Ухвала

від 04.01.2022 по справі 640/38689/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

04 січня 2022 року м. Київ№ 640/38689/21 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали адміністративної справи

за позовомзаступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в собі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради доАкціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк прозобов`язання вчинити дії,- У СТ А Н О В И В:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в собі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (далі по тексту - відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

За змістом частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) після надходження позовної заяви, суд вирішує питання, в тому числі про відкриття спрощеного або загального позовного провадження.

Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Також відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Отже, наявні підстави прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Суд врахував, що у позовній заяві заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в собі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради заявив клопотання про розгляд справи з участю сторін (далі клопотання).

Оцінивши заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

На підставі ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини встановлюються на підставі доказів. Однак, згідно з вимогами ч.2 ст.72 КАС України усні пояснення сторін не є засобом доказування.

Частинами 1, 2 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, перевірку доводів та аргументів учасників, встановлення фактичних обставин спору, які мають значення для правильного вирішення спору, можливо встановити виключно на підставі письмових доказів. Тобто спірні обставини можуть бути підтверджені письмовими доказами, які у т.ч. суд витребовує під час здійснення підготовки справи до судового розгляду в порядку дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин спору.

Викладені в позовній заяві та відзиві обґрунтування, доводи та аргументи дозволяють суду встановити правові позиції без виклику учасників у судове засідання.

Клопотання щодо призначення експертизи, виклику для допитів свідків та участі у судовому засіданні інших учасників справи суду не надходили.

Отже, з огляду на відсутність обґрунтованих доводів позивача щодо наявності складнощів для повного з`ясування спірних обставин та об`єктивного вирішення спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування не потребують розгляду справи з викликом сторін.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово у рішеннях зазначає, що гарантія публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справіv. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справіAssalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Тому суд дійшов висновку, що клопотання про розгляд справи з викликом сторін не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню, а справу можливо розглянути та вирішити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Частина 5 вказаної статті КАС України встановлює, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При цьому, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Отже, у випадку бажання учасників взяти участь у судовому засіданні, відповідні обґрунтовані клопотання вони мають надати суду у вищевказаний строк.

З урахуванням вищенаведеного, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в собі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 20 частини першої статті 4, статтями 80, 160-162, 171, 257, 260, 261-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №640/38689/21 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, 49044, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, буд. 38) в інтересах держави в собі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150, 49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, буд. 75) до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 д, код ЄДРПОУ 14360570) про зобов`язання вчинити дії.

2. Справа буде розглядатись одноособово суддею Абловим Є.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

3. Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позовну заяву, відповідні докази, на які він посилається при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлений відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

4. Запропонувати позивачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача на позовну заяву подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

5. Копію ухвали про відкриття провадження направити особам, які беруть участь у справі.

6. Попередити осіб, які беруть участь у справі, що кожен доказ має бути засвідчений відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163 - 2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55.

7. Роз`яснити відповідачу, що відповідно до пункту 12 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, відповідач може отримати лише безпосередньо у суді.

8. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/ .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.В. Аблов

Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.