Рішення

від 05.01.2022 по справі 552/6116/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 552/6116/21

Провадження № 2/552/211/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.01.2022 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді Кузіної Ж.В.

Секретаря судового засідання Мовчан В.О.

За участю представника позивачів ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Друга полтавська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування права власності на частку земельної ділянки посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Позивачі є спадкоємцями першої черги, в установлений строк звернулись з заявами про прийняття спадщини та отримали свідоцтва про право на спадщину на 13/25 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Постановою Другої полтавської нотаріальної контори від 22 червня 2021 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку за цією адресою, у зв`язку з тим, що неможливо визначити частку померлого ОСОБА_5 у спільній сумісній власності. Просили визнати в порядку спадкування за ОСОБА_3 право власності на 26/75 частки земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0828 га, кадастровий номер 5310136400:14:005:0108, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та за ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності на 13/75 частки зазначеної земельної ділянки.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2021 року відкрито загальне провадження по справі.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити .

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала у повному обсязі про що надала суду письмову заяву.

Третя особа - представник Другої полтавської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, суду надано заяву про розгляд справи в їх відсутність.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились.

Приймаючи до уваги заяву відповідача ОСОБА_2 , справа розглядається в порядку ч.3 ст. 200 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані в справі докази, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 09 жовтня 2019 року, які видані Другою полтавською державною нотаріальною конторою спадкоємцями майна ОСОБА_5 є дружина ОСОБА_4 на 1/3 частку у спадщині та дочка ОСОБА_3 на 2/3 частки у спадщині. Спадщина складається з 13/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 15 березня 2006 року, земельна ділянка, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 828 м2, кадастровий номер 5310136400:14:005:0108, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 червня 2021 року виданої державним нотаріусом Шестун Н.Г. Другої полтавської державної нотаріальної контори, позивачам відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,0828 га, кадастровий номер 5310136400:14:005:0108 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з неможливістю визначити частку померлого ОСОБА_5 .

Відповідно до статті 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків установлених законом.

Приймаючи до уваги цільове призначення земельної ділянки, право власності , що зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , тому частки співвласників у праві спільної сумісної власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 15 березня 2006 року, на земельну ділянку , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:005:0108 судом визначаються:

ОСОБА_2 - 12/25 частини,

ОСОБА_5 - 13/25 частини.

У відповідності до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст.1268, статей 1296-1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені та право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

За змістом статей 377 ЦК України та статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві

власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відтак до позивачів як спадкоємців майна померлого ОСОБА_5 перейшла частина земельної ділянки, яка належала померлому і на якій розміщена частина будинковолодіння за вищевказаною адресою, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що пропорційна частці у будинковолодінні, тобто 13/25 частини.

Враховуючи право власності позивачів у зазначеному домоволодінні, останні є спадкоємцями і земельної ділянки, а саме позивач ОСОБА_3 на 26/75 земельної ділянки, а позивач ОСОБА_4 на 13/75 частини.

Відповідно до норм ст. 206 ЦПК України відповідач - може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідачем ОСОБА_2 надано суду заяву про визнання позовних вимог, наслідки визнання позову їй зрозумілі.

Підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову судом не установлені.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до пунктів 33,34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі Христов проти України одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа Брумареску проти Румунії , п. 61).

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Враховуючи висновки до яких дійшов суд, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись сст.ст.10,12,81,206, 259, 263-265 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на 26/75 частки земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0828 га, кадастровий номер 5310136400:14:005:0108, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності на 13/75 частки земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0828 га, кадастровий номер 5310136400:14:005:0108, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.

Третя особа: Друга полтавська державна нотаріальна контора, місце знаходження м. Полтава, вул. Гоголя,11.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 січня 2022 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна