Рішення

від 13.12.2021 по справі 171/185/21

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/185/21

2/171/403/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 грудня 2021 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Хоруженко Н.В.

за участю секретаря судових засідань Харченко О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача 1 - Паршина О.В.,

представника відповідачів 2, 3 - Петрова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут , Апостолівської міської ради, виконавчого комітету Апостолівської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку із пропущенням строку її виплати, зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут , Апостолівської міської ради, виконавчого комітету Апостолівської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку із пропущенням строку її виплати, зобов`язати вчинити дії. 01.03.2021 року надійшла уточнена позовна. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 18.06.2020 року вона приступила до виконання обов`язків начальника СКП Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут , що підтверджується нкоазом від 18.08.2020 року № 1. 31.12.2020 року, згідно розпорядження міського голови № 677-к її звільнено з вказаної посади згідно п. 2 ст. 36 КЗпПУкраїни (закінчення строку трудового договору). Згідно довідки від 14.12.2020 року №1666 КП АЦРЛ Дніпропетровської обласної ради вона перебуває на Д обліку з приводу вагітності. Згідно наданих до позовної заяви документів підтверджується що відповідачем - Апостолівською міською радою, було формально запропоновані посади на які вона може бути прийнята, після того як штатний розпис було змінено (скорочено посаду яку вона могла за рівнем освіти та стажу займати) а посаду інженера (вимоги до кандидата на яку відповідають її рівню освіти та стажу) було запропоновано іншій особі і така особа зайняла цю посаду. Крім того на момент звільнення їй не було виплачено заробітну плату та компенсацію за відпустку. В порушення вимог ст. 116 КЗпП розрахунок по заробітній платі з нею не було проведено в день звільнення, тому, вважає, що наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні. Крім того, зазначила, що при вирішенні питання про припинення із вагітною жінкою строкового трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України необхідно дотриматись порядку припинення строкового трудового договору. Роботодавець має своєчасно попередити працівника, як вагітну жінку про припинення трудового договору. Слід враховувати, що звільнення провадиться з обов`язковим працевлаштуванням. Щоб виконати обов`язок з працевлаштування роботодавець повинен, надати працівниці у тій же або в іншій організації іншу роботу або запропонувати роботу, від якої вона відмовилась з поважних причин. Закінчення строку трудового договору не дає підстав для автоматичного звільнення. Роботодавець має попередити вагітну жінку, що після закінчення строку трудового договору вона до роботи допущена не буде і під час пошуку підходящої для неї роботи може перебувати вдома. А коли можливість для працевлаштування буде знайдено, працівниця зобов`язана з`явитись на вимогу роботодавця. Не може бути визнано, що роботодавець виконав обов`язок з працевлаштування, якщо працівниці не було надано у тій же або в іншій організації іншої роботи або запропоновано роботу, від якої вона відмовилась з поважних причин, наприклад, за станом здоров`я (абз. 1 п. 9 Постанови Племіуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 № 9 № 9). Отже, невиконання підприємством, яке звільнило вагітну жінку, обов`язку з працевлаштування є підставою для покладання на нього обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати робітниця; виплати їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення термінового трудового договору. Враховуючи що посади на які вона могла претендувати, в СКП Добробут або не можуть бути зайняті нею через вагітність або були зайняті, в той період коли повинні бути запропоновані їй, іншими робітниками, а також враховуючи, що відповідачі 2, 3 могли запропонувати відповідні посади в Апостолівській міській раді, вважає, що відповідачами не виконано обов`язку щодо її працевлаштування. Тому, на підставі викладеного просить стягнути середній заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку із пропущенням строку її виплати та зобов`язати відповідачів запропонувати їй посаду в Спеціалізованому комунальному підприємстві Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут або Апостолівській міській раді.

26.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідачів Апостолівської міської ради та виконавчого комітету Апостолівської міської ради та 29.03.2021 року надійшов відзив відповідача СКП Добробут , згідно яких відповідачі заперечують проти позовної заяви, не визнають позовних вимог та вважають що даний позов не може бути задоволений. Зазначили, що в період виникнення заборгованості по заробітній платі, в.о. начальника СК Добробут була ОСОБА_1 .. Відповідно до довідки СКП Добробут станом на 01.01.2021 року заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 складала 24025,99 грн. З них заробітна плата 9 днів червня в сумі 5645,45 грн., заробітна плата за 10 днів грудня в сумі 10036,36 грн., компенсація за 13 днів невикористаної щорічної відпустки в сумі 8334,14 грн. Заробітна плата за грудень персоналу була виплачена СКП Добробут була виплачена 30.12.2020 року, тобто в останній робочий день ОСОБА_1 на посаді виконуючої обов`язки директора. На початок дня 30.12.2020 року на р/р в AT Приватбанк знаходились кошти в сумі 195870,32 грн., з яких на виплату заробітної плати було використано 187239,95 грн, а залишок на р/р на кінець 30.12.2020 року складав 13193,71 грн. та 4239,71 грн. у касі тобто в розпорядженні керівника підприємства були кошти в сумі 17433,42 грн. Вважають, що рішення про невиплату собі заробітної плати 30.12.2020 року та заробітної плати і компенсації при розрахунку 31.12.2020 року, незважаючи на наявність вільних коштів на підприємстві, ОСОБА_1 прийняла самостійно. У день звільнення позивачка мала змогу нарахувати та виплатити собі частину належних їй сум при звільненні, тобто заробітну плату або компенсацію за невикористану щорічну відпустку, але не зробила цього навмисно, аби після звільнення з СКП Добробут їй була виплачена більша сума, бо відповідно до п.20 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши, що працівникові не були виплачені йому належні від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У відповідності до вищевикладеного в.о. директора СКП Добробут ОСОБА_1 31.12.2020 року повинна була виплатити собі всі суми належні при звільненні відповідно до вимог чинного законодавства та Статуту в розмірі наявної суми на р/р та в касі підприємства. Такими діями позивач нанесла фінансовий збиток СКП Добробут який за позовними вимогами повинен бути їй компенсований, як втрата частини заробітної плати в зв`язку із порушенням строків її виплати, та виплати середньоденної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільнені. Щодо нарахування заробітної плати за червень в сумі 5645,45 грн. яке було здійснено 31.12.2020 року ОСОБА_1 вважають незаконним, оскільки діяльність по наданню послуг СКП Добробут почало у вересні 2020 року. В період з червня по серпень 2020 року СКП Добробут не вело виробничо-господарської або іншої діяльності. Договори на надання послуг або виконання робіт підприємством не укладалися. У червні 2020 року СКП Добробут знаходилося у стані припинення юридичної особи. Усі посади, окрім посади начальника СКП Добробут , згідно штатного розпису підприємства були вакантні. Вважають, що нарахування собі заробітної плати за червень ОСОБА_1 суперечить Статуту СКП Добробут . Крім того, зазначили, що в січні 2021 року змінювалося керівництво підприємства та були відсутні можливості для здійснення розрахунків, вважають, що оскільки причини не здійснення розрахунку є поважними, тому відсутні підстави для стягнення середнього заробітку. Відповідно до Розпорядження міського голови № 164-р від 16.06.2020 року, позивачка була призначена на посаду виконуючого обов`язки начальника спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут до призначення начальника спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради дніпропетровської області Добробут . У зв`язку з призначенням ОСОБА_3 на посаду начальника СКП Добробут , ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з закінченням строку трудового договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Звільнення працівника у відповідності до ст. 36 КЗпП не суперечить вимогам ч. 3 ст. 184 КЗпП, яка допускає звільнення вагітних жінок після закінчення строку трудового договору. 29.12.2020 року ОСОБА_1 було отримано повідомлення про припинення трудових відносин з 31.12.2020 року, у зв`язку із призначення на посаду начальника СКП Добробут ОСОБА_3 . Після чого позивачка 30.12.2020 року звернулася із заявою до Апостолівського міського голови про те, що перебуваєте на обліку в акушерсько-гінекологічному кабінеті консультативної поліклініки КП Апостолівська ЦРЛ ДОР з приводу вагітності - 16 тижнів.До СКП Добробут жодних звернень чи повідомлень від ОСОБА_1 з приводу її стану вагітності не надходило. 04.01.2021 року СКП Добробут отримало лист № 13 від 04.01.2021 року Апостолівської міської ради щодо розгляду питання про працевлаштування ОСОБА_1 . На виконання листа №13 від 04.01.2021 року СКП Добробут ОСОБА_1 було запропоновано та надано 11.01.2021 року список вакантних посад підприємства, відповідно до штатного розпису. Однак, 12.01.2021 року від позивачки надійшла заява про відмову від запропонованих вакантних посад у зв`язку із невідповідністю її кваліфікації основним кваліфікаційним вимогам на запропоновані посади, та посилаючись на те що нібито умови праці деяких посад взагалі порушують умови праці вагітних жінок. Відповідно до документів про освіту ОСОБА_1 , її кваліфікація відповідає запропонованим посадам. Відповідно до довідки СКП Добробут № 109 від 25.03.2021 року, на даний момент на підприємстві є вільні вакансії за чотирма посадами, які залишаються запропонованими позивачці.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача СКП Добробут в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідачів Апостолівської міської ради та виконавчого комітету Апостолівської міської ради в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Розпорядженням міського голови № 164-р від 16.06.2020 року, ОСОБА_1 була призначена на посаду виконуючого обов`язки начальника спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут до призначення начальника спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут .

Відповідно до наказу спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут №1 від 18.06.2020 року, позивач ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків начальника у відповідності до Розпорядження міського голови від 16.06.2020 року № 164-р Про призначення ОСОБА_1 виконуючою обов`язки начальника СКП Добробут з 18.06.2020 року.

Листом міського голови ОСОБА_4 №3033 від 29.12.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про припинення трудових відносин з 31.12.2020 року, у зв`язку із призначення на посаду начальника СКП Добробут ОСОБА_3

31.12.2020 року розпорядженням міського голови № 677-к, ОСОБА_1 звільнено з посади виконуючого обов`язки начальника спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору).

Згідно довідки від 14.12.2020 року № 1666 КП Апостолівської центральної районної лікарні Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 перебуває на Д обліку в акушерсько-гінекологічному кабінеті консультативної поліклініки КП Апостолівська ЦРЛ ДОР з приводу вагітності - 16 тижнів.

Заявою від 30.12.2020 року ОСОБА_1 повідомила Апостолівського міського голову ОСОБА_4 про те, що вона 16.12.2020 року повідомляла про те, що перебуває на 16 тижні вагітності, тому на виконання ч.3 ст. 184 КЗпП України просить забезпечити їй працевлаштування згідно чинного законодавства.

Згідно довідки спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут №103 від 03.12.2021 року встановлено, що середня заробітна плата ОСОБА_1 в СКП Добробут на посаді начальника , за два місяці складає 13800,00 грн.

При вирішенні позовних вимог щодо зобов`язання запропонувати посаду, суд виходить з наступного.

Частиною шостою статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Положеннями статті 184 КЗпП України визначено істотні пільги для вагітних жінок і для жінок, які мають дітей.

Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування жінок зазначених категорій здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що звільнення на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітних жінок, провадиться з обов`язковим працевлаштуванням. Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов`язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров`я). Передбачені частиною третьою статті 184 КЗпП України гарантії поширюються і на випадки звільнення у зв`язку з закінченням строку договору зазначених працівників, коли вони були прийняті на сезонні роботи.

Таким чином, частиною третьою статті 184 КЗпП України встановлено гарантії для окремих категорій працівників, а саме: заборонено звільнення, зокрема вагітної жінки, та передбачено обов`язкове працевлаштування у випадках її звільнення після закінчення строкового трудового договору. Невиконання підприємством (установою, організацією), яке провело звільнення, обов`язку по працевлаштуванню протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього відповідно до частини другої статті 232 КЗпП України обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, а не поновлення на попередній роботі.

Оскільки згідно зі статтею 235 зазначеного Кодексу підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав, то у разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов`язку по працевлаштуванню звільненого працівника за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітної жінки, за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов`язання щодо працевлаштування.

Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 759/19440/15-ц (провадження № 14-105цс18) та постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 175/167/16-ц (провадження № 61-59св17), від 19 серпня 2019 року в справі № 564/1108/17 (провадження № 61-30550св18), від 18 листопада 2020 року в справі № 367/2924/19 (провадження № 61-21658св19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки на час звільнення у зв`язку із закінченням строку трудового договору ОСОБА_1 була вагітною, то після її звільнення у роботодавця виник обов`язок щодо її працевлаштування відповідно до вимог частини третьої статті 184 КЗпП України, який станом на час розгляду справи не виконано.

Обов`язок щодо працевлаштування ОСОБА_1 слід покласти на КП Добробут, оскільки згідно п.2.3 розділу 2 Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників підприємств, установ, організацій, які знаходяться в комунальній власності Апостолівської міської ради (об`єднаної територіальної громади) у редакції від 04.12.2020 року №29-2/VIII, міський голова, згідно з чинним законодавством, приймає рішення про призначення Керівника та укладається контракт за типовою формою. Таким чином будь-яких обов`язків щодо ОСОБА_1 на час її звільнення виконавчий комітет Апостолівської міської ради та Апостолівська міська рада не мали, а тому в задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету та міської ради слід відмовити.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював,то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні,власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Надані відповідачами докази щодо наявності коштів на рахунках підприємства та можливість ОСОБА_1 здійснити розрахунок, а також докази щодо зміни керівництва підприємства у січні-лютому 2021 року, на думку суду не спростовують наявність можливості у СКП Добробут здійснити повний розрахунок з ОСОБА_1 у день звільнення.

Оскільни, ОСОБА_1 звільнена 31.12.2020 року, а розрахунок згідно довідки №134 від 29.06.2021 року здійснено з нею 19.02.2021 року, то на підставі ст. 116 КЗпП України з СКП Добробут слід стягнути середній заробіток за цей час.

Розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу розраховується у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою КМУ України від 08.02.95 року № 100 (зі змінами).

Згідно наданої довідки від 03.12.2021 року № 103 ОСОБА_1 за жовтень та листопад 2020 року відпрацювала 42 робочих днів, її середньоденна заробітна плата складає 657 гр. 14 коп.

Заборгованість з заробітної плати виплачено 19.02.2021 року.

Згідно листа від 12.08.2020 року № 3501-06/219 Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2021 рік з дня звільнення і до 19.02.2021 року було 34 робочі дні.

34 дні х 657 грн. 14 коп. середньої заробітної плати = 22 342 грн. 76 коп.

Щодо компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з пропущенням строку її виплати слід виходити з порядку передбаченого Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, відповідно до якого сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але

невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після

утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу

споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми

компенсації, поділений на 100.

19 340, 89 грн. х на індекс інфляції за січень 2021 року 101,3 /100 = 251 грн.4 коп.

19 340, 89 грн. х на індекс інфляції за лютий 2021 року 101, /100 = 193 грн.40 коп.

Таким чином загальна сума компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з пропущенням строку її виплати складає 193,40 + 251,4 = 444,80 грн.

На підставі викладеного, з СКП Добробут необхідно стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 22342,76 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку із порушенням строку її виплати у розмірі 444,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354-356 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Спеціалізованого комунального підприємства Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 22342,76 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку із порушенням строку її виплати у розмірі 444,80 грн..

Зобов`язати Спеціалізоване комунальне підприємство Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут запропонувати ОСОБА_1 посаду в Спеціалізованому комунальному підприємстві Апостолівської міської ради Дніпропетровської області Добробут .

У іншій частині позову - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяН. В. Хоруженко