Рішення

від 03.12.2021 по справі 451/944/21

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

03 грудня 2021 рокуСправа №451/944/21 Провадження № 2/451/675/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Войтович Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/944/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

22 червня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності.

В позовній заяві зазначає, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У склад спадкового майна, окрім іншого, увійшли земельні ділянки загальною площею 2,4188 га, відомості про які викладені у Державному акті на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 030441. 16 серпня 1996 року ОСОБА_4 склала заповідальне розпорядження, що посвідчене секретарем виконкому Лопатинської селищної ради і зареєстровано в реєстрі за № 85, відповідно до якого усі належній їй майнові та не майнові права заповіла своїй дочці - ОСОБА_3 . В заповіті вказано по батькові маму, як ОСОБА_3 , хоча вона вірно значиться ОСОБА_3 . На момент смерті спадкодавця із нею була зареєстрована та проживала позивач, а ОСОБА_3 , хоча і була зареєстрована, проте не проживала за вказаною адресою. Достеменно знаючи зміст заповідального розпорядження ОСОБА_4 та проживаючи із спадкодавцем на час смерті останньої, до моменту звернення до нотаріуса, позивач вважала себе належним спадкоємцем. Проте, нещодавно нотаріус позивачу зауважила, що вона пропустила визначений законодавцем строк для прийняття спадщини, а на спадкову масу претендують також мама позивача, особа, яку позивач зазначила в якості відповідача і, яка заявляє свої права на частку в спадковому майні. Тобто, за наявності спору щодо спадкового майна, нотаріус позбавлена можливості видати свідоцтво про право на спадщину. При цьому, нотаріусом було зауважено, що у свідоцтві про народження позивача мати вказано ОСОБА_3 , хоча вірно повинно бути ОСОБА_3 , тобто не доводиться факт родинних відносин. Просить встановити факт, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Встановити факт, що заповіт ОСОБА_4 посвідчений 16 серпня 1996 року секретарем виконкому Лопатинської селищної ради та зареєстрований в реєстрі за № 85, на ім`я ОСОБА_3 , належить ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,4188 га, що складається з двох земельних ділянок площею 0,5756 га із кадастровим номером 4623955000:06:000:0295 та площею 1,8431 га із кадастровим номером 4623955000:06:000:0156, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також судові витрати просить віднести на сторону позивача (а.с.4-7).

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій позов підтримує повністю та просить задоволити, розгляд справи здійснювати без її участі (а.с.48).

Представника позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 скерувала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала повністю, просила розгляд справи проводити без її участі (а.с.50).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Лопатин Радехівського району Львівської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 виданим Лопатинською селищною радою Радехівського району Львівської області 05 січня 2011 року (а.с.22).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 (а.с.21).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_4 , виданим 14 січня 1979 року (а.с.23).

Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження позивача, серії НОМЕР_5 , Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00029045965, свідоцтвом про укладення шлюбу позивача, свідоцтвом про народження відповідача, серії НОМЕР_6 , Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № НОМЕР_7 , свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_8 від 18 березня 1948 року (а.с.13-19,24).

16 серпня 1996 року ОСОБА_4 склала заповідальне розпорядження, що посвідчене секретарем виконкому Лопатинської селищної ради і зареєстровано в реєстрі за № 85, відповідно до якого усі належні їй майнові та не майнові права заповіла своїй дочці - ОСОБА_3 (а.с.20).

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №030441, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 17 липня 2000 року за № 10516, з якого вбачається, що ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,4188 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.25-37).

З довідки №37 виданої виконкомом Лопатинської селищної ради 22 січня 2021 року, вбачається, що померла ОСОБА_4 на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . На день смерті разом з нею була зареєстрована та проживала внучка. Дочка була зареєстрована. але не проживала. Дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внучка- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.38).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №67594116 від 02.12.2021, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі відомості відсутні (а.с.52).

Окрім цього, факт, що ОСОБА_3 є матір`ю позивача - ОСОБА_2 , підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , не довірити показам якого в суду підстав немає (а.с.56).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206, 258-259,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Встановити факт, що заповіт ОСОБА_4 посвідчений 16 серпня 1996 року секретарем виконкому Лопатинської селищної ради та зареєстрований в реєстрі за № 85, на ім`я ОСОБА_3 , належить ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,4188 га, що складається з двох земельних ділянок площею 0,5756 га із кадастровим номером 4623955000:06:000:0296 та площею 1,8431 га із кадастровим номером 4623955000:06:000:0156, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 4 січня 2022 року.