Рішення

від 31.12.2021 по справі 620/12151/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/12151/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Лерой про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Лерой , в якому просить:

- стягнути в дохід бюджету з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Лерой в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 120619,00 грн. для погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 120619,00 грн. на р/р UA598999980313080029000025739, отримувач ГУК у Черніг.обл/тг м. Чернігів/14060100, код 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) з відкритих рахунків у банках;

- накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Лерой (код ЄДРПОУ 43686582) на суму 120619,00 грн, що знаходяться на відкритих рахунках у банках.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідач є платником податків і зобов`язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч вимогам статті 16 Податкового кодексу України, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг в загальному розмірі 120619,00 грн. Також позивач зазначає, що за відповідачем не зареєстрована будь-яка техніка або транспортні засоби, відсутні відомості про зареєстровані права власності на нерухоме майно, а тому наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача з метою погашення податкового боргу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня вручення її копії для подання відзиву разом з доказами.

Вказана ухвала суду була надіслана відповідачу за адресою його місяця реєстрації, проте, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Лерой (код ЄДРПОУ 43686582) зареєстроване в якості юридичної особи 01.07.2020 та перебуває на податковому обліку, як платник податків з 01.07.2020. За основним місцем обліку знаходиться в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.07.2021 № 523217485791 (а.с. 5-8).

Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України є платником податку та згідно підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 120619,00 грн., який підтверджується податковою декларацію від 19.10.2020 року на суму 120619,00 грн., термін сплати 04.12.2020 (а.с. 13).

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, зокрема, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пунктів 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних норм позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю від 08.12.2020 № 36377-13, яка була не вручена та повернута до податкового органу у зв`язку з відсутністю платника за вказаною адресою (а.с. 11, 12).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг в розмірі 120619,00 грн. виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац перший пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, з урахуванням того, що податкова заборгованість в розмірі 120619,00 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовна вимога Головного управління ДПС у Чернігівській області про стягнення податкового боргу в сумі 120619,00 грн. з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Лерой в банках, що обслуговують такого платника податків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Лерой на суму 120619,00 грн, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Так, згідно пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За приписами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Суд наголошує на тому, що обов`язковою умовою для накладення арешту є відсутність відповідного майна, яка має бути встановлена саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, в іншому разі, вимога про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред`явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 826/10396/16.

Суд зазначає, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 520/6837/19.

Обґрунтовуючи відсутність у відповідача майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, позивачем надано: 1) копію листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 23.04.2021 № 01-13-24/2187, згідно якого за відповідачем техніка не зареєстрована; 2) копію листа територіального сервісного центру МВС № 7441 в Чернігівській області від 18.05.2021 № 31/25/830, згідно якого за відповідачем право власності на транспортні засоби не зареєстровано; 3) довідку № 275901535 від 21.09.2021 про Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта в якій відсутні відомості про зареєстроване право власності на нерухоме майно за відповідачем.

В силу вимог частин першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України). Речі у свою чергу поділяються на рухомі та нерухомі (стаття 181 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що позивачем не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, а тому наведені вище докази не можуть слугувати безумовним підтвердженням відсутності у відповідача майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу. Також позивачем не надано доказів щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна.

Суд звертає увагу, що реалізація права контролюючого органу звернутися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, у разі відсутності майна, можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає задоволенню частково.

Оскільки спір частково вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Лерой (вул. Київська, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43686582) про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити частково.

Стягнути в дохід бюджету з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Лерой в банках, що обслуговують такого платника податків кошти у сумі 120619,00 грн. для погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 120619,00 грн. на р/р UA598999980313080029000025739, отримувач ГУК у Черніг.обл/тг м. Чернігів/14060100, код 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) з відкритих рахунків у банках.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.12.2021.

Суддя В.О. Непочатих