Рішення

від 31.12.2021 по справі 460/2766/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 грудня 2021 року м. Рівне №460/2766/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "КАЛВЕР ЛТД" про стягнення коштів за податковим боргом, накладення арешту на кошти, В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛВЕР ЛТД" про стягнення коштів за податковим боргом та накладення арешту на кошти.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження головуючим суддею Жуковською Л.А.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 №319 призначено автоматизований розподіл справи №460/2766/21 у зв`язку із перебуванням судді Жуковської Л.А. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021 головуючим суддею у справі визначено суддю Дудар О.М.

Ухвалою суду від 01.06.2021 прийнято адміністративну справу до розгляду. Призначено судове засідання на 22.06.2021.

У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Ухвалою суду від 22.06.2021 розгляд справи відкладено до 15.07.2021.

У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.

Враховуючи положення ст.ст.205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, що виник у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про причини не подання суд не повідомив.

Відтак, враховуючи вимоги ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Калвер-ЛТД (вул.Данила Галицького, буд.19, м.Рівне, 33027, ідентифікаційний код юридичної особи: 42112790) зареєстроване як юридична особа 05.05.2018 (запис номер 16081020000014185 від 05.05.2018), перебуває на обліку як платник податків, зборів та обов`язкових платежів за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.

Згідно з інтегрованою карткою платника податків, розрахунком виникнення боргу по платежах до бюджету та довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 11.03.2021 за відповідачем обліковується податковий борг за платежем податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість у загальній сумі 88139,72грн (а.а.с.3-11), який виник на підставі: уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, податкового повідомлення-рішення форми ПС від 10.04.2019 №0130655012, податкового повідомлення-рішення форми ПС від 25.03.2020 №0026035004, податкового повідомлення-рішення форми Н від 29.10.2018 №0391825012, податкового повідомлення-рішення форми Н від 19.02.2019 №0059875012, податкового повідомлення-рішення форми Н від 12.03.2019 №0087565012, податкового повідомлення-рішення форми ПС від 19.04.2019 №014555012, податкового повідомлення-рішення форми ПС від 14.05.2019 №0158465012, податкового повідомлення-рішення форми Н від 25.07.2019 №0219165012 (а.а.с.13, 15, 18, 20, 22, 24, 26, 28).

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Калвер-ЛТД , що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням (а.а.с.14, 16,-17, 19, 21, 23, 25, 27. 29).

Враховуючи те, що відповідач самостійно не сплатив податкові зобов`язання, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно зі статтею 9 ПК України, до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1. ст.36 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно зі ст.129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Абзацом першим пункту 58.3 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України).

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Калвер-ЛТД станом на час розгляду справи не ліквідоване та не перебуває в процесі припинення.

З огляду на викладене, суд вважає, що вищезазначені податкові повідомлення - рішення вручені відповідачу належним чином, та, відповідно, є узгодженими.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу позивачем 14.07.2020 сформовано податкову вимогу форми Ю №24359-17, яка надіслана на адресу відповідача (а.с.30).

Податкова вимога в розумінні підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України це - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Тобто, Податковий кодекс України не містить обов`язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (із змінами, внесеними згідно із Законом №466-IX від 16.01.2020 - не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки податкова вимога від 14.07.2020 №24359-17 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.

Враховуючи те, що загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 88139,72грн, станом на 31.12.2021 останнім не сплачена, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення такого боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках, відкритих у банківських (фінансових) установах, у межах суми податкового боргу, суд зазначає таке.

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України.

Наведена норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Поряд з цим, вказаною нормою врегульовано питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Відповідно до листа Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області від 10.07.2020 №31/17-414 за Товариством з обмеженою відповідальністю Калвер-ЛТД транспортні засоби не зареєстровані (а.с.31).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.06.2020, будь-яке майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, у відповідача відсутнє (а.с.36).

Відтак, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань на суму податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках відповідача у банківських установах, в межах суми податкового боргу 88139,72грн.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Підстави для застосування ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калвер-ЛТД" про стягнення коштів за податковим боргом, накладення арешту на кошти задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Калвер-ЛТД до Державного бюджету України податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у загальній сумі 88139 (вісімдесят вісім тисяч сто тридцять дев`ять) гривень 72 копійки, а саме:

- за платежем податок на прибуток приватних підприємств (11021000) у сумі 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень 00 копійок (рахунок UA978999980333179318000017527, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код ЄДРПОУ отримувача: 3812494, отримувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/11021000;

- за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) у сумі 86949 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 72 копійки (рахунок UA418999980313080029000017527, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код ЄДРПОУ отримувача: 3812494, отримувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/14060100.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Калвер-ЛТД , що знаходяться у банку, в межах суми податкового боргу 88139 (вісімдесят вісім тисяч сто тридцять дев`ять) гривень 72 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код ВП 44070166).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Калвер-ЛТД (вул.Данила Галицького, буд.19, м.Рівне, 33027; ідентифікаційний код юридичної особи 42112790).

Рішення складено 31 грудня 2021 року.

Суддя О.М. Дудар