Ухвала

від 30.12.2021 по справі 620/5059/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 620/5059/20

адміністративне провадження № К/9901/47197/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 620/5059/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міленіум-Україна 2012 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу,

УСТАНОВИВ:

22.12.2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 620/5059/20.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а також підпункт в пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посилання на те, що справа має виняткове значення для скаржника.

Суд звертає увагу, що касаційна скарга подана скаржником вдруге, внаслідок повернення попередньо поданої скарги ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року через не викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Перевіривши касаційну скаргу суд звертає увагу, що частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги з`ясовано, що посилаючись як на підставу касаційного оскарження на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник не обґрунтував, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. До того ж, посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є недоведеним, оскільки як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.03.2018 у справі №826/15637/16 (К/9901/20160/18). При цьому скаржником не зазначено, в чому неправомірність застосування судом апеляційної інстанції таких висновків Верховного Суду.

До того ж, скаржником не наведено з посиланням на відповідні докази, що справа має для нього виняткове значення, отже не викладені належним чином підстави касаційного оскарження, передбачені підпунктом в пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга є ідентичною попередньо поданій касаційній скарзі і її доводи фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України і не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 620/5059/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя І.А. Васильєва