Рішення

від 22.12.2021 по справі 902/414/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2021 р. Cправа № 902/414/21

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс Плюс", м.Вінниця

про стягнення 37459,85 грн заборгованості згідно договору купівлі - продажу

за участю представника позивача: Мандера М.О., діє на підставі довіреності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

22.04.2021 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс Плюс" 37459,85 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору "купівлі-продажу теплової енергії та гаряче водопостачання" №898 від 01.08.2020 в частині здійснення оплати за теплову енергію та гаряче водопостачання, а саме: 30812,98 - основного боргу; 5531,65 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів; 1115,22 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 27.04.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/414/21, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 10.06.2021.

Ухвалою суду від 10.06.20221 розгляд справи відкладено до 27.07.2021.

27.07.2021 судом постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 23.09.2021.

За наслідками судового засідання, яке відбулося 23.09.2021, судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання до 19.10.2021.

08.10.2021 до суду надійшли пояснення відповідача разом з доданими документами.

02.11.2021 до суду надійшли пояснення позивача щодо обставин укладення договору 01.08.2021 та розрахунок позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.11.2021 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.11.2021.

25.11.2021 до суду надійшли пояснення відповідача.

25.11.2021 під час розгляду справи по суті судом постановлено ухвалу про оголошення перерви під час його проведення до 07.12.2021 та зобов`язано позивача надати додаткові пояснення щодо укладення договору з ОСББ "Пирогова 89 Б".

06.12.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв`язку з відрядженням керівника.

За наслідками судового засідання, яке відбулося 07.12.2021, судом постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника відповідача, відкладено розгляд справи по суті до 22.12.2021 та постановлено повідомити відповідача про дату, час та місце розгляду справи по суті шляхом оформлення відповідної телефонограми.

На визначену судом дату та час (22.12.2021) в судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач не направив уповноваженого представника в судове засідання.

При цьому до початку судового засідання 22.12.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв`язку з відрядженням керівника.

В судовому засіданні, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом постановив відмовити в задоволенні поданого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задоволити.

Після закінчення судових дебатів, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення - 22.12.2021 о 14:30 год.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що 01.08.2020 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укпсервіс Плюс" (Споживач) укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії та гарячого водопостачання №898, відповідно до умов якого Постачальник взяв на себе зобов`язання продавати та постачати Споживачеві теплову енергію та гаряче водопостачання в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж Споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а Споживач зобов`язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку 1 до Договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахункового, відповідно до теплового навантаження (п.6.2 Договору).

Споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку 1 до Договору. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання Споживач проводить - до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.4. Договору).

По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-приймання виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Неотримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по Договору (п. 6.5 Договору).

У разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 6.6 Договору).

На виконання умов Договору за період з серпня 2020 по лютий 2021 позивачем відповідачу у приміщення в будинку за адресою вул.Пирогова №89Б в м.Вінниця здійснювалось постачання теплової енергії на загальну суму 222176,46 грн.

На підтвердження вказаного позивачем подано до матеріалів справи дублікати актів здачі-приймання виконаних робіт (а.с.14, 16, 79-83).

Зі змісту вказаних актів вбачається, що до вартості теплової енергії відповідачу нараховано вартість приєднаного навантаження, що передбачено додатком 1 до Договору.

В рахунок погашення заборгованості за вказаний період відповідачем сплачено 191363,48 грн (а.с. 60-71).

28.01.2021 від відповідача надійшла пропозиція №28/1 щодо розірвання Договору в зв`язку з передачею будинку та мережі на баланс ОСББ.

15.03.2021 від ОСББ "Пирогова 89Б" до позивача надійшов протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку з переліком мешканців, які мають намір отримувати послугу з теплопостачання та укласти з КП BMP "Вінницяміськтеплоенерго" індивідуальний договір.

18.03.2021 від ОСББ "Пирогова 89Б" надійшов лист з проханням укласти договори відповідно до постанови КМУ №630 від 21.07.2005 та визначено дату укладення індивідуальних договорів з 01.03.2021.

У поданих до суду 02.11.2021 поясненнях позивачем наведено розрахунок позовних вимог, згідно якого за весь час дії договору відповідачу було нараховано 222176,46 грн, з яких 82358,67 грн за теплове навантаження та 156540,93 грн за теплову енергію. Також позивачем зазначено, що в січні 2021 ним здійснено перерахунок нарахувань в сумі 16723,14 грн та здійснено зменшення на суму нарахувань за серпень-вересень 2020 року (а.с. 75,76).

Відповідач заперечує факт укладення Договору саме 01.08.2020, вважаючи що вказана дата проставлена позивачем лише на першому аркуші Договору №898, тоді як вказаний Договір підписано відповідачем 15.10.2020, про що свідчать дати, проставлені останнім на Договорі та усіх додатках до нього.

Як зазначає відповідач, в період з 30.07.2020 до 15.10.2020 позивачем здійснювалась перевірка відповідності змонтованої системи теплопостачання проектним рішенням, надавались рекомендації щодо усунення недоліків монтажними організаціями візуальна та технічна перевірка. Також відповідачем долучено до матеріалів справи Акти опломбування приладів обліку, які датовані 27.10.2021 (а.с. 54-57).

Враховуючи вищевикладене, відповідач заперечує щодо нарахування позивачем заборгованості за жовтень 2020, оскільки фактично договір виконувався позивачем з 01.11.2020.

Крім того відповідач заперечує проти нарахування заборгованості та лютий 2021 року, оскільки вважає, що Договір припинив дію з 28.01.2021 на підставі заяви №28/1 від 28.01.2021 про розірвання Договору у зв`язку із передачею будинку та мережі на баланс ОСББ.

В свою чергу позивач заперечує факт укладання договору 15.10.2021 та зазначає про те, що 01.08.2021 сторонами вчинено усі дії, передбачені ст.640 Цивільного кодексу України, при цьому позначка - 15.10.2020, зазначена відповідачем у Договорі та додатках до нього, не може свідчити про зміну дати укладання договору.

Враховуючи суму здійснених відповідачем оплат - 191363,48 грн за відповідачем утворилась заборгованість за теплове навантаження та теплову енергію в сумі 30812,98 грн, яка відповідачем добровільно не погашена.

Оскільки заборгованість за Договором в сумі 30812,98 грн відповідачем добровільно не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу 5531,65 грн - суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів та 1115,22 грн - 3% річних.

З`ясувавши вищевикладені обставини на підставі наявних у матеріалах справи доказів, надавши їм належну правову оцінку суд дійшов наступних правових висновків.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.627 ЦК України, ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Ст. 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши укладений між позивачем та відповідачем договір про купівлю-продаж теплової енергії та гаряче водопостачання, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу з елементами договору про надання послуг (змішаний договір).

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).

В силу приписів ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно умов Договору споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку 1 до Договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахункового, відповідно до теплового навантаження (п.6.2 Договору).

Положеннями ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За умовами ч.6 ст.25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як слідує із матеріалів справи позивачем направлялись на адресу відповідача рахунки за приєднане теплове навантаження та акти здачі-прийняття виконаних робіт (а.с. 17).

В матеріалах справи містяться дублікати актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), за період з серпня 2020 по лютий 2021 підписані лише позивачем, докази надсилання яких відповідачу додані до матеріалів справи (а.с.14, 16, 79-83).

Суд враховує, що відповідно до п.6.5 договору, по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа, наступного за розрахунковим Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії та гарячого водопостачання, спожитої у розрахунковому місяці та акти за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому Договору.

У разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 6.6. договору).

З огляду на наведені положення умов договору не підписані відповідачем акти є узгодженими щодо кількості та вартості спожитої теплової енергії та вартості приєднаного теплового навантаження.

Щодо нарахуванням позивачем відповідачу вартості приєднаного теплового навантаження за період з серпня по жовтень 2020 судом встановлено наступне.

Відповідач заперечує проти сум нарахованих позивачем в жовтні 2020 та зазначає, що фактично такі послуги могли бути надані позивачем з 01.11.2020, оскільки будинок, який знаходиться за адресою вул.Пирогова, 89Б у м.Вінниці є новобудовою; у період з 30.07.2020 по 27.10.2020 позивачем здійснювалась перевірка відповідності змонтованої системи теплопостачання проектним рішенням, надавалась рекомендації щодо усунення недоліків монтажними організаціями візуальна та технічна перевірка системи теплопостачання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться надані відповідачем Акти про оплобмування приладів обліку підписані представниками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та представником споживача 27.10.2020 (а.с. 54-57).

Враховуючи вищевикладене та подані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування відповідачу вартості приєднаного теплового навантаження за Договором за період з серпня по жовтень 2020 року. Виставлення позивачем рахунків за період з серпня 2020 по жовтень 2020 є неправомірним.

Разом з тим, суд не бере до уваги твердження відповідача щодо розірвання договору з позивачем з 28.01.2021.

Як слідує з листа ОСББ "Пирогова 89Б", адресованого КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" останній містить прохання укласти індивідуальні договори відповідно до постанови КМУ №630 від 21.07.2005 з 01.03.2021 (а.с.102).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір діяв до 28.02.2021. Тому нарахування позивачем заборгованості за лютий 2021 є правомірним.

Як слідує з матеріалів справи за листопад 2020 позивачу нараховано 36050,63 грн з яких: 12273,66 грн за приєднане навантаження та 23776,97 грн за теплову енергію, в грудні 2020 - 13696,07 грн - за приєднане теплове навантаження та 33298,13 грн за теплову енергію, за січень 2021 - 13696,07 грн - за приєднане навантаження та 44577,11 - за теплову енергію, за лютий 2021 - 13696,07 грн - за приєднане навантаження та 54888,72 грн а теплову енергію, що разом складає 209902,80 грн.

При цьому відповідачем за вказаний період сплачено 191363,48 грн, що не заперечується позивачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань не було здійснено своєчасної оплати теплової енергії та приєднаного теплового навантаження за період з листопада 2020 року по лютий 2021 року в сумі 18539,32 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення борг в сумі 30812,98 грн підлягає до стягнення частково в сумі 18539,32 грн. В стягненні 12273,66 грн заборгованості за жовтень 2020 року слід відмовити.

Окрім того, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 5531,65 грн інфляційних втрат та 1115,22 грн 3% річних.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, зазначені вимоги заявлено позивачем у відповідності до умов укладеного Договору та чинного законодавства України.

Суд зазначає, що відповідачем висловлено заперечення щодо правильності проведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, та подано контррозрахунок заборгованості (а.с. 58-59).

Згідно поданого відповідачем контррозрахунку сума 3% складає 579,95 грн, сума інфляційних втрат складає 2649,99 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних, в зв`язку з чим суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.6.4 Договору споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку 1 до Договору. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання Споживач проводить - до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17, у справі №815/1298/17 від 14.08.2018 у справі №803/1387/17 від 28.08.2018 у справі №814/4170/15 від 08.10.2018.

Відтак, останнім днем проведення розрахунків за договором є 10 число місяця наступного за рахунковим.

При цьому, як слідує з розрахунку 3% річних, наданого позивачем, останнім невірно визначено початок періодів нарахування.

Судом здійснено власний розрахунок 3% річних з урахуванням виявлених помилок, в межах періодів, визначених позивачем та сум заборгованості, встановлених судом за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА 360" за наслідками чого судом встановлено, що розмір 3% річних складає 750,19 грн.

Відтак позов в частині стягнення 1115,22 грн 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 750,19 грн, в при цьому стягненні 365,03 грн 3% річних слід відмовити.

Також судом здійснено власний розрахунок інфляційних нарахувань, внаслідок чого судом встановлено, що розмір інфляційних втрат складає 5219,63 грн.

Відтак позов в частині стягнення 5531,65 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню частково в сумі 5219,63 грн, при цьому в стягненні 312,02 грн - інфляційних втрат слід відмовити.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст.74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з підстав наведених вище.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача в сумі 2270,00 грн, що становить мінімальний розмір судового збору, який підлягає до сплати при зверненні до суду з позовом майнового характеру.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервіс Плюс" (вул.Затишна, буд.24, м.Вінниця, 21019, код ЄДРПОУ 31473186) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул.600-річчя, 13, м.Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849) 18539,32 грн - заборгованість за надані послуги з теплопостачання, 5219,63 грн - інфляційні втрати; 750,19 грн - 3 % річних, 2270,00 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. В стягненні заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 12273,66 грн, інфляційних втрат в сумі 312,02 грн, 3 % річних в сумі 365,03 грн - відмовити.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також позивачу на наступну електронну адресу: (office@vmte.vn.ua).

Повне рішення складено 31 грудня 2021 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (вул.Затишна, буд.24, м.Вінниця, 21019)