Постанова

від 30.06.2010 по справі 2а-1937/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-1937/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря  – Дрижирук М.І.,  

представника позивача - Ларіна Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Медар" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2010 року Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Медар" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, в сумі 808,88 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказувало на те, що Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Медар” про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на загальну суму 808,88 грн. Оскілька вказана сума витрат не була оплачена Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством “Медар” самостійно, ця сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Адресована відповідачу повістка про виклик до суду повернулася з відміткою  відділення поштового зв‘язку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Медар” за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 6, не знаходиться. Разом з тим, як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.

Згідно з частиною 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом  відповідної службової особи.

Узгоджується таке і з положенням статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, відповідно до якого якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, є підстави вважати, що відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані суду докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, як того вимагають приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та керуючись принципом законності відповідно до статей 7, 9 цього Кодексу, суд доходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до статей 14 та 15 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Медар”є платником страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування та обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві.

Згідно пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці –за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію за віком на пільгових умовах: чоловіки –після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки –після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З наведеної норми закону слідує, що відносно осіб, які набули право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах, що передбачені статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зберігається той порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, який діяв до набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тобто до 1 січня 2004 року.

Такий порядок визначений абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 №400/97-ВР, згідно з яким для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”–“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. А відповідно до частини 3 пункту 1 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного частиною 4 пункту 1 статті 2 цього Закону, –фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі по тексту –Інструкція).

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог Інструкції Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві повідомило відповідача про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій в сумі 404,44 грн - до 25 березня 2010 року та в сумі 404,44 грн - до 25 квітня 2010 року.

Правових підстав для сумнівів у правильності обчислення витрат на виплату та доставку пенсій суд не має. Призначення /перерахунок/ пенсії за віком на пільгових умовах пенсіонеру, стосовно якого понесені витрати на виплату та доставку пенсій у спірній сумі, підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу про призначення /перерахунок/ пенсії, а врахований при обчисленні /перерахунку/ пенсій стаж роботи на підприємстві відповідача - копією відповідної довідки відповідача, виданої цьому пенсіонеру.

Фактичне понесення органом Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 808,88 грн підтверджується бухгалтерською довідкою від 30.06.2010 №10651.

Пунктом 6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених  на пільгових умовах.

Доказів оплати відповідачем спірної суми грошових коштів матеріали справи не містять. Навпаки, картка особового рахунку відповідача вказує на наявність у відповідача заборгованості у спірній сумі станом на дату судового розгляду справи.

Оскільки положеннями статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд приходить до висновку, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів, що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів.

За таких обставин заявлена по цій справі вимога про стягнення заборгованості визнається судом обґрунтованою і задовольняється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Медар" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, в сумі 808,88 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Медар" (вул. Харчовиків, 6, м. Полтава, код 30152201) на користь Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (вул. Червоноармійська, 3, м. Полтава, код ЄДРПОУ 22529729, рахунок 25607302299 в філії Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467) невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, в сумі 808 (вісімсот вісім) грн 88 коп.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.  Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк