Ухвала

від 05.01.2022 по справі 120/15481/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви

м. Вінниця

05 січня 2022 р. Справа № 120/15481/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 06.12.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин, які могли б бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

30.12.2021 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, за змістом якої ОСОБА_1 вказує, що 18.08.2021 він звернувся з письмовою заявою до Тульчинської міської ради, в якій просив вирішити питання видачі йому трудової книжки з записом про звільнення. У подальшому, листом від 17.09.2021 №02.16-Б-617 відповідач повідомив, що відповідно до акту прийому-передачі трудових книжок, особистих справ, графіків відпусток, журналу обліку трудових книжок, трудова книжка позивача до Тульчинської міської ради від Білоусівської сільської ради не передавалась.

Окрім того, ОСОБА_1 вказав, що після отримання чергової відмови відповідача у нього стався гіпертонічний криз у зв`язку з чим ОСОБА_1 перебував під наглядом сімейного лікаря.

Також за змістом заяви позивач вказує, що, на його думку, строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом не пропущено, адже до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ч. 5 ст. 122 КАС України. Так, ОСОБА_1 переконаний, що спір у межах даної справи не стосується питання прийняття чи звільнення з публічної служби.

04.01.2021 до суду надійшла довідка Комунального некомерційного підприємства "Тульчинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Тульчинської міської ради від 30.12.2021. Відповідно до змісту вищезазначеної довідки остання засвідчує те, що ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою до Білоусівського ФП 15.10.2021 та обслуговувався на дому з 15.10.2021 по 20.12.2021. Діагноз: ІХС, а/с к/с гіпертонічна хвороба ІІ ст., гіпертонічний криз, стенокардія.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, наведених у заяві про поновлення строку та наданим доказам, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, предметом позову у цій справі є вимоги позивача про: визнання незаконною бездіяльності Тульчинської міської ради та зобов`язання відповідача внести до трудової книжки ОСОБА_1 усі необхідні записи у зв`язку з припиненням юридичної особи - Білоусівської сільської ради шляхом реорганізації (приєднання) до Тульчинської міської ради, видати трудову книжку ОСОБА_1 та провести з ним розрахунок.

Водночас, на переконання позивача, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, оскільки предмет позову в межах даної справи не пов`язаний із прийняття чи звільнення з публічної служби.

З приводу таких доводів, суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон №2493-III) посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280).

Відповідно до положень ст. 12 Закону №280, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Відтак, діяльність на посаді голови сільської ради є публічною службою.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 160/1838/19.

Отже, враховуючи те, що позивач з 05.11.2011 по 15.03.2018 обіймав посаду голови Білоусівської сільської ради і саме у зв`язку з припиненням його повноважень виникли спірні правовідносини щодо не видачі трудової книжки та внесення до неї відповідних записів, суд дійшов висновку, що спір у даній справі стосується питання звільнення з публічної служби.

Відтак, відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як зазначалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 06.12.2021, до позовної заяви долучено лист-відповідь від 17.09.2021 №02-16-Б-617 на заяву позивача від 18.08.2021, зі змісту якого вбачається, що Тульчинською міською радою фактичні відмовлено у видачі трудової книжки та внесенні записі до останньої. Отже, місячний строк звернення до суду із позовом у цій справі слід обраховувати з моменту отримання позивачем листа від 17.09.2021.

У свою чергу, ОСОБА_1 вказує, що після отримання чергової відмови відповідача у нього стався гіпертонічний криз у зв`язку з чим він перебував під наглядом сімейного лікаря, тому не міг звернутись до суду в межах, визначеного законом строку.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не підтверджено документально факт того, що перебіг захворювання ускладнював вчинення активних дій та, як наслідок, спричинив обмеження для реалізації права на доступ до правосуддя.

Так, позивачем на підтвердження того, що він перебував на лікуванні надано довідку Комунального некомерційного підприємства "Тульчинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Тульчинської міської ради від 30.12.2021. Зі змісту вищезазначеної довідки вбачається, що ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою до Білоусівського ФП 15.10.2021 та обслуговувався на дому з 15.10.2021 по 20.12.2021.

Відтак, позивач не перебував на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 120/4137/18-а, зазначивши, що перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому так і через представника. Слід також вказати про те, що амбулаторне лікування, на відміну від стаціонарного, не передбачає постійного перебування пацієнта у медичному закладі.

При цьому, суд звертає увагу, що в період з 17.09.2021 по 14.10.2021 до початку лікування (15.10.2021) позивач не зазначає про те, що він не мав можливості на звернення до суду із цим позовом.

Більш того, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду в період проходження ним лікування у домашніх умовах, що додатково свідчить про те, що лікування не ускладнювало вчинення позивачем активних дій. Так, відповідно до відомостей сайту перевізника АТ "Укрпошта" за трек номером: 2105021861182, позивач звернувся до суду за допомогою засобів поштового зв`язку - 08.11.2021. У свою чергу, відповідно до довідки комунальної установи охорони здоров`я в період з 15.10.2021 по 20.12.2021 ОСОБА_1 перебував на лікуванні у домашніх умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак, враховуючи те, що доводи позивача про те, що строк звернення до суду не пропущений судом відхилені та те, що підстави, наведені ОСОБА_1 , для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом відхилені, суд дійшов висновку, з метою забезпечення права доступу до правосуддя, продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 120, 121, 169, 248, 256 КАС України

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.

Надати позивачеві 5-денний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин, які могли б бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна