ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
У Х В А Л А
23 грудня 2021 року м. Херсон Справа № 5024/1002/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. , за участі секретаря Степанової Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву: ліквідатора Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" - арбітражного керуючого Вудуд Г.І.
до відповідача: Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 26347681, пр-т Ушакова, 37, м. Херсон)
про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства
в межах справи:
за заявою кредитора: Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (м.Херсон вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057)
до: Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" (Херсонської міської ради , проспект Ушакова, буд. 37, м. Херсон, 74003, код ЄДРПОУ 26347681)
про банкрутство
за участю представників сторін :
від кредиторів:
- Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - Бейлін К.С., представник, довіреність № 430/08-16 від 23.06.2021;
- МКП "Херсонтеплоенерго" - не прибув;
- Херсонського міського центру зайнятості - Кобзар К.В., представник, довіреність № 2120/06/1027/21 від 15.03.2021; Арещенкова О.О., представник, довіреність № 2120/06/3079/2 від 20.09.2021;
- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області - не прибув;
- АТ "Херсонгаз"- Талаш В.Ю., представник, довіреність № 210414/1014/2772 від 14.04.2021;
- Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - не прибув;
- АТ "Херсонобленерго" - не прибув;
- Херсонського обласного відділення Фонду соцзахисту інвалідів - не прибув;
- ОСОБА_1 - не прибув;
- ПАТ "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Херсонського ЛВ УМГ філії УМГ "Харківтрансгаз" - Кравченко С.В., представник, довіреність № 1-2521 від 10.12.2020;
- ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - не прибули,
від боржника: ліквідатор арбітражний керуючий Вудуд Г.І.- не прибув;
від засновника боржника - Херсонської міської ради - Гапіна Н.В., адвокат, ордер серія ВТ №1019050 від 23.10.2021.
в с т а н о в и в:
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.07.2012 року за заявою УПФУ в м. Херсоні порушено провадження у справі про банкрутство МКП Херсонтеплокомуненерго .
Постановою від 26.07.2012 Господарський суд визнав МКП "Херсонтеплокомуненерго" банкрутом, відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута державний орган з питань банкрутства.
Ухвалою від 08.11.2012 суд припинив процедуру ліквідації боржника, передбачену ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що діяв на той час), та прийняв рішення перейти до загальних судових процедур у справі.
Ухвалою Господарського дуду Херсонської області від 19.08.2014 року по справі № 5024/1002/2012 ліквідатором призначено арбітражного керуючого Запорожця Дмитра Юрійовича.
18.12.2016 р. ліквідатором арбітражний керуючий Запорожець Д.Ю. подано до суду заяву про покладання субсидіарної відповідальності на засновника боржника - Херсонську міську раду.
Ухвалою від 03.11.2016 Господарський суд звільнив заявника від сплати судового збору при подачі позовної заяви та призначив судове засідання для розгляду по суті заяви на 21.11.2016, зобов`язано засновника (Херсонську міську раду) надати письмовий відзив на заяву ліквідатора.
08.12.2016 Херсонською міською радою подано до суду відзив.
Розгляд заяви ліквідатора неодноразово відкладався за клопотанням учасників провадження.
Ухвалою від 17.07.2018 Господарським судом задоволено клопотання ліквідатора МКП "Херсонтеплокомуненерго" Запорожця Д.Ю. про припинення його повноважень за сімейними обставинами. Достроково припинено повноваження ліквідатора МКП "Херсонтеплокомуненерго" Запорожця Дмитра Юрійовича, задоволено клопотання комітету кредиторів про призначення ліквідатором МКП "Херсонтеплокомуненерго" арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича (свідоцтво Міністерства юстиції України № 522 від 21.03.2013р.).
Ухвалою від 04.09.2018 суд задовольнив клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Сашина О.А. про зупинення провадження у справі, провадження у даній справі за заявою ліквідатора Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго до Херсонської міської ради про покладення субсидіарної відповідальності зупинено до розгляду Верховним Судом справи № 766/1050/16-а.
Ліквідатор Сашин О.А. повідомив Господарський суд, що постановою Верховного Суду від 24.07.2019 закрито провадження у справі № 766/1050/16а, оскільки позов МКП "Херсонтеплокомуненерго" до Херсонської міської ради, третя особа - МКП "Херсонтеплоенерго", про визнання незаконним та скасування рішення Херсонської міської ради від 31.03.2015 № 1764 "Про закріплення за МКП "Херсонтеплоенерго" на праві господарського відання об`єктів нерухомості", підлягає розгляду не в порядку адміністративного судочинства, а в порядку господарського судочинства.
Ухвалою від 30.08.2019 поновлено провадження щодо розгляду заяви ліквідатора Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" до Херсонської міської ради про покладення субсидіарної відповідальності, призначено засідання на 24.09.2019.
19.09.2019 ліквідатор Сашин О.А. подав до суду заяву про дострокове припинення повноважень.
Ухвали від 19.11.2019 суд задовольнив клопотання комітету кредиторів МКП "Херсонтеплокомуненерго" про припинення повноважень ліквідатора боржника арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича у справі про банкрутство № 5024/1002/2012 та призначення ліквідатором МКП "Херсонтеплокомуненерго" у справі про банкрутство № 5024/1002/2012 арбітражного керуючого Вудуд Гаррі Ігоровича (свідоцтво № 1462 від 15.07.2013), призначив ліквідатором Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" у справі про банкрутство № 5024/1002/2012 арбітражного керуючого Вудуд Гаррі Ігоровича (свідоцтво № 1462 від 15.07.2013, м. Херсон вул. Полякова 3, оф. 5, адреса для листування - а/с 13 м. Одеса 65012).
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення у дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, у тому числі, Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №31, ст. 440 із наступними змінами).
У зв`язку з цим, Господарський суд ухвалою від 02.12.2019 встановив ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Вудуду Г.І. строк до 17.12.2019 (включно) для подачі до суду необхідних документів (заяви ліквідаторів Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" до Херсонської міської ради про покладення субсидіарної відповідальності) з урахуванням вимог, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
18.12.2019 до суду надійшла заява (позовна заява) ліквідатора МКП "Херсонтеплокомуненерго" арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про стягнення грошової суми за субсидіарною відповідальністю власника, яка містить аналогічні вимоги до Херсонської міської ради, що і заява яка була подана арбітражним керуючим Запорожцем Д.Ю., однак вже з посиланням на Кодекс України з процедур банкрутства.
Ухвалами від 18.12.2019, 15.01.2020, 05.02.2020 суд відклав розгляд заяви.
03.03.2020 Херсонською міською радою подано до суду відзив на позовну заяву про стягнення грошової суми за субсидіарною відповідальністю власника.
В судовому засіданні 10.03.2020 протокольною ухвалою суд перейшов до розгляду справи по суті, за результатами судом було оголошено перерву до 20.03.2020.
Ухвалами від 20.03.2020, 15.04.2020, 05.05.2020 розгляд справи було відкладено.
У зв`язку з оскарженням ухвали Господарського суду від 19.03.2021 та направленням всіх матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду судове засідання призначене на 28.05.2020 не відбулось.
Ухвалою від 13.10.2020 розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності призначено до розгляду в судовому засіданні 13.11.2020.
В судовому засіданні 13.11.2020 судом оголошено перерву до 16.11.2020, а в судовому засіданні 16.11.2020 оголошено перерву до 30.11.2020.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.11.2020 у справі № 5024/1002/2012 (суддя Пінтеліна Т.Г.), яка залишена без змін Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 (колегія суддів: Філінюк І.Г. - головуючий, Богатир К.В., Будішевська Л.О.) заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях МКП "Херсонтеплокомуненерго" у зв`язку з доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів боржника - задоволено повністю. Покладено субсидіарну відповідальність та стягнуто з Херсонської міської ради Херсонської області на користь МКП "Херсонтеплокомуненерго"10 464 288,40 гривень, як суму субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями МКП "Херсонтеплокомуненерго" у розмірі вимог кредиторів згідно реєстру вимог кредиторів у справі №5024/1002/2012, як засновника (власника майна) міського комунального підприємства.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 касаційну скаргу Херсонської міської ради Херсонської області задоволено частково; скасовано ухвалу Господарського суду Херсонської області від 30.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021, справу № 5024/1002/2012 передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
Розпорядженням № 455 від 20.08.2021 керівника апарату суду у зв`язку із передачею справи на новий розгляд справу призначено до повторного автоматизованого розподілу. Цим розподілом справу № 5024/1002/2012 передано до провадження судді Немченко Л.М., яка ухвалою від 25.08.2021 прийнята нею до свого провадження, призначено розгляд заяви ліквідатора арбітражного керуючого Вудуд Г.І. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на засновника МКП "Херсонтеплокомуненерго" - Херсонську міську раду в судовому засіданні на 28 жовтня 2021 року о 12:00 год. Зобов`язано сторін до 20.10.2021 через канцелярію з супровідним листом надати суду письмові пояснення з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 по справі № 5024/1002/2012.
28.10.2021 до суду надійшли письмові пояснення від Херсонської міської ради з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 по справі № 5024/1002/2012.
Ухвалою від 28.10.2021 господарський суд відклав розгляд справи на 23.11.2021, надав учасникам справи строк до 18.11.2021 для надання суду своєї позиції щодо наданих Херсонською міською радою письмових пояснень.
22.11.2021 до суду надійшли заперечення ліквідатора МКП "Херсонтеплокомуненерго" арбітражного керуючого Вудуда Г.І. на відзив на заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності власника з огляду на вказівки Верховного Суду.
В судовому засіданні 23.11.2021 судом оголошено перерву до 08.12.2021, про що учасники повідомлені.
Представником Херсонської міської ради безпосередньо перед судовим засіданням 08.12.2021 подано суду клопотання про продовження строку підготовчого провадження та про призначення судової економічної експертизи з доказами направлення даного клопотання учасникам судового процесу лише 07.12.2021.
Для надання можливості учасникам справи ознайомитись із поданим клопотанням та висловити свою думку суд відклав розгляд справи на 23 грудня 2021 року на 10:00 год.
20.12.2021 від ліквідатора надійшли заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи.
Ухвалою від 23.12.2021 Господарський суд відмовив в задоволенні клопотання Херсонської міської ради про призначення судової економічної експертизи.
Протокольною ухвалою 23.12.2021 суд постановляє про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.
За результатами судового засідання 23.12.2021 суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після виходу було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Позиція ліквідатора:
Арбітражний керуючий Вудуд Г.І., який виконує на даний час повноваження ліквідатора МКП "Херсонтеплокомуненерго" зазначає, що ліквідатором боржника Запорожцем Д.Ю. 18.10.2016 було подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його власника - Херсонську міську раду.
Ліквідатор Боржника Сашин О.А. у судових засіданнях з цього питання підтримав вище названу заяву у повному обсязі.
З 21.10.2019 вступив у дію Кодекс України з процедур банкрутства, причому приписом частини другої прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ... .
У зв`язку із змінами у законодавстві, ліквідатора Боржника Вудуд Г.І. змінив підстави заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності власника боржника листом №02-01/Х/(5024/1002/2012)/1-03 від 13.12.2019.
Щодо обґрунтування підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на Власника, ліквідатор підтримав доводи заяви про покладення субсидіарної відповідальності на власника, викладені у вище згаданому листі №02-01/Х/(5024/1002/2012)/1-03 від 13.12.2019 (далі - Заява).
Ліквідатор посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №5023/4388/12, а саме: у пункті 4.13 якої, вказано, що умовою покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за змістом частини сьомої статті 77 ГК України та частини десятої статті 78 цього Кодексу є недостатність коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства... .
Причому, у пункті 4.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №5023/4388/12 сказано, що крім того, ЄСПЛ також висловив позицію і щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства. Так, у пункті 62 рішення у справі Єршова проти Російської Федерації ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади.
Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.
У Заяві Заявник посилається на те, що при виявленні наявності у діях ознак доведення до банкрутства (умисне банкрутство) враховано, що згідно зі статтею 219 Кримінального кодексу України, під доведенням до банкрутства розуміють умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності... .
Окрім того, у Заяві Заявник посилається на те, що визначення стану стійкої фінансової неспроможності для суб`єктів господарювання, що знаходяться у судових процедурах банкрутства, здійснюється згідно положень наказу Міністерства юстиції України від 26.02.2013 №327 Про затвердження Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, та підготовки на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновків про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства , пунктом 1 якого встановлено, що аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (далі - Аналіз) проводиться згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361).
У відповідності до абзацу першого пункту 3.2. Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності Боржника, у зв`язку із чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі , що має місце у нашому випадку.
Приписом абзацу п`ятого пункту 3.2 Методичних рекомендацій передбачено, що у разі встановлення, що вищезазначені показники погіршилися протягом періоду, який аналізується, з`ясовується причина погіршення цих показників шляхом перевірки фінансово-господарських договорів підприємства. У даному випадку у матеріалах справи міститься інформація податкового органу про відсутність у Боржника будь-якої виробничої діяльності з 2005 року, тобто, має місце факт втрати платоспроможності Боржника з 2005 року.
Приписом абзацу шостого пункту 3.2 Методичних рекомендацій зазначено, що економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема:
- підписання за відомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів;
- необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі третім особам майна;
- прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат;
- заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.
У випадку з МКП "Херсонтеплокомуненерго", дії Власника з позбавлення Боржника засобів виробничої діяльності, не вжиття взагалі ніяких заходів з відновлення платоспроможності, призвели до погіршення маякових показників фінансово-економічної діяльності Боржника, та, в нарешті, у порушення справи №5024/1002/2012 про банкрутство Боржника із застосуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника.
Ліквідатор зазначає, що у даному випадку слід використати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.06.2020 у справі №923/590/18, згідно яких виключно на особу, яка притягується до субсидіарної відповідальності покладається обов`язок доказування відсутності своєї вини. Як вбачається із відзиву Власника та його пояснень, Власник посилається виключно на те, що дії із виведення майна, що знаходилось в управлінні Боржника, на користь третіх осіб відбувалось поза межами строку позовної давності, та на те, що таке виведення майна не спричинило втрати платоспроможності; таки дії та бездіяльність Власника у питанні визначення джерела погашення зобов`язань Боржника, не несуть ознаки доведення до банкрутства.
Ліквідатор у своїй Заяві вказав на правові підстави притягнення Власника до субсидіарної відповідальності за своїми боргами, а саме:
- дії в вилучення цілісного майнового комплексу, що знаходився в управлінні Боржника та був вилучений 25.05.2007 та 25.11.2011 (остаточно) на користь третіх осіб;
- бездіяльність у встановлені джерел погашення заборгованості Боржника перед третіми особами при винесені Власником на пленарному засіданні 27 сесії Херсонської міської ради V скликання 16.06.2009 рішення №1214 про незастосування до Боржника положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ;
- бездіяльність Власника щодо виконання припису частин першої-другої статті 3 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (кореспондується із приписами частини першої та третьої статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства) щодо обов`язку вжиття своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника, зокрема шляхом надання фінансової допомоги в розмірі, достатньому для погашення зобов`язань боржника перед кредиторами.
У матеріалах справи міститься аналіз фінансово-господарського стану Боржника, з якого слідує наявність ознак доведення до банкрутства. Власник не надав аргументованих заперечень, а саме: висновку (аудиторського висновку) про відсутність ознак доведення до банкрутства, не довів, що вилучення за його рішеннями цілісного майнового комплексу, який знаходився в управлінні Боржника, не призвів до припинення господарської діяльності Боржника та, як наслідок, порушення щодо Боржника справи про банкрутство з особливостями провадження справи про банкрутство відсутнього боржника.
Щодо заяви Власника про застосування строку позовної давності, а саме: пропуску Заявником трьохрічного строку позовної давності, передбаченого приписом статті 257 Цивільного кодексу України, ліквідатор заперечує з посиланням на таке.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №923/1494/15 застосування позовної давнини при покладені субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства відрізняється від загального застосування позовної давності у справах про банкрутство. Це обумовлено особливостями, притаманними саме субсидіарній відповідальності до банкрутства.
Ліквідатор вважає, що для визначення початку перебігу позовної давнини при розгляді заяв з вимогами до осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, слід застосувати припис абзацу другого частини п`ятої статті 261 Цивільного кодексу України, а саме: за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений, або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання , у кореспонденції із приписом частини другої статті 61 Кодексу (близького за змістом до припису частини п`ятої статті 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції 1999 року - за яким здійснювалось провадження у справі до 21.10.2019)).
Право ліквідатора боржника притягнути до субсидіарної відповідальності власника боржника за невиконані зобов`язання боржника перед кредиторами, виникає тільки з дня виникнення права на таку вимогу, а саме: не раніше дня встановлення неможливості задоволення усіх або частини вимог кредиторів за рахунок ліквідаційної маси та дня встановлення ознак дій (бездіяльності) з доведення до банкрутства винних осіб (що пізніше).
У даному випадку, це точно пізніше 26.07.2012 - дня винесення постанови від 26.07.2012 у справі №5024/1002/2012, в силу того, що пізніше, а саме 08.11.2012 ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.11.2012 у справі №5024/1002/2012 було встановлено наявність майнових активів у міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго . Тобто, на 08.11.2012 точно не було відомо про неможливість задоволення вимог кредиторів виключно за рахунок ліквідаційної маси, у зв`язку із чим, у Заявника ні 26.07.2012, ні 08.11.2012 не було підстав для притягнення Власника до субсидіарної відповідальності.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.06.2016 у справі №5024/1002/2012 було встановлено, що Рішенням майновий актив міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго , а саме: право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,2422 га, яка розташована за адресою: вул. Запорізька, буд. 140, м. Херсон, передано у користування третій особі разом із об`єктом нерухомості, розташованим на цій ділянці. Оскільки право користування земельною ділянкою є активом, від продажу якого можливо отримані певні грошові кошти для задоволення вимог кредиторів, то слід вважати, що 31.03.2015 є днем, з якого Боржник втратив можливість розрахуватись із кредиторами за рахунок коштів, які би він міг отримати від реалізації об`єктів ліквідаційної маси. Тобто, саме (і не раніше) 31.03.2015 є днем з якого у Позивача виникало право пред`явити вимогу щодо субсидіарної відповідальності Власника Боржника за невиконані Боржником зобов`язань перед кредиторами. Оскільки, наразі, не можливо встановити день, у який Заявнику стало відомо про винесення Власником Рішення, то слід вважати саме 31.05.2015 днем початку перебігу строку позовної давності за приписом абзацу другого частини п`ятої статті 261 Цивільного кодексу України.
Станом на 31.03.2015 вже був встановлений сумарний розмір вимог кредиторів Боржника (ухвалою господарського суду Херсонської від 12.02.2013 у справі №5024/1002/2014 про банкрутство Боржника був затверджений реєстр вимог кредиторів) та могли бути встановлені ознаки дій (бездіяльності) з доведення Боржника до банкрутства.
Тобто, з 31.03.2015, дня з якого виконані усі умови для реалізації Заявником свого права на пред`явлення вимоги за субсидіарною відповідальністю власника, згідно припису частини п`ятої статті 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції 1999 року - за яким здійснювалось провадження у справі до 21.10.2019), слід обліковувати строк перебігу позовної давності.
Враховуючи усе вище наведене, Заявник вважає, що перебіг позовної давності почався 31.03.2015 та сплив 30.03.2018, а тому заява про застосування пропуску позовної давності Власника не може бути врахована при прийняті господарським судом Херсонської області рішення за Заявою, оскільки відповідна Заява була подана ще у жовтні 2016 року.
Позиція Власника боржника - Херсонської міської ради:
Херсонською міською радою до матеріалів справи надавався відзив на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності з документальним підтвердженням наданої правової позиції, у відповідності до якого Херсонська міська рада повністю заперечує та не визнає заявлені вимоги ліквідатора.
Додатково, з урахуванням позиції Верховного суду у складі КГС від 21.07.2021 року, Херсонською міською радою надано додаткові пояснення.
У відповідності до Статуту Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго , що затверджений рішенням № 353 сесій Херсонської міської ради від 19.10.2001 року та зареєстрований Херсонським міськвиконкомом за реєстровим № 3850 від 30.11.2001 року - Міське комунальне підприємство Херсонтеплокомуненерго засновано на комунальній власності міської територіальної громади, володіє та користується, за винятком відчуження, майном для ведення господарської діяльності. Розпорядження майном здійснюється лише за згодою власника або уповноваженого ним органу.
Проаналізувавши період виникнення кредиторської заборгованості, Власник зазначає, що борги Боржника виникли перед кредиторами в період з 1998 по 2004 роки, а боржника визнано банкрутом 26.07.2012 року, відповідно рішення Херсонською міською радою від 22.11.2013 "Про закріплення за МКП "Херсонтеплоенерго" на праві господарського відання об`єктів нерухомості" та від 31.03.2015 № 1764 "Про закріплення за МКП "Херсонтеплоенерго" на праві господарського відання об`єктів нерухомості" прийняті вже після визнання боржника банкрутом, таким чином, у даному випадку прийняті рішення не можуть бути тими діями власника боржника та обставинами (у розумінні положень ч. 1 ст. 619 ЦК України, ч. 1 ст. 215 ГК України та ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), що перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, факт якого вже встановлено судовим рішенням.
Виходячи із доводів Позивача стосовно того, що у матеріалах справи №5024/1002/2012 про банкрутство містяться рішення Відповідача від 25.11.2011 №431 Про надання згоди на розірвання договору управління комунальним майном від 25.06.2007 №30 та передачу об`єктів договору в господарське відання МКП Херсонтеплоенерго , від 22.11.2013 №1180 Про закріплення за МКП Херсонтеплоенерго на праві господарського відання об`єктів нерухомості та від 31.03.2015 № 1764 Про закріплення за МКП Херсонтеплоенерго на праві господарського відання об`єктів нерухомості , згідно якого комунальне майно, а саме: цілісний майновий комплекс Позивача, яке знаходилось в господарському віданні Позивача, вилучено у Позивача на користь третьої особи - передано у господарське відання МКП Херсонтеплоенерго . Даний факт нібито встановлений Господарським судом Херсонської області в ухвалах від 28.03.2017 у справі №13/534 та від 11.04.2017 у справі №15/46. І відповідно, на думку Позивача, приймаючи вищезгадані рішення Відповідач не здійснив передбачених приписом частини третьої ст. 22 Закону України Про теплопостачання дій з передачі МКП Херсонтеплоенерго , як правонаступнику Позивача у частині грошових зобов`язань Позивача перед кредиторами, які виникли внаслідок невиконання зобов`язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання.
Власник зазначає, що висновки зроблені Позивачем суперечать процесуальному закону та зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, у справах №13/534, №15/46 Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до суду з заявою про заміну відповідача у справі з МКП Херсонтеплокомуненерго на його правонаступника МКП Херсонтеплоенерго з посиланням на те, що МКП Херсонтеплоенерго є користувачем майном з вироблення та постачання теплової енергії, яке раніше перебувало у користуванні МКП Херсонтеплокомуненерго , а тому у відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України Про теплопостачання є правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у МКП Херсонтеплокомуненерго перед Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України .
Постановами Одеського апеляційного господарського суду по справі №13/534 та №15/46, залишено в силі ухвали суду першої інстанції якими задоволено заяви ДК Газ України НАК Нафтогаз України і замінено відповідача у справі з МКП Херсонтеплокомуненерго на його правонаступника МКП Херсонтеплоенерго . В касаційній інстанції дані справи не переглядались.
В постанові Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 по справі №13/534 зокрема вказано, що судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що МКП Херсонтеплоенерго є користувачем майна з вироблення та постачання теплової енергії, яке раніше перебувало у користуванні МКП Херсонтеплокомуненерго , отже, з урахуванням ч. 3 ст. 22 Закону України Про теплопостачання , є правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у МКП Херсонтеплокомуненерго перед Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України .
Херсонська міська рада звертає увагу, що Херсонська міська рада Херсонської області не була стороною у справах №13/534 та №15/46 з огляду на що, констатувати, що дії Херсонської міської ради Херсонської області з передачі цілісного майнового комплексу МКП Херсонтеплокомуненерго у господарське відання МКП Херсонтеплоенерго без визначення джерел погашення заборгованості є такими, що мають ознаки дій з доведення до банкрутства, з посиланням на вищезгадані судові рішення не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Херсонська міська рада у своєму відзиві просила суд застосувати строки позовної давності, свою вимогу обґрунтовувала наступним.
18 жовтня 2016 року ліквідатор Позивача Запорожець Д.Ю. подав до господарського суду Херсонської області першу заяву про покладення субсидіарної відповідальності за невиконані Позивачем грошові зобов`язання перед кредиторами за реєстром вимог кредиторів на власника та засновника Позивача - Херсонську міську раду після встановлення фактів відсутності активів боржника для погашення вимог кредиторів. Як вбачається з наданих ліквідатором Запорожцем Д.Ю. доказів та відомостей, ліквідатор встановив, у відповідності до аналізу фінансово-господарчої діяльності боржника ( т. 7 а.с. 116 -123) основними ознаками доведення Боржника до банкрутства, крім іншого є:
- різке погіршення фінсново-господарського стан у 2004 році
- виведення основних засобів у 2005 році
- не формування статутного фонду
- ненадання актів прийому-передачі майна та основних засобів
- вилучення, основних засобів, тобто активів підприємства, при цьому кредиторські зобов`язання підприємства не зменшені, а саме: рішенням міської ради від 29.03.2007 року № 359 Про надання згоди на укладення договору між Херсонською міською радою та ТОВ Херсонтепломережі про управління цілісним майновим комплексом МКП Херсонтепоокомуненерго . При цьому борги не погашені.
- п. 6 рішення Херсонської міської ради від 24.06.2011 року № 260 Про внесення змін до п. 3.1. Статут МКП Херсонтеплокомуненерго , затвердженого рішенням міської ради від 19.10.2001 року № 353, розірвання договору на управління комунальним майном від 25.06.2007 року № 30 у та укладення нового договору на управління комунальним майном - визнати управління комунальної власності міської ради тимчасовим балансоутримувачем указаного майна. При цьому борги не погашаються, акти прийому передачі майна та основних засобів відсутні.
Власник зазначає, що із наданих ліквідатором МКП Херсонтеплокомуненерго арбітражним керуючим Косовським В.С. звітів вбачається, що в період з 12.02.2013 року по 21.03.2013 року ліквідатору вже було відомо про відсутність активів на підприємстві боржника з 2007 року та про наявність всіх обставин, які були підставою для звернення до господарського суду Херсонської області 18.10.2016 року ліквідатором МКП Херсонтеплокомуненерго Запорожцем Д.Ю. із заявою про покладення на Херсонську міську раду субсидіарну відповідальність, що свідчить про сплив трирічного строку позовної давності на дату звернення із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на Херсонську міську раду, а саме сплив 3 років та 7 місяців від дня коли особа дізналась, а саме з 21.03.2013 року про нібито вчинення Херсонською міською радою дій у доведенні боржника до банкрутства та відсутності майна у банкрута та звернення до суду з заявою 18.10.2016 року про покладення субсидіарної відповідальності на боржника.
У відповідності до ч. 2. ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища боржника. Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що арбітражний керуючий зобов`язаний аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
Власник зазначає, що матеріали справи про банкрутство МКП Херсонтеплокомуненерго в період з визнання боржника банкрутом ( 26.07.2012 року) по 18.10.2016 року (дата подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності разом з аналізом) не містять доказів про виконання арбітражними керуючими ліквідаторами Косовським В.С. виконання ним обов`язку щодо аналізу фінансового становища боржника в період виконання повноважень ліквідатора боржника (з 08.11.2012 року по 19.08.2014 року) та виконання арбітражним керуючим Запорожцем Д.Ю. своїх обов`язків щодо проведення фінансового аналізу боржника в період виконання ним обов`язку ліквідатора (з 19.08.2014 року по 18.10.2016 - дата подання заяви про субсидіарну відповідальність). Вказані обставини свідчать про невиконання арбітражними керуючими ліквідаторами свого обов`язку щодо аналізу фінансового становища боржника понад 4 роки тривання ліквідаційної процедури боржника, при тому, що строк ліквідаційної процедури має тривати 12 місяців (ч. 1 ст. 37 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ), що в свою чергу призвело до пропуску ліквідатором строку для звернення до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на Херсонську міську раду.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Запорожця Дмитра Юрійовича. Тобто арбітражний керуючий ліквідатор МКП Херсонтеплокомуненерго Запорожець Д.Ю. мав можливість звернутись до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності в даній справі не пізніше 21.03.2016 року.
Крім того, невірним початку перебігу строку позовної давності з 31.05.2015 року (прийняття рішення Херсонською міською радою № 1764 Про закріплення за МКП Херсонтеплоенерго майна, зокрема розташованого за адресою м. Херсон, вул. Запорізька, 140 ), як про це зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, оскільки, виходячи із змісту ч. 5 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом субсидіарна відповідальність може бути покладена на засновника при наявності його вини у банкрутстві боржника. Як вбачається із матеріалів справи, банкрутство боржника встановлено постановою господарського суду Херсонської області від 26.07.2012 року.
Тобто законодавець визначив, що покладення субсидіарної відповідальності на засновника можливо лише при наявності його вини у банкрутстві боржника, тобто всі дії (бездіяльність) засновника повинні відбутись до моменту визнання його банкрутом, тобто в даному випадку до 26.07.2012 року.
Якщо, банкрут вважає, що рішення Херсонської міською ради № 1764 від 31.05.2015 року Про закріплення за МКП Херсонтеплоенерго майна, зокрема розташованого за адресою м. Херсон, вул. Запорізька, 140 якимось чином порушує права банкрута він мав би в порядку ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (що регулює повноваження ліквідатора про вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб) звернутись до суду з вимогами про визнання недійсними рішення та повернення майна.
Проте, рішення Херсонської міською ради № 1764 від 31.05.2015 року Про закріплення за МКП Херсонтеплоенерго майна, зокрема розташованого за адресою м. Херсон, вул. Запорізька, 140 є чинним та в судовому порядку ліквідатором боржника, на дату прийняття судами оскаржуваних рішень, не оскаржено.
Крім того, належність майна, розташоване за адресою м. Херсон, вул. Запорізька, 140 на праві власності Херсонській міській раді підтверджується свідоцтвом про право власності від 10.10.2013 року № 10661409, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер 10663652 від 10.10.2013 року), яке є чинним та МКП Херсонтеплокомуненерго в судовому порядку не оскаржене.
У відповідності до правових висновків викладених в п.10.11. Постанови Касаційного господарського суду у складні Верховного Суду від 11.02.2020 року по справі № 10/ 5026/ 995/ 2012: у разі пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів Боржника.
Тому при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності. Суд звертається до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками: 1) має юридичний склад; 2) позначає сплив строку 3) має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову); 4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи; 5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом; 6) застосовується лише за ініціативою сторони спору.
Застосування позовної давності (в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)) забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути до держані такі умови: 1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, що б зводити нанівець саму сутність цього права; 2) таке обмеження повинно мати легітимну мету; 3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (пункт 51 рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" за заявами № 22083/93, 22095/93; пункт 31 рішення від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, пункт 75 рішення від 07.12.2010 у справі "Seal v. The United Kingdom" за заявою № 50330/07), а саме:
- строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким (unduly short) (пункт 76 рішення від 18.03.2008 у справі "Dacia S.R.L. v/ Moldova" за заявою № 3052/04);
- застосування позовної давності має бути передбачуваним (пункт 76 рішення від
20.05.2010 у справі "Lelas v. Croatia" за заявою №55555/08);
- механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункт 52 рішення від 20.12.2007 у справі "Phinikaridou v. Cyprus" за заявою № 23890/02).
Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).
У відповідності до приписів ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу строку позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України)
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Отже, зважаючи на відсутність в діях Херсонської міської ради ознак доведення МКП Херсонтеплокомуненерго до банкрутства, засновник вважає, що в заяві ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Г.І. Вудуда про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів боржника та покладення субсидіарної відповідальність на засновника та стягнення з Херсонської міської ради Херсонської області на користь МКП Херсонтеплокомуненерго 10 464 288,40 гривень, як суму субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута у розмірі вимог кредиторів згідно реєстру вимог кредиторів у справі №5024/1002/2012, як засновника (власника майна) міського комунального підприємства має бути повністю відмовлено.
В той же час, в разі встановлення під час нового розгляду підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на Херсонську міську ради, з урахуванням правові висновки Верховного Суду, зважаючи на пропуск строку позовної давності із зверненням до суду з заявою про покладенні субсидіарної відповідальності у позові має бути відмовлено повністю.
Мотивувальна частина рішення та правові висновки суду:
18.10.2016 арбітражним керуючим Запорожцем Дмитром Юрійовичем, який на той час виконував повноваження ліквідатора МКП Херсонтеплокомуненерго покладених на нього ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.08.2014, подано до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника - Херсонську міську раду. Яка була підтримана наступним ліквідатором МКП Херсонтеплокомуненерго арбітражним керуючим Сашиним О.А.
На виконання вимог п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Херсонської області від 02.12.2019 у справі № 5024/1002/2012, ліквідатор МКП "Херсонтеплокомуненерго" - арбітражний керуючий Вудуд Г.І. 18.12.2019 у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства подав до Господарського суду Херсонської області позовну заяву про покладення на Херсонську міську раду субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів боржника та стягнення з Херсонської міської ради 10 464 288,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.11.2020 у справі № 5024/1002/2012 (суддя Пінтеліна Т.Г.), яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 (колегія суддів: Філінюк І.Г. - головуючий, Богатир К.В., Будішевська Л.О.) заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях МКП "Херсонтеплокомуненерго" у зв`язку з доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів боржника - задоволено повністю. Покладено субсидіарну відповідальність та стягнуто з Херсонської міської ради Херсонської області на користь МКП "Херсонтеплокомуненерго"10 464 288,40 гривень, як суму субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями МКП "Херсонтеплокомуненерго" у розмірі вимог кредиторів згідно реєстру вимог кредиторів у справі №5024/1002/2012, як засновника (власника майна) міського комунального підприємства.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 касаційну скаргу Херсонської міської ради Херсонської області задоволено частково; скасовано ухвалу Господарського суду Херсонської області від 30.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021, справу № 5024/1002/2012 передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
Передаючи справу на новий розгляд, касаційна інстанція зазначила, про необхідність врахувати викладене в даній постанові, всебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, які входять до предмету доказування при вирішенні питання про покладання субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника на його засновника (власника), дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення. За умови встановлення під час нового розгляду підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на засновника (власника) банкрута слід розглянути заяву Херсонської міської ради про застосування позовної давності.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до п. 1.1. Статуту Боржника, Міське комунальне підприємство "Херсонтеплокомуненерго", надалі - "Підприємство", засновано на комунальній власності міської територіальної громади, володіє та користується, за винятком відчуження, майном для ведення господарської діяльності. Розпорядження майном здійснюється лише за згодою власника або уповноваженого ним органу. "Підприємство" створено відповідно до Законів України "Про підприємства в Україні", "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з рішенням Херсонської обласної ради від 26.07.2001 року № 417 "Про передачу Херсонського державного комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" до комунальної власності територіальної громади м. Херсона" та розпорядженням міського голови м. Херсона №1218-р від 22.08.2001р. "Про прийняття до комунальної власності міської територіальної громади Херсонського державного комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго".
Міське комунальне підприємство "Херсонтеплокомуненерго" є правонаступником прав та обов`язків державного комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго".
Скорочене найменування "Підприємства" - МКП "Херсонтеплокомуненерго". Власником "Підприємства" є міська територіальна громада м. Херсона.
Метою діяльності підприємства є забезпечення споживачів тепловою енергією, експлуатація систем теплозабезпечення і систем водопідготовки та ін. діяльність щодо ремонту та обслуговуванню тепломереж.
Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 Статуту, його статутний фонд оцінено 22 445,1 тис.грн., з яких 21 734,5 тис.грн. основні фонди та 710,6 тис. грн. обігові кошти. Майно підприємства складається з виробничих та невиробничих фондів, інших, цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі. Майно "Підприємства" є власністю міської територіальної громади і закріплено за ним на праві повного господарського відання.
Відчуження засобів виробництва, закріплених за "Підприємством", здійснюється за погодженням "Власника" (п. 3.4. Статуту).
Статут був затверджений рішенням сесії міської ради № 353 від 19.10.2001 року (том 2, а.с.33-39).
Рішенням міської ради № 243 від 28.03.2003 та № 147 від 31.03.2011 затверджено зміни до статуту МКП "Херсонтеплокомуненерго", а саме: пункти 3.1. та 3.2. викладені у нових редакціях:
"3.1. Майно "Підприємства" становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансу "Підприємства".
Статутний фонд "Підприємства" становить - 3567,0 тис.грн. у тому числі:
- основні фонди - 3422,5 тис. грн.;
- обігові кошти - 144,5 тис.грн.
3.2. Майно "Підприємства" є власністю міської територіальної громади і закріплюється за ним на праві господарського відання."(Т-2 а.с. 31)
29.08.2011 знову зареєстровані зміни до статуту МКП "Херсонтеплокомуненерго", які затверджені рішенням міської ради № 260 від 24.06.2011, відповідно до яких пункт 3.1. статуту викладено в наступній редакції:
"Статутний капітал Підприємства становить 144,5 тис.грн." (Т-2 а.с. 30)
Отже, Власник МКП "Херсонтеплокомуненерго" не одноразово зменшував розмір статутного капіталу Підприємства.
Матеріали справи містять копію договору 30-у (управління комунальним майном) від 25.06.2007, (том 2, а.с. 67-69) який був укладений між Херсонською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонтепломережі", предметом якого є передача Управителю (ТОВ "Херсонтепломережі") цілісний майновий комплекс МКП "Херсонтеплокомуненерго", що знаходиться за адресою: м. Херсон, проспект 200-річчя Херсону, 30-а, балансова вартість якого стном на 01.06.2007 року складає 13 111 848,86 грн, для здійснення транспортування споживачам теплової енергії та забезпечення роботи підвищувальних установок по підкачуванню холодної води, а Управитель здійснює управління цим майном виключно в інтересах Установника управління (Херсонської міської ради).
Договором обумовлено, що Управитель одержує від Установника управління плату в розмірі 15 (п`ятнадцяти) відсотків прибутку, одержаного Управителем від використання майна переданого в управління, щомісячно, до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем шляхом перерахування з окремого розрахункового рахунку Управителя, на якому ведуться розрахункові операції, пов`язані з управлінням майном, на інший рахунок Управителя. (п. 3.1. Договору).
Цей Договір укладений строком на 5 років та діє з 01.06.2007 року.
Тобто з 2007 року МКП "Херсонтеплокомуненерго" за ініціативою Власника не мала в розпорядженні будь-якого майна та не могло здійснювати виробничу діяльність та погашати наявну на той час кредиторську заборгованість.
Як вбачається з наданих ліквідатором балансів підприємства, основні засоби з 2005 року дорівнюють 0.
Згідно з даними зазначеного звіту (при відсутності працівників - один директор) за 2008 рік отримано доходів 885,0 тис. грн. від реалізації продукції, інші доходи 28 тис. грн., витрати 900 тис. грн., в результаті отримано збитки 47тис. грн., за 2009 рік отримано доходів 1009,4 тис. грн. від реалізації продукції, інші доходи 7,9 тис.грн., витрати 1068,4 тис. грн., в результаті отримано збитки 51,1тис. грн., за 2010 рік отримано доходів 1282,2 тис. грн. від реалізації продукції, інші доходи 0 тис.грн., витрати 1354,4 тис.грн., в результаті отримано збитки 63,2тис. грн., за 2011 рік отримано доходів 1633,7 тис. грн. від реалізації продукції, інші доходи 0 тис.грн., витрати 900 тис.грн., в результаті отримано збитки 90,27тис. грн.
Рішенням Херсонської міської ради № 431 від 25.11.2011 надано згоду на розірвання з 01.12.2011 договору управління комунальним майном від 25.06.2007 № 30у, укладеного Херсонською міською радою в особі міського голови Сальдо В.В. та ТОВ "Херсонтепломережі". Передати до Господарського відання міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (Пепель В.П.) об`єкти згідно з актом інвентаризації, що наданий комісією, створеною відповідно до розпорядження міського голови від 14.11.2011 № 680-р.
Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом (ч. 1 ст. 23 ГК України).
Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектору економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (ч. 1 ст. 24 ГК України).
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство) (ч. ч. 1-3 ст. 78 ГК України).
Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні закріплено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Отже, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не вставлено законодавчими актами України.
Як вбачається з вказаного рішення Херсонської міської ради, вирішивши питання про вилучення з господарського відання та передання майнового комплексу від боржника до іншої юридичної особи, власником не вирішено питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника. Отже, кредиторська заборгованість боржника МКП "Херсонтеплокомуненерго" залишилася без майнового забезпечення.
Вирішальною дією Засновника стало прийняте 28.12.2011 року рішення № 501 Херсонської міської ради, яким було виключено МКП "Херсонтеплокомуненерго" із переліку підприємств, заснованих на комунальній власності, до яких не застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", затвердженого рішенням міської ради від 28.12.2004 № 697. Зазначеним рішенням Херсонська міська рада, після виведення всіх активів, які необхідні для функціонування підприємства, дала згоду на порушення справи про банкрутство щодо МКП "Херсонтеплокомуненерго". (том 1 а.с.29).
Проведений фахівцем Лиходькіною О.І. аналіз фінансово-господарської діяльності боржника за період з 2003-2011 роки надав наступні висновки:
"В даному випадку встановлено, що коефіцієнт покриття за період, який аналізується, не перевищував одиницю, а рентабельність продукції на кінець періоду має негативний показник. В зв`язку з вищевикладеним, та зважаючи на те, що підприємство в 2011 році припинило будь-яку діяльність, а також не являлось ініціатором банкрутства, можливо стверджувати про відсутність в цьому випадку ознак фіктивного банкрутства.
Проведено аналіз фінансово-господарської діяльності за 2003-2004 роки, коли на підприємстві ще велась діяльність.
Аналіз за період 2003-2004 років свідчить про різке зменшення покриття поточних зобов`язань з майже 100% покриття (0,98) до 0,23 - менше 25%.
Рентабельність продукції на кінець періоду має негативний показник.
Коефіцієнт покриття за період, який аналізується, не перевищував одиницю, а рентабельність продукції на кінець періоду має негативний показник. В зв`язку з вищевикладеним, можливо стверджувати про відсутність в цьому випадку ознак фіктивного банкрутства.
Крім того, дані балансу за 2005 рік на 01.01.2005 року не співпадають з даними на 31.12.2004 року балансу за 2004 рік. Тобто, порушено один з головних принципів ведення бухгалтерського обліку: неперервність відображення фінансово-господарських операцій.
За період 2003-2004рр прослідковується значне погіршення фінансового стану підприємства. З позитивного до негативного зменшився розмір чистих активів, зменшилось у 2 рази зобов`язання боржника всіма його активами.
Забезпечення зобов`язань боржника всіма оборотними активами зменшилась більш ніжу 4 рази.
Показники для виявлення ознак дій з доведення до банкрутства 2009-2011 р.р.
Розмір чистих активів зменшився на 204,5 тис. грн. Одна з причин - реалізація через Херсонську обласну товарну біржу активів підприємства - договір купівлі-продажу майна, яке знаходилось у податковій заставі, б/н від 06.10.2011р.
Забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами та оборотними активами залишаються низькими.
Висновки фахівця:
- наявні ознаки доведення МКП Херсонтеплокомуненерго до банкрутства: різке погіршення фінансово-господарського стану у 2004 році, виведення основних засобів підприємства у 2005 році; не формування статутного фонду; ненадання актів прийому-передачі майна та основних засобів; вилучення майна, основних засобів, тобто активів підприємства, при цьому кредиторські зобов`язання підприємства не зменшені. А саме, рішення міської ради від 29.03.2007р. №359 Про надання згоди на укладання договору між Херсонською міською радою та ТОВ Херсонтепломережі про управління цілісним майновим комплексом МКП Херсонтеплокомуненерго . При цьому борги не погашаються. Акти прийому-передачі майна та основних засобів відсутні, всі працівники звільнені;
п. 6 рішення Херсонської міської ради від 24.06.2011р. № 260 Про внесення змін до пункту 3.1. Статуту МКП Херсонтеплокомуненерго , затвердженого рішенням міської ради від 19.10.2001 р №353, розірвання договору на управління комунальним майном від 25.06.2007 №30у та укладання нового договору на управління комунальним майном - визнати управління комунальної власності міської ради тимчасовим балансоутримувачем указаного майна. При цьому борги не погашаються, акти прийому-передачі майна та основних засобів відсутні наявність великої дебіторської заборгованості, відсутність претензійно-позової роботи;
відсутність фінансово-господарських документів комунального підприємства за 2001-2012рр. для виявлення додаткових джерел погашення вимог кредиторів та можливості з`ясування причин різкого погіршення стану підприємства.
здійснення шкоди Державі: борги перед бюджетом, Пенсійним фондом, іншими державними цільовими фондами;
значні борги за спожиту електроенергію та природний газ перед постачальниками."
Відповідно до положень ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства (Заходи щодо запобігання банкрутству боржника - юридичної особи та позасудові процедури), Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.
У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство).
Суд дійшов до висновку, що засновник боржника в супереч Закону не вжив необхідних заходів для запобігання банкрутства свого Підприємства, а навпаки, своїми рішеннями та діями створили всі умови, за яких боржник став неплатоспроможним та визнаний банкрутом, що підтверджено дослідженими судом матеріалами та ухвалами і постановою суду, які набрали законної сили.
Приписом частини 2 ст. 61 Кодексу передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
У зв`язку з чим ліквідатором і було подано заяву відповідно до якої він просить суд про покладання субсидіарної відповідальності на Власника боржника - Херсонську міську раду.
Так, відповідно до приписів ст. 215 ГК України, встановлено підстави відповідальності за порушення законодавства про банкрутство, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Згідно із ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Аналогічні положення визначені Кодексом України з процедур банкрутства, який вступив в дію з 21.10.2019 року.
Статтею 62 Кодексом України з процедур банкрутства (як і ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв на момент звернення ліквідатора із заявою) передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.
Таким чином, Херсонська міська рада скористалася своїми правами власника боржника, прийняла стосовно майна боржника рішення про вилучення його від боржника та передачу іншій юридичній особі, які для нього (боржника) були обов`язковими, при цьому усвідомлюючи, що своїм рішенням завдає шкоди інтересам кредиторів боржника та бажала настання такого результату як неплатоспроможність боржника і визнання його банкрутом, прийнявши, після вилучення майна, відповідне рішення про неплатоспроможність боржника.
Отже, Херсонська міська рада як власник майна боржника є винною у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, як його засновник, який має право давати, та давала, обов`язкові для боржника вказівки (рішення) щодо майна.
Факт банкрутства боржника встановлено господарським судом у цій справі, є безспірним. Боржник набув стану банкрутства з вини власника.
Як доведено ліквідатором і кредиторами та підтверджено належними доказами у справі, стійка неплатоспроможність боржника як суб`єкта підприємництва (припинення господарської діяльності) була викликана цілеспрямованими діями ради як власника майна та посадовими особами боржника, які виконали його рішення.
За таких обставин та правових підстав суд погоджується з доводами ліквідатора та кредиторів у справі і приходить до висновку, що банкрутство боржника є умисним банкрутством, а тому слідувало б застосувати наслідки у вигляді покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.
Щодо строків давності суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 2, 3 статті 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Обчислення позовної давності здійснюється за правилами статті 260 ЦК України, згідно якої позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
За правовим висновком Верховного Суду у справі № 906/329/19 строк, у межах якого пред`являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) ЦК визначено як позовна давність (стаття 256 ЦК).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 ЦК, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідач стверджує, що три річний строк пред`явлення заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржник, необхідно відраховувати з моменту, подання ліквідатором МКП "Херсонтеплокомуненерго" арбітражного керуючого Косовського В.С. звіту від 12.02.2013 (том 5 а.с. 2). Оскільки вже в цьому звіті ліквідатору було відомо про відсутність активів на підприємстві з 2007 року.
Однак заява була подана наступним призначеним ліквідатором арбітражним керуючим Запорожцем Д.Ю. 18.10.2016, а саме через 3 роки та 7 місяців після встановлення факту відсутності майна у боржника.
Вивчивши матеріали справи, суд погоджується із твердженнями Херсонської міської ради виходячи з наступного.
Постановою від 26.07.2012 суд визнав МКП "Херсонтеплокомуненерго" банкрутом, відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута державний орган з питань банкрутства.
У зв`язку з встановленням державним органом з питань банкрутства зареєстрованого майна за Боржником, орган звернувся до суду із заявою про призначення ліквідатором по справі арбітражного керуючого Косовського В.С.
Ухвалою від 08.11.2012 Господарський суд припинив процедуру ліквідації боржника, передбачену ст. 52 Закону та перейшов до загальних судових процедур, призначив ліквідатором по справі арбітражного керуючого Косовського В.С.
У своєму звіті від 12.02.2013 ліквідатором зазначено, що з відомостей, що надійшли на його адресу встановлено, що за боржником зареєстровані дві автомашини: ГАЗ 2410 1985 р.в. та ГАЗ-САЗ 3507 1990 р., а згідно довідки БТІ за боржником зареєстрована частка комплексу за адресою: м. Херсон, вул. Запорізька, 140. З відповіді Держкомзему встановлено що за МКП "Херсонтеплокомуненерго" на праві постійного користування зареєстрована земельна ділянка в м. Скадовськ. Та встановлено, що 25.06.2007 було передано цілісний майновий комплекс боржника третім особам за рішенням Херсонської міської ради.
В силу покладених на нього повноважень, ліквідатором було здійснено заходи щодо виявлення зареєстрованого майна за боржником для включення його до ліквідаційної маси.
З наданого ліквідатором звіту від 10.04.2013 (том 5 а.с.58-68) вбачається, що ним було надіслано звернення міської ради для надання йому зареєстрованого майна боржника для включення його в ліквідаційну масу, на що отримав 21.03.2013 відмову без надання відповідних підстав.
09.07.2013 ліквідатор повторно звернувся до міської ради з листом щодо передачі автотранспорту, який зареєстрований за боржником.
У своєму звіті від 16.09.2013 ліквідатором було зазначено, що ним вивчається питання щодо можливості подання позову про покладення субсидіарної відповідальності на засновника.
Отже, вже у вересня 2013 ліквідатор Косовський В.С. вже прийшов до висновку про наявність ознак доведення до банкрутства та йому вже було надано відмову в поверненні майна, яке можливо було включити до ліквідаційної маси.
Всупереч цього, ліквідатор продовжував дії щодо розшуку майна боржника та вів перемовини з радою щодо формування та передачі трудового архіву підприємства до архівного відділу Херсонської міської ради.
Ухвалою від 19.08.2014 Господарський суд достроково припинив обов`язки арбітражного керуючого Косовського В.С. та призначив ліквідатором МКП "Херсонтеплокомуненерго" арбітражного керуючого Запорожця Д.Ю.
Після призначення арбітражного керуючого Запорожця Д.Ю. ліквідатором, ним було здійснено ряд запитів, на підставі яких 09.12.2015 судом було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності МКП "Херсонтеплокомуненерго", за результатами якого було здійснено висновок про наявність ознак доведення до банкрутства боржника.
Зазначений аналіз був узятий за основу для подачі 18.10.2016 року заяви про покладення субсидіарної відповідальності на засновника.
Суд зауважує, що формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Суб`єктами, інтереси яких захищаються ліквідатором через інститут субсидіарної відповідальності є кредитори у справі. Отже, валовими особами, права і можливості яких знати про порушення своїх прав є саме кредитори. Їх обізнаність про зловживання правами осіб, що контролюють боржника, залежить від того, як здійснюються права і обов`язки іншими учасниками справи, зокрема ліквідатором та службовими особами банкрута, які зобов`язані надати необхідну документацію та інформацію. Судова практика пов`язує початок перебігу строків позовної давності з обізнаністю ліквідатора про осіб, винних у банкрутстві.
Суд вважає, що ліквідатор Косовський В.С. ще у березні-квітні 2013 встановив що боржник з 2007 року був позбавлений права використовувати майновий комплекс, який був єдиним джерелом надання послуг та отримання за це коштів, про що повідомив Господарський суд у своєму звіті від 16.09.2013 (том 5 а.с. 93-94)
Отже суд приходить до висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності була подана до господарського суду з пропуском трирічного строку позовної давності.
Відповідно до положень частини 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважним причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фінікарідов проти Кіпру" механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.
За змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу. Але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Однак, ліквідаторами не було надано суду доказів поважності пропуску строку позовної давності, за таких обставин і правових підстав суд задовольняє заяву представника відповідачів, у задоволенні позову відмовляє через сплив позовної давності.
Керуючись статтями 7, 59, 60, 61, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 236, 238 Господарського кодексу України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Відмовити ліквідатору МКП "Херсонтеплокомуненерго" у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства з підстав пропуску строку позовної давності.
Згідно ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено та підписано 04.01.2022
Суддя Л.М. Немченко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2021 |
Оприлюднено | 06.01.2022 |
Номер документу | 102408537 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Немченко Л.М.
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Немченко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні