Постанова

від 04.01.2022 по справі 300/5309/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/5309/21 пров. № А/857/18963/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року (прийняту в м. Івано-Франківську суддею Могилою А. Б.) з питань заміни сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 300/5309/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , з участю первісного стягувача - Акціонерного товариства Кредобанк , боржника ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Фінансова Компанія Приватні Інвестиції звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та просило замінити стягувача у виконавчому провадженні № 63921972 з примусового виконання виконавчого напису від 04 грудня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № VPr-78978 від 18.10.2017; зареєстрованого в реєстрі за № 5624, - Акціонерне товариство (далі - АТ) Кредобанк його правонаступником - ТОВ Фінансова компанія Приватні Інвестиції .

Вимоги заяви обґрунтовує тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Шелінської Ю. А. перебуває виконавче провадження № 63921972 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ Кредобанк заборгованості за кредитним договором в сумі 71 766,42 грн. 25.06.2021 між АТ Кредобанк та ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції укладено договір факторингу з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1, у відповідності до умов якого, право вимоги за кредитним договором № VPr-78978 від 18.10.2017 (позичальник - ОСОБА_1 ) з усіма додатками та додатковими угодами, перейшло до нового кредитора - ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено; роз`яснено, що розгляд цієї заяви належить до юрисдикції місцевого загального суду за місцем виконання виконавчого напису та має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржило ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції , яке вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Тому просило скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким вимоги товариства про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позаяк відбувся перехід прав та обов`язків як кредитора від АТ Кредобанк до ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції , наявні фактичні підстави для процесуального правонаступництва, адже без заміни стягувача у відкритому виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, задоволення вимог нового кредитора в межах виконавчого провадження є неможливим. Іншого способу здійснення правонаступництва у відкритому виконавчому провадженні, ніж шляхом звернення заінтересованої особи до суду із відповідною заявою, чинним законодавством не передбачено. З покликанням на правові позиції Верховного Суду, висловлені зокрема у постановах від 08 вересня 2021 р. в справі № 753/5175/21, від 22 грудня 2020 р. в справі № 640/15952/19, від 18 березня 2021 р. в справі № 200/6545, вважає, що є достатні підстави для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, а розгляд цієї заяви повинен здійснюватись в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, у зв`язку з невиконанням позичальником ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № VPr-78978 від 18.10.2017, 04 грудня 2020 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. вчинив виконавчий напис, що зареєстрований у реєстрі за № 5624, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ Кредобанк заборгованості за цим кредитним договором, з усіма додатками та додатковими угодами, в загальній сумі 71 766,42 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області від 14 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 63921972 з примусового виконання виконавчого напису № 5624, виданого 04 грудня 2020 року.

25 червня 2021 року між АТ Кредобанк (клієнт) та ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції (фактор) укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1.

У додатку № 1 до Договору № 250621/1 зазначено перелік договорів, за якими АТ Кредобанк (клієнт) передає (відступає) ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції (фактор) право вимоги, зокрема за кредитним договором № VPr-78978 від 18.10.2017.

Листом від 29 червня 2021 року ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції (фактор) повідомило ОСОБА_1 , що право грошової вимоги за кредитним договором від 18.10.2017 № VPr-78978 перейшло до ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції .

У зв`язку з відкриттям виконавчого провадження та переходом прав стягувача у цих відносинах до ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції останнє звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції мотивував її тим, що позаяк заявник надав докази існування виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, з приводу якого подана заява, то належним способом врегулювання питання, пов`язаного з виконанням виконавчого документа, є звернення до місцевого загального суду із заявою в порядку статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Тобто, саме у порядку цивільного судочинства регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду в цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса. Посилання заявника на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.01.2019 у справі № 826/7941/17, як на підставу для звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із цією заявою, є необґрунтованими, позаяк наведений у такій постанові висновок стосується застосування норм процесуального законодавства у редакції, чинній до 15.12.2017, та питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП № 63921972 не підлягає задоволенню.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

За приписами статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Положення частини першої статті 379 КАС України визначають, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Законодавством судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством саме на адміністративні суди. Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 та постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18.

У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Тобто, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом.

Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України Про виконавче провадження та статті 287 КАС України.

Отже нормами ЦПК України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України Про виконавче провадження та статті 264 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Така ж позиція висловлена й у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18.

Твердження суду першої інстанції про те, що суд не бере до уваги посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі №826/7941/17, позаяк в цій справі спір вирішувався за нормами КАС України в редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року і стаття 264 якого (на відміну від статті 379 КАС України в редакції з 15 грудня 2017 року) не містила застереження про подання заяви до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, колегія суддів вважає помилковими з огляду на те, що у справі, яка розглядається, відсутні будь-які судові рішення. Поряд з цим, питання заміни сторони виконавчого провадження виникло на підставі рішення іншого органу, а саме на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, колегія суддів вважає, що питання стосовно заміни сторони виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Зазначене також підтверджується усталеною судовою практикою, згідно якої заява про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, не розглядається в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (постанови Верховного Суду від 22 грудня 2020 року в справі № 640/15952/19, від 11 серпня 2021 року в справі № 372/715/21, від 28 жовтня 2021 року в справі № 280/456/20).

Позаяк матеріалами справи підтверджено факт правонаступництва та перехід прав грошової вимоги за кредитним договором № VPr-78978 від 18.10.2017 від АТ Кредобанк до ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції на підставі договору факторингу із відступленням прав № 250621/1 від 25.06.2021, існують достатні підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні № 63921972 з примусового виконання виконавчого напису від 04 грудня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № VPr-78978 від 18.10.2017; зареєстрованого в реєстрі за № 5624, - АТ Кредобанк його правонаступником - ТОВ Фінансова компанія Приватні Інвестиції .

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання, через що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись статтями 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року з питань заміни сторони виконавчого провадження в справі № 300/5309/21 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні № 63921972 з примусового виконання виконавчого напису від 04 грудня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № VPr-78978 від 18.10.2017; зареєстрованого в реєстрі за № 5624, - Акціонерне товариство Кредобанк (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Сахарова, буд. № 78 код ЄДРПОУ 09807862) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні Інвестиції (04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. № 7, код ЄДРПОУ 37356981).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин