Рішення

від 01.07.2010 по справі 3/62-1054

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2010 р.

Справа № 3/62-1054

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (іден. номер НОМЕР_1)

до відповідача: Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", вул.. Цехова, 78, селище Гусятин, Гусятинського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 34854582)

про стягнення заборгованості в сумі 4609,71 грн.

за участю представників сторін:   

від позивача:                     ОСОБА_1 –приватний підприємець, посвідчення   водія  №НОМЕР_2    від 07.06.2005р.

від відповідача:           не з‘явився          

          Суть справи: До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1  до  відповідача  Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"  про  стягнення  заборгованості в сумі 4609,71 грн., в тому числі: 3707 грн. 64 коп. –основного  боргу , 902 грн. 07 коп. –пені, згідно договору купівлі –продажу від 07.01.2009р.

          Судові витрати покласти на  відповідача.

  Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте  ,  надав  суду   письмовий  відзив  на  позовну  заяву  №31  від 30.06.2010р. ( вх. №14527 (н)  від 01.07.2010р.) ,  згідно  якого    позовні  вимоги  позивача   визнає    повністю    на  суму 4609 грн. 71  коп. ,  а  також  просить  суд   розглядати  справу   без  участі  представника Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства".

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача, роз‘яснено  його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22,   81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

07 січня 2009  року  Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 , як  "Продавець",  та  КП "Управління житлово-комунального господарства"   , як  «Покупець», уклали  між  собою   договір  купівлі –продажу б/н, згідно  якого Продавець продає, а Покупець купує товарно –матеріальні цінності (надалі товар) в кількості та асортименті, що передбачені п. 2.1 даного Договору на загальну суму 15 000 грн.

Асортимент та кількість товару вказується в додатках (специфікаціях, ТТН, накладних тощо), які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно розділу 3 договору, умови постачання товару –самовивіз із складу Продавця.

Покупець зобов‘язаний оглянути товар під час одержання товару. Після проведення такого огляду претензії Покупця щодо кількості, якості, асортименту Товару продавцем не розглядаються.

Датою постачання товару вважається дата на накладних Продавця в момент передачі товару на складі Продавця.

Відповідно до п. 4.1 договору, Покупець зобов’язується повністю оплатити товар протягом 7 (семи) банківських днів із дня поставки.

Договір набирає  чинності  з моменту  його підписання  і діє до  повного виконання Сторонам. (п.8.1 Договору).

На  виконання  договору  купівлі –продажу б/н від 07.01.2009р. позивач  надав  товарно –матеріальні цінності  відповідачу  на  загальну   суму 3707 грн. 64  коп.,  в свою  чергу  Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства"  прийняло  товар , що  підтверджується  накладними №73 від 20.01.2009р., №65 від 12.01.2009р., №60 від 07.01.2009р., №97 від 26.03.2009 р., №88 від 04.02.2009 р. , належним  чином  завірені  представниками сторін та   скріплені   печатками юридичних  осіб  (знаходяться  в матеріалах справи).

Внаслідок   невиконання   відповідачем   належним  чином  своїх договірних   зобов‘язань  , станом на  дату  подання  позовної  заяви    виникла  заборгованість   відповідача  перед  позивачем  на суму 3707 грн. 64  коп. , що підтверджується   актом  звірки    взаєморозрахунків  станом   на 01.09.2009р. , який підписано повноважними    представниками  сторін і  скріплено    відтисками   їх  печаток,  вказана  сума боргу  на день розгляду справи позивачу не сплачена.

ФО-П ОСОБА_1  неодноразово звертався  до  КП «Управління  житлово-комунального  господарства»  про погашення   існуючої   заборгованості  ,  що  підтверджується   листом б/н від 01.10.2009р. та   вимогою  б/н  від 21.01.2010р.

З метою досудового врегулювання спору ,  01 березня 2010 року позивач пред’явив до  відповідача претензію (вих.. №12/01) про сплату заборгованості в розмірі 3707,64 грн. за отримані товарно –матеріальні цінності,  факт отримання  якої підтверджується  особистою   відміткою  відповідача  -  «11.03.2010р.  ОСОБА_2»

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як  вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

 Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі –продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 3707 грн. 64 коп., документально обґрунтовані і підлягають  задоволенню .

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку несплати та/або несвоєчасної сплати за отриманий товар з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого товару за кожний прострочений день

   За несвоєчасне  виконання  грошового зобов‘язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі  902 грн. 07 коп.  за  період з 15.04.2009р.  по 01.06.2010р., яка  на  день  розгляду  справи не сплачена.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

              Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання. (ст.549 ЦК України)

  Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. (ст.. 550 ЦК України)

  Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.  (ст.. 551 ЦК України)

  Стаття 1 Закону  України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань»передбачає, що  платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За  таких обставин справи,  суд  прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача  пені  на суму 902 грн. 07 коп., документально обґрунтовані і підлягають  задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача.

    Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530,  549, 550, 551, 655  Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193  ГК України ,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити  .

          2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", вул.. Цехова, 78, селище Гусятин, Гусятинського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 34854582) в користь  фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (іден. номер НОМЕР_1) – 3707 грн. 64 коп. боргу, 902 грн. 07 коп.  пені, 102 грн. 00 коп. в повернення  витрат по оплаті  державного мита, 236 грн. 00  коп.  в повернення витрат по  оплаті інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу .  Видати наказ.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «05»липня    2010 року  , через місцевий господарський суд.

4. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя