Рішення

від 22.12.2021 по справі 607/11371/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2021 Справа №607/11371/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Терно-Тест , ОСОБА_2 про скасування права власності, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Терно-Тест , ОСОБА_2 , просить скасувати право власності ОСОБА_2 на автомобіль марки КІА К5 2012 року чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , визнати за ним право власності на автомобіль та витребувати автомобіль від ОСОБА_2 .

Позов мотивовано тим, що позивач є власником автомобіля КІА К5 2012 року чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 08.07.2020 року. В липні 2020 року передав автомобіль разом із реєстраційними документами в тимчасове користування ОСОБА_3 . Проте, в обумовлений сторонами час ОСОБА_3 автомобіль не повернув. Як стало відомо, його автомобіль марки, КІА К5 2012 року 04 грудня 2020 року було продано за договором купівлі-продажу №7970/20/000207 укладеного між Комісіонером ТОВ Терно-Тест та ОСОБА_2 . Підставою для продажу транспортного засобу послужив Договір комісії 7970/20/000207 від 04.12.2020 року укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Терно-тест , згідно умов якого, Комітент ( ОСОБА_4 ) доручає Комісіонеру (ТОВ Терно-тест) від його імені здійснити продаж спірного автомобіля. Водночас, під час розслідування кримінального провадження, було встановлено, що договір комісії підписаний не позивачем. Тому просить позов задовольнити

Від товариства з обмеженою відповідальністю Терно-тест надійшов відзив на позов, в якому вважає вимоги до нього необґрунтованими, та просить відмовити в їх задоволенні. Вважає, що при укладенні договору комісії товариство діяло у відповідності до вимог законодавчих актів.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 вересня 2021 року суд постанови вижити заходів забезпечення позову у справі шляхом заборони відчужувати в будь-який спосіб ОСОБА_2 належний йому автомобіль марки Kia K5 , 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова (VIN) НОМЕР_3 .

В останнє судове засідання представник позивача не з`явився, просить розглядати справу в його відсутності, надав письмові пояснення, в яких позов підтримав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Терно-тест не направило в судове засідання свого представника, разом з тим, у відзиві на позов, просить розглядати справу у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про відкладення слухання справи у зв`язку із перебуванням за кордоном. Суд відхиляє таке клопотання, зважаючи на те, що це вже п`ята неявка відповідача, а також зважаючи на розумні строки розгляду справи.

Розглянувши справу, судом встановлено такі обставини.

Позивач був власником автомобіля КІА К5 2012 року чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 08.07.2020 року.

Згідно договору комісії від 04.12.2020 року №7970/20/00207 ТОВ Терно-тест (Комісіонер) та ОСОБА_1 ( Комітент) комісіонер зобов`язується за комісійну плату за дорученням комітента вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки КІА К5 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 08.07.2020 року за ціною 42660 грн.

В подальшому, ТОВ Терно-Тест діючи на підставі договору комісії від 04.12.2020 року №7970/20/00207 згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.12.2010 року продало ОСОБА_2 транспортний засіб марки КІА К5 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 08.07.2020 року за ціною 42660 грн.

Як видно із інформації регіонального сервісного центру в Тернопільській області від 02.04.2021 року №31/19-Т-33а.з. згідно ЄДР МВС станом на 02.04.2021 року автомобіль КІА К5 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_4 зареєстрований за ОСОБА_2 .

З висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України від 11.06.2021 року №СЕ-19/120-21/5825-Ч, вбачається, що підпис, який розташований у правому нижньому куті, в наданому на дослідження договорі комісії №7970/20/000207 від 04.12.2020 виконаним не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Підпис, який розташований у правому нижньому куті в наданому на дослідження акті огляду технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №7970/20/000207 від 04.12.2020, виконаний не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Рукописні записи та підпис, який розташований у правому нижньому куті в наданій на дослідження заяві від 04.12.2020 виконані не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Підпис, який розташований у правому нижньому куті в наданій на дослідження заяві від 04.12.2020, виконаний не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Підписи, які розташовані у правому нижньому куті в наданому на дослідження посвідченні про отримання повідомлення про включення інформації до бази персональних даних контрагентів від 04.12.2020 та згоді на збір та обробку персональних, даних, виконаний не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Підпис, який розташований у правому нижньому куті в наданому на дослідження договорі комісії №7970/20/000207 від 04.12.2020, виконаний не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Підпис, який розташований у лівому нижньому куті, в наданому на дослідження акті приймання-передачі транспортного засобу або його складової частини, що мають ідентифікаційні номери між суб`єктом господарювання та уповноваженим дилером, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Експертиза проведена на підставі постанови слідчого від 03.06.2021 року в рамках кримінального провадження внесеному до ЄДРДР 18.12.2020 року за №12020210010002420 за фактом того, що ОСОБА_3 шляхом шахрайських дій заволодів автомобілем ОСОБА_1 . Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Згідно висновку експерта від 05.03.2021 року середня ринкова вартість автомобіля марки КІА К5 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 становить 277827 грн.

Дослідивши докази в їх сукупності та надавши їм оцінку, суд доходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, зважаючи на таке.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215

ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Подібна правові висновки викладені у постанові Верховного суду 21 січня 2021 року у справі № 759/1695/17 а також постанові Великої Палати від 29 вересня 2020 року у справі №387/356/17.

Отже, зважаючи на те, що з пояснень позивача та висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України від 11.06.2021 року судом встановлено, що договір комісії від 04.12.2020 року №7970/20/00207 ТОВ Терно-тест (Комісіонер) не підписувався ОСОБА_1 , а тому вказаний договір є неукладеним.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспоренні відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18)). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).

За змістом статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у випадках, встановлених статтею 388 ЦК України.

Право власника згідно з частиною першої статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, за яких за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Реалізація цього права не залежить від доводів володільця речі про те, що він є добросовісним набувачем, якщо власник майна доведе факт вибуття цього майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 липня 2019 року у справі № 754/10050/16-ц.

Встановивши, що позивач є власником автомобіля марки КІА К5 2012 року чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , який вибув з його володіння поза його волею, оскільки договір комісії від 04.12.2020 року №7970/20/00207 був неукладений, та ТОВ Терно-Тест не мав повноважень власника його відчужувати, суд доходить висновку, що позов в частині витребування автомобіля із володіння ОСОБА_2 на користь позивача підлягає до задоволення.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності з одночасним застосуванням приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними ( недоцільним).

Подібний правовий висновок зробив Верховний суд постанові від 02 лютого 2020 року у справі № 761/17142/15-ц та в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20) (пункти 55-65).

Тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання права власності на автомобіль та скасування права власності є зайвими, недоцільними та не підлягають до задоволення. Крім того, законом не передбачено способу захисту - скасування права власності та такий спосіб захисту є неефективним.

Зважаючи на те, що задоволена одна позовна вимога майнового характеру, із відповідачів в користь позивача слід стягнути по 1616,13 ((2778,27+454)/2) грн сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 141, 223, 263, 265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково. Витребувати від ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки KIA К5 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Терно-Тест та ОСОБА_5 по 1616,13 грн сплаченого позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю Терно-Тест вул. Стрийська, 4/А с. Підгороднє, Тернопільський р-н., Тернопільська область, 47751 код ЄДРПОУ 42237728;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2

Повний текст рішення виготовлено 27 грудня 2021 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк