Рішення

від 22.12.2021 по справі 754/13250/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/6237/21

Справа №754/13250/21

РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

представника позивача Яковініча В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу Квазар-9 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року Житлово-будівельний кооператив Квазар-9 , в особі представника - Яковініча В.В., звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з власника квартири за адресою АДРЕСА_1 , заборгованість за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття в розмірі 18000,40 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2021 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач визначив коло учасників, а саме відповідач-1 - ОСОБА_1 та відповідач-2 - ОСОБА_2 , а також позовна заява в редакції від 10.09.2021, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття за період з 01.06.2017 по 01.06.2021 з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 18000,40 грн., судовий збір у розмірі 2270,00 грн., судовий збір за звернення до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви в порядку статті 116 ЦПК України у розмірі 1135,00 грн., витрати на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді на суму 6480,00 грн.

Вказана позовна заява мотивована тим, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , однак своєчасно та у повному обсязі не сплачували внески на утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття, у зв"язку з чим за період з 01.06.2017 по 01.06.2021 утворилася заборгованість.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі; визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16 листопада 2021 року.

У судове засідання, що відбулося 16 листопада 2021 року, з`явився представник позивача. Розгляд справи відкладено на 22 грудня 2021 року у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду даної справи.

20 грудня 2021 року до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, до якої додано позовну заяву в редакції від 17.12.2021, з якої вбачається, що відповідачами здійснено часткову оплату заборгованості, та позивачем змінено період нарахування заборгованості за період з 01.06.2017 по 01.12.2021, у зв`язку з чим позивач просить стягнути 12315,49 грн., а також 5081,55 грн. інфляційного нарахування та 919,28 грн. 3% річних, а загалом заборгованість складає: 18 316,32 грн.

У судове засідання 22.12.2021 представник позивача з`явився, просив суд прийняти уточнення позовних вимог, до якої додано позовну заяву в редакції від 17.12.2021, а також підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачі до суду не з`явилися, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від них до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося. Відповідачі повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу їх зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), які повернулись до суду з відміткою адресат відсутній .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року заяву Житлово-будівельного кооперативу Квазар-9 про уточнення позовних вимог разом з позовною заявою в редакції від 17.12.2021 у справі № 754/13250/21 залишено без розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ЖБК КВАЗАР-9 утримує та здійснює експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується Статутом ЖБК КВАЗАР-9 .

25.06.2015 Звітно-виборними зборами членів ЖБК КВАЗАР-9 (Загальними зборами членів Кооперативу багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 ) було затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території 3,88 грн/м.кв., який діяв до 01.07.2017 (що зафіксовано Протоколом).

15.06.2017 Звітно-виборними зборами членів ЖБК КВАЗАР-9 (Загальними зборами членів Кооперативу багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 ) було затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території 5,72 грн/м.кв., який діяв до 01.09.2020 (що зафіксовано Протоколом).

13.06.2019 Звітно-виборними зборами членів ЖБК КВАЗАР-9 (Загальними зборами членів Кооперативу багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 ) було прийнято рішення про відновлення внеску на капітальний ремонт у розмірі 1,70 грн/м.кв., який плюсувався до внеску на утримання будинку та прибудинкової території 5,72 грн/м. кв., тобто розмір внеску був 7,42 грн/м.кв., який діяв по 01.09.2020 (що зафіксовано Протоколом).

18.03.2020 на засіданні Правління ЖБК КВАЗАР-9 було прийнято рішення щодо тимчасового призупинення внеску на капітальний ремонт у розмірі 1,70 грн/м.кв. у зв`язку з карантином на території України (на період з 01.03.2020 по 01.08.2020), що зафіксовано Протоколом №52).

29.07.2020 на засіданні Правління ЖБК КВАЗАР-9 було прийнято рішення перейти з 01.09.2020 з тарифу 0.62 грн/м. кв. за вивіз сміття на тариф 28,73 грн. на одну особу фактично проживаючу в квартирі, що попередньо обговорювалось 13.06.2019. Загальними зборами членів Кооперативу, тобто з 01.09.2020 діє тариф 6,80 грн/м.кв. плюс 28,73 грн. на одну особу за вивіз сміття (що зафіксовано Протоколом №54).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 27.09.2000, та проживають у даній квартирі, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Статтею 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з положеннями статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пунктів 6.2.3, 6.2.4 Статуту ЖБК Квазар-9 член кооперативу зобов`язаний: своєчасно здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок Кооперативу. Обов`язки зі здійснення всіх платежів виникають у члена Кооперативу з моменту набуття права власності на квартиру, або її частини; відшкодовувати інфляційні втрати Кооперативу та 3% річних за несвоєчасну оплату коштів за спожиті житлово-комунальні послуги, а також пеню за кожен день простроченого платежу.

Однак у порушення вимог закону та статуту кооперативу відповідачами не виконується обов`язок щодо сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, у зв`язку з чим у них перед позивачем утворилася заборгованість за період з 01.06.2017 по 01.06.2021 у розмірі 12 981 грн. 54 коп., а також 4 294 грн. 45 коп. інфляційного нарахування та 724 грн. 41 коп. 3% річних, а загалом заборгованість складає: 18000 грн. 40 коп. Вказана сума також підтверджується розрахунком наданим позивачем. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття у сумі 18 000,40 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судового збору за подання заяви про забезпечення доказів до подання позову в сумі 1 137,00 грн. суд виходить з такого.

Представник ОСОБА_3 , в інтересах Житлово-будівельного кооперативу КВАЗАР-9 , в порядку статті 116 ЦПК України, звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви до власника квартири АДРЕСА_2 . Заяву про забезпечення доказів вмотивовано тим, що власник вказаної квартири невідомий та він не сплачує житлово-комунальні послуги. Заявник має намір звернутись до суду із позовом про стягнення таких заборгованостей з цих послуг з власника квартири, але він невідомий. Зважаючи на те, що на звернення ЖБК Київське БТІ інформації про такого власника не надало, а в реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації немає, тому є підстави для звернення до суду для витребування інформації про такого власника квартири в Київському БТІ.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.08.2021 у справі №761/28128/21 заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви задоволено та витребувано у Київського міського бюро технічної інвентаризації інформацію про власника квартири АДРЕСА_2 .

Питання щодо розподілу судових витрат у вказаній ухвалі судом не вирішувалось.

Відповідно до статті 119 ЦПК України витрати, що пов`язані із забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, встановленому цим Кодексом для відшкодування судових витрат.

Частиною третьою статті 140 ЦПК України передбачено, що у випадках, коли сума витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьс я у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачів судового збору за зверненням до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви в порядку статті 116 ЦПК України у розмірі 1135,00 грн. підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді у розмірі 6480,00 грн., слід зазначити таке.

Позивач вказує, що задля забезпечення захисту власних прав та інтересів він вимушений був звернутися до фахівців в галузі права, а саме до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський центр права . Витрати на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді становлять 6480,00 грн. та складаються з таких послуг: послуга зі складання розрахунку інфляції, 3% річних у справі про стягнення боргу із кв. АДРЕСА_4 , вартість якої 720,00 грн.; послуга зі складання позовної заяви у справі про стягнення боргу із кв. АДРЕСА_4 , вартість якої 2160,00 грн.; послуга з формування матеріалів позовної заяви у справі про стягнення боргу із кв. АДРЕСА_4 та подача її до суду, вартість якої 1440,00 грн.; участь у 1 (одному) засіданні суду у справі про стягнення боргу з кв. АДРЕСА_4 , вартість якої 2160,00 грн.

На підтвердження понесених витрат з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді представником позивача надано Договір про надання правової допомоги №Р/16022021/ХВ-6 від 16.02.2021, укладений між ЖБК Квазар-9 та ТОВ Київський центр права , звіт про використаний час (розрахунок витрат на правову допомогу) за Договором про надання правової допомоги №Р/16022021/ХВ-6 від 16.02.2021 на суму 4 320,00 грн., Акт №ОУ-295 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.02.2021, які підписані від ЖБК Квазар-9 головою правління Зінченко О.А., а від ТОВ Київський центр права директором - Хоружим В.В. Крім того, надано копію платіжного доручення №345 від 19.02.2021 на суму 4 320,00 грн. з призначенням платежу згідно з договором №Р/16022021/ХВ від 16.02.2021 про надання правової допомоги без ПДВ .

На підтвердження повноважень представника Яковініча Владислава Валентиновича надано оригінал довіреності № 1 від 09.01.2021.

Відповідно до положень ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

За приписами ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною першою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з п. 47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення під 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).

У постанові від 01.10.2002 у справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. При цьому у передбачених законом випадках, зокрема для захисту прав і свобод дітей, неповнолітніх батьків та для захисту від обвинувачення, відповідні державні органи, їх посадові та службові особи під час здійснення своїх повноважень зобов`язані забезпечити надання зазначеним особам необхідної правової допомоги. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Конституційний Суд України зазначає, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу (абзаци перший - третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Положення частини першої статті 59 Конституції України „кожен має право на правову допомогу" треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Аналіз законодавчих засад надання правової допомоги та порядку відшкодування судових витрат на таку допомогу дає підстави для висновку, що законодавець застосовує диференційований підхід до визначення суб`єктів надання правової допомоги та до порядку відшкодування судових витрат на таку допомогу (абзац сьомий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Приватного малого підприємства-фірми „Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві) від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013.

Дослідивши положення Кодексу, Конституційний Суд України вважає, що в ньому не передбачено відшкодування юридичній особі витрат на юридичні послуги, надані їй іншим, ніж адвокат, фахівцем у галузі права. Однак це не виключає можливості законодавчого врегулювання питання про відшкодування вказаних витрат суб`єкту права на звернення до господарського суду на послуги, надані йому таким фахівцем. Отже, в аспекті конституційного звернення щодо можливості віднесення до судових витрат сум, сплачених юридичною особою за послуги, надані їй в господарському судочинстві іншим, ніж адвокат, фахівцем у галузі права, положення частини першої статті 44 Кодексу, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі в господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката (абзаци третій, четвертий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Приватного малого підприємства-фірми „Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві) від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Із наданих позивачем матеріалів судом встановлено, що послуги, які надавалися ТОВ Київський центр права позивачу Житлово-будівельному кооперативу Квазар-9 щодо складання позовної заяви разом з розрахунком сум, формуванням додатків до неї, представництва інтересів у суді за своєю правовою природою є послугами, що полягають у наданні правової допомоги, і такі витрати не відносяться до витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Зважаючи на те, що до матеріалів справи не додано доказів того, що особа, яка надавала правничу допомогу позивачу є адвокатом, підстав для відшкодування таких витрат немає.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу Квазар-9 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття - задовольнити частково .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу КВАЗАР-9 заборгованість за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття за період з 01.06.2017 по 01.06.2021 з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 40 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу КВАЗАР-9 судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу КВАЗАР-9 судовий збір за звернення до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви в порядку статті 116 Цивільного процесуального кодексу України у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп.

В частині вимог Житлово-будівельного кооперативу Квазар-9 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрат на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді у загальному розмірі 6480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Житлово-будівельний кооператив Квазар-9 - код ЄДРПОУ 22895575, місцезнаходження: м. Київ, бул. Висоцького, 4.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05.01.2022.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК