Рішення

від 31.12.2021 по справі 380/15766/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15766/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 12.03.2021 року №125-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності ;

- визнати протиправними дії відповідача, пов`язані із складенням акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 19.03.2021 року №125-ДК/113/АП/09/01/-21.

Ухвалою судді від 21.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 31.12.2021 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, пов`язаних із складенням акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 19.03.2021 року №125-ДК/113/АП/09/01/-21.

Посилається на те, що відповідач під час проведення перевірки мав керуватися нормами Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а не Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Крім того, зазначив, що в ході проведення перевірки відповідачем допущено значні порушення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , зокрема, несвоєчасно вручено акт перевірки та не пред`явлено перед початком здійснення заходу керівнику товариства посвідчення (направлення) та службове посвідчення. Вважаючи у зв`язку із цим свої права, свободи та інтереси порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області не порушували приписи Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки не керувались та не мали ним керуватись у ході проведення заходу державного нагляду щодо позивача. Натомість державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель діяли відповідно до вимог Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , яким останні наділені повноваженнями на здійснення відповідних перевірок. З цих підстав, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Від третьої особи, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, надійшли пояснення щодо позову, в яких посилається на те, що оскаржуваний наказ відповідача від 12.03.2021 року №125-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності видано уповноваженим на те органом та у спосіб. Що відповідає положенням Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Закону України Про охорону земель та Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, з метою розгляду звернення Славської селищної ради №02-18/1473 від 27.11.2020 року. У зв`язку із чим, вважає заявлений позов безпідставним та необґрунтованим.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України Про державний контроль за охороною земель , Про охорону земель , Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308, з метою розгляду звернення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області №02-18/1473 від 27.11.2020 року, наказом заступника начальника - Начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Василя Собка від 12.03.2021 року №125-ДК наказано здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельної ділянки за адресою: вул..Шевченка, 3, смт.Славське, Сколівський район, Львівська область, кадастровий номер 4624555700:01:007:0126.

Як зазначено відповідачем, в п.1 цього наказу здійснено описку в частині зазначення кадастрового номеру 4624555700:01:007:0126 земельної ділянки, яка є об`єктом перевірки. Зокрема, об`єктом вищезазначеної перевірки є земельна ділянка, що примикає до земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:007:0126, яка розташована за адресою:вул.Шевченка, 3, смт.Славське, Сколівський район, Львівська область, про що вказано в доповідній записці головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Г.Проць, а також в акті перевірки.

За результатами проведеної перевірки посадовою особою відповідача складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 19.03.2021 року №125-ДК/113/АП/09/01/-21. Зі змісту акта вбачається, що уповноважена особа позивача керівник ТОВ Мрія Шимін І.Ю. був присутній під час проведення перевірки.

Вважаючи протиправними наказ відповідача від 12.03.2021 року №125-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності , а також дії, пов`язані зі складенням такого акта, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Водночас суд відзначає, що правовим питанням у межах доводів позовної заяви є визначення того, якими нормативно-правовими актами мають керуватися суб`єкти владних повноважень при здійсненні державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель. Інші доводи суд не враховує, адже такі стосуються позовної вимоги про визнання протиправними дій, пов`язаних зі складанням акта, провадження в частині якої закрито.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

За нормами ч.ч.1 та 2 ст.2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

У відповідності до ст.187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами ст.188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 року №482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України , організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до підп.25-1 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 року №963-IV, який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

У ст.4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно ст.ст.5, 6 цього ж Закону, державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до ст.ст.9, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Позивач обґрунтовує неправомірність дій відповідача незастосуванням при проведення перевірки самовільно зайнятої земельної ділянки положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Так, у ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Вказаним Законом визначено чіткий перелік відносин, пов`язаних з провадженням господарської діяльності, на які поширюється його дія.

Тобто слід розрізняти перевірки суб`єктів господарювання на предмет відповідності здійснюваної ними діяльності вимогам законодавства від перевірок щодо об`єкту, такого як самовільно зайнята земельна ділянка.

Особливості та обмеження перевірок, визначені у вказаному Законі, не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише до застосування Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

У свою чергу, у спірному випадку, об`єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність підприємства, що й не заперечується самим позивачем.

Враховуючи те, що норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та не стосуються перевірок земельних ділянок, суд приходить висновку, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , а, відтак, посилання позивача на Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №826/11708/17, від 17.09.2019 року у справі №806/1723/18, від 27.02.2020 року у справі №818/1512/17, від 16.07.2020 року у справі №819/5/18, від 04.11.2021 року у справі №818/1365/17.

Зважаючи на наведене, помилковими є доводи позивача стосовно того, що відповідач здійснив перевірку із порушенням встановленої Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності процедури, оскільки під час перевірки Головне управління не керувалося вищезазначеним нормативно-правовим актом, а керувалося безпосередньо положеннями Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі №826/15258/17, оскільки обставини, що виникли у межах спірних правовідносин, не є подібними до тих, які суд встановив під час розгляду цієї справи. Крім того, вказану справу направлено на новий розгляд.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що іншими нормами порядок проведення перевірок державними інспекторами управління Держгеокадастру не передбачено, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, про визнання протиправним та скасування рішення слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.