ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/40/19 Головуючий у 1 інстанції: Маруліна Л.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Костюк Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудмайдан" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудмайдан" (далі - ТОВ "Західбудмайдан") звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2018 року № 952432/41383822 та № 952434/41383822 про відмову у реєстрації додаткових накладних від 03.08.2018 року №2 та №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "3ахідбудмайдан" від 03.08.2018 року № 2 та № 3 датою їх фактичного подання - 03.08.2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2018 року № 952432/41383822 та № 952434/41383822 про відмову у реєстрації додаткових накладних від 03.08.2018 року №2 та №З в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "3ахідбудмайдан" від 03.08.2018 року № 2 та № 3 датою їх фактичного подання - 03.08.2018 року.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Хмельницькій області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що наданий Товариством пакет документів до податкових накладних № 2 та № 3 від 03.08.2018 року не є достатнім для прийняття Комісією рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних. Також, апелянт зазначає, що позивачем не була надано доказів виконання договору поставки в повному обсязі, а саме, не надано товарно-транспортних накладних, щодо переведення вантажу, акти приймання-передачі товару, договору складського зберігання або ж договору взяття майна в оренду для зберігання товару, не надано договорів про перевезення вантажу або ж документів, що підтверджують право власності автомобілів на яких здійснювалося б перевезення вантажу.
Крім того, апелянт посилається на ненадання сертифікатів якості на товар.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Хмельницькій області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України просить постановити ухвалу про участь представника апелянта у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручити забезпечити проведення відеоконференції Хмельницькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 640/40/19 - відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року продовжено строк розгляду справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудмайдан" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - на 15 (п`ятнадцять) днів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю Західбудмайдан складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 03.08.2018 року та №3 від 03.08.2018 року.
Однак, згідно Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.08.2018 року №9182873547 та від 29.08.2018 року №9182873397, податкові накладні №2 від 03.08.2018 року та №3 від 03.08.2018 року прийнято, але, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація зазначених ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку і запропоновано надати пояснення або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.18.5.
Згідно з вищезазначеними квитанціями, ТОВ "Західбудмайдан", на виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, 03.10.2018 року сформовано та направлено до контролюючого органу повідомлення щодо подачі пояснень та копій документів фінансово-господарської діяльності про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.
В свою чергу, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №952432/41383822 від 12.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.08.2018 року та рішення №952434/41383822 від 12.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 03.08.2018 року.
Оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вмотивовано ненаданням платником податку копій документів, а саме, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити). В графі додаткова інформація зазначено, що не надано сертифікат якості (відповідно пункту 6.6 договору №57 від 15.06.2018 року); відсутні ТТН; Платником в підтвердження ПН №2 та №3 від 03.08.2018 року надано пакет документів, проте файли пошкоджені та документи не відкриваються (а саме, лист про уточнення призначення платежу, оборотно-сальдова відомість по рах. 361 та 631, рахунок фактура №Ж-3311).
Не погоджуючись із відмовою у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 188.1. статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
В силу п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Норми пункту 201.16 статті 201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Положеннями пункту 5 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктом 6 Порядку №117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У відповідності до п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПР/НК зупиняється.
Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Нормами п. 12 Порядку № 117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
За приписами п. 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Положення п. п. 18-20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, між - ТОВ "Західбудмайдан" (Постачальник) та ТОВ ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕНЕРГОКОНСАЛТИНГ (Покупець) укладено Договір поставки від 15 червня 2018 року №57 (а.с. 22-25).
Пунктом 1.1 вищевказаного Договору закріплено, що за даним Договором Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупцю залізобетонні вироби (далі -Товар), а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та здійснювати його своєчасну оплату на умовах даного Договору. Кількість, асортимент, вартість Товару, терміни поставки вказуються у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до пунктів 5.1-5.2 Договору поставки, Покупець повинен сплатити на користь Постачальника за поставлений ним Товар.
Оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Покупцем рахунку-фактури, або у строки, погоджені та встановлені Сторонами у додатках до цього Договору, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника у національній валюті.
Згідно п. 6.1 Договору поставки, Постачальник зобов`язаний передати у розпорядження Покупця Товар за умови пред`явлення представником Покупця оригіналу належним чином оформленої відповідно до вимог законодавства довіреності на отримання ТМЦ до моменту відвантаження Товару.
На виконання умов Договору поставки, ТОВ "Західбудмайдан" виписало рахунки на оплату №296 від 23.07.2018 на суму 153 266,40 грн. та №322 від 25.07.2018 на суму 153 266,40 грн (а.с. 30-31).
03 серпня 2108 року ТОВ ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕНЕРГОКОНСАЛТИНГ здійснило оплату вищевказаних рахунків, що підтверджується платіжним дорученням №11505 від 03.08.2018 та листом директора ТОВ ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕНЕРГОКОНСАЛТИНГ від 03.08.2018 №911 Про уточнення призначення платежу (а.с. 34-35).
Товариством з обмеженою відповідальністю Західбудмайдан складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 03.08.2018 року та №3 від 03.08.2018 року (а.с. 16-17).
Однак, відповідно до Квитанцій від 29 серпня 2108 року, вищевказані податкові накладні прийнято, реєстрація зупинена, згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Зокрема, зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 15).
Колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку, зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Матеріали справи свідчать, що реєстрація податкових накладних №2 від 03.08.2018 року та №3 від 03.08.2018 року зупинена через їх відповідність п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив наступне: …акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України .
Отже, колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС України, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Також, колегія суддів зазначає, що підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Листом ДФС від 05 листопада 2018 року, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку.
На переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.
Саме розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Щодо посилання апелянта на те, що у пункті 14 Порядку зупинення № 117 наведено вичерпний перелік документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, слід зазначити наступне.
Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, на думку колегії суддів, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Тобто, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто, узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 зазначив наступне: …у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної .
З матеріалів справи вбачається, що на, виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ "Західбудмайдан" було направлено в електронному вигляді до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 03 жовтня 2018 року №1 та №2 (а.с. 39-48, 51-59).
Разом з тим, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №952432/41383822 від 12.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.08.2018 року та рішення №952434/41383822 від 12.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 03.08.2018 року (а.с. 62-65).
Підставою прийняття оскаржуваних рішень зазначено: ненадання платником податку копій документів, а саме, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити). В графі додаткова інформація зазначено, що не надано сертифікат якості (відповідно пункту 6.6 договору №57 від 15.06.2018 року); відсутні ТТН; Платником в підтвердження ПН №2 та №3 від 03.08.2018 року надано пакет документів, проте файли пошкоджені та документи не відкриваються (а саме, лист про уточнення призначення платежу, оборотно-сальдова відомість по рах 361 та 631, рахунок фактура №Ж-3311).
Апелянт зазначає, що при наданні позивачем документів, файли були пошкоджені та документи не відкривалися (а саме, лист про уточнення призначення платежу, оборотно-сальдова відомість но рах. 361 та 631, рахунок фактура №Ж-331).
З даного приводу, слід вказати наступне.
Наказом Міністерства фінансів України 06 червня 2017 року № 557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок №557, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 3 Порядку №557 закріплено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Згідно п. 8 Порядку №557, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
Відповідно до пункту 9 Порядку №557, автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.
За приписами п. 10 Порядку №557, автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.
Пунктом 11 Порядку №557 передбачено, що Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
У відповідності до п. 12 Порядку №557, не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
Матеріали справи містять квитанції Державної фіскальної служби України від 08 жовтня 2018 року №1 та №2 про прийняття пояснень позивача щодо реєстрації податкових накладних разом з доданими документами (а.с. 49-50, 60-61).
Колегія суддів наголошує на тому, що у даних квитанціях графа виявлені помилки не заповнена.
З огляду на зазначене, посилання апелянта на те, що файли були пошкоджені та документи не відкривалися (а саме, лист про уточнення призначення платежу, оборотно-сальдова відомість но рах. 361 та 631, рахунок фактура №Ж-331) є безпідставними.
Щодо посилання апелянта на те, що позивачем не була надано доказів виконання договору поставки в повному обсязі, а саме, не надано товарно-транспортних накладних, щодо переведення вантажу, акти приймання-передачі товару, договору складського зберігання або ж договору взяття майна в оренду для зберігання товару, не надано договорів про перевезення вантажу або ж документів, що підтверджують право власності автомобілів на яких здійснювалося б перевезення вантажу, а також, посилання на ненадання сертифікатів якості на товар та доказів наявності у позивача трудових ресурсів, слід вказати наступне.
Колегія суддів зазначає, що реєстрація податкових накладних від 03 серпня 2018 року №2 та №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснювалася за результатами події, що сталася раніше, а саме, отримання коштів від ТОВ ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕНЕРГОКОНСАЛТИНГ , згідно платіжного доручення №11505 від 03 серпня 2018 року.
Крім того, колегія суддів вважає, що в межах спірних правовідносин суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірні податкові накладні. Указане питання не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно з виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством. Указане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.
На думку колегії суддів, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, оскільки, перевірка податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540//3009/18.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2018 року № 952432/41383822 та № 952434/41383822 про відмову у реєстрації додаткових накладних від 03.08.2018 року №2 та №З в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудмайдан" та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Костюк Л.О.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.01.2022 |
Оприлюднено | 06.01.2022 |
Номер документу | 102430268 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні