Ухвала

від 24.12.2021 по справі 757/67796/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/67796/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «БОТАНІЧНИЙ» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 02.04.2019 року у справі №757/17137/19-к в рамках кримінального провадження №12014220510002973,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «БОТАНІЧНИЙ» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 02.04.2019 року у справі №757/17137/19-к в рамках кримінального провадження №12014220510002973.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2019 року у справі № 757/17137/19-к у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 року накладено арешт на майно, а саме:

земельна ділянка ОК «ЖБК «Ботанічний», кадастровий номер 6310136300:09:006:0023 площею 0,6921 га.

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано. Відсутні та не зазначені докази того, що арештоване майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, містить сліди кримінального правопорушення, оскільки постанова про визнання майна речовими доказами не містить обґрунтування критеріїв за якими орган досудового розслідування встановив, що нерухоме майно можливо віднести до речових доказів. Прокурор, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, всупереч вимогам КПК України, не надав будь-яких доказів щодо підстав застосування саме такого обмеження Товариства в праві користування, розпорядження та володіння нерухомим майном, не зазначив мету застосування такого обмежувального заходу.

У судове засідання представник власника майна не з`явився, повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, проти вимог клопотання заперечив.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 року за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України .

У зв`язку з цим, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 02.04.2019 року у справі №757/17137/19-к у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 року накладено арешт на майно, а саме:

земельна ділянка ОК «ЖБК «Ботанічний», кадастровий номер 6310136300:09:006:0023 площею 0,6921 га.

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки при накладенні арешту встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, має значення для встановлення обставин під час досудового розслідування.

Як визначено ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності дост. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказуються на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «ІатрідіспротиГреції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот протии Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішеннявід 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Підозра в кримінальному провадженні № 12014220510002973від08.11.2014 посадовим особам ОК « ЖБК « Ботанічний» не пред`явлена.

Версія органу досудового розслідування, що майно на яке накладено арешт може містити відомості визначеніст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 , належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінніст. 86 КПК Українидоказами, а спростована в клопотанні про скасування арешту майна та наданими доказами.

Таким чином, враховуючи принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом , слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.170-175,309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2019 року у справі №757/17137/19-к у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 року на майно, а саме:

земельна ділянка кадастровий 6310136300:09:006:0023 площею 0,6921 га яка належить на праві власності ОК «ЖБК «Ботанічний» (код ЄДДРПОУ 37660366).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1