Рішення

від 06.12.2021 по справі 908/3177/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/162/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2021 Справа № 908/3177/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/3177/21

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 13490997),

про стягнення страхового відшкодування в сумі 49998,98 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 49998,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 24.03.2021 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки Ореl Соmbо , номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (винуватець ДТП) та автомобіля марки ВМW Х5 , номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . На момент ДТП діяв Договір добровільного страхування наземного транспорту Все включено №83651 а0к3 від 26.06.2020, який було укладено між позивачем та ОСОБА_2 (Страхувальник). Цивільно-правова відповідальність щодо експлуатації автомобіля марки Ореl Соmbо , номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", згідно полісу №200948503. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 49998,98грн. Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність відповідно до положень Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено на страховика винної особи у межах, встановлених Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, загальний розмір страхового відшкодування, яке відповідач повинен сплатити на користь позивача складає: 49998,98 грн. Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 22, 979, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст.8, 9, 20, 27 Закону України Про страхування ст. ст. 12, 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. ст. 20, 216, 217, 224, 225, 228 Господарського кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3177/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/162/21. Судове засідання призначено на 06.12.2021.

01.12.2021 позивачем подано суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

03.12.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач частково визнав заявлені позовні вимоги у розмірі 24085,71 грн. В решті вимог просив суд відмовити.

Відзив відповідача судом не прийнято до розгляду, оскільки по-перше, він надісланий з порушенням встановленого судом строку, по-друге, відзив не містить електронного цифрового підпису особи, яка його направила до суду.

Так, положеннями частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Також Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість подати документи в електронному вигляді з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Як вбачається із наданого представником ПрАТ УАСК АСКА відзиву, електронний цифровий підпис представника відповідача відсутній.

За змістом ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Відповідно до частини восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Проте, зазначений вище документ відповідача не відповідає вимогам вказаних норм закону (не скріплений електронним цифровим підписом).

09.12.2021 примірник зазначеного відзиву отримано судом, який було надіслано відповідачем засобами поштового зв`язку.

Втім, як вже зазначалося судом вище, у зв`язку з недотримання відповідачем норм чинного законодавства стосовно строків надання суду письмового відзиву, відсутність клопотання про поновлення процесуального строку на його подання, суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, та не надає їм правову оцінку.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 06.12.2021 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

У судовому засіданні 06.12.2021 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

28.06.2020 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальником) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту Все включено №83651 а0к3, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом ВМW Х5 , номерний знак НОМЕР_2 (далі забезпечений транспортний засіб).

Строк дії договору встановлено з 10.07.2020 по 09.07.2021.

24.03.2021 о 12 год. 25 хв. у м. Києві, на Великій Окружній дорозі сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки Ореl Соmbо , номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки ВМW Х5 , номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 33.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

Відповідно до вказаної вище Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Як вбачається з матеріалів справи, водієм ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 24.03.2021 (європротокол).

Європротокол заповнений обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.

Водій автомобіля Ореl Соmbо , номерний знак НОМЕР_1 вину в ДТП визнав.

Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 24.03.2021 (європротокол) є належним доказом, який підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Страхувальник 26.03.2021 звернувся до страховика з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування.

Заяву було розглянуто та здійснено розрахунок страхового відшкодування на підставі

Акту №3260 огляду транспортного засобу від 26.03.2021;

Рахунок № DBL00002894 від 25.03.2021;

Акту виконаних робіт № DIN00002533 від 04.05.2021;

Страхового акту № АRХ2751266 від 02.04.2021;

Страхового акту № АRХ2770976 від 06.05.2021;

Розрахунку страхового відшкодування;

Розрахунку страхового відшкодування.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 45558,69 грн., згідно платіжного доручення № 767439 від 05.04.2021 та в розмірі 4440,29 грн., згідно платіжного доручення №777861 від 11.05.2021.

Отже, загальна сума страхового відшкодування складає 49 998,98 грн.

Відповідно до ст. ст. 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно договору страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону України "Про страхування").

За замістом ст.ст. 9, 22, 28, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.

У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Так, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону "Про страхування", надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі наведених норм цивільного законодавства та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати суму страхового відшкодування в особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено судом, учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого зразка.

При оформленні дорожньо-транспортної пригоди у такий спосіб (складання її учасниками європротоколу без виклику відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України) не виноситься постанова про адміністративне правопорушення та не направляються матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення до відповідальності особи, відповідальної за вчинення такої пригоди.

Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди. Проте, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Зі змісту наявного в матеріалах справи повідомлення вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 24.03.2021, сталась внаслідок зіткнення транспортних засобів Ореl Соmbо , номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля марки ВМW Х5 , номерний знак НОМЕР_2 .

З наведеної у повідомленні схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що водій транспортного засобу Ореl Соmbо , номерний знак НОМЕР_1 вину визнав (розділ 14 європротоколу).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Ореl Соmbо , номерний знак НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП, застрахована ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", за полісом № №200948503.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Пунктом 22.1 ст. 22 зазначеного Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 вказаного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми - ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахування зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.

Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено, що значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для фототехніки.

Винятком, стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Як встановлено судом, транспортний засіб ВМW Х5 , номерний знак НОМЕР_2 , 2018 року випуску, тобто строк експлуатації зазначеного автомобіля станом на момент ДТП не перевищував 7 років, а доказів того, що застрахований транспортний засіб підпадає під критерії, визначені п. 7.39 Методики, матеріали справи не містять. Отже, коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.

За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правовий висновок про те, що згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

З виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Виходячи з викладених висновків Великої Палати Верховного Суду та приписів законодавства, суд дійшов висновку, що порядок виплати страхового відшкодування, встановлений Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , поширюється не тільки на страхувальника, але й на іншу особу, яка має право на виплату страхового відшкодування, в даному випадку на позивача, у тому числі щодо строків виплати страхового відшкодування та відповідальності за їх порушення.

Позивач надіслав відповідачу заяви про регресні вимоги 09.06.2021 та 07.07.2021.

Отже, відповідач не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування повинен був відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно з п. 36.7 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Щодо вимог позивача на суму 49998,98 грн. відповідач не надав доказів прийняття обґрунтованого рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування та надання його позивачу у вставлений строк відповідно до п. 36.2 ст. 36, п.37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 49998,98 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред`явив до стягнення з відповідача страхове відшкодування в розмірі 49998,98 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2270,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС до приватного акціонерного товариства Українська Акціонерна Страхова Компанія АСКА про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 49998,98 грн задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 13490997) на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070; адреса для листування: вул. Леонтовича, буд. 9, офіс 301, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 20474912) - 49998 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 98 коп. страхового відшкодування та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.01.2022.

Суддя Т.А. Азізбекян