ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2021 року Справа № 923/628/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. за участю секретаря судових засідань Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1 , м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область,
до відповідача-1: ОСОБА_2 , м. Олешки, Херсонська область,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Сонячний", смт. Лазурне, Скадовський район,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , м. Олешки, Херсонська область,
про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та визнання відсутнім права на участь у товаристві.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Борисова Ю.В., адвокат Білий І.М.;
від відповідача-1 - адвокат Оганян Г.В.;
від відповідача-2 - не з`явився;
від третьої особи - Тігіпко І.В..
Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/). Також у відповідності до ч. 1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи.
05 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою з вимогами до учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Сонячний" ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Сонячний", в якій просить:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сонячний , оформлене протоколом № 1 від 21.03.2016 року;
- скасувати реєстраційні дії/запис №1_496_000246_72, вчинені державним реєстратором Жайворонок В.С. 23.03.2016 року в "Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" про зміну до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сонячний .
- визнати відсутнім право у ОСОБА_2 на участь в Товаристві з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сонячний .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 21 березня 2016 року протоколом № 1 зборів учасників Товариств було прийнято рішення про затвердження засновником Товариства ОСОБА_2 , як спадкоємця за правом на спадщину за законом, затвердивши частку останнього у розмірі 85 % статутного фонду Товариства, що складає 120017 грн., та затверджено нову редакцію Статуту Товариства. За твердженням позивача вказане рушення прийнято з порушенням вимог законодавства та Статуту ТОВ "Оздоровчий комплекс "Сонячний".
Позовні вимоги спираються на протиправність включення відповідача-1 до складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Сонячний" у статусі засновника товариства.
З урахуванням зазначеного, з посиланням на положення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Сонячний" та приписи Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" позивач просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та визнати відсутнім права на участь у товаристві.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.05.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
На виконання приписів ч. 6 ст. 176 ГПК України суд, ухвалою від 07 травня 2021 року звернувся із запитом до Центру надання адміністративних послуг Олешківської міської ради для отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади / Єдиному державному демографічному реєстрі стосовно фізичної особи ОСОБА_2 .
Ухвалою від 12 травня 2021 року суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу час для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
17 травня 2021 року до суду від позивача надійшла заява пор усунення недоліків позовної заяви.
03 червня 2021 року до суду від Центру надання адміністративних послу виконавчого комітету Олешківської міської ради надійшов лист, з якого слідує, що інформація щодо місця реєстрації запитуваної особи підтверджена.
Ухвалою від 07 червня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі № 923/628/21 на 06 липня 2021 року.
Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачам - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та позивачу відповідь на відзив.
Матеріали справи містять докази направлення та вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі позивачу та відповідачем.
Ухвалою суду від 06 липня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 та запропоновано надати письмові пояснення або свої міркування по суті заявленого позову - на протязі 15 днів з дня отримання даної ухвали та копії позовної заяви з додатком
Вищевказаною ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/628/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та визначено провести підготовче провадження у справі впродовж розумного строку.
У підготовчому засіданні 06.07.2021 суд оголосив перерву до 12:00 год 16.09.2021, про дату та час проведення наступного підготовчого засідання у справі присутні представники сторін повідомлені під розписку, яка долучена до матеріалів справи, на адреси інших учасників справи направлено ухвалу суду від 06.07.2021.
У підготовчому засіданні 06.07.2021 розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, у задоволенні якого суд відмовив ухвалою від 06.07.2021.
26 липня 2021 року до суду від відповідача-1 у справі надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням поновити та продовжити строк для подачі відзиву.
02 серпня 2021 року на адресу суду від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення по суті заявленого позивачем позову.
Судом вставлено, що пояснення третьої особи надійшли у визначені судом строки, а тому прийняті судом до розгляду та долучені до справи.
16 серпня 2021 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив відповідача, з клопотанням поновити пропущений строк для подання відповіді на відзив.
31 серпня 2021 року до суду від представника позивача - адвоката Борисової Ю.В. надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27000,00 грн.
Також 31серпня 2021 року до суду від представника позивача - адвоката Білого І.М. надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 28000,00 грн.
Вказані заяви суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
З метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, забезпечення дотримання принципу пропорційності, враховуючи завдання господарського судочинства, особливості конкретних обставин справи, суд, у підготовчому засіданні 16.09.2021 оголосив перерву до 14:30 год. 20 вересня 2021 року.
Ухвалою від 16 вересня 2021 року суд відмовив ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення та продовження пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву, залишено без розгляду відзив ОСОБА_2 на позовну заяву (вх. №5934/21 від 26.07.2021), відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив відповідача-1 на позовну заяву та залишено без розгляду відповідь ОСОБА_1 на відзив відповідача-1 на позовну заяву (вх.№6417/21 від 16.08.2021).
На адресу ОСОБА_3 направлено ухвалу суду від 16.09.2021 про повідомлення/виклик.
16 вересня 2021 року до суду від позивача у справі надійшла заява забезпечення доказів.
20 вересня 2021 року до суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Ухвалою від 20.09.2021 суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
У підготовчому засіданні 07.10.2021 суд оголосив перерву до 14:30 год 09.11.2021
На адреси сторін у справі направлено ухвалу суду від 07.10.2021 про повідомлення/ виклик.
01 листопада 2021 року до суду від представника відповідача-1 в порядку ст. 42 ГПК України надійшли письмові пояснення та заява про застосування позовної давності.
Судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи надані 01.11.2021 відповідачем-1 письмові пояснення та заяву про застосування позовної давності.
04 листопада 2021 року до суду від представника позивача надійшли заперечення, в яких позивач надає пояснення стосовно тверджень відповідача-1 щодо позовної давності.
Вказані заперечення прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Аналогічні заперечення надійшли на адресу суду 08.11.2021 засобами поштового зв`язку.
08 листопада 2021 року до суду від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, за наявними у справі документами.
09 листопада 2021 року до суду від представника відповідача-1 надійшла заява про застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Ухвалою від 04.10.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/628/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.12.2021.
03 грудня 2021 року до суду від позивача у справі надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 923/628/21.
Ухвалою від 06.12.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 923/628/21 задоволено та застосовано заходи забезпечення позову.
07 грудня 2021 року до суду від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, за наявними у справі документами.
Ухвалою суду від 07.12.2021 продовжено строк розгляду справи № 923/628/21 по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено здійснити розгляд справи по суті впродовж розумного строку та відкладено судове засідання з розгляду справи № 923/628/21 по суті на 23 грудня 2021 року.
У призначене судове засідання 23.12.2021 з`явились представники позивача, відпвідача-1 та третя особа.
Представник відповідача-2 у судове засідання 23.12.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Наслідки неявки у судове засідання учасника справи, передбачені ст. 202 ГПК України.
Враховуючи, що явка відповідача-2 не була визнана судом обов`язковою, а завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, з огляду на відсутність жодних заяв про продовження/поновлення строків для подачі доказів, відсутність заявлених учасником справи заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору та прийняття рішення у справі за наявними у справі матеріалами.
Представники позивача у судовому засіданні 23.12.2021 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні 23.12.2021 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у поясненнях від 25.10.2021.
Третя особа у судовому засіданні 23.11.2021 надала аналогічні пояснення тим, які викладені у поясненнях на позовну заяву.
У судовому засіданні 23.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено присутніх учасників справи про орієнтовний час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, суд,
в с т а н ов и в :
Матеріали справи свідчать, що відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сонячний , у редакції 2016 року станом на 07.11.2018 його учасниками були ОСОБА_2 (надалі - відповідач-1), якому належить 85 % статутного фонду та ОСОБА_3 (надалі - тертя особа), якій належало 15 % статутного фонду.
В подальшому, 08.11.2018 року за договором купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сонячний (надалі - відповідач-2 або ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний , або Товариство) ОСОБА_3 було продано свою частку в Товаристві ОСОБА_1 (надалі - позивач) в розмір 15% за ціною 21179 грн., факт передачі частки підтверджується актом приймання-передачі від 08.11.2018 року.
Позивач зазначає, що рішенням Загальних зборів ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний від 08.11.2018 року, оформленого протоколом № 8, вирішено питання про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та включення нового учасника - ОСОБА_1 .
За твердженням позивача, з метою негайної реконструкції та модернізації майна товариства було запропоновано відповідачу-1 взяти в оренду туристичну базу (яка входить в Товариство), інвестувати свої кошти в повну її реконструкцію під ключ, після завершення якої по інвестиційному проекту, виділити туристичну базу в самостійну структуру, єдиним власником якої стає відповідач, єдиним власником дитячого закладу оздоровлення та відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (який входить в Товариство) стає позивач.
Позивач вказує, що рішенням Загальних зборів Товариства від 15.04.2019 оформленого протоколом № 1, були вирішені питання про надання згоди на оренду майна дитячого закладу оздоровлення та відпочинку Сонячний , після завершення повної реконструкції туристичної бази провести загальні збори Товариства з питання перерозподілу часток статутного капіталу ТОВ ОК Сонячний між його засновниками (учасниками) та відокремлення туристичної бази в самостійну структуру; розірвати, в односторонньому порядку договір оренди № 3 від 03.04.2017 року з ФОП Бузін О.Л., в зв`язку із порушенням п. 3.1.5 Договору; звернутися до ДП Херсонстандартметрологія з питання проведення діагностичного аудиту і впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів, та надання методичної допомоги стосовно розробки документів система керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь яких організацій харчового ланцюга . А саме: їдальня ТОВ ОК Сонячний .
За твердженням позивача, відповідач-1 після складення протоколу № 1 від 15.04.2019 року відмовився від його підписання.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 неодноразово здійснював зрив проведення загальних зборів учасників Товариства - не з`являвся на збори Товариства, та як результат відсутності кворуму, створювались перешкоди для прийняття рішень з питань, що є важливими для діяльності Товариства, самоуправство, які потягли за собою не тільки заборгованість по оренді перед Товариством, а також неналежне користування орендованим майном, що в свою чергу призвело до знищення електро та водопостачальної мережі, що додало додаткових збитків Товариству, а також заборгованості комунальних платежів (електроенергія, водопостачання) перед Товариством.
За твердженням позивача, зазначені дії відповідача-1 є недобросовісними, та такими, що суперечать, як інтересам Товариства, так і вимогам ст. 27, ч. 10 ст. 32, ст. 33, 44, 46 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", порушують положення пунктів п.п. 2.1, 3.2.5, 3.2.7, 3.3, 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3, 3.3.4 Статуту Товариства, з огляду чого суттєво порушують корпоративні права позивача як учасника Товариства.
Позивач вказує, що під час проведення аналізу документів Товариства було встановлено, що під час включення ОСОБА_2 до складу засновників (учасників) Товариства було допущено порушення вимог Закону, що діяли на момент прийняття рішенням, у зв`язку з чим за твердженням позивача у відповідача-1 відсутнє право на участь в Товаристві.
Так, позивач вказує, що 21 березня 2016 року протоколом № 1 зборів учасників Товариства було прийнято рішення про затвердження засновником Товариства ОСОБА_2 , як спадкоємця за правом на спадщину за законом, затвердивши частку останнього у розмірі 85 % статутного фонду Товариства, що складає 120017 грн., та затверджено нову редакцію Статуту Товариства.
За твердженням позивача, до ОСОБА_2 перейшло право на частку в статутному (складеному) капіталі Товариства, а не право на участь у господарському товаристві.
На думку позивача, для вирішення питання про вступ спадкоємців до Товариства, тобто набуття спадкоємцями корпоративних прав на Товариство, необхідна, як заява Спадкоємця про бажання вступити до учасників Товариства так і згода Товариства, яка складається із згоди кожного учасника Товариства.
Позивач вважає, що під час проведення 21.03.2016 зборів учасників Товариства та розгляду питання про вступ ОСОБА_2 до Товариства, ОСОБА_2 не мав права на голосування, оскільки не набув права учасника, та з огляду того, що участь у товаристві вважається особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв`язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувалось.
За твердженням позивача, підставою для визнання спірного рішення недійсним є недотримання під час його прийняття вимог законодавства та Статуту ТОВ "Оздоровчий комплекс "Сонячний", а також вказує, що ОСОБА_2 вчиняє умисні дії які прямо шкодять товариству, що може призвести до банкрутства та завдати позивачу матеріальні збитки, в зв`язку з чим напряму порушують корпоративні права ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що з огляду незаконність вступу відповідача-1 до складу учасників Товариства, та внаслідок незаконно отриманого права, останній діє в супереч інтересам Товариства, при цьому порушуючи корпоративні права Позивача, а тому для захисту законних прав та інтересів Позивача, рішення Товариства, які прийнятті із порушенням закону підлягають скасуванню.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено право кожного звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Реалізуючи передбачене Конституцією України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене відповідачем право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2018 року за договором купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний ОСОБА_3 було продано ОСОБА_1 свою частку у Товаристві в розмір 15%, факт передачі частки підтверджується актом приймання-передачі від 08.11.2018 року.
Рішенням Загальних зборів ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний від 08.11.2018 року, оформленого протоколом № 8, вирішено питання про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та включення нового учасника - ОСОБА_1 .
Разом з тим, в 2021 році позивач вирішив оскаржити рішення зборів учасників Товариства, викладене в Протоколі № 1 від 21 березня 2016 року, згідно якого було прийнято рішення про затвердження засновником Товариства ОСОБА_2 , як спадкоємця за правом на спадщину за законом, затвердивши частку останнього у розмірі 85 % статутного фонду Товариства, що складає 120017,00 грн, та затверджено нову редакцію Статуту Товариства. Тобто позивач оскаржує прийняте Товариством рішення до моменту набуття у ньому членства.
Згідно з положеннями ст.ст. 2, 4, 5 ГПК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Відповідно до частини першої статті 62 ГК України підприємством є самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 у справі, рішення якого оспорюється, є Товариства з обмеженою відповідальністю.
За змістом частин третьої та п`ятої статті 63 ГК України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Відповідно до частин першої, третьої статті 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. А тому у спорах, що виникають з корпоративних відносин, необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у частині першій статті 167 Господарського кодексу України.
У п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам надано роз`яснення про те, що під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з`ясовувати наявність в особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
Судом враховуються висновки Великої Палата Верховного Суду, викладені в постанові від 11.06.2019 №917/1338/18, зокрема про те, що визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Отже, якщо позивачі обґрунтовують позовні вимоги порушенням відповідачами їхніх корпоративних прав, то встановлення наявності чи відсутності порушення таких прав, характеру та суб`єктів порушення здійснюється господарським судом під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Під час розгляду справи на підставі доводів сторін та наданих ними доказів, суд не встановив обставин порушення корпоративних прав позивача, як учасника Товариства у розумінні статті 167 ГК України, які підлягають захисту господарським судом, оскільки оскаржуване рішення Товариства від 21.03.2016, прийняте до моменту набуття (08.11.2018) позивачем корпоративних прав у Товаристві.
Суд вважає, що під час вирішення корпоративних спорів суду слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття членства у Товаристві. Тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права.
Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватись порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.
З огляду на те, що корпоративні права позивача не порушені спірним рішенням Товариства від 21.03.2016, оскільки станом на момент його прийняття позивач ще не був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Сонячний", суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, оскільки за результатами розгляду справи факт порушення корпоративних прав позивача не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Щодо доводів позивача стосовно того, що відповідач-1 не приймає участь у загальних зборах Товариства, не підписує рішення зборів Товариства, не бажає модернізувати майнові комплекси Товариства, тобто своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства, то ці обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення Товариства від 21.03.2016. Суд вважає, що навіть якщо зазначені позивачем прояви такої поведінки відповідача-1 і мали місце, то вони вже відбувались після прийняття (21.03.2016) оскаржуваного позивачем рішення зборів Товариства. Прийняті на зборах Товариства рішення не можуть залежати від настання або ненастання якихось обставин, тобто не допускається прийняття на зборах учасників товариства умовного рішення.
Припинення членства учасника в ТзОВ належить до виключної компетенції загальних зборів цього товариства.
Щодо заяви відповідача-1 про застосування позовної давності до вимог позивача, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 цього Кодексу).
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р.).
Виходячи із зазначеного та з огляду на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, заява відповідача-1 про застосування до спірних правовідносин позовної давності судом не розглядається.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За визначенням частин 9, 10 статті 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Враховуючи висновки суду щодо відмови у задоволенні позову, суд визнав необхідним скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.12.2021 у справі № 923/628/21, оскільки відпали підстави для забезпечення позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 123, 129, 145, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
в и р і ш и в:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.12.2021 у справі № 923/628/21, у вигляді:
- Заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сонячний (код ЄДРПОУ 24754637) та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі зміни на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний (код ЄДРПОУ 24754637), учасників ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний (код ЄДРПОУ 24754637), директора ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний (код ЄДРПОУ 24754637), які прямо стосуються нерухомого майна ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний (код ЄДРПОУ 24754637);
- Заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Сонячний (код ЄДРПОУ 24754637), зміни керівника (директора) ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний (код ЄДРПОУ 24754637), підписантів ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний (код ЄДРПОУ 24754637), змін до Статуту ТОВ Оздоровчий комплекс Сонячний (код ЄДРПОУ 24754637), які не пов`язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі (зміна компетенції загальних зборів учасників Товариства та виконавчого органу Товариства, зміна порядку виходу учасників із Товариства).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.01.2022.
Суддя С.В. Нікітенко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2021 |
Оприлюднено | 06.01.2022 |
Номер документу | 102416322 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні