Рішення

від 05.11.2021 по справі 640/4230/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року м. Київ № 640/4230/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Проджект" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2018 №0909511207, №0909651207,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Проджект" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.12.2018 №0909511207, №0909651207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Зокрема, позивачем зазначено, що Товариством подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер 9261655055 від 26.11.2018) до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року (реєстраційний №9225135354 від 15.10.2018), яким усунено розбіжності між даними поданої декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року (реєстраційний №9225135354 від 15.10.2018) та зареєстрованими у ЄРПН податковими накладними, що підтверджують суму задекларованого позивачем податкового кредиту в розмірі 30 005,00 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення вимог законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2019 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києва (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Суд також зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Постанова № 893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 Постанови № 893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі, а саме Головне управлінням Державної податкової служби у м. Києва (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) замінити на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Медіа Проджект" за вересень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт № 19116/26-15-12-07-20/39946452 від 21.11.2018 року (далі - Акт перевірки) в якому встановлено порушення п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 18 501 гри. та заниження за вересень 2018 року позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 11 504 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, вказаних висновків контролюючий орган дійшов виходячи з того, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року (реєстраційний №9225135354 від 15.10.2018) податковий кредит на суму ПДВ 30 005,00 грн. сформовано за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН. Зокрема, відповідач зазначає в Акті податкової перевірки, що за даними ЄРПН постачальником ТОВ Реклен Медіа (код ЄДРПОУ 39326571) у вересні 2018 року зареєстровано 1 податкову накладну на суму ПДВ в розмірі 20 825,00 грн, при цьому ТОВ МЕДІА ПРОДЖЕКТ (код ЄДРПОУ 39946452) в декларації з ПДВ за вересень 2018 року по контрагенту ТОВ Реклен Медіа (код ЄДРПОУ 39326571) задекларовано податковий кредит на суму 41 650,00 грн, і таким чином відхилення становить 20 825,00 грн. Окрім того, постачальником ТОВ ІА 112- УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 40780718) у вересні 2018 року не виписувалися податкові накладні на адресу ТОВ МЕДІА ПРОДЖЕКТ (код ЄДРПОУ 39946452), при цьому ТОВ МЕДІА ПРОДЖЕКТ (код ЄДРПОУ 39946452) в декларації з ПДВ за вересень 2018 року по контрагенту ТОВ ІА 112-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 40780718) задекларовано податковий кредит на суму 9 180,00 грн, і таким чином відхилення становить 9 180,00 грн.

Отже, на думку відповідача таке порушення призвело до завищення податкового кредиту в декларації за вересень 2018 року на 30 005,00 грн.

Позивачем 26.11.2018 подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер 9261655055 від 26.11.2018) до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року (реєстраційний №9225135354 від 15.10.2018).

Також 28.11.2018 позивачем подано заперечення на Акт перевірки (вих. №27112018/01 від 27.11.2018р.), в якому просив переглянути висновки Акту податкової перевірки.

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 05.12.2018р. № 117655/10/26-15-12-07-18 про результати розгляду заперечення до акту перевірки зазначено, що уточнюючий розрахунок №9261655055 від 26.11.2018 за вересень 2018 року подано позивачем після отримання Акту податкової перевірки, внаслідок чого помилки не вважаються самостійно виявленими.

На підставі проведеної перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято 06.12.2018 податкові повідомлення-рішення:

- №0909511207 за формою В4 , яким до ТОВ МЕДІА ПРОДЖЕКТ зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на суму 18 501 грн.;

- №0909651207 за формою Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 14 380,00 грн., з яких 11 504,00 грн. - сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями,

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до абзацу 4 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Абзацом 5 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

За загальним правилом, що закріплено в пункті 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пунктів 50.1, 50.2 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

Аналізуючи наведене вище слід дійти висновку, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

При цьому пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З Акту камеральної перевірки № 19116/26-15-12-07-20/39946452 від 21.11.2018 вбачається, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем п. 198.6 ст.198 ПК України стало те, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року (реєстраційний №9225135354 від 15.10.2018) податковий кредит на суму ПДВ 30 005,00 грн. сформовано за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН. На думку відповідача, таке порушення призвело до завищення податкового кредиту в декларації за вересень 2018 року на 30 005,00 грн.

Між тим, враховуючи наведені вище приписи, суд зазначає, що встановлені відповідачем обставини щодо завищення суми податкового кредиту, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Відтак, при зменшенні позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Зазначене доводить протиправність податкових повідомлень-рішень внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд також звертає увагу на те, що обов`язок виправлення помилок з урахуванням строків давності, визначених ПК України, самостійно виявлених платником податку у поданій у минулих податкових періодах податковій декларації, встановлено пунктом 50.1 ПК України.

Норма пункту 50.1 статті 50 ПК України зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 ПК України також визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 ПК України пов`язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.

Отже, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Праву платника подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов`язок контролюючого органу прийняти таку декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за її результатами здійснити відповідні дії.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку. Наведене кореспондує з положеннями пункту 201.10. статті 201 ПК України.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 22.12.2020 у справі № 640/15334/19.

Судом встановлено, що 26.11.2018 позивач подав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер 9261655055 від 26.11.2018) до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року (реєстраційний №9225135354 від 15.10.2018).

Зокрема, позивачем було зазначено, що ТОВ Реклен Медіа (код ЄДРПОУ 39326571) за результатами надання послуг ТОВ "Медіа Проджект" 31.08.2018 склало податкову накладну №14 на суму ПДВ - 20 825,00 грн. (ПН зареєстрована в ЄРПН - 13.09.2018. Проте, ТОВ "Медіа Проджект" не було відображено суми податкового кредиту в розмірі 20 825,00 грн за вказаною податковою накладною в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року. Між тим, сума ПДВ в розмірі 20 825,00 грн за згаданою вище податковою накладною ТОВ Реклен Медіа від 31.08.2018 №14 включена ТОВ "Медіа Проджект" до податкового кредиту за вересень 2018 року, та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року. Проте, ТОВ "Медіа Проджект" у декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року помилково зазначено період складання згаданої ПН №14 від 31.08.2018 як 9.2018, тобто відображено її серед податкових накладних складених у вересні 2018 року (рядок 19 Таблиці 2 розділу II розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року від 15.10.2018. Дана помилка була усунута ТОВ "Медіа Проджект" шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер 9261655055 від 26.11.2018), що відображено у Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "112-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 40780718), як уповноважена особа за Договором про спільну діяльність від 06.12.2013 № Б/Н складено 21.09.2018 на ТОВ "Медіа Проджект" податкову накладну №13 на суму ПДВ - 9 180,00 грн (ПН зареєстрована в ЄРПН - 12.10.2018). Платником податку ТОВ "Медіа Проджект" при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року допущено механічну помилку та зазначено хибний індивідуальний податковий номер постачальника Договір про спільну діяльність від 06.12.2013 № Б/Н - уповноважена особа ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "112-У КРАЇНА", а саме замість 000592740396 зазначено 407807126590, який закріплений за ТОВ ІА 112-УКРАЇНА (рядок 21 Таблиці 2 розділу II розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року від 15.10.2018. Дану помилку усунено ТОВ "Медіа Проджект" шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер 9261655055 від 26.11.2018), що відображено у Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

ТОВ Реклен Медіа (код ЄДРПОУ 39326571) складено 28.09.2018 на ТОВ "Медіа Проджект" податкову накладну №5 на суму ПДВ - 20 825,00 грн (ПН зареєстрована в ЄРПН -12.10.2018), що вірно відображена платником податку ТОВ "Медіа Проджект" у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року (рядок 21 Таблиці 2розділу ІІ розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року від 15.10.2018). В уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер 9261655055 від 26.11.2018), суми податку на додану вартість, що віднесені до податкового кредиту на підставі податкової накладної №5 від 28.09.2018 відображено у Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Отже, відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України позивачем самостійно виявлено помилки, допущені під час віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту та направив на адресу відповідача у встановлені строки уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2018 року.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 52, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.12.2018 №0909511207, №0909651207.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Проджект" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Проджект" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, офіс 3/37; код ЄДРПОУ 39946452).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук