Рішення

від 28.12.2021 по справі 906/1120/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1120/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з`явився,

від позивача-2: Власенко О.М., директор, довіреність №06/102 від 15.11.2021,

від відповідача: не з`явився,

прокурор: Огородник Ю.М., посвідчення №058866 від 21.12.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в

інтересах держави в особі:

1) Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Київ)

2) Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки

фермерських господарств (м.Житомир)

до Фермерського господарства "Кравчук ЖАЗ" (с.Зарубинці, Андрушівський район,

Житомирська область)

про стягнення 21420,28 грн.

Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фермерського господарства "Кравчук ЖАЗ" про стягнення на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 21420,28грн, з яких: 20000,00грн заборгованості зі сплати фінансової допомоги, 1420,28грн пені, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1120/21 до судового розгляду по суті на 06.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.12.2021 відкладено розгляд справи по суті на 28.12.2021.

В судому засіданні 28.12.2021 прокурор та представник позивача-2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав, наведених у позові.

Позивач-1 повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення відправлення №1000232755389 (а.с.100).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Так, Господарським судом Житомирської області було вжито заходів щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, шляхом направлення засобами поштового зв`язку копії ухвал суду на юридичну адресу вказану у позовній заяві, а саме: 13425, Житомирська область, Андрушівський район, село Зарубинці. Дана адреса також зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (а.с.64).

Однак, поштова кореспонденція повернулась не врученою, зокрема, до суду 23.12.2021 повернулась з відміткою поштового зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання" копія ухвали Господарського суду Житомирської області від 06.12.2021, яка надсилалась на юридичну адресу відповідача: 13425, Житомирська обл., Андрушівський район, село Зарубинці.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Також, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових актів.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що ним було виконано норми Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав. Враховуючи належне повідомлення позивача-1 та відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представників позивача-1 та відповідача в судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті, а тому дійшов висновку про розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Суд також враховує, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 р.).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-2, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2016 керівник ФГ "Кравчук ЖАЗ" звернувся до Голови комісії Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з заявою на участь у конкурсі щодо отримання права фінансової підтримки фермерським господарствам, передбаченої у державному бюджеті, в якій просив допустити ФГ "Кравчук ЖАЗ" до участі у конкурсному відборі на отримання фінансової підтримки на безповоротній/поворотній основі для поповнення облікових коштів виробництва в сумі 150000,00грн (а.с.27).

08.12.2016 року між Українським державним фондом фермерських господарств (Укрдержфонд) та Фермерським господарством "Кравчук ЖАЗ" було укладено договір №3ФГ-2016, відповідно до п.1 якого, Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі Фермерському господарству "Кравчук ЖАЗ" в сумі 100000,00 гривень, а Фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п.2 договору, на підставі довідки від "02" грудня 2016 №3, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надається для поновлення обігових коштів, виробництва та переробки с/г продукції.

За умовами пункту 3.1.2 договору, Укрдержфонд має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка повернення (пункт 3.4.2 цього договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору, фінансова підтримка надається фермерському господарству "Кравчук ЖАЗ" з кінцевим терміном повернення 01 грудня 2021р та повертається останнім згідно з встановленим графіком (пункт 3.4.2 договору), крім випадків зміни умов договору та/або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.

Договір підписано представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

У позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача 20000,00грн заборгованості з фінансової допомоги, а також 1420,28грн пені за несвоєчасне проведення розрахунків по сплаті фінансової допомоги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, господарський суд зазначає, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.3,4 ст.23 Закон України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Листом №53-06/50 від 26.05.2021 Житомирське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств повідомило прокуратуру Житомирської області про наявність заборгованості Фермерського господарства "Кравчук ЖАЗ" та просило звернутися з позовом в інтересах Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення заборгованості за договором №3-ФГ-2016 від 08.12.2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (а.с.26).

Даний позов пред`являється Бердичівською окружною прокуратурою Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду підтримки фермерських господарств у зв`язку з неналежним здійсненням вказаним органом повноважень щодо усунення порушень законодавства, оскільки останнім не вирішено питання щодо стягнення заборгованості по державних коштах, наданих відповідачу тривалий час (більше 6 місяців). Невжиття позивачами заходів спрямованих на вирішення спірних правовідносин, а також з огляду на те, що несплата заборгованості з фінансової підтримки фермерських господарств призводить до ненадходження коштів до Державного бюджету, що в свою чергу унеможливлює повноцінне фінансування соціальних та інших програм, являється істотним порушенням чинного законодавства і суперечить економічним інтересам держави в цілому.

Господарським судом враховано, що підставою для представництва прокурором інтересів держави у господарському суді стала, зокрема, і бездіяльність позивачів, оскільки останні належним чином не здійснюють захист інтересів держави у вигляді звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення простроченої заборгованості з фінансової допомоги фермерським господарствам за спірний період.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що нездійснення службовими особами позивачів дій, які вони повинні були та могли здійснити, свідчить про неналежне виконання позивачами своїх повноважень.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку, стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень, тобто нездійснення захисту інтересів держави, та відсутність наміру здійснювати такі дії в майбутньому.

В матеріалах справи наявне повідомлення Бердичівської місцевої прокуратури №50-90-1178вих21 від 09.06.2021 та №50-90-1397вих21 від 25.06.2021, адресоване позивачам, якими останніх поінформовано про намір прокурора звернутися до суду з відповідним позовом (а.с.35-36, 52-53).

Таким чином, прокуратурою виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1,3, ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №3-ФГ-2016 від 08.12.2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, позивачем-1 було перераховано Фермерському господарству "Кравчук ЖАЗ" 100000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №30 від 16.12.2016 (а.с.34).

Фінансова підтримка надана відповідачу за рахунок коштів Державного бюджету у відповідності до ст.11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку, фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі.

За приписами пункту 13 Порядку, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Фонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з пунктом 3.4.2 договору, фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:

до 01 грудня 2017 року в сумі 20000,00 двадцять тисяч грн;

до 01 грудня 2018 року в сумі 20000,00 двадцять тисяч грн;

до 01 грудня 2019 року в сумі 20000,00 двадцять тисяч грн;

до 01 грудня 2020 року в сумі 20000,00 двадцять тисяч грн;

до 01 грудня 2021 року в сумі 20000,00 двадцять тисяч грн.

З наданих прокуратурою документів вбачається, що до звернення позивача з позовом у даній справі, відповідачем було частково повернуто позивачу-1 фінансову допомогу, зокрема, ним було сплачено: 11.10.2017 - 21000,00грн, 21.11.2018 - 7000,00грн, 27.11.2018 - 11000,00грн, 28.11.2018 - 1000,00грн, 06.09.2019 - 20000,00грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с.44-48).

Разом з тим, всупереч умовам укладеного договору, відповідачем не дотримано встановлених строків та розміру повернення коштів фінансової підтримки, а саме: прострочено повернення коштів фінансової підтримки 20000,00грн, які відповідач повинен був сплатити в строк до 01.12.2020.

Позивачем-2 направлявся відповідачу лист №06/178 від 25.12.2020 з нагадуванням про повернення в строк до 01.12.2020 до Державного бюджету коштів в сумі 20000,00грн за отриману фінансову підтримку на поворотній основі (а.с.50).

Також позивач-2 звертався до відповідача з вимогою №06/11 від 12.01.2021 про негайне повернення простроченої заборгованості в сумі 20000,00грн за договором №3-ФГ-2016 від 08.12.2016 (а.с.49). Дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Нормою статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом час прийняття рішення, відповідач заборгованість перед позивачем-1 в сумі 20000,00грн не сплатив, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 20000,00грн заборгованості зі сплати фінансової допомоги є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

У позовній заяві прокурором також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1420,28грн.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.2 договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

За прострочку відповідачем оплати за договором №3-ФГ-2016 від 08.12.2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі, прокуратурою нараховано пеню в сумі 1420,28грн за період з 02.12.2020 по 16.06.2021 на суму заборгованості 20000,00грн (а.с.5).

Водночас, при нарахування пені за прострочку оплати за договором №3-ФГ-2016 від 08.12.2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі, прокурором не були враховані обмеження визначені ч.6 ст.232 ГК України.

Суд встановив, що у даному випадку, з умов укладеного між сторонами договору не вбачається, що між ними погоджено інший строк нарахування пені ніж передбачено ч.6 ст.232 ГК України, а отже, прокурор мав право здійснювати нарахування пені в строк, що не перевищує 6 місяців з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, тобто з 02.12.2020 по 02.06.2021.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши за допомогою програми "Ліга:Закон" здійснені прокуратурою нарахування пені суд встановив, що з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України та суми заборгованості строк сплати якої настав - 01.12.2020, обґрунтованим є нарахування пені за період з 02.12.2020 по 02.06.2021 в сумі 1304,29грн.

Отже, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги прокуратури про стягнення з відповідача пені в сумі 1304,29грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 115,99грн (1420,28-1304,29грн) вимоги прокуратури є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. З відповідача на користь позивача-1 підлягає стягненню 20000,00грн фінансової допомоги, 1304,29грн пені. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 115,99грн суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Кравчук ЖАЗ" (13425, Житомирська обл., Андрушівський район, село Зарубинці; ідентифікаційний код 13580507) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 20029342, на р/р UA508201720355159055000015503, МФО 820172, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві):

- 20000,00грн фінансової допомоги,

-1304,29грн пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Кравчук ЖАЗ" (13425, Житомирська область, Андрушівський район, село Зарубинці; ідентифікаційний код 13580507) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера,11, код ЄДРПОУ 02909950):

- 2257,71грн витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.01.22

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - в справу

2,3 - позивачам (рек. з пов.)

4 - відповідачу (рек. з повід.),

5 - Бердичівська окружна прокуратура (рек.)

6 - Житомирській обласній прокуратурі (рек.).