Рішення

від 20.12.2021 по справі 908/2632/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/122/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021 Справа № 908/2632/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14) в інтересах держави, в особі:

позивача-1: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 37573068)

позивача-2: Комунального підприємства "Виробниче житлово-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11; код ЄДРПОУ 05478717)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Авто-77" (69083, м. Запоріжжя, вул. Ракетна, буд. 38-а, кв. 1; код ЄДРПОУ 42581678)

про стягнення 63 771,14 грн.,

розірвання договору оренди нерухомого майна

та зобов`язання повернути нежитлове приміщення,

За участю представників сторін:

від прокуратури: Хлистов О.А., посвідчення № 063401 від 20.04.2021, начальник відділу;

від позивача-1: Савченко А.В., довіреність № 04/01/01-10 від 06.01.2021, посвідчення № 1786 від 12.11.2019, головний спеціаліст-юрисконсульт;

від позивача-2: Пермінов С.О., довіреність №34 від 20.10.2021

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

13.09.2021 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Авто-77" про стягнення 63 771,14 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення №493/2 від 31.01.2020 р. та зобов`язання повернути нежитлове приміщення.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021 р. справу №908/2632/21 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою від 16.09.2021 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 908/2632/21 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.10.2021 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою від 18.10.2021 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 10.11.2021 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою від 10.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.11.2021 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 29.11.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по-суті до 20.12.2021 о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 20.12.2021 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".

20.12.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник прокуратури підтримав доводи викладені у позовній заяві посилаючись на те, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя опрацьовано інформацію КП ВРЕЖО №7 від 18.05.2021 щодо заборгованості зі сплати орендної плати за користування комунальним майном та встановлено факт систематичної несплати орендної плати ТОВ Імперіал-Авто-77 та встановлено, що 31.01.2020 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, КП ВРЕЖО № 7 та ТОВ Імперіал-Авто-77 укладено договір оренди нерухомого майна № 493/2, яке знаходиться на балансі КП Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 (далі - КП ВРЕЖО №7 ). Відповідно до умов Договору його предметом є строкове платне користування комунальним майном - нежитловим приміщенням №217 цокольного поверху (літ. А-9) площею 107,0 кв.м. в будинку по вул. Запорізькій, 9 в м. Запоріжжі, яке перебуває в господарському віданні комунального підприємства ВРЕЖО№7 , вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про вартість 409041,00 грн. без ПДВ станом на 31.08.2019. Відповідно до п. 11.1. договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 31.01.2020 по 31.12.2022. Згідно акту прийому-передачі від 31.01.2020 Орендодавець, Балансоутримувач передали, а Орендар - ТОВ Імперіал-Авто-77 прийняв в оренду вказане приміщення. Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата складає 73627,38 грн. на рік згідно з розрахунком (Додаток №1 до Договору). В порушення п. 5.2 Договору станом на 01.07.2021 ТОВ Імперіал-Авто-77 має заборгованість зі сплати орендної плати за період жовтень 2020 - червень 2021 у сумі 63 771,14 грн. Претензії КП ВРЕЖО №7 від 29.07.2020, 03.09.2020, 18.12.2020, 21.01.2021,22.04.2021 залишені ТОВ Імперіал-Авто-77 без відповіді та задоволення. Таким чином, відповідачем всупереч умов договору та чинного законодавства взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконує, та на даний час заборгованість з орендної плати становить 63 771,14 грн. Також умовами Договору визначено Договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін цей Договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разу невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п. 11.4. Договору). що Господарським судом Запорізької області видано судовий наказ у справі 908/2841/20 від 11.11.2020 щодо стягнення за Договором оренди №493/2 від 31.01.2020 з ТОВ Імперіал-Авто-77 заборгованості по орендній платі за період січень 2020 - вересень 2020, яка на теперішній час не сплачена. Отже, вказане свідчить про систематичну несплату Відповідачем визначеного розміру орендної плати за Договором з моменту його укладання. Несплата орендної плати є істотним порушенням Відповідачем умов договору оренди та є достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 №910/20767/17. Таким чином наявні всі підстави для розірвання в судовому порядку Договору №493/2 від 31.01.2020. Зважаючи на те, що несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження коштів до міського бюджету, нераціональне використання об`єкта комунальної власності та неефективного управління цим об`єктом, що суттєво порушує економічні інтереси держави, виникає необхідність захисту інтересів держави. Враховуючи, що органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах - Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП ВРЕЖО №7 не забезпечено належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду за захистом порушених прав щодо стягнення заборгованості за оренду комунального майна, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП ВРЕЖО №7 , діючи в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 131-1, 142, 143, Конституції України, ст.ст. 2, 13, 23, 24 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 2, 4, 5, 17, 32 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст.ст. 257, 526, 530, 610 - 612, 629, 651, 759, 762, 782, 783, 785 ЦК України, ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування , ст.ст. 7, 9, 69, 89 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 229, 285, 291 ГК України, прокурор вважає, що комунальне майно - нежитлове приміщення №217 цокольного поверху (літ. А-9) площею 107,0 кв.м. в будинку по вул. Запорізькій, 9, в м. Запоріжжі підлягає поверненню Відповідачем на користь Позивача-1 та Позивача-2 на підставі акту приймання-передачі.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце кожного з призначених судових засідань був повідомлений належним чином шляхом направлення на його поштову адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника або про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило. Станом на 20.12.2021 від відповідача письмовий відзив на позовну заяву або пояснення по суті справи до суду не надходило.

Представники позивача-1 та позивача-2 підтримали позовні вимоги прокурора та просять позов задовольнити.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері державної та комунальної власності витребувано інформацію КП ВРЕЖО №7 щодо заборгованості зі сплати орендної плати за користування комунальним майном та на підставі повідомлення від 18.05.2021 встановлено факт систематичної несплати орендної плати Товариством з обмеженою відповідальністю Імперіал-Авто-77 .

Так, 31.01.2020 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, КП ВРЕЖО № 7 та ТОВ Імперіал-Авто-77 укладено договір оренди нерухомого майна № 493/2, яке знаходиться на балансі КП Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 .

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець, Балансоутримувач на підставі витягу з протоколу постійно діючої конкурсної комісії на право оренди об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя від 29.01.2020 №12 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення №217 цокольного поверху (літ. А-9) площею 107,0 кв.м. в будинку по вул. Запорізькій, 9 в м. Запоріжжі, яке перебуває в господарському віданні комунального підприємства ВРЕЖО№7 , вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про вартість 409041,00 грн. без ПДВ станом на 31.08.2019.

Відповідно до п. 11.1. Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 31.01.2020 по 31.12.2022.

Пунктом 2.4 Договору передбачено умови повернення орендованого майна, а саме: у разі закінчення строку дії цього Договору або його дострокового розірвання Орендар передає комунальне майно Орендодавцю, Балансоутримувачу одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 №47, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 та рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 №47, протоколу засідання постійно діючої конкурсної комісії на право оренди об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Запоріжжя від 13.11.2019 №8 і складає 73627,38 грн. на рік згідно з розрахунком (Додаток №1 до Договору).

У п.3.2 визначено, що за базовий місяць (грудень 2019) оренди майна орендна плата становить: 6215,59 грн. (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції). Орендна плата за січень 2020 складає: 6215,59 грн. х Іінф.01.2020.

Згідно п. 3.3. розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно, шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.4 орендна плата розраховується та спрямовується:

- 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць до місцевого бюджету. Розрахунок орендної плати на 70%, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

- 30 відсотків розміру орендної плати (за нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати на 30%, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім.

Згідно п. 5.2 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Також умовами Договору (п. 11.4) визначено, що цей Договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін цей Договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разу невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 11.9, дія цього Договору припиняється внаслідок дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно акту прийому-передачі від 31.01.2020 Орендодавець, Балансоутримувач передали, а Орендар - ТОВ Імперіал-Авто-77 прийняв в оренду комунальне майно - нежитлове приміщення №217 цокольного поверху (літ. А-9) площею 107,0 кв.м. в будинку по вул. Запорізькій, 9, в м. Запоріжжі.

За інформацією Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 28.05.2021 та від 13.08.2021, заяви від підприємства щодо припинення або зміну умов договору не надходило. Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП ВРЕЖО №7 будь-яких заходів в судовому порядку щодо зміни, припинення або дострокового розірвання вищевказаних договорів оренди не вживалося. Отже, договір є чинним та строк його дії не скінчився.

Актом обстеження нежитлового приміщення №217 цокольного поверху (літ. А-9) щодо використання приміщення орендарем по вул. Запорізька 9, складеного робочою комісією КП ВРЕЖО №7 , встановлено, що в ході проведення візуального обстеження вищезазначеного приміщення, встановити факт використання неможливо, оскільки на час обстеження 18.05.2021 о 08.12 год. приміщення зачинено.

Доказів повернення комунального майна Орендодавцю, Балансоутримувачу за актом приймання-передачі суду сторонами не надано.

З наведеного вбачається, що ТОВ Імперіал-Авто-77 фактично використовує комунальне майно - нежитлове приміщення №217 цокольного поверху (літ. А-9) щодо використання приміщення орендарем по вул. Запорізька 9, у м. Запоріжжі.

Відповідно до інформації Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 28.05.2021 встановлено, що за договором оренди від 31.01.2020 №493/2 за період січень 2020 - вересень 2020 Господарським судом Запорізької області видано Наказ від 11.11.2020 у справі №908/2841/20 про стягнення з ТОВ Імперіал-Авто-77 заборгованості зі сплати орендної плати.

За інформацією КП ВРЕЖО №7 від 21.07.2021 встановлено, що заборгованість за Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі 908/2841/20 від 11.11.2020 ТОВ Імперіал-Авто-77 на теперішній час не сплачено.

Разом з цим, відповідно до Актів звірки взаємних розрахунків, здійснених КП ВРЕЖО №7 встановлено, що станом на 01.07.2021 ТОВ Імперіал-Авто-77 має заборгованість зі сплати орендної плати за період жовтень 2020 - червень 2021 та складає - 63 771,14 грн., з яких: 42113,06 грн. на користь місцевого бюджету та 21658,08 грн. на користь балансоутримувача.

КП ВРЕЖО №7 на адресу ТОВ Імперіал-Авто-77 направлялися претензії із вимогою щодо сплати заборгованості за користування орендованим приміщенням: 29.07.2020, 03.09.2020, 18.12.2020, 21.01.2021,22.04.2021, проте жодної відповіді від підприємства не надходило, як і доказів їх задоволення.

Таким чином, відповідач всупереч умов договору взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендних платежів за використання комунального майна систематично, а саме з моменту його укладання - 31.01.2020, не виконує, заборгованість з орендної плати становить 63 771,14 грн., доказів її сплати Відповідачем суду не представлено.

Вказане призводить до ненадходження до місцевого бюджету коштів, необхідних для забезпечення функцій і повноважень місцевого самоврядування, визначених Конституцією України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та завдає шкоди інтересам держави та є істотним порушенням Відповідачем умов договору оренди , а також достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 №910/20767/17.

Приймаючи рішення у цій справі суд враховує наступне.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Зі змісту приписів ст. 1, ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 759, ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 4, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України випливає, що Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно із частинами 1-2 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містяться у ст. 526 ЦК України.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У ст. 283 ГК України зазначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України, ч. 3 ст. 18 Закону України Про орендну державного та комунального майна орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків від господарської діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ч. 1 ст. 612 ЦК України, ч. 1 ст. 286, ч. 6 ст. 231 ГК України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене суд констатує, що уклавши Договір №493/2 від 31.01.2020, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання. Однак Відповідач, прийнявши у користування комунальне нерухоме майно, покладені на нього обов`язки щодо внесення орендних платежів у встановлений договором строк не виконав.

Факт порушення відповідачем вказаних умов Договору та наявність заборгованості з орендної плати в розмірі 63 771,14 грн. підтверджено матеріалами справи. Доказів зворотного Відповідачем суду не надано.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку встановленому ст. 188 ГК України.

За приписом статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст.783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, окрім іншого, наймач користується річчю всупереч договору.

Частиною 1 ст. 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3-х місяців.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд. Несплата орендної плати є істотним порушенням Відповідачем умов договору оренди та є достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 №910/20767/17.

Таким чином, несплата Відповідачем орендних платежів є суттєвим порушенням умов Договору у розумінні ст.ст. 610, 651 ЦК України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 цього Кодексу, є розірвання договору в судовому порядку та повернення майна орендодавцю.

З огляду на викладене суд погоджується з прокурором та позивачами, що оскільки орендарем систематично не виконуються взяті на себе зобов`язання зі сплати орендних платежів за Договором №493/2 від 31.01.2020 з моменту його укладання, що підтверджується матеріалами справи, то існують усі передбачені Договором та законодавством України підстави для розірвання вказаного Договору.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи визначені пунктом 2.4 Договору умови повернення орендованого майна, а саме: у разі закінчення строку дії цього Договору або його дострокового розірвання Орендар передає комунальне майно Орендодавцю, Балансоутримувачу одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання ТОВ Імперіал-Авто-77 повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради орендованого об`єкту нерухомого майна на підставі акту приймання-передачі за участі Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 .

Оцінюючи викладені у позовні заяві доводи прокурора в обґрунтування порушення інтересів держави та наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч.1 статті 131 1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що інтереси держави (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів). Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - інтересів держави . Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади можуть збігатися повністю, частково, або навіть взагалі не пересікатися.

У той же час, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99, справа № 1-1/99 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Отже, прокурор зобов`язаний лише обґрунтувати порушення державних інтересів, та не здійснення (неналежного здійснення) захист або відсутність такого уповноваженим органом у спірних правовідносинах. За вказаними приписами прокурор не має з`ясовувати та обґрунтовувати у позові, що перешкоджало такому органу належним чином виконувати свої владні повноваження. їх конструкція вказує про реагування вже на наслідки не здійснення захисту або відсутність такого уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

При цьому для встановлення обставин не здійснення захисту враховано сформовану практику ЄСПЛ у питанні балансу інтересів через принцип належного урядування . Останній, зокрема, вимагає, щоб державні органи не могли мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; при виявленні помилки держава має діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Враховуючи вказані положення законодавства, спрямованість прокурора у вказаній справі направлена на захист інтересів держави, з метою стягнення грошових коштів за договором оренди нежитлового приміщення.

Враховуючи наведені прокурором положення чинного законодавства: ч. 1 ст.142 Конституції України, ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування , ст. ст. 9, 69, 89 Бюджетного кодексу України, суд погоджується з його доводами про те, що систематична несплата Відповідачем орендної плати за користування нежитловим приміщенням порушує економічні інтереси територіальної громади в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП ВРЕЖО №7 , оскільки призводить до недоотримання місцевим бюджетом коштів, які можуть бути використанні для задоволення нагальних потреб.

Вказані порушення інтересів Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП ВРЕЖО №7 свідчать про наявність порушення інтересів держави у розумінні ст. 23 Закону України Про прокуратуру та наявність підстав для представництва.

Також суд враховує , що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 (провадження № 12-72гс19) дійшла висновку, що "сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".

Прокурор набуває право на представництво, зокрема, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно, водночас не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, коли він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але в супереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 12.11.2019 по справі № 904/31/19.

Відповідно до ч. 1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Частиною 2 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна державну політики у сфері оренди, здійснюють, зокрема органи місцевого самоврядування-щодо майна, яке перебуває у комунальній власності.

Згідно ч.8 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Відповідно до пп. 1 п. а ч. 1 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема власні (самоврядні) повноваження з управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 суд дійшов до висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 ст. 23 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Здійснення функцій публічної влади, крім суб`єктів владних повноважень, може бути делеговано іншим суб`єктам, зокрема, представникам самоврядних (саморегулівних) професій. Держава може делегувати свої публічні повноваження самоврядним (саморегулівним) структурам, уповноваженим суб`єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави. Суб`єкти владних повноважень характеризуються тим, що можуть бути юридичною особою, колективним утворенням без статусу юридичної особи, індивідуальним суб`єктом. Однак незалежно від організаційно-правової форми (юридична особа, колективне утворення без статусу юридичної особи, індивідуальний суб`єкт) суб`єкт владних повноважень завжди наділений адміністративною компетенцією (публічними повноваженнями), яку він набуває і здійснює у порядку, передбаченому нормами законодавства.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №439/9 від 21.09.2018 (дата оприлюднення 28.09.2018) нежитлове приміщення №217 цокольного поверху (літ. А-9) площею 107,00 кв.м в будинку №9 по вул. Запорізькій в м. Запоріжжі передано в господарське відання КП ВРЕЖО №7 Запорізької міської ради.

З огляду на викладене суд погоджується з прокурором, що неналежне виконання ТОВ Імперіал-Авто-77 зобов`язань за договором оренди комунального майна порушує встановлений законодавством порядок використання майна комунальної власності та принцип його оплатності.

При цьому, Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, до повноважень якого відповідно до Положення про департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 33 від 30.09.2020, відноситься питання контролю за надходженням до міського бюджету орендної плати за користування комунальним майном, всупереч вимогам ст.ст. 4, 5, 32 Закону України Про оренду державного та комунального майна не вжито належних заходів щодо стягнення у судовому порядку суми заборгованості з відповідача.

Крім того КП ВРЕЖО №7 , до повноважень якого згідно зі Статутом, затвердженим розпорядженням міського голови від 21.09.2018 №303р, віднесено здійснення контролю за виконанням користувачами комунального майна умов договорів оренди/користування, нарахування орендної плати, обліку заборгованості, вжиття заходів щодо стягнення заборгованості, та яке є юридичною особою, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, також не вжито відповідних заходів, що підтверджується листами від 24.05.2021 та 13.07.2021.

Отже, органами уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурором вірно визначено Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП ВРЕЖО №7 , від імені якого укладено спірний договір.

Зважаючи на те, що несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження коштів до міського бюджету, нераціональне використання об`єкта комунальної власності та неефективного управління цим об`єктом, що суттєво порушує економічні інтереси держави, а тому виникла необхідність захисту інтересів держави і прокурор, діючи в межах своєї компетенції, обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та КП ВРЕЖО №7 з позовом у цій справі.

Підсумовуючи викладене та відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Імперіал-Авто-77 (69083, м. Запоріжжя, вул. Ракетна, буд.38-А, кв.1, ЄДРПОУ 42581678) - 63 771 (шістдесят три тисячі сімсот сімдесят одну) грн. 14 коп. , з яких:

- 42 113 (сорок дві тисячі сто тринадцять) грн. 06 коп., перерахувавши на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 60 Б, код ЄДРПОУ 37573068) на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок (ІВАN) №UA708999980334169871000008008 УК у Хортицькому районі м. Запоріжжя/Хорт./22080401, код отримувача (ЄДРПОУ) 38025414, код класифікації доходів бюджету 22080401, банк отримувача Казначейство України(ЕАП). Видати наказ.

- 21 658,08 (двадцять одну тисячу шістсот п`ятдесят вісім) грн. 08 коп., перерахувавши на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 11, код ЄДРПОУ 37573068) на розрахунковий рахунок (ІВАN) № НОМЕР_1 в філії - Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк , ЄДРПОУ 05478717. Видати наказ.

3. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення по вул. Запорізькій, 9 від 31.01.2020 № 493/2, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 та Товариством з обмеженою відповідальністю Імперіал-Авто-77 , яким ТОВ Імеріал-Авто-77 передано в оренду комунальне майно - нежитлове приміщення №217 цокольного поверху (літ. А-9) площею 107,0 кв. м в будинку по вул. Запорізькій, 9 у м. Запоріжжі.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Імперіал-Авто-77 , ЄДРПОУ 42581678 (69083, м. Запоріжжя, вул. Ракетна, буд.38-А, кв. 1) повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради нежитлове приміщення №217 цокольного поверху (літ. А-9) площею 107,0 кв. м в будинку по вул.Запорізькій, 9 у м. Запоріжжі на підставі акту приймання-передачі за участі Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 . Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Імперіал-Авто-77 , ЄДРПОУ 42581678 (69083, м. Запоріжжя, вул. Ракетна, буд.38-А, кв. 1) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, вул. Добролюбова, 14, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 02909973) на розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2021.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.