Ухвала

від 30.12.2021 по справі 604/597/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

break-word'>

Ухвала

30 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 604/597/16

провадження № 51-6096ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року щодоОСОБА_5 ,

встановив:

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд вищевказаної ухвали в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 цієї статті.

Зі змісту скарги вбачається, що прокурор не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції і просить її скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Крім того, вказує на те, що судами під час ухвалення рішень допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому прокурор формально посилається на недотримання апеляційним судом положень статей 370, 404, 413, 419 КПК і неконкретизує, у чому полягають ці порушення і яким чином вони вплинули чи могли вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК визначено, що касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Отже, зазначаючи у касаційній скарзі про незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, допущені судом під час його винесення, навести конкретні докази та аргументи на обґрунтування кожної позиції.

Однак, виходячи зі змісту касаційної скарги, прокурорневказує, які саме доводи його апеляційної скаргиневраховано та на які не дано відповіді в ході перегляду вироку місцевого суду, зважаючи на приписи статей409, 419 КПК, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на ті доводи, що наведені в ній.

Також в поданій скарзі прокурор посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 404 КПК, при цьомунезазначає детально, в чому вони виразилися і яким чином повторне дослідження доказів у повному обсязі могло вплинути на прийняте рішення.

Крім цього, прокурор акцентуючи на недотриманні судом апеляційної інстанції вимог ст. 370 КПК, не вказує, у чому вони полягають.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому недотримання особою, яка звертається з касаційною скаргою, положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Однак у касаційній скарзі прокурор хоча і посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, протенемотивує, чому саме ці порушення вплинули на законність й обґрунтованість постановленого судового рішення і чому їх слід відносити до безумовних підстав для його скасування касаційним судом, згідно з ч. 1 ст. 438 КПКта з огляду на точний зміст положеньстатей 412, 413 цього Кодексу, а такожстатей370, 374,404, 409, 415,419 КПКу їх взаємозв`язку.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що прокурор, оспорюючи рішення апеляційного суду, яким залишено без змін виправдувальний вирок, не враховує практики Верховного Суду. Зокрема, згідно з постановами об`єднаної палативід 23 вересня 2019 року (справа № 728/2724/16-к) та від 14 вересня 2020 року (справа

№ 740/3597/17), засудження особи під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку є крайнім за тяжкістю випадком погіршення становища особи в кримінальному провадженні. Таким чином об`єднана палата зробила висновок, що норми кримінального процесуального законодавства мають в однаковій мірі застосовуватися як під час нового розгляду після скасування вироку за необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, так і під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку.

Однак, як убачається з касаційної скарги, прокурор у межах питань, які віднесені до компетенції Верховного Суду, оскаржує судове рішення лише на підставах істотного порушення вимог КПК, що передбачене п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.

Відсутність у касаційній скарзі прокурора належних обґрунтувань, передбачених приписами ст.427 КПК, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, прокурору необхідно належним чином обґрунтувати свою позицію щодо порушень, які призвели, на його думку, до прийняття судом апеляційної інстанції незаконного рішення, і належно систематизувати викладені у касаційній скарзі доводи.

Оскільки касаційна скарга прокурора не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за потрібне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (прокурором має підтвердити, що ним не пропущено встановленого ухвалою суду строку при повторному зверненні до суду).

Керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху та надати касатору для усунення виявлених недоліків 10 днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог викладених в ухвалі, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3