені у підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону; проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю; здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Статтею 61 Податкового кодексу України передбачено визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення, у пунктах 61.1 та 61.2 якої вказано, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За вимогами статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до статей 71 та 72 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ; про експортні та імпортні операції платників податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу (п.73.1 ст.73 ПК України).

Вимоги щодо обробки та використання податкової інформації визначені у статті 74 Податкового кодексу України, згідно із якими податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податкового кодексу України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Так, Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

Аналізуючи вищенаведені норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Поряд із цим іншою умовою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є подання платником податків документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перелік яких визначений у пункті 6 Порядку №1165, та їх перевірка комісією контролюючого органу щодо достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації. Згідно із цим можливість надання платником податків інформації та копій документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у рішенні податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд першої інстанції зазначає, що оскаржуване рішення від 04.12.2020 року №214821, а також рішення від 05.01.2021 рік №191688, яке було прийнято за наслідками надання додаткових документів, контролюючим органом порушено процедуру та порядок прийняття вказаних рішень.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, комісія контролюючого органу дійшла висновку про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" критеріям ризиковості платника податку у зв`язку із отриманою в ході аналізу баз даних ДПС України податковою інформацією.

Отже, зі змісту оскаржуваних рішень та апеляційної скарги вбачається, що відповідачем прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, що має передувати моніторингу платника податку та моніторингу такої ПН/РК, а лише у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС, що, у свою чергу, суперечить вимогам Порядку №1165.

Разом з тим, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що позивач здійснює діяльність за відсутності трудових ресурсів, а саме, відсутність інформації щодо наявності в розпорядженні суб`єкта господарювання акцизних складів, резервуарів, ємностей та інших об`єктів, що використовуються для зберігання придбаних продуктів нафтопереробки (фракції, розчинники, газовий конденсат тощо).

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовуються сторонами, що для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, останнім на адресу контролюючого органу було направлено копії наступних документів: копія рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.12.2020 №214821; копія ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі від 30.06.2020 №990614202000377; копія податкової накладної від 19.11.2020 №27 разом з квитанцією; копія податкової накладної від 19.11.2020 №26 разом з квитанцією; копія податкової накладної від 20.11.2020 №28 разом з квитанцією; копія податкової накладної від 16.11.2020 №25 разом з квитанцією; копія Договору поставки від 01.10.2020 № 00005; копія Договору купівлі продажу №4272/01 від 01.10.2020 року; копія Договору перевезення вантажу №12-10/20 від 12.10.2020 року; копія ВН №УП-00029123 від 16.11.2020 року; копія ТТН№ 1520 від 16.11.2020 року; копія Акту наданих послуг №01/16 від 16.1 1.2020 року; копія ВН №УП-00029126 від 20.11.2020 року; копія ТТН №1521 від 20.11.2020 року; копія Акту наданих послуг №02/19 від 20.11.2020 року; копія ВН №УП-00029125 від 19.11.2020; копія ТТН №1522 від 19.11.2020 року; копія Акту наданих послуг №01/19 від 19.11.2020; копія ВН №УП-00029124 від 19.11.2020; копія ТТН №1530 від 21.11.2020; копія Акту наданих послуг №01/21 від 21.1 1.2020; копія ВН №1709 від 19.11.2020; копія ВН №1710 від 19.11.2020; копія ВН №1711 від 20.11.2020; копія ВН №1708 від 16.11.2020; копія ВН №1703 від 10.11.2020; копія Договору №00007 від 01.11.2020; копія платіжного доручення №665 від 02.12.2020; копія видаткової накладної №УП-00029401 від 01.12.2020; копія видаткової накладної №1405 від 26.11.2020; копія ТТН №ТС\11 від 01.12.2020; копія ТТН №1405 від 26.11.2020.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Систем" є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71).

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року №481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (надалі - Закон №481).

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що позивач має Ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним від 30.06.2020 року №990614202000377, яка дійсна до 30.06.2025.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду першої та апеляційної інстанції жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та були покладені в основу прийняття таких рішень.

Також, контролюючий орган, після отримання від позивача повідомлення з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надходило. Також, в оскаржуваному рішення не надано жодної оцінки поданим документам позивача.

Крім того, оскаржувані рішення відповідача є актами індивідуальної дії стосовно позивача.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Проте, рішення комісії від 04.12.2020 року №214821 та від 05.01.2021 року №191688 не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений у основу прийняття оскаржуваного рішення.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для Товариства у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшли вірного висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.03.2020 у справі №240/3665/19 та від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 на які посилається відповідач, про неможливість оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості як таких, що не відповідають положенням Порядку № 1165, оскільки зазначені висновки Верховного Суду зроблені у правовідносинах, що регулювалися Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржувані рішення відповідача про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус Систем до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, прийняті відповідачем без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком № 1165 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останні підлягають скасуванню.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.В. Кузьменко